Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №144/455/26 — Теплицький районний суд Вінницької області

Суд: Теплицький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №144/455/26

Суддя: Бондарук О. П.

Справа № 144/455/26

Провадження № 1-кп/144/74/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Теплик кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026020110000027 від 04.02.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Теплик Вінницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, інваліда 3 групи, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України,

в с т а н о в и в:

Судом встановлено, що 04.03.2026, близько 11 год 45 хв, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, знаходячись в будинку за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, не маючи корисливого мотиву, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», надав дозвіл ОСОБА_5 на вживання у одній із кімнат будинку за місцем свого проживання наркотичних засобів – канабісу, який ОСОБА_6 приніс із собою.

Після чого, 04.03.2026, приблизно об 11 год 50 хв, ОСОБА_6 , з дозволу ОСОБА_4 , знаходячись у одній із кімнат будинку останнього, за вищевказаною адресою, виготовив пристрій для паління з пластикової пляшки, яку йому надав ОСОБА_4 , та самостійно вжив у вказаному приміщенні шляхом паління наркотичний засіб – канабіс.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 317 КК України, а саме: надання приміщення для незаконного вживанням наркотичних засобів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, визнав повністю, фактичні обставини справи, що викладені у обвинувальному акті, не оспорював та підтвердив їх, щиро розкаявся. Показав, що дійсно за вказаних у обвинувальному акті обставин надав ОСОБА_6 дозвіл на вживання у одній із кімнат його помешкання канабісу.

У суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_4 . Роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів тих обставин, які ніким не оспорюються.

Так, суд вважає, що ОСОБА_4 своїми протиправними та винними діями скоїв суспільно небезпечне діяння при встановлених у суді обставинах, яке містить склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, тобто надання приміщення для незаконного вживанням наркотичних засобів.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

Вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України не судимий, свою винуватість визнав повністю, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, являється інвалідом третьої групи, за місцем проживання характеризується негативно.

Обставинами, що відповідно до вимог ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому, є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що відповідно до вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Згідно з досудовою доповіддю щодо ОСОБА_4 , складеною начальником Гайсинського районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_7 від 11.05.2026 року, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб) є високим. На думку органу пробації, виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства за умови здійснення нагляду з боку органу пробації.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховуючи наведені вище характеризуючі обвинуваченого дані, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому слід звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши положення ст. 75 КК України, та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

На переконання суду, таке покарання для обвинуваченого відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Процесуальні витрати по справі складають 7131,20 грн, які пов`язані із залученням експертів для проведення судової трасологічної експертизи № СЕ-19/102-26/4521-Д від 11.03.2026 на суму 2674,20 грн, та для проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ- 19/102-26/4517-НЗПРАП від 09.03.2026 на суму 4457 грн.

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 65, 66, 67, 75, 76, ч. 1 ст. 317 КК України, ст.ст. 100, 124, 174, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням та встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_4 передбачені ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Після набрання вироком законної сили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 05.03.2026 року на полімерну пляшку та фольгований папір з нашаруванням речовини коричневого кольору, які поміщено до спеціалізованого пакету Національна поліція України № HYQ123900, а також два фрагменти полімерної пляшки та фольгований папір з нашаруванням речовини коричневого кольору, які поміщено до спеціалізованого пакету Національна поліція України № HYQ123899, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.

Речові докази у справі: полімерну пляшку та фольгований папір з нашаруванням речовини коричневого кольору, а також два фрагменти полімерної пляшки та фольгований папір з нашаруванням речовини коричневого кольору, які знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в сумі 7131,20 грн, які пов`язані із залученням експертів для проведення судової трасологічної експертизи № СЕ-19/102-26/4521-Д від 11.03.2026 на суму 2674,20 грн, та для проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ- 19/102-26/4517-НЗПРАП від 09.03.2026 на суму 4457 грн.

Відповідно до вимог ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Апеляційна скарга на вирок суду в іншій частині може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Теплицький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua