Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №760/31003/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/31003/24 2/760/11053/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24 вересня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.

за участю секретаря - Омельяненко С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду і просить стягнути з відповідача 16528,75 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги, 742,88 грн. - інфляційних витрат, 274,82 грн. - 3 % річних, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. та понесені судові витрати в сумі 3028,00 грн.

Посилається на те, що відповідно до рішення Правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» (протокол № 29 від 15 серпня 2012 року) будинок за адресою: АДРЕСА_1 передано експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр».

17.01.2013 між Товариством та ОСОБА_1 укладено договір №245 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Підтвердженням надання позивачем житлово-комунальних послуг відповідачу є копії договору №107-О від 15.11.2012, договору №2/1848-К-12 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) від 01.10.2012, договору №47 від 01.10.2012, договору №16-08-2013 від 01.08.2013, договору №40 на комплекс робіт з технічного обслуговування ліфтів від 01.09.2022.

Згідно розрахунку заборгованості від 17.10.2024 по особовому рахунку № НОМЕР_1 станом на 17.10.2024 існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг на суму 16528,75 грн. за період з 01 лютого 2022 року по 30 вересня 2024 року.

Крім того, у зв`язку з простроченням сплати вказаної заборгованості, позивач відповідно до ст. 625 ЦК України, просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 742,88 грн. та 3% річних в сумі 274,82 грн. за період з 01 березня 2024 року по 31 жовтня 2024 року.

Відповідач отримував житлово-комунальні послуги, не відмовлявся від їх отримання, отримував рахунки на сплату за житлово-комунальні послуги, які містили у собі суму заборгованості.

Також від відповідача не надходило жодного звернення з відповідними заявами та необхідними документами, які б могли підтверджувати тимчасову відсутність споживачів у житлових приміщеннях в спірний період.

Крім того, жодних заяв про відмову від користування житлово-комунальними послугами, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг відповідачем не заявлялось.

Зазначена заборгованість відповідачем не сплачена, у зв`язку з чим позивач просив її стягнути з відповідача.

На підставі викладеного позивач просив позов задовольнити.

02 грудня 2024 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Усатовій І.А.

Ухвалою суду від 11 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху для надання позивачу строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 13 лютого 2025 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, в якій відповідачам в порядку ст. 178 ЦПК України встановлено 15-денний строк для подання відзиву з викладенням заперечення проти позову.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом надсилання судових повісток засобами поштового зв`язку за адресою місця його реєстрації.

Таким чином, судом були вжиті всі визначені законом заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Крім того, у встановлений судом строку, відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву, тому, відповідно до ч. 9 ст. 178 ЦПК суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною першою ст. 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідачі належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідачі не з`явилися в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідачі не подали відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» (протокол № 29 від 15 серпня 2012 року) будинок за адресою: АДРЕСА_1 передано експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр».

ТОВ «Перший український експертний центр» прийняло будинок за адресою: АДРЕСА_1 на подальшу експлуатацію та обслуговування, що підтверджується актом приймання-передачі.

Відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг у квартирі АДРЕСА_2 . Підтвердженням надання позивачем житлово-комунальних послуг відповідачу є копії договору №107-О від 15.11.2012, договору №2/1848-К-12 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) від 01.10.2012, договору №47 від 01.10.2012, договору №16-08-2013 від 01.08.2013, договору №40 на комплекс робіт з технічного обслуговування ліфтів від 01.09.2022.

Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та просить суд стягнути з ОСОБА_1 :

- основний борг за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 16528,75 грн. за період з 01 лютого 2022 року по 30 вересня 2024 року;

- інфляційні втрати в розмірі 742,88 грн.;

- три проценти річних в розмірі 274,82 грн. за період з 01 березня 2024 року по 31 жовтня 2024 року.

Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктів 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що позивачем надаються житлово-комунальні послуги відповідачу на підставі договору №245 від 17.01.2013. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, що становить у розмірі 16528,75 грн.

На підтвердження своїх доводів надав суду розрахунок заборгованості.

Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано.

Оцінивши наданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що позивач обґрунтовано нарахував зазначені суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суму інфляційних втрат в розмірі 742,88 грн. та три проценти річних в сумі 274,82 грн.

З урахуванням наведеного та вимог закону, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 гривень.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами за умови їх документального підтвердження, а їх розмір має бути співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим часом та значенням справи для сторони.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано ордер адвоката, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги та акт приймання-передачі наданих послуг.

Водночас, вирішуючи питання про розмір витрат, суд враховує характер і складність справи, розгляд її у порядку спрощеного позовного провадження без проведення значного обсягу процесуальних дій, обсяг фактично наданої правничої допомоги, а також принципи співмірності та розумності судових витрат.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення цієї вимоги та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн, що є справедливим, обґрунтованим та пропорційним характеру і складності спору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 64, 66, 67, 179, 191 ЖК України, ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 76-81, 89, 95, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП невідомий) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Саперне поле, буд. 14/55, офіс 1004, код ЄДРПОУ 36844047) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 16528,75 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 742,88 грн. та 3% річних у розмірі 274,82 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП невідомий) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Саперне поле, буд. 14/55, офіс 1004, код ЄДРПОУ 36844047) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. та понесенні судові витрати в розмірі 3028,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А. Усатов