Суд: Житомирський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №277/773/25
Суддя: Григорусь Н. Й.
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №277/773/25 Головуючий у 1-й інст. Заполовський В. В.
Категорія 39 Доповідач Григорусь Н. Й.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Григорусь Н.Й.
суддів Миколайчук П.В., Панкеєвої В.А.,
з участю секретаря
судового засідання Кучер А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 277/773/25 за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 25 серпня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Заполовського В.В. у селищі Ємільчине,
в с т а н о в и в :
У травні 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр», позивач, товариство) звернувся до суду з даним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 110 153,83 грн, яка складається із:
- за договором № 77521248 від 07 вересня 2021 року у розмірі 22 537,99 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 7200,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 15 336,81 грн, нараховані 3% річних - 1,18 грн;
- за договором № 3487664 від 12 вересня 2021 року у розмірі 59 932,84 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 7303,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 51 109,84 грн, заборгованість за комісією – 1520,00 грн;
- за договором № 102098670 від 26 вересня 2021 року у розмірі 27 683,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 3800,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 23 883,00 грн, а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2422,4 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 25000 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 07 вересня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір № 77521248, відповідно до якого останній отримав позику в розмірі 7200,00 грн з процентною ставкою 1,99%, яка нараховується за кожен користування позикою.
12 вересня 2021 року та 26 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 були укладені договори № 3487664 на суму 8000,00 грн та № 102098670 на суму 3800,00 грн (відповідно).На підставі даних договорів відповідачу перераховано кредитні кошти на його картковий рахунок.
ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у порядку та строки, що визначені кредитними договорами, однак своїх зобов`язань за кредитними договорами не виконав та має заборгованість за ними на загальну суму 110 153,83 грн.
22 лютого 2022 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 22/02/2022, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договором № 77521248 від 07 вересня 2021 року.
10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за даним кредитним договором.
15 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 15/12-2021-22, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договором № 3487664 від 12 вересня 2021 року.
10 березня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за даним кредитним договором.
29 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 29-12/2021/45, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договором № 102098670 від 26 вересня 2021 року.
10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за даним кредитним договором.
У зв`язку з цим, ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги за вищевказаними кредитними договорами.
Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 25 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено у зв`язку із закінченням строків позовної давності.
У поданій апеляційній скарзі, представник позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове – про задоволення позову у повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, чинного на момент звернення позивача до суду з даним позовом, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Воєнний стан неодноразово продовжувався та затверджувався Верховною радою України та діє до цього часу. Враховуючи, що до введення воєнного стану загальний строк позовної давності не минув, на момент звернення позивача до суду з позовом діяв правовий режим воєнного стану, а відповідно, позовна заява подана в межах строку позовної давності.
Крім іншого, представник просить здійснити розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав учасникам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
В судове засідання учасники справи не з`явились, про день та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Від представника позивача ТОВ «Коллект Центр» Медведського П.О. надійшло клопотання, в якому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі, розглянувши справу за його відсутності.
За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що передбачено положеннями частини 2 статті 372 та частини 2 статті 247 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскаржуване рішення мотивоване тим, що заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. На думку суду першої інстанції, про порушення свого права за кредитними договорами ТОВ «Мілоан» та ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» дізналися 27.09.2021 року, 07.10.2021 року та 22.10.2021 року, а тому строк позовної давності для позивача закінчився за кредитними договорами №77521248 - 07.10.2024 року; №3487664 - 27.09.2024 року; №102098670 - 22.10.2024 року. Разом з тим, позивач звернувся до суду із даним позовом 24 травня 2025 року. За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заявлених вимог необхідно відмовити у зв`язку із закінченням строків позовної давності.
Колегія судді не погоджується з такими висновками з огляду на таке.
Судом установлено, що 07 вересня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №77521248. Згідно пункту 1 якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (а.с.107а).
Даний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Пунктом 2 договору даного договору передбачено, що позика видається в сумі 7200,00 грн, строком на 30 днів, процентна ставка (базова)/день становить 1,99% (фіксована). Дата надання позики – 07 вересня 2021 року, дата повернення – 07 жовтня 2021 року. Орієнтовна загальна вартість позики – 11 498,40 грн.
Відповідно до пункту 3 договору позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у Додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною.
Згідно пункту 4 вказаного договору позики проценти нараховуються за цим договором щоденно, включаючи з дати отримання та повернення, на залишок позики.
Відповідно до пункту 12 договору цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно додатку №1 до договору позики № 77521248 від 07 вересня 2021 року позичальнику визначено строк кредитування – з 07 вересня 2021 року по 07 жовтня 2021 року, суму процентів за користування кредитом та встановлено загальну вартість кредиту в сумі 11 498,40 грн, яка складається з 7 200 грн – суми кредиту за договором; 4 298,40 грн – проценти за користування кредитом.
З довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 18 грудня 2024 року слідує, що дане товариство підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 жовтня 2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення платіжної операції щодо виплати 07 вересня 2021 року ОСОБА_2 на номер карти НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 7200 грн (а.с. 84).
Згідно договору факторингу від 22 лютого 2022 року №22/02/2022, укладеним між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал», актом приймання-передавання Реєстру боржників за договором факторингу №22/02/2022 від 22 лютого 2022 року та Реєстром боржників №1 стверджується, що ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», в тому числі і стосовно ОСОБА_1 за кредитним договором №7 7521248 від 07 вересня 2021 року в сумі 22 536,81 грн, з яких: 7 200,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15 336,81 грн - заборгованість за відсотками (а.с.53-55, 55 зворот).
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, згідно умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників (а.с.68-71).
Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року на виконання вимог умов вказаного договору первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр боржників (а.с.70 зворот).
Згідно реєстру боржників, що є Додатком №1 до договору № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Вердикт Капітал», в тому числі і стосовно ОСОБА_1 за договором № 77521248 в сумі 22 537,99 грн, з яких: 7200,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15 336,81 грн - заборгованість за відсотками; 1,18 грн. – грошове зобов`язання згідно статті 625 ЦК України.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного представником ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», станом на 22 лютого 2022 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 77521248 від 07 вересня 2021 року становить 22 536,81 грн. 08 жовтня, 09 жовтня та 11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 в рахунок погашення кредитної заборгованості сплатив 1856,79 грн.
Також установлено, що 12 вересня 2021 року та 26 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договори про споживчий кредит № 3487664 та № 102098670, відповідно до пункту 1.1 яких кредитодавець зобов`язується на умовах та в строк, визначені договором, надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (а.с.31-35, 38-42 відповідно).
Сума кредиту за договором № 3487664 становить 8 000 грн. Кредит надається строком на 15 днів з 12 вересня 2021 року. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом – 27 вересня 2021 року. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 12 520 грн. Комісія за надання кредиту: 1520 грн, яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом становлять 3000 грн, які нараховуються за ставкою 2,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом ( пункти 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.5.1, 1.5.2 кредитного договору).
Сума кредиту за договором № 102098670 становить 3800 грн. Кредит надається строком на 26 днів з 26 вересня 2021 року. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом – 22 жовтня 2021 року. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 5453 грн. Комісія за надання кредиту: 418 грн, яка нараховується за ставкою 11% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом становлять 1235 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункти 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.5.1, 1.5.2 кредитного договору).
Згідно пункту 1.6 договорів стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до пункту 2.1 договорів кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, перерахувавши на рахунок ОСОБА_1 12 вересня 2021 року 8000 грн та 26 вересня 2021 року 3800 грн, що підтверджується відповідними квитанціями.
Договорами факторингу № 15/12-2021-22 від 15 грудня 2021 року та № 29-12/2021-45 від 29 грудня 2021 року, укладених між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал», актами приймання-передачі Реєстру боржників та витягами з Реєстру боржників стверджується, що ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і стосовно ОСОБА_1 за кредитними договорами № 3487664 та № 102098670 від 12 та 26 вересня 2021 року (а.с.98-100, 103-105 відповідно).
10 січня 2023 року та 10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) укладено договори № 10-01/2023 та № 10-03/2023/01 про відступлення прав вимоги, згідно умов яких первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників (ас.68-71, 62-65).
Відповідно до актів прийому-передачі реєстру боржників за вказаними договорами про відступлення прав вимоги на виконання вимог умов договорів про відступлення прав вимоги первісний кредитора передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників.
Згідно реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і стосовно ОСОБА_1 за кредитними договорами № 3487664 та № 102098670 від 12 та 26 вересня 2021 року.
З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Мілоан», слідує, що ОСОБА_1 має заборгованість по кредитному договору № 3487664 за період з 12 вересня 2021 року по 05 грудня 2021 року в сумі 34 007,19 грн.
З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Мілоан», слідує, що ОСОБА_1 має заборгованість по кредитному договору № 102098670 за період з 26 вересня 2021 року по 21 грудня 2021 року в сумі 16 853 грн.
Щодо застосування строку позовної давності.
За змістом статтей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).
Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
При цьому суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє в позові через необґрунтованість. Якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності в разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.
У справі, що переглядається, кредитний договір № 77521248 від 07 вересня 2021 року був укладений на 30 днів, кредитний договір № 3487664 від 12 вересня 2021 року на 15 днів, а кредитний договір № 102098670 від 26 вересня 2021 року на 26 днів. Протягом вказаного часу борг не було повернуто у повному обсязі боржником.
Отже, позивач дізнався про порушення свого права по договору № 77521248 від 07 вересня 2021 року - 07 жовтня 2021 року, по договору № 3487664 від 12 вересня 2021 року - 27 вересня 2021 року, а по договору № 102098670 від 26 вересня 2021 року - 23 жовтня 2021 року.
Таким чином, до 27 вересня, 07 та 23 жовтня 2024 року мав законне право звернутись з вимогою до ОСОБА_1 , тобто протягом 3 років.
Посилання представника позивача на те, що перебіг строку позовної давності за Договорами про споживчий кредит станом на дату звернення до суду з позовною заявою не настав знайшли своє підтвердження при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.
Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема п.19, згідно якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Законом України Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності (далі Закон № 4434-ІХ) були внесені зміни до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення« ЦК України. Вказаний Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.
Вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» 03 червня 2025 року та набрав чинності 04 вересня 2025 року.
Таким чином, на момент подання позову (24 травня 2025 року) норма пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення« ЦК України ще діяла.
З огляду на зазначене та встановлені обставини, колегія суддів вважає, що позивач звернувшись до суду з даним позовом 24 травня 2025 року не пропустив строків звернення до суду - позовну давність.
А відтак, висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем позовної давності та застосування її наслідків є помилковим.
Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав встановлених статті 11 ЦК України, зокрема з договорів.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (статті 525, 526 ЦК України).
У відповідності до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем.
Згідно частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Цивільний кодекс України у статей 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчила свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статтей 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Як було встановлено судом, загальна вартість кредиту за кредитним договором № 7521248 від 07 вересня 2021 року на час закінчення строку дії кредиту становить 11 498,40 грн, за кредитним договором № 3487664 від 12 вересня 2021 року – 12 520 грн, за кредитним договором № 102098670 від 26 вересня 2021 року – 5 453 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем за кредитними договорами нарахована заборгованість по процентах після спливу визначеного договорами строку кредитування.
Суд не бере до уваги посилання представника позивача в позовній заяві на пролонгацію кредитних договорів, оскільки продовження строку їх дії на умовах визначених кредитними договорами не підтверджується доказами, доданими до матеріалів справи.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 по договору № 77521248 від 07 вересня 2021 року в рахунок погашення кредитної заборгованості сплатив 1856,79 грн, за таких обставин суд вважає, що відповідач частково виконував зобов`язання за кредитними договорами і в нього залишилася несплачена сума боргу в сумі 27 614,61 грн.
Відтак, із ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 77521248 від 07 вересня 2021 року - 11 498,40 грн з урахуванням погашеної заборгованості на суму 1856,79 грн; за договором № 3487664 від 12 вересня 2021 року - 12 520 грн; за договором № 102098670 від 26 вересня 2021 року - 5 453 грн, у загальному розмірі 27 614,61 грн.
Отже, суд першої інстанції не встановив фактичних обставин справи, від яких залежить правильне вирішення спору, не перевірив доводів позивача і дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за строками позовної давності.
Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити його.
За приписами статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню, із ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Крім того, представник позивача у апеляційній скарзі просив суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу понесені у суді першої інстанції у сумі 25 000,00 грн та під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини 1 пункту 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно частини 1 статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Частиною 1 статті 137 ЦПК України, встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За приписами пунктів 1, 2 частини 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги, представником позивача надано: копію договору про надання правничої допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2025 року; заява про надання юридичної допомоги №210 від 01 травня 2025 року; копію витягу з акту №» 10 про надання юридичної допомоги від 30 травня 2025 року на загальну суму 25 000,00 грн (а.с.26-27, 29, 30).
Відповідно частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Колегія суддів вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на корить ТОВ «Коллект Центр» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції у розмірі 6265 грн із розрахунку: ціна позову – 110 153,83 грн, задоволено – 27 614,61 грн = 25,06% х 25 000 грн : 100% = 6265 грн, що відповідає пропорційності розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції у постанові, зокрема вирішує питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання позову ТОВ «Коллект Центр» сплачено 2422,40 грн та за подання апеляційної скарги – 3633,60 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги та апеляційну скаргу задоволено частково на 26,05 %, то із ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 1517,63 грн.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити частково.
Рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 25 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитними договорами № 77521248 від 07 вересня 2021 року; № 3487664 від 12 вересня 2021 року; № 102098670 від 26 вересня 2021 року у загальному розмірі 27 614,61 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 1517,63 грн судового збору та 6265 грн витрат на правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Н.Й.Григорусь
Судді П.В. Миколайчук
В.А. Панкеєва
Повний текст складений 06.10.2026.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua