Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №135/892/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 135/892/26

Провадження № 2/147/880/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 жовтня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мудрак А.М.,

з участю секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

у травні 2026 року ТОВ «ФК «ПОЗИКА» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування позовної заяви покликаються на те, що 30.12.2021 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №89806823. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором надавши позичальнику кредитні кошти в порядку передбаченому умовами договору в розмірі 3900,00 грн.

01.09.2025 між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу № 01092025/1, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 14430,00 грн, яка складається з: 3900,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 10530,00 грн заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК «ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором №89806823 від 30.12.2021 у розмірі 14430,00 грн, а також стягнути понесені ними судові витрати зі сплати судового збору та витрат за надання правничої допомоги.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 15.06.2026 цивільну справу №135/892/26 направлено до Тростянецького районного суду Вінницької області за підсудністю. Справа надійшла до суду 15.07.2026.

Ухвалою судді від 01.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 07.09.2026 подано заяву про розгляд справи без участі представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримують повністю та просять задовольнити. Не заперечують про ухвалення заочного рішення.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, про що в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 30 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №89806823 у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідно до п.3.1 договору за цим договором товариство надає кредит клієнту у розмірі 3900,00 грн, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п.3.2 цього договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору.

Договір підписаний одноразовим ідентифікатором 555704.

Факт укладення договору підтверджено довідкою про ідентифікацію клієнта наданою ТОВ «ФК «ІРБІС» від 16.02.2026.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. Виконання первинним кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 3900,00грн відповідачеві підтверджується листом ТОВ «УПР» №3152_251021113423 від 21.10.2025, зі змісту якого вбачається, що 30.12.2021 о 13:05:47 на карту НОМЕР_1 , перераховано 3900,00 грн, призначення платежу: зарахування 3900грн на карту НОМЕР_1 .

01.09.2025 між ТОВ «ФК «ПОЗИКА» та ТОВ «ФК «ІРБІС» укладено договір факторингу №01092025/1. Відповідно до п.2.1 цього договору, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняття та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

З витягу з додатку №1 до договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 вбачається, що до складу боржників входить ОСОБА_1 за кредитним договором №89806823 від 30.12.2021 в розмірі 14430,00грн.

З розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №89806823, зробленого ТОВ «ФК «ІРБІС» вбачається, що у ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 14430,00 грн, що складається з: 3900,00 грн залишок основного боргу, 10530,00 грн залишок відсотків за кредитом.

На виконання вимог ухвали суду від 01.09.2026 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у листі-відповіді від 15.09.2026 за №20.1.0.0.0/7-260909/89451-БТ, який надійшов до суду 29.09.2026 за №10167/26, зазначили, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 до банківського рахунку НОМЕР_4 . Фінансовий номер телефону НОМЕР_5 , який знаходиться в анкетних даних. З виписки за період 30.12.2021-05.01.2022 наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтверджено факт зарахування кредитних коштів в розмірі 3900,00 грн.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем ТОВ «ФК «ПОЗИКА» за договором №89806823 від 30.12.2021 в розмірі 14430,00 грн.

Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтями 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту. Відповідно до ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства, обрав для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані в тому числі і банківську картку на яку в подальшому отримав грошові кошти у сумі 8000 грн., пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу. Вищевикладене підтверджує те, що волевиявлення відповідача було вільним і відповідало його внутрішній волі, відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України.

Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 06 лютого 2019 року у справі №361/2105/16-ц.

Отже, ТОВ «ФК «ПОЗИКА» має право вимоги до ОСОБА_1 .

Оскільки відповідачем не виконано умов за договором №89806823 від 30.12.2021, тобто не погашено заборгованість перед позивачем у загальному розмірі, тому суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 порушила умови укладеного договору, а тому позовні вимоги ТОВ «ФК «ПОЗИКА» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції №89806823 від 14.05.2026, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а.с. 50).

З огляду на викладене, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат за надання правничої допомоги позивачем надано суду свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю, договір №39493634/01 про надання правничої допомоги від 02.01.2026, додаткову угоду №89806823 до договору про надання правничої допомоги №39493634/01 від 02.01.2026, акт надання послуг на підтвердження факту надання правничої допомоги від 08.05.2026, детальний опис робіт (наданих послуг).

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, суд прийшов до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» слід стягнути 5500 грн судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 141, 247, 258, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПОЗИКА" (код ЄДРПОУ 39493634, НОМЕР_6 , відкритий у ПАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО 380634) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №89806823 від 30.12.2021 в сумі 14430,00 грн (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять гривень 00 коп.), судовий збір 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) та 5500,00 грн (п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) витрат за надання правничої допомоги.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем та третіми особами апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне ім`я сторін:

позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПОЗИКА", код ЄДРПОУ 39493634, адреса місця знаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд 21/1;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 06 жовтня 2026 року

Суддя А.М. Мудрак