Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №152/1098/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Суд: Шаргородський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №152/1098/26

Суддя: Роздорожна А. Г.

Справа № 152/1098/26

1-кп/152/111/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шаргород кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020150000016 від 27 січня 2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ід.№ НОМЕР_1 , уродженця та зареєстрованого мешканця АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, особи з інвалідністю другої групи, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 263 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.

1. ОСОБА_3 більше десяти років тому (більш точної дати та часу досудовим розслідування не встановлено), перебуваючи у невстановленому місці, за межами свого місця проживання, виявив тридцять сім мисливських патронів, призначених для стрільби з гладкоствольних мисливських рушниць 12 і 16 калібру та один патрон до нарізної вогнепальної зброї. Після чого, усвідомлюючи, що виявлені ним патрони є бойовими приписами, у нього виник умисел на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Так, ОСОБА_3 , в порушення вимог пункту 1 Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 року за № 2471-XII, відповідно до якого зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси не можуть перебувати у власності громадян, умисно придбав знайдені ним бойові припаси і з метою подальшого зберігання, переніс їх до місця свого проживання, а саме до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим здійснив носіння бойових припасів, шляхом їх переміщення та почав незаконно їх зберігати за вищевказаною адресою. 26 квітня 2026 року, на підставі ухвали слідчого судді Шаргородського районного суду, на території домоволодіння, у якому проживає та зберігає свої речі ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено обшук, під час якого у житловому будинку, а саме у спальній кімнаті, якою користується ОСОБА_3 , виявлено та вилучено бойові припаси - патрони, в загальній кількості 38 одиниць, які ОСОБА_3 зберігав без передбаченого законом дозволу. Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-26/8563-БЛ від 5 травня 2026 року надані на дослідження: 1 патрон являється бойовим припасом до нарізної вогнепальної зброї - гвинтівочним патроном калібру 7,62х53 мм, призначеним для стрільби з гвинтівок та карабінів конструкції Мосіна, ручних кулеметів Дегтярьова, снайперських гвинтівок Драгунова (СВД) та іншої зброї під даний патрон; 32 мисливських патрони 16 калібру, призначені для стрільби з гладкоствольних мисливських рушниць 16 калібру; 5 мисливських патрони 12 калібру, призначені для стрільби з гладкоствольних мисливських рушниць 12 калібру.

ІІ. Позиція прокурора.

2. Прокурор в судовому засіданні просив врахувати повне визнання вини обвинуваченим, щире каяття та відсутність обставин, які б обтяжували покарання. Тому, на думку прокурора, обвинуваченому слід призначити покарання, передбачене санкцією частини першої статті 263 КК України, а саме у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на два роки.

ІІІ. Позиція обвинуваченого та його захисника.

3. Обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе у пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, не заперечував факту вчинення кримінального правопорушення при вищенаведених обставинах. Обвинувачений розуміє суспільну небезпечність своєї поведінки та пообіцяв виправитися. Просив суворо його не карати.

4. Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 просила врахувати повне визнання ОСОБА_3 своєї вини, щире каяття, позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також те, що він притягується до кримінальної відповідальності вперше. Крім цього, захисник також просила визнати такою, що пом`якшує покарання ту обставину, що ОСОБА_3 активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. У зв`язку з цим, захисник просила призначити ОСОБА_3 мінімально можливе покарання, передбачене санкцією частини першої статті 263 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з мінімальним іспитовим строком.

ІV. Оцінка Суду.

5. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України Суд, вважав за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечували всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

6. Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за частиною першою статті 263 КК України, а саме як придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

V. Призначення покарання.

7. Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до статті 66 КК України, Суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

7.1. При цьому, Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.

7.2. Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення проявилось в тому, що на досудовому розслідуванні ОСОБА_3 розповів про час, місце та обставини вчинення ним злочину, що стало наслідком його швидкого розкриття, вказані обставини він підтвердив в судовому засіданні, чим сприяв встановленню істини у кримінальному провадженні.

8. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.

9. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК України бере до уваги:

9.1. класифікацію кримінального правопорушення, яке згідно із статтею 12 КК України відноситься до тяжкого злочину;

9.2. враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення, зокрема активні дії обвинуваченого, які полягали у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу; форму вини у виді прямого умислу;

9.3. особу винного: його вік – 43 роки; матеріальний стан – офіційно не працює; сімейний стан – одружений, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має; стан здоров`я – задовільний; кримінальних правопорушень раніше не вчиняв; задовільно характеризується за місцем проживання;

9.4. наявність двох обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують таке;

9.5. те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК України).

10. У зв`язку із чим, Суд доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

11. Разом з тим, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину, вперше притягується до кримінальної відповідальності та позитивно характеризується за місцем проживання, до нього можливо застосувати статтю 75 КК України, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим правопорушенням та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.

12. У зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов`язки, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 76 КК. Суд не вбачає підстав для покладення на ОСОБА_3 додаткових обов`язків, передбачених частиною третьою статті 76 КК України.

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

13. Цивільний позов по справі не заявлявся.

14. Долю речових доказів по кримінальному провадженню слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

15. Процесуальні витрати по справі за проведення судових експертиз в розмірі 7220,40 грн слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

16. Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, Суд не вбачає.

З цих підстав,

Керуючись статтями 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 263 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

2. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення.

3. Відповідно до частини першої статті 76 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_3 :

3.1. періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

3.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

4. Початок іспитового строку ОСОБА_3 слід рахувати з моменту проголошення вироку.

5. Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

6. Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

1 патрон бойового припасу до нарізної вогнепальної зброї - гвинтівочний патрон калібру 7,62х53 мм, призначений для стрільби з гвинтівок та карабінів конструкції Мосіна, ручних кулеметів Дегтярьова, снайперських гвинтівок Драгунова (СВД) та іншої зброї під даний патрон; 32 мисливських патрони 16 калібру, призначені для стрільби з гладкоствольних мисливських рушниць 16 калібру; 5 мисливських патрони 12 калібру, призначені для стрільби з гладкоствольних мисливських рушниць 12 калібру; два набої – знищити;

газовий револьвер моделі "RECK COBRA" №В* 76011, калібру 9 мм R (.380), виробництва Німеччини - повернути власнику - ОСОБА_3 ..

7. Стягнути з ОСОБА_3 7220 (сім тисяч двісті двадцять) грн 40 коп. процесуальних витрат на користь держави за проведення експертизи.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнане судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію повного тексту вироку негайно, після проголошення його резолютивної частини, вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_6

Оригінал: reyestr.court.gov.ua