Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №149/1311/26 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №149/1311/26

Суддя: Робак М. В.

Справа № 149/1311/26

Провадження №1-кп/149/132/26

Номер рядка звіту 93

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

06.10.2026 Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026020210000117 від 19.03.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмільника Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше судимого, не працюючого, не одруженого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , 03.03.2026 у вечірню пору доби, проходячи по вулиці Василя Симоненка (колишня назва вул. Кутузова) у м. Хмільник Вінницької області, поблизу Храму собору Богородиці, на поверхні землі знайшов банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 належну ОСОБА_5 .

В цей момент, у ОСОБА_4 , який розуміючи, що дана картка належна ОСОБА_5 та може містити на рахунку грошові кошти, виник злочинний умисел на незаконне привласнення вказаної банківської картки, з корисливих спонукань.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що банківська карта згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», п. п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», є офіційним документом, оскільки перебуває в офіційному обігу і містить інформацію, яка засвідчує (підтверджує) факти, котрі мають юридичне значення, ОСОБА_4 із корисливих мотивів, привласнив знайдену ним банківську карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 належну ОСОБА_5 , з метою подальшого незаконного використання, шляхом зняття з неї грошових коштів.

Вищевказаний банківський рахунок належить ОСОБА_5 та являється офіційним документом майнового характеру, що надавав право особі на одержання, зберігання та використання інформації про розрахункові кошти та інші грошові надходження на рахунок і забезпечувала доступ до банківського рахунку з метою отримання грошових коштів.

Заволодівши зазначеною банківською платіжною карткою ОСОБА_4 в подальшому не повідомив про її знахідку власника ОСОБА_5 , не вжив заходів для її повідомлення через правоохоронні органи, органи місцевого самоврядування, інших громадян, а замість цього знайдену банківську картку привласнив та розпорядився нею на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, тобто у привласненні офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів.

Окрім цього, у ОСОБА_4 , який, будучи обізнаним в тому, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України № 2102-Х від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 12.01.2026 № 40/2026, який затверджено Законом України від 14.01.2026 № 4758-ІХ, строком на 90 діб, до 04.05.2026 – після привласнення ним 03.03.2026 банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_5 , виник злочинний умисел на вчинення крадіжки грошових коштів з банківської картки ОСОБА_5 , яка перебувала у його незаконному користуванні, шляхом її використання для розрахунку за товари та послуги у торгівельних закладах м. Хмільника.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, таємно, з метою власного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_4 18.03.2026 перебуваючи в м. Хмільник Вінницької області, протягом дня, а саме в період часу з 12:50 год. по 17:17 год., здійснив дев`ятнадцять розрахунків вказаною карткою, у різних торгових закладах розміщених на території м. Хмільник, тим самим таємно викрав із вказаної карти грошові кошти в загальній сумі 8 037,94 грн. та з місця злочину зник.

Таким чином, умисними злочинними діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_5 матеріального збитку на вказану суму.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 провину у вчиненому визнав, розкаявся, просив суворо не карати. Повідомив, що банківську картку знайшов в березні 2026 року біля церкви по вулиці 1 Травня, якою користувався для власних потреб.

Потерпіла в попередньому судовому засіданні зазначила, що притензій до обвинуваченого не має, шкода їй відшкодована. Вподальшому подала заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутність, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений, потерпіла та прокурор не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив провести судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, оскільки на цьому не наполягали учасники судового розгляду, а фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.

Суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у тому, що він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, і ці її дії кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України. Крім того, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 в тому, що він своїми умисними діями вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, тобто привласнив офіційний документ- банківську карту, вчиненому з корисливих мотивів.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України належать до тяжкого злочину та кримінального проступку, особу винуватого, який на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває під медичним спостереженням лікаря нарколога з 16.05.2024 , позитивну характеристику за місцем проживання, наявність пом"якшуючих обставини - щирого каяття, добровільного відшкодування завданого збитку. Також суд приймає до уваги як пом"якшуючу обставину активну громадську позицію обвинуваченого, який добровільно здійснює донати на потреби Збройних Сил України (ЗСУ) . При цьому суд враховує відсутність обставин, які обтяжують покарання, висновок досудової доповідді, відповідно до якого ризик вчинення повторного кримінального правопорушення високий, та позицію потерпілої, яка не має притензій до обвинуваченого у зв"язку з відшкодуванням завданої шкоди.

Враховуючи обставини справи та наведені вище дані, суд дійшов висновку , що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі та в межах санкції ч. 1 ст. 357 КК України у виді пробаційного нагляду та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, беручи до уваги обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції його від суспільства та відбування покарання, і відповідно до ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання щодо процесуальних витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст. 124 КПК України. Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376, 394 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

-за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі , якщо він протягом визначеного іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбаченіп.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з"являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок строку відбуття покарання рахувати з моменту проголошення вироку.

Процесуальні витрати відсутні.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 23.03.2026 (справа №149/1008/26)

Речові докази - коробку із бездротовими навушниками марки «Носо», моделі «W40 Mighty», чорного кольору в новому стані, які поміщено спеціального пакету НПУ № WAR1574262, коробку із павербанком марки «Forcell», моделі «F - Energy Energo P20K2», ємністю 20000 міліампер, чорного кольору в новому стані, які поміщено спеціального пакету НПУ № WAR1574262 - конфіскувати; фіскальний чек про оплату за павербанк марки «Forcell» на суму 999 грн № 6449749482, який поміщено спеціального пакету НПУ № RIC2134570 - знищити; банківську картку «Приват Банк» із № НОМЕР_1 , на якій наявний надпис «TETIANA BILOUS», яку поміщено спеціального пакету НПУ № NPU5101430 - повернути власнику; оптичний DVD-R диск залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6

Оригінал: reyestr.court.gov.ua