Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №285/4519/26 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №285/4519/26

Суддя: Турак О. В.

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/4519/26 Головуючий у 1-й інст. Сусловець М. Г.

Номер провадження №33/4805/1292/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Турак О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року місто Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Турак О.В., за участі секретаря судового засідання Мурашевського Є.В, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Кобриної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Житомирі апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - адвоката Кобриної Ніни Володимирівни на постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 05 серпня 2026 року,

ВСТАНОВИЛА :

Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 05 серпня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно з постановою судді, 13 липня 2026 року о 02:20 годині на вул. Жолобинська 13 у с. Ярунь, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 520 д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер 6820» Результат огляду склав 1,74 проміле. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9.а ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись із такою постановою судді, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – адвокат Кобрина Н.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову судді та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу мотивувала тим, що її підзахисний не погоджувався з результатом огляду на визначення стану сп`яніння, що проводився на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер 6820», хотів пройти такий огляд у медичному закладі, однак бездіяльність поліцейських призвела до порушення процедури його огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Зазначала, що докази на дотримання поліцейськими порядку направлення на огляд в медичному закладі відсутні.

Також вказувала на те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні 05 серпня 2026 року повідомив суд про бажання скористатись правничою допомогою, однак вказане залишилось поза увагою суду першої інстанції.

Вважала, що в даному випадку суд першої інстанції, визнавши винним її підзахисного, взяв на себе функцію обвинувачення, самостійно відшукував докази на підтвердження винності, порушив принцип рівності сторін тощо.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Відповідно до приписів частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як зазначено у статті 251 КУпАП.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №718024 від 13 липня 2026 року видно, що водій ОСОБА_1 13 липня 2026 року о 02:20 годині на вул. Жолобинська 13 у с. Ярунь, керував транспортним засобом BMW 520 д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер 6820». Результат огляду - 1,74 % проміле. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9.а ПДР (а.с.2).

Зазначений протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених статтею 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395.

Відповідно до пунктів 2.5, 2.9 а Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За правилами статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною першою статті 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог пункту 2.9 а Правил дорожнього руху підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №718024 від 13 липня 2026 року; роздруківкою тесту алкотестеру Alkotest Drager 6820 №1267 від 13 липня 2026 року, результат огляду становить 1,74 % (проміле); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13 липня 2026 року ОСОБА_1 ; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №753904 від 13 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої частиною 2 статті 122 КУпАП; розписками від 13 липня 2026 року, згідно з якими ОСОБА_1 проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу, роз`яснено права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу, про ознайомлення водія стосовно відсторонення від керування транспортними засобом; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського за №858272 та відеозаписом з відеореєстратору поліцейського автомобіля (а.с.2-5, 7-9, 11).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку, і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Так, з наявних у матеріалах справи відеозаписів видно як працівники поліції у вказаний у протоколі час та місці зупинили автомобіль BMW 520, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , пояснили останньому про допущене ним порушення ПДР, з чим той погодився. Наведене стало підставою для складання поліцейськими постанови про накладення адміністративного стягнення серія ЕНА №753904 від 13 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої частиною 2 статті 122 КУпАП (а.с.9).

Таким чином, зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам статті 35 Закону України «Про національну поліцію», останньому було належно роз`яснено причину зупинки.

Також, на відеозаписі з бодікамери поліцейського зафіксовано, як поліцейські під час спілкування з ОСОБА_1 виявили в останнього зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння - різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода. Після чого роз`яснили ОСОБА_1 порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», на що він погодився, зазначивши при цьому, що «алкоголь вживав, виходу нема, треба пройти освідування».

При цьому, з результатом тесту №1267 від 13 липня 2026 року (1,74 % проміле) ОСОБА_1 погодився, під час згаданих подій жодного разу не заявляв свою незгоду з таким результатом.

Більш того, не зважаючи на згоду останнього з таким результатом тесту №1267, поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі, однак той категорично відмовився, не заявлявши таку вимогу під час подальших подій зафіксованих на відеозаписі.

В подальшому працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки, повідомили його про складання протоколу та інших документів (акт огляду, постанова тощо), які ОСОБА_1 підписав без жодних зауважень.

Вказані відеозаписи події відповідають вимогам статті 251 КУпАП, згідно з якою доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.

Апеляційні доводи захисника та ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду про порушення поліцейськими вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», є безпідставними.

В свою чергу, відсутність чи наявність направлення на проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я не спростовує винності ОСОБА_1 , оскільки останній погодився з результатом огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та не наполягав на направленні його для проведення огляду у закладі охорони здоров`я.

Матеріали справи свідчать, що поліцейські діяли з дотриманням вимог статті 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Інші доводи апеляційної скарги є формальними та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, який повно, всебічно і об`єктивно дослідив матеріали справи та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

З урахуванням наведеного, суддя місцевого суду обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: у керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги, як і доводи сторони захисту в суді апеляційної інстанції, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність оскаржуваної постанови та не впливають на висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Клопотання захисника про відкладення розгляду справи для отримання відповіді на адвокатський запит до Відділення поліції про витребування маршрутних листів є необгрунтованим та не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Так, відповідно до матеріалів справи, договір із захисником укладено 11 серпня 2026 року. Судове засідання неодноразово відкладалося за клопотанням сторони захисту, у якої було достатньо часу для витребування необхідної, на її думку, інформації та формування позиції захисту по справі. Крім того, до матеріалів справи не долучено як адвокатського запиту, так і не конкретизовано витребувану інформацію.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції права на захист ОСОБА_1 , який в судовому засіданні 05 серпня 2026 року повідомив суд першої інстанції про бажання скористатись правничою допомогою, то апеляційним судом в повній мірі реалізовано право на захист особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки судовий розгляд справи проведено за участі захисника останнього.

Оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення повністю відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП.

Таким чином, апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду стосовно ОСОБА_1 немає.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу захисника Кобриної Ніни Володимирівни залишити без задоволення.

Постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 05 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua