Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №144/988/24 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа №144/988/24

Провадження №1-кп/135/30/26

ВИРОК

іменем України

06.10.2026 м. Ладижин Вінницької області

Ладижинський міський суд Вінницької області колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , представника потерпілого – адвоката ОСОБА_8 , захисника – адвоката ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020000000359 від 20.04.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Салівка, Кременчуцький район, Полтавська область, українця, громадина України, РНОКПП – НОМЕР_1 , маючого неповну загальну середню освіту, розлученого, має трьох малолітніх дітей, має статус учасника бойових дій, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

І. Обвинувачення, яке пред`явлене і визнане судом недоведеним.

Органами досудового розслідування ОСОБА_10 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за наступних обставин.

20.04.2024 біля 16 год 00 хв до магазину «Вікторія», який розташований за адресою: вул. Центральна, 32, с. Брідок, Гайсинський район, Вінницька область, приїхали ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . В цей час поблизу магазину на зупинці громадського транспорту, перебували інші місцеві жителі, зокрема й ОСОБА_17 .

У подальшому, о 16 год 35 хв до вищезазначеного місця приїхав на легковому автомобілі «AUDI», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_10 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння і почав розмову зі своїми знайомими, які знаходились в середині автобусної зупинки та біля неї.

Під час розмови, о 17 год 30 хв до них підійшов ОСОБА_18 разом із ОСОБА_19 , і на грунті раптово виниклого конфлікту, ОСОБА_18 дістав зі свого рюкзака пістолет і, направивши його вгору здійснив один постріл. Після цього, в процесі конфлікту, ОСОБА_18 вдруге здійснив постріл в сторону ОСОБА_15 , влучивши в грунт біля його ніг.

У подальшому між присутніми чоловіками почалася боротьба, в ході якої ОСОБА_10 вирвав із рук ОСОБА_18 предмет, ззовні схожий на пістолет, та реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно та усвідомлюючи, що посягає на життя іншої особи, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, здійснив один постріл в область грудної клітини ОСОБА_18 . Після скоєного, ОСОБА_10 з невстановленим предметом, ззовні схожим на пістолет, в руках пішов до автомобіля «AUDI», д.н.з. НОМЕР_2 , та зник з місця вчинення злочину.

Під час надання медичної допомоги потерпілий ОСОБА_18 від отриманого поранення помер в кареті швидкої медичної допомоги.

Дії ОСОБА_10 кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

ІІ. Позиція сторони захисту щодо пред`явленого обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні злочину за ч.1 ст.115 КК України не визнав та зазначив, що під час боротьби з ОСОБА_18 він діяв у стані необхідної оборони, оскільки потерпілий прийшов на зупинку громадського транспорту з пістолетом, здійснював постріли, направив на нього пістолет, а він захищаючись від неправомірних дій потерпілого намагався забрати у нього пістолет, викручуючи кисть руки, і в цей час відбувся постріл.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 пояснив, що 20.04.2024 він домовився зі знайомими зустрітися біля магазину «Вікторія» в с. Брідок поспілкуватися. Він під`їхав до магазину на своєму автомобілі разом з ОСОБА_13 . Перед керуванням автомобілем алкоголь не вживав. На зупинці біля магазину були присутні його знайомі ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 . Біля магазину він зустрів ОСОБА_24 , з яким спілкувався, перебуваючи за автобусною зупинкою, вживав слабоалкогольний напій. В цей час він почув з боку автобусної зупинки постріл, крики, через секунд 10 другий постріл, після чого відразу побіг в середину зупинки, де побачив ОСОБА_25 , який стояв в правому кутку зупинки обличчям до дороги, напроти нього ОСОБА_22 і ОСОБА_20 , на яких він направив пістолет. Далі ОСОБА_10 звернувся до ОСОБА_25 зі словами «Хулі ти тут стріляєш?», на що ОСОБА_26 підняв і направив на нього пістолет в районі грудей. Відстань між ним і потерпілим була близько 0,5 – 1 метра. У подальшому він почав відбирати у ОСОБА_25 пістолет, при цьому схопив своєю лівою рукою його за зап`ястя і утримував, а правою рукою викручував руку ОСОБА_27 цей же час ОСОБА_20 почав ОСОБА_25 бити кулаком в обличчя і штовхати в бік стіни зупинки. В момент боротьби ОСОБА_26 змістився в кут зупинки і стояв відхилений назад себе, оскільки позаду нього була лавка. Під час викручування ним руки ОСОБА_25 зі зброєю відбувся постріл, після якого ОСОБА_26 одразу опустився на лавку. В цей час ОСОБА_28 ще продовжував бити ОСОБА_25 по обличчю. Від початку боротьби за зброю до пострілу пройшли лічені секунди. Побачивши, що сталося, він злякався, взяв пістолет з рук потерпілого і пішов до свого автомобіля, де поклав пістолет. На автомобілі від`їхав з місця події нижче по вулиці приблизно 100 метрів, і залишивши автомобіль, повернувся на зупинку, де разом з іншими надавав потерпілому допомогу. Так, потерпілий ОСОБА_26 лежав на спині, для того щоб полегшити його стан він перевертав його на лівий бік, затискав місце поранення салфетками. Також допомагав погрузити ОСОБА_25 до автомобіля швидкої, зателефонував дружині і розказав про те, що трапилось, вона сказала йому їхати додому. Він сів до автомобіля і поїхав, по дорозі викинув пістолет. Поки рухався на автомобілі все переосмислив, зупинився на дорозі і чекав на приїзд працівників поліції. Після затримання під час допиту в якості підозрюваного за порадою адвоката відмовився давати показання на підставі ст.63 Конституції. У подальшому в ході досудового розслідування йому не пропонували надати показання або взяти участь у слідчому експерименті. В ході судового розгляду слідчім за його участю проведено слідчий експеримент, в ході якого він добровільно на місці події показав і розказав про обставини події, а також показав місце де він викинув зброю.

Захисник засудженого — адвокат ОСОБА_9 у своїй промові в судових дебатах просив визнати ОСОБА_10 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Зазначив, що характер дій потерпілого ОСОБА_18 , який прийшов в громадське місце, здійснював постріли і погрожував присутнім пістолетом, був таким, що обвинувачений ОСОБА_10 діяв з метою припинення суспільно небезпечного посягання та захисту себе та інших присутніх громадян. Обвинувачений ОСОБА_10 , не маючи умислу на вбивство, почувши постріли, прибіг на зупинку і розпочав боротьбу з потерпілим ОСОБА_18 , намагаючись його обеззброїти. В момент коли обвинувачений ОСОБА_10 викручував руку потерпілого ОСОБА_18 стався постріл, який призвів до поранення потерпілого внаслідок якого він помер. Таким чином, відбираючи зброю у потерпілого ОСОБА_18 , ОСОБА_10 діяв у стані необхідної оборони, що згідно з ч.5 ст.36 КК України виключає кримінальну відповідальність.

ІІІ. Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_5 в судових дебатах вважав вину ОСОБА_10 за ч.1 ст.115 КК України доведеною в повному обсязі, зокрема показаннями свідка ОСОБА_11 , який на слідчому експерименті вказав, що бачив, що ОСОБА_10 забрав у ОСОБА_18 пістолет, після чого зі словами «На, сука» здійснив постріл в ОСОБА_18 , відеозаписом з камер відеоспостереження магазину «Вікторія», на якому зафіксовано обстановку події, та після звуку пострілу чути крик чоловіка «На, п…дар», також важливою є поведінка ОСОБА_10 , який після пострілу забрав із собою пістолет і залишив місце події. Наполягав на кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_10 як умисному вбивстві, та просив суд визнати його винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні за ч.1 ст.115 КК України, та призначити йому покарання у виді 12 років позбавлення волі, залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 21.04.2024 по день набрання вироком законної сили, стягнути з ОСОБА_10 судові витрати.

Потерпілий ОСОБА_7 просив визнати винуватим ОСОБА_10 за вчинення умисного вбивства і призначити йому найсуворіше покарання, стягнути з нього завдану майнову і моральну шкоду.

Потерпілий ОСОБА_29 зазначив, що при призначенні покарання ОСОБА_10 покладається на розсуд суду.

Представник потерпілих – адвокат ОСОБА_30 зазначив, що вважає зібрані у справі докази, досліджені в судовому засіданні, цілком достатніми для доведення винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Не заперечує, що на початку події ОСОБА_10 діяв в стані необхідної оборони, оскільки раптові дії ОСОБА_18 і ОСОБА_19 з використанням предмета схожого на пістолет та балону з перцевим газом становили небезпеку для присутніх на місці події осіб. Дії ОСОБА_18 , який стріляв з пістолета угору та в грунт носили демонстративний характер, мали на меті налякати опонентів, показати перевагу над ними. Ззовні ці дії сприймалися як напад двох озброєних осіб. Цілком правомірними були дії ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 спрямовані на те, щоб обеззброїти ОСОБА_18 . Проте, після того як ОСОБА_10 вирвав з рук ОСОБА_18 пістолет, ОСОБА_18 вже не являв загрози для оточуючих, оскільки був притиснутий до лавки та стіни зупинки, отримав множинні удари та не міг опиратися. Незважаючи на це, замість того аби припинити конфлікт та викликати працівників поліції, ОСОБА_10 майже впритул вистрелив в груди ОСОБА_18 , супроводжуючи це нецензурною лайкою на адресу потерпілого. Позбавлення життя потерпілого відбулося після того як стан необхідної оборони припинив свою дію. Просив визнати ОСОБА_10 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначити покарання у виді 15 років позбавлення волі, задовольнити цивільний позов ОСОБА_7 в повному обсязі.

ІV. Хід судового розгляду та досліджені судом докази.

Потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що є батьком загиблого ОСОБА_18 . Подія, яка сталася з його сином для нього була шоком. Всі свідки, які давали показання також причетні до вбивства його сина і мають бути на лаві підсудних. Йому зателефонували і сказали, що син прийшов туди заступитися за своїх друзів, зокрема ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , тому що ОСОБА_28 вимагав з них гроші. ОСОБА_28 мав в поліції прикриття, його ніхто не чіпав коли він їздив у нетверезому вигляді, дебоширив. Хлопці, які зазнавали переслідування з боку ОСОБА_33 , неодноразово зверталися до поліції з приводу неправомірних дій ОСОБА_20 і компанії, проте не було ніякої реакції. На зупинку всіх викликав ОСОБА_34 . Також ним був викликаний ОСОБА_35 . Він добре виховав свого сина, який захищав слабких. З приводу зброї нічого пояснити не може. Йому не відомо, що у його сина ОСОБА_25 була зброя. Зі ОСОБА_36 раніше також мав особистий конфлікт.

Потерпілий ОСОБА_29 пояснив, що ОСОБА_18 доводився йому онуком. ОСОБА_18 до адміністративної та кримінальної відповідальності раніше не притягувався. Йому не відомо чи була у нього у користуванні зброя. Обставини смерті онука йому відомі зі слів інших осіб. ОСОБА_10 є його далеким родичем. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що є кумом ОСОБА_10 20.04.2024 він разом з ОСОБА_37 , ОСОБА_38 їхали з роботи на автомобілі в с. Соболівка через с. Брідок. По дорозі зустріли ОСОБА_39 , зупинилися, щоб з ним розібратися з приводу боргу, побилися з ним. З приводу боргу у нього також був конфлікт з ОСОБА_40 приїзду в с. Брідок на зупинці був ОСОБА_41 , а через деякий час на зупинку під`їхали ОСОБА_22 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 . Вони перебували на зупинці, пили пиво і розмовляли. Також на зупинку прийшов ОСОБА_44 , який на його прохання, по телефону покликав на зупинку ОСОБА_45 . Потім на автомобілі до магазину під`їхав ОСОБА_35 . Перебуваючи за зупинкою, він розмовляв по телефону, в цей час почув постріл. В цей час він стояв поруч із ОСОБА_46 . Після пострілу ОСОБА_28 зайшов в зупинку, де побачив ОСОБА_25 , в руках якого був пістолет чорного кольору. Потім ОСОБА_26 зробив постріл в землю біля ніг ОСОБА_47 цей же час ОСОБА_48 , який прийшов разом з ОСОБА_49 , розпилив на зупинці газовий балончик. Після цього частина присутніх кинулися відбирати у ОСОБА_25 пістолет, а частина побігла за ОСОБА_50 цей час ОСОБА_28 , перебуваючи в зупинці почав штовхати ОСОБА_25 в лівий кут зупинки, тримаючи його за тулуб. В процесі боротьби ОСОБА_26 вдарив його рукояткою пістолета в область лоба, від чого у нього потекла кров по обличчю. В ході конфлікту до зупинки забіг ОСОБА_51 і вступив у боротьбу за пістолет з ОСОБА_52 . Він чув як хтось кричав йому «Забери пістолет». Потім відбувся третій постріл, після якого ОСОБА_26 приліг на лавку. Яким чином відбувся постріл, хто саме вистрелив він не бачив. Категорично зазначив, що він не бачив що ОСОБА_53 забрав у потерпілого зброю, а постріл стався в процесі боротьби між ним, потерпілим і ОСОБА_46 . Також вказав, що він не одразу помітив, що ОСОБА_26 отримав поранення, тому продовжував деякий час наносити йому удари. Після пострілу ОСОБА_53 забрав пістолет і пішов до свого автомобіля і від`їхав на ньому, а потім повернувся пішки. Чи був присутній ОСОБА_51 на місці події до приїзду швидкої допомоги не пам`ятає.

Після оголошення прокурором показань свідка, які він надавав під час досудового розслідування, свідок ОСОБА_11 зазначив, що протокол допиту він підписував, але не ознайомлювався зі змістом протоколу і наполягає на своїх показаннях, які надав в судовому засіданні. Після демонстрації в судовому засіданні свідку відеозапису, який є додатком до слідчого експерименту, він стверджував, що перед проведенням слідчого експерименту йому показували відеозапис з мобільного телефону свідка, фотографії зроблені з цього відеозапису, повідомили, що ОСОБА_10 забрав пістолет у потерпілого, тому він вважав це встановленим і вказав про це на слідчому експерименті.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що 20.04.2024 він їхав разом зі ОСОБА_54 з роботи на мотоциклі. По дорозі вони зупинилися випити біля магазину «Вікторія» в с. Брідок. Також до магазину на автомобілі приїхав ОСОБА_28 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_37 , ОСОБА_57 . Всі спілкувалися між собою і пили пиво на зупинці і біля неї. Потім ОСОБА_28 зателефонував ОСОБА_58 , після чого всі продовжували спілкуватися. Потім на зупинку прийшли ОСОБА_26 разом з ОСОБА_19 ОСОБА_26 зробив постріл у повітря, почав кричати «Хто?» і направляти на всіх пістолет. ОСОБА_59 в цей час розпилив на зупинці газовий балончик в бік ОСОБА_60 , після чого втік з зупинки. Він разом з ОСОБА_56 , ОСОБА_37 побігли за ОСОБА_19 , відібрали у нього газовий балончик, розпилили на нього і побили ОСОБА_31 ОСОБА_61 на зупинці ще не було. ОСОБА_28 почав битися з ОСОБА_49 , у відповідь ОСОБА_26 вдарив його по голові пістолетом. Потім до зупинки забіг ОСОБА_53 , який почав відбирати у ОСОБА_25 пістолет. В той момент коли ОСОБА_51 відбирав пістолет у ОСОБА_25 відбувся постріл. В цей час ОСОБА_53 перебував на зупинці з лівої сторони у положенні стоячи. Під час пострілу ОСОБА_25 повалили на лавку і він був у положенні лежачи на лавці на боці. Після цього ОСОБА_53 забрав пістолет та пішов до своєї машини і поїхав, а потім повернувся пішки.

Після оголошення прокурором показань свідка, які він надавав під час досудового розслідування, та оголошення протоколу слідчого експерименту та демонстрації відеозапису слідчого експерименту, свідок ОСОБА_12 пояснив, що надавав достовірні показання під час досудового розслідування і слідчого експерименту, проте не може їх підтвердити в судовому засіданні, оскільки не пам`ятає всіх подій внаслідок перебігу значного періоду часу з дати події.

Свідок ОСОБА_62 пояснила, що вона здійснює підприємницьку діяльність в магазині «Вікторія», який розташований в с. Брідок. В один із звичайних робочих днів вона почула глухі звуки пострілу. Після цього до магазину забігла ОСОБА_63 , і сказала, що стріляють. Після цього вона вийшла з магазину і побачила на зупинці, розташованої поруч з магазином, були чоловіки, але хто саме вона не пам`ятає, вони стояли до неї спинами. Пам`ятає, що бачила біля зупинки лише Деможирського. Чула два постріли, третього не пам`ятає. Після цього вона повернулася до магазину. Потім до неї в магазин забігав ОСОБА_55 ОСОБА_61 до цих подій не знала, до неї в магазин він не заходив, на місці події його не бачила. ОСОБА_28 і ОСОБА_22 до пострілів в магазин також не заходили. Відеозапис з камер відео спостереження магазину «Вікторія» надав поліції її чоловік.

Свідок ОСОБА_64 показала, що 20.04.2024 близько 15 години вона разом із ОСОБА_65 поїхали її мотоциклом у магазин «Вікторія» у с. Брідок, розташований біля зупинки. Там уже були хлопці, а саме ОСОБА_37 , ОСОБА_55 , ОСОБА_28 , ОСОБА_22 , ОСОБА_56 , ОСОБА_42 та ОСОБА_53 , вони усі відпочивали та були в стані незначного алкогольного сп`яніння. Разом зі ОСОБА_66 вона була на відстані приблизно 5 метрів, коли побачили, що на зупинку забігли ОСОБА_59 і ОСОБА_26 та стали перед зупинкою. ОСОБА_26 здійснив постріл вгору з пістолета і крикнув «Хто?». Після цього вона попросила ОСОБА_67 зняти відео, а сама побігла в магазин щоб хтось викликав поліцію. Поки вона була у магазині, почула другий постріл. Вона разом з власницею магазину ОСОБА_68 вийшла на вулицю і почала бігти до зупинки. І в цей час відбувся третій постріл. Після цього ОСОБА_51 пішов в бік своєї машини, а до неї підійшов ОСОБА_55 та просив викликати швидку, бо нанесли вогнепальне поранення. Коли вона підійшла до зупинки, побачила там ОСОБА_25 , який важко дихав та кров на грудях. Момот поїхав на автомобілі, переставив машину далі і повернувся, після чого допомагав занести ОСОБА_25 в машину ШМД. ОСОБА_69 , її співмешканця, притягували до відповідальності, бо після ситуації на зупинці ОСОБА_59 хотів втекти, а її цивільний чоловік наздоганяв його. ОСОБА_59 забризкав очі газовим балончиком ОСОБА_70 і нібито ОСОБА_23 також попало. Коли чекали швидку вона бачила, як ОСОБА_51 підняв газовий балончик, який лежав біля сміттєвого баку, та викинув його. Також повідомила, що на них чинився тиск, їм казали, що вони причетні до злочину, що вони байдуже до цього віднеслися, що вони вбивці, але з відповідною заявою з приводу тиску до правоохоронних органів вона не зверталася. Її цивільний чоловік ОСОБА_12 в розмові з нею повідомляв, що після пострілу бачив пістолет в руках у Момота, але в цьому він не впевнений. Від одного з мешканців села був тиск на чоловіка, аби той давав покази певним чином.

Свідок ОСОБА_71 пояснила, що 20.04.2024 вона разом з ОСОБА_64 під`їхали на мопеді до магазину «Вікторія» в с. Брідок, де були близько 20-30 хвилин. В той же час біля магазину і на зупинці були ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_72 , ОСОБА_23 , ОСОБА_56 , ОСОБА_51 і спілкувалися між собою. В цей час повз них на зупинку швидко пройшли ОСОБА_73 та ОСОБА_74 , які підійшли до хлопців, які були в зупинці. ОСОБА_74 дістав пістолет з кишені та здійснив постріл вгору. ОСОБА_75 крикнула їй щоб вона знімала все на камеру, після чого вона на камеру мобільного телефону почала здійснювати відеозйомку. Потім хлопці почали забирати пістолет у ОСОБА_76 . Хто саме відбирав вона не пам`ятає, не бачила, перебувала в шоковому стані. Коли відбирали пістолет у ОСОБА_77 відбувся останній постріл, від якого ОСОБА_77 було поранено. Потім бачила, що ОСОБА_51 вибіг з зупинки, а всі інші розійшлися. ОСОБА_20 був в крові на обличчі. Де подівся пістолет вона не пам`ятає. Під час події перебувала в шоковому стані. Вона чула два постріли, другим пострілом було поранено ОСОБА_76 . Після останнього пострілу викликали поліцію і швидку. Після приїзду ШМД присутні допомагали погрузити ОСОБА_25 до автомобіля швидкої допомоги. Після вказаних подій на адресу її чоловіка надходили погрози, порізали колеса. Також їй відомо, що в лютому 2024 року свідок ОСОБА_59 зламав її чоловіку ОСОБА_78 щелепу.

Після оголошення попередніх показань свідка, які вона надавала під час досудового розслідування, свідок ОСОБА_71 пояснила, що надавала показання у нічний час, після фіксування слідчим її показань, свої показання перед підписом читала, проте зараз деякі з обставин справи, які зазначені в протоколі її допиту в тій частині як ОСОБА_51 вийшов з зупинки з пістолетом та поїхав на автомобілі, а ОСОБА_26 після пострілу стояв на зупинці, а потім впав, вона не пам`ятає у зв`язку з тим, що від часу події пройшов значний час. Всі події після першого пострілу вона знімала на відео, тому там відображено все як було насправді.

Свідок ОСОБА_79 пояснив, що напередодні дня загибелі ОСОБА_18 приходив близько обіду до магазину «Вікторія», який знаходиться в селі Брідок біля зупинки громадського транспорту, покликав його та сказав, йди я тобі дещо покажу. Коли він підійшов, ОСОБА_26 відкрив пакет, у якому був предмет схожий на зброю, а саме пістолет ТТ, і запропонував йому подивитися його. Через пару днів він дізнався про загибель ОСОБА_25 коли до нього зателефонували та запитали щодо стрілянини біля магазину. Він зателефонував дружині перепитати, вона була в паніці. Після цього він дистанційно зайшов на камеру, яка розташована біля магазину та направлена в бік магазину, та почав нею крутити, всі бігали від зупинки до магазину, зокрема ОСОБА_55 , ОСОБА_80 . Після цього поліція попросила його надати записи із камери спостереження. Відео із камер розділяється по 15 хвилин, відеофайли з його телефону були надані поліції через соціальні мережі телеграм, а потім він передав поліції карту пам`яті з відеофайлами.

Свідок ОСОБА_81 пояснила, що доводиться матір`ю обвинуваченого, а тому відмовляється від дачі показань на підставі ст.63 Конституції України, і її відмова прийнята судом.

Свідок ОСОБА_82 пояснив, що 20.04.2024 він разом з ОСОБА_83 були вдома та робили мотоцикл. Потім ОСОБА_22 подзвонив до ОСОБА_33 , який сказав, що вони сидять в Метанівці біля магазину, після чого поїхали до них, де сиділи і пили пиво. Потім після обіду поїхали в с. Брідок до магазину, де купили пиво і сіли на зупинці громадського транспорту, яка знаходилась метрів 15 від магазину та розпивали алкогольні напої. На зупинці був він разом з ОСОБА_84 , ОСОБА_37 , ОСОБА_36 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 . Через хвилин 20 на автомобілі «Ауді» під`їхав ОСОБА_88 . Вони продовжували сидіти в зупинці, пили та розмовляли. В цей час хтось стояв біля зупинки, а хтось находився в самій зупинці. ОСОБА_28 із телефону ОСОБА_39 зателефонував до ОСОБА_31 і сказав щоб той прийшов. Через деякий час прийшли ОСОБА_18 та ОСОБА_89 . ОСОБА_26 почав махати на всіх предметом, схожим на пістолет, кричати «Хто ?» та вистрілив вгору. В цей же час ОСОБА_59 почав бризкати газовим балончиком на всіх присутніх на зупинці. Він вийшов із зупинки, так як в очі попав газ із балончика. Після цього події які відбувалися в зупинці він не бачив, оскільки перебував збоку між зупинкою та магазином. Потім почалася бійка ОСОБА_56 повалив на землю ОСОБА_31 і хотів запшикати йому балончиком, а він вже був пустим. Потім він почув постріл, після чого побачив як всі вийшли із зупинки. Він зайшов в зупинку, де побачив, що ОСОБА_26 лежить, після чого почали викликати швидку. ОСОБА_26 лежав на спині з блідим обличчям. ОСОБА_41 був присутній на місці події, але чи він був на зупинці, не пам`ятає. Після третього пострілу ОСОБА_51 здається пішов до машини, а потім повернувся коли приїхала швидка. Три постріли відбулися один за одним, приблизно за хвилини три-чотири. Останній раз предмет схожий на пістолет бачив в руках ОСОБА_76 . Коли приїхала поліція, то всіх попросили не розходитись. На місці події поліція шукала гранату (муляж), яку приніс ОСОБА_48 .

Свідок ОСОБА_90 пояснив, що наприкінці квітня - початку травня 2024 року близько 16 години він їхав в с. Теплик і проїжджав через с. Брідок. По дорозі в с. Брідок піднімаючись нагору якщо їхати в бік Теплика з правого боку стояв автомобіль «Ауді» зеленого кольору. Біля зупинки стояли люди, близько 2-3 осіб, і карета швидкої допомоги. Карета швидкої допомоги стояла задом під саму зупинку, двері були відкриті. Що відбувалося біля карети швидкої він не бачив. Автомобіль «Ауді» стояв від зупинки на відстані близько 200-250 метрів, біля дороги передом до ставка. Він поїхав далі. Про те, що відбулося на зупинці він дізнався пізніше.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що 20.04.2024 він їхав з роботи додому разом з ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , зупинилися в с. Брідок на зупинці, пили пиво. Будь-яких автомобілів не бачив. В цей час до нього зателефонувала мати і він відійшов від зупинки до ставка приблизно на 100 метрів, де розмовляв з нею близько 30-40 хвилин. Що відбувалося на зупинці під час його відсутності він не бачив і пострілів не чув. Коли повернувся було дуже багато людей. ОСОБА_61 на місці події не бачив.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що 20.04.2024 він їхав з робити разом зі ОСОБА_36 на його автомобілі з Гонтою, ОСОБА_22 , ОСОБА_42 , по дорозі зустріли ОСОБА_39 , приїхали в с. Брідок на зупинку, де очікували ОСОБА_45 . Також на зупинку приїхав ОСОБА_10 . Через деякий час на зупинку прибіг ОСОБА_18 разом з ОСОБА_50 руках у ОСОБА_25 був пістолет, з якого він зробив постріл вгору. В цей час ОСОБА_23 стояв напроти ОСОБА_25 , який вистрелив в землю перед ОСОБА_91 біля ніг. Після цього у зупинку забіг ОСОБА_28 і почав відбирати пістолет у ОСОБА_27 цей же час ОСОБА_59 запшикав балончиком на присутніх, при цьому потрапив йому в очі. Після цього ОСОБА_59 вибіг з зупинки, а він побіг за ним, наздогнав його між магазином і зупинкою і бився з ним. При цьому ОСОБА_59 погрожував йому гранатою. Потім він почув третій постріл і крик ОСОБА_76 . Він повернувся до зупинки, де побачив ОСОБА_25 з пораненням в груди. Вони поклали ОСОБА_25 на землю і викликали швидку допомогу. Після третього пострілу ОСОБА_51 поїхав з місця події. Також пояснив, що з ОСОБА_49 знайомий і навчався разом з ним у школі, а потім у ліцеї, ОСОБА_61 бачив до цього один раз.

Свідок ОСОБА_92 пояснив, що потерпілий ОСОБА_93 його друг, а з обвинуваченим ОСОБА_94 він познайомився в день події. В лютому 2024 року між ОСОБА_36 і ОСОБА_19 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , прізвища яких він не пам`ятає, відбулася бійка, під час якої ОСОБА_78 були завдані тілесні ушкодження. До поліції ОСОБА_28 не звертався. 20.04.2024 він йшов після зустрічі з товаришем ОСОБА_19 по дорозі біля нього зупинилися на автомобілі ОСОБА_28 , ОСОБА_12 , ОСОБА_37 , також в автомобілі були інші хлопці, і почали розмову вимагаючи повернення грошових коштів, які він обіцяв ОСОБА_78 за те, щоб він не чіпав ОСОБА_31 , та побилися з ним. Після чого вони залишили його і поїхали на зупинку. Він пішов за ними в бік зупинки. Коли він підходив до магазину на автомобілі приїхав ОСОБА_35 . На зупинці були ОСОБА_28 , ОСОБА_22 , ОСОБА_56 , ОСОБА_55 , ОСОБА_37 , ОСОБА_97 . До нього підійшов ОСОБА_28 і ОСОБА_53 і тиснули на нього для того, щоб він затефонував ОСОБА_58 і викликав його з приводу боргу. Після цього він набрав номер телефону ОСОБА_31 , повідомив, що він на зупинці і що його хочуть бачити. Приблизно через 30 хвилин прийшли ОСОБА_26 з ОСОБА_50 цей час на зупинці та біля неї були ОСОБА_35 , ОСОБА_28 , ОСОБА_37 , ОСОБА_22 , ОСОБА_55 , ОСОБА_98 . При цьому ОСОБА_26 дістав з рюкзака зброю – пістолет і вистрелив вверх. Потім ОСОБА_37 сказав ОСОБА_99 «стріляй у мене», після чого ОСОБА_26 вистрелив йому біля ніг. Після пострілів до зупинки також забіг ОСОБА_100 цей час ОСОБА_59 застосовував газовий балончик в бік ОСОБА_101 і ОСОБА_60 , після чого вибіг з зупинки. За ОСОБА_19 побіг ОСОБА_37 і почав з ним битися. Він також побіг за ОСОБА_19 і ОСОБА_91 , щоб їх розборонити. Після цього він почув ще постріли на зупинці, кількість яких не пам`ятає. Він повернувся на зупинку, де побачив пораненого ОСОБА_76 . На зупинці були ОСОБА_53 і ОСОБА_41 , які надавали допомогу ОСОБА_99 , а ОСОБА_53 хотів підігнати автомобіль і перенести ОСОБА_25 і одвезти його в лікарню. Після цього свідки, які були на місці події викликали швидку допомогу. Потім він відійшов до магазину і розмовляв по телефону, а коли повернувся, побачив як ОСОБА_51 від`їхав на автомобілі приблизно на 200 метрів, де залишив, після чого повернувся на місце події і почав дивитися на стан потерпілого ОСОБА_76 . Також бачив як ОСОБА_53 збирав гільзи на місці події.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що з потерпілим ОСОБА_18 перебував у дружніх стосунках. 20.04.2024 приїхав зі своєю дівчиною до магазину в с. Брідок, сходив в магазин, після чого підійшов на зупинку, де були хлопці ОСОБА_28 , ОСОБА_37 , ОСОБА_44 , ОСОБА_22 , ОСОБА_97 . На зупинку також приїхав ОСОБА_51 , з яким він до цього знайомий не був. Потім на зупинку прийшов ОСОБА_59 , постояв покурив поговорив, потім раптово розпилив газовий балон, від якого йому в очі потрапив газ. В цей час відбувся постріл з пістолета, хто саме стріляв не бачив. Після пострілу він вийшов за межі зупинки і сів на землю за нею, у нього з очей текли сльози. Потім почув ще один постріл. Перебуваючи поза зупинкою він чув шум на зупинці і крики «Забери». Після цього почув ще якийсь гул. Потім до нього підійшов ОСОБА_28 і спитав, що він там робить. Потім він повернувся на зупинку, де побачив якусь метушню, а присутні викликали швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що 20.04.2024 він, його брат ОСОБА_22 , ОСОБА_28 , ОСОБА_38 , ОСОБА_37 , ОСОБА_55 , ОСОБА_42 їхали з роботи. Хлопці їхали на машині, а він разом зі ОСОБА_85 на мотоциклі. По дорозі заїхали до дівчини ОСОБА_102 . Потім до них під`їхав ОСОБА_53 , кум ОСОБА_33 , з яким він поїхав до магазину в с. Брідок, де вони домовились зустрітися з хлопцями. Коли вони на автомобілі ОСОБА_61 приїхали до с. Брідок, там вже були інші хлопці. ОСОБА_53 пішов за зупинку, де розмовляв з хлопцями, а він разом зі ОСОБА_103 знаходились на зупинці. Через деякий час на зупинку збоку підійшов ОСОБА_26 з пістолетом в руці, за ним одразу підійшов ОСОБА_59 ОСОБА_26 одразу крикнув « ОСОБА_104 » і почав стріляти, здійснив постріл в повітря. Потім ОСОБА_37 сказав « ОСОБА_105 у мене» і пішов в бік ОСОБА_25 , який вистрелив в землю поруч з ОСОБА_106 . Перед цим ОСОБА_59 запшикав перцевим пістолетом очі ОСОБА_107 і ОСОБА_108 і вибіг з зупинки. В той час коли ОСОБА_59 тікав з зупинки у нього в руках була граната. Після цього він разом з ОСОБА_109 вийшли за зупинку. Він побачив, що ОСОБА_37 б`ється з ОСОБА_19 . Він підійшов і розборонив їх, забрав у ОСОБА_31 балончик. Потім він почув третій постріл. Повернувся на зупинку, де побачив, що ОСОБА_26 лежить. На місці події знаходились його брат ОСОБА_22 , ОСОБА_37 , ОСОБА_42 , ОСОБА_55 , ОСОБА_34 . На місці події ОСОБА_61 в той час не бачив. Жінки викликали поліцію і швидку.

Після оголошення показань свідка, які він надавав під час досудового розслідування, і пред`явлення йому відповідного протоколу для огляду, свідок ОСОБА_13 пояснив, що підписи на протоколі належать йому, разом з тим, він підтверджує показання, які надані в судовому засіданні, щодо інших обставин, які він вказував в протоколі допиту в якості свідка на досудовому розслідуванні не пам`ятає.

Судом були досліджені наступні письмові докази, надані стороною обвинувачення:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024020000000359 від 20.04.2024, відповідно до якого до відділення поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення про те, що 20.04.2024 близько 17-30 год в селі Брідок Гайсинського району Вінницької області невідома особа завдала потерпілому ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вогнепальне поранення грудної клітини, внаслідок чого останній помер (т.1 а.с.65);

- рапорт інспектора чергового ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_110 , зареєстрований в ЄО за №713 від 20.04.2024, про те, що від працівника бригади швидкої медичної допомоги надійшло повідомлення на службу 102 про те, що 20.04.2025 близько 17-30 год в селі Брідок Гайсинського району Вінницької області невідома особа завдала потерпілому ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вогнепальне поранення грудної клітини. Особа померла в швидкій (т.1 а.с.66);

- протокол огляду місця події від 20.04.2024 з фото таблицями (т.1 а.с.68-74), під час якого слідчим в присутності понятих проведений огляд площі по АДРЕСА_3 , де знаходиться службовий автомобіль ШМД, в середині якого наявний труп ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , труп лежить на лежаку в положенні лежачи на спині ногами до задніх дверей обмотані синім простирадлом, тулуб трупа оголений, трупні плями розташовані на задньо-боковій ділянці тіла, добре виражені, синьо-фіолетового кольору, при натисканні зникають та відновлюють свій колір, ознаки життя не виявляються, волосяна частина голови без ушкоджень, в лобній ділянці голови зліва в центрі наявні садна (синці), біля лівого ока рана, очі відкриті, в роговиці лівого ока наявний крововилив, а саме сполучно-тканинна оболонка очного яблука темно-червоного кольору, отвори вух та рота вільні, рот привідкритий, губи темно-синього кольору, волосся на голові чорного кольору середньої довжини, на обличчі. Грудна клітка трупа циліндричної форми, живіт на рівні реберних дуг, грудна клітина обв`язана бинтом білого кольору, справа наявний слід бурого кольору схожий на кров, при відкритті наявний отвір біля 5 мм, схожий на вогнепальну рану. Форма вхідного отвору кругла, на краях рани наявний крововилив. Інших тілесних ушкоджень не виявлено. Труп направлено на СМЕ;

- протокол огляду місця події від 20.04.2024 з ілюстраційними фото таблицями (т.1 а.с.75-84), в ході якого слідчим в присутності понятих, за участю спеціаліста-криміналіста, оглянуто територію зупинки, розташованої поряд з магазином «Вікторія» по вул. Центральна, буд.32 в с. Брідок Гайсинського району Вінницької області. В середині зупинки справа виявлено серветку просякнуту РБК, на підлозі – плями РБК. По центру під лавкою на підлозі виявлено синю чоловічу кепку ношену, частково брудну. Зліва при вході до зупинки є сірий рюкзак з емблемою написом «Travelite». На сходинах до зупинки виявлено згусток з речовиною бурого кольору. Справа від зупинки на насадженнях кущів виявлено одяг – футболку бордову розірвану повздовж по центру, з отвором в районі правої частини грудей. Також виявлено светр синього кольору з довгим рукавом, яка має аналогічний отвір. Футболка і светр мають нашарування речовини та згустків бурого кольору. В ході огляду вилучено: змив РБК зі сходів зупинки (пакет №NPU-0673801); серветка з нашаруванням РБК (пакет №NPU-0673802); футболка бордова (пакет №NPU-0673804); кофта синя з нашарування РБК (пакет №NPU-0673808); рюкзак сірий (пакет №WAR 17332397); синя кепка (пакет №NPU-0673806); рушник з лавки біля зупинки (пакет №NPU-0673807); змив РБК з підлоги зупинки (пакет №NPU-0673803).

- реєстраційна картка ТЗ (т.1 а.с.85), згідно якої автомобіль марки AUDI А6, 1995 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , з 08.10.2022 зареєстрований на ОСОБА_111 (колишню дружину обвинуваченого);

- протокол обшуку від 20.04.2024 (т.1 а.с.86-87), в ході якого проведений обшук в АДРЕСА_4 , автомобіля Ауді А6, д.н.з. НОМЕР_2 , який перебуває у користуванні ОСОБА_10 , було вилучено мобільний телефон чорного кольору «REDMI», який поміщено до спец пакету НПУ «CR11023872». Також вилучено вказаний автомобіль, який направлено на зберігання до ВП №1 Гайсинського РУП;

- висновок експерта №64 від 21.05.2024 (т.1 а.с.88-90), згідно якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено тілесні ушкодження в вигляді саден, синців та забоїв м`яких тканин в ділянці обличчя; саден в ділянці правої кисті, а також виявлено проникаюче сліпе вогнепальне кульове поранення правої половини грудної клітки з пошкодженням правої легені, яке супроводжувалось масивною кровотечею та крововтратою.

Ушкодження у вигляді проникаючого сліпого вогнепального кульового поранення правої половини грудної клітки з пошкодженням правої легені могло виникнути внаслідок дії кульового заряду випущеного із ручної вогнепальної зброї одиночним (компактним) снарядом (кулею), яка володіла високою кінетичною енергією та пробивною дією.

Напрямок ранового каналу йде в напрямку спереду назад, дещо зверху вниз та дещо зліва направо.

Безпосередньою причиною смерті став гіповолемічний шок, який утворився внаслідок проникаючого сліпого вогнепального кульового поранення правої половини грудної клітки з пошкодженням правої легені, яке супроводжувалось масивною кровотечею та крововтратою. Вказане тілесне ушкодження має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і стоїть в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Після отримання проникаючого сліпого вогнепального кульового поранення правої половини грудної клітки з пошкодженням правої легені, смерть ОСОБА_18 настала в короткий проміжок часу, який вираховується декількома хвилинами або десятками хвилин (10-30 хв.), на протязі яких він міг вчиняти будь-які самостійні цілеспрямовані дії.

Виявлені при зовнішньому дослідженні ушкодження в вигляді синців, саден, забою м`яких тканин можуть бути розцінені як характерні для боротьби чи самозахисту.

При експертизі трупа ОСОБА_18 на тілі додаткових факторів пострілу не виявлено, це може свідчити про те, що постріл був здійснений з відстані, що не перевищує межі дії додаткових факторів.

При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_18 методом газово-рідинної хроматографії наявність етилового, метилового спирту, а також про пилового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів не виявлено. Відсутність етанолу в крові свідчить, що на момент смерті ОСОБА_18 в стані алкогольного сп`яніння не перебував;

- висновок експерта №125,126 від 20.05.2024 (т.1 а.с.91-93), згідно якого на підставі даних отриманих при дослідженні фрагменту шкіри з ушкодженням (фрагмент шкіри з ділянки вогнепального поранення) від трупа ОСОБА_18 , 2002 р.н., встановлено, що характер ушкодження на фрагменті надісланої шкіри, саме форма, розміри, характер країв та стінок, наявність кільцеподібного осадження країв та патерн по типу «мінус-тканина» свідчить про те, що дане ушкодження є вхідним отвором і заподіяне при пострілі з ручної вогнепальної зброї, одиночним (компактним) снарядом (кулею), яка володіла високою кінетичною енергією та пробивною дією. Відсутність наявності додаткових факторів пострілу вказує на можливість здійснення пострілу не з близької дистанції – поза межами додаткових факторів.

При проведенні рентген-флююресцентного аналізу на поверхні представленого на експертизу фрагменту шкіри з ушкодженням виявлено залізо (або його сполуки) на 20,56+/-0,01% площу поверхні і фрагменту шкіри та титан (або його сполуки) на 0,3+/-0,01% площі поверхні фрагменту шкіри.

- протокол огляду місця події від 21.04.2024 з ілюстраційними фото таблицями (т.1 а.с.94-98), згідно якого було оглянуто територія біля автобусної зупинки в с. Брідок Гайсинського району Вінницької області по вул. Центральна, напроти буд.42, де було вчинено кримінальне правопорушення, в ході якого в траві було виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на гільзу з маркуванням SARA, 9 мм Р.А., жовтого кольору, яку поміщено до спецпакету НПУ PSP 2199049;

- обшуку від 21.04.2026 (т.1 а.с.99-102), згідно якого на підставі ч.3 ст.233 КПК України проведений обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_18 , під час якого з житлової кімнати житлового будинку за вказаною адресою в коробці було виявлено 2 (два) предмети ззовні схожі на гільзи з маркуванням «НА 9мм Р.А.», які вилучено і поміщено до спецпакету НПУ PSP 2199048;

- протокол огляду трупа від 21.04.2026 з ілюстраційними фото таблицями (т.1 а.с.103-109), під час якого при внутрішньому дослідженні плевральної порожнини встановлено наявність сліпого кульового поранення правої половини грудної клітки із пошкодженням правої легені. При огляді правої плевральної порожнини виявлено гумову кулю округло продовгуватої форми, яку було вилучено. Також в ході огляду трупа вилучено зрізи вільних нігтьових пластин кистей рук; змиви з кистей рук зроблені за допомогою марлевих серветок, а також контрольний зразок; зразок крові за допомогою марлевого тампону; мобільний телефон марки ODDO в чохлі темного кольору, грошові кошти – купюра номіналом 100 грн – 1 шт, номіналом 20 грн – 4 шт, номіналом 5 грн – 2 шт, пачка сигарет Winston, пачка сірників;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 21.04.2026 (т.1 а.с.137-138), згідно якого за заявою і в присутності ОСОБА_112 (т.1 а.с.135), яка повідомила, що за допомогою власного мобільного телефону фіксувала події, які відбувалися 20.04.2024 біля 17 год в с. Брідок біля автобусної зупинки, на підставі постанови про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 21.04.2026 (т.1 а.с.136), отриманий доступ до документів, які знаходяться в мобільному телефоні «Редмі 12S», що належить ОСОБА_113 , та вилучено відеофайл формату mp4, 30 сек, початок зйомки 20.04.2024 о 17-18 год, який перенесено на CD-R диск;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 21.04.2026 (т.1 а.с.142-143), згідно якого за заявою ОСОБА_62 (т.1 а.с.140), яка просила долучити до матеріалів справи відео, зафіксоване камерою зовнішнього відео спостереження, розташованої на магазині, на підставі постанови про зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 21.04.2026 (т.1 а.с.141), отриманий доступ до інформації з камери відеоспостеженення, що розташована біля магазину ФОП ОСОБА_62 в АДРЕСА_5 , та вилучено 12 відеофайлів, на яких засіксовано події 20.04.2024 в період часу з 15-30 до 18-15 год, які перенесені на CD-R диск;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.04.2026 (т.1 а.с.144-146), згідно якого ОСОБА_10 затримано в порядку ст.208 КПК України 21.04.2024 о 00-40 год в смт. Дашів Іллінецького району Вінницької області. Під час обшуку особи нічого не вилучалось;

- протокол проведення слідчого експерименту від 03.05.2024 за участю свідка ОСОБА_12 та додатком до нього – носієм інформації CD-R диском (т.1 а.с.147-155), в ході якого свідок на місці події розповів, що 20.04.2024 він перебував на автобусній зупинці біля магазину в с. Брідок разом з ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_17 , де розпивали пиво і розмовляли. Приблизно після 18-00 год прийшов ОСОБА_18 і ОСОБА_89 . ОСОБА_26 забіг у зупинку і здійснив постріл у повітря. Після цього він зі зброєю, яку тримав в руці, пройшов до середини зупинки і почав направляти зброю на всіх присутніх і кричати «Хто?». ОСОБА_37 піднявся з лавки і став на бетонні сходи, що ведуть до зупинки, спиною до дороги поруч з ОСОБА_49 на приблизній відстані 1,5 м, і сказав йому «стріляй в мене». ОСОБА_26 вистрелив вдруге біля ОСОБА_101 в землю біля ніг. Після цього ОСОБА_28 побіг на ОСОБА_25 і вони почали битися між собою, наносили удари один одному по обличчю. ОСОБА_26 перший вдарив ОСОБА_33 рукояткою пістолета по голові в лобну частину. В ході бійки ОСОБА_26 вдарив ОСОБА_33 в область ноги та живота. ОСОБА_28 впав, потім піднявся і вони продовжили битися і штовхатися з ОСОБА_49 , після чого ОСОБА_26 опинився в положенні сидячи на лавці. Під час бійки в зупинку забіг ОСОБА_88 і відразу підбіг до ОСОБА_27 цей момент ОСОБА_26 перебував у положенні сидячі, лівою частиною тулубу дещо нахилений до нижньої частини лавки. ОСОБА_53 вирвав з рук ОСОБА_76 пістолет, після чого впираючись лівою рукою в праве плече ОСОБА_25 , тримаючи пістолет в правій руці, здійснив постріл в область грудної клітки останнього з відстані приблизно 30 см, майже впритул. Після пострілу ОСОБА_53 , тримаючи пістолет в руці, вийшов з зупинки і пішов в напрямку автомобіля. Потім від`їхав на автомобілі трохи далі по вулиці, де залишив його, а сам повернувся на зупинку, де допомагав транспортувати ОСОБА_25 по приїзду ШМД;

- протокол проведення слідчого експерименту від 29.05.2024 за участю свідка ОСОБА_11 та додатком до нього – носієм інформації CD-R диском (т.1 а.с.156-163), в ході якого свідок на місці події розповів, що 20.04.2024 він разом з ОСОБА_118 , ОСОБА_119 їхали на автомобілі з роботи. По дорозі зустріли ОСОБА_120 , біля якого зупинилися і розмовляли, оскільки останній був винен йому гроші. ОСОБА_44 мав подзвонити ОСОБА_58 , з яким у ОСОБА_33 також був конфлікт з приводу боргових зобов`язань, і той мав прийти до автобусної зупинки в с. Брідок. Коли вони приїхали до магазину, розташованого біля автобусної зупинки в с. Брідок. На зупинці був присутній ОСОБА_17 , а через невеликий проміжок часу на зупинку приїхали ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 і ОСОБА_121 . На зупинці вони разом пили пиво і розмовляли. Він відійшов за зупинку і розмовляв по телефону. В цей час він почув постріл. Повернувшись в зупинку, він побачив ОСОБА_122 , який стояв в зупинці з пістолетом в руці. Потім ОСОБА_26 здійснив постріл коло ніг ОСОБА_101 , який стояв за межами зупинки на сходах. Після цього ОСОБА_28 накинувся на ОСОБА_76 , обхопив передню частину тулубу і почав штовхати його в кут зупинки. ОСОБА_26 в цей же час вдарив ОСОБА_33 рукояткою пістолета в лобну ділянку голови, від чого у останнього пішла кров. ОСОБА_41 почав кричати «Толя, забирай пістолет», звертаючись до ОСОБА_61 , який також прийшов на зупинку. Після цього ОСОБА_53 забрав пістолет у ОСОБА_25 , як саме він не бачив, і зі словами «На, сука» відбувся постріл, після чого останній сів на лавку, лівою частиною тулубу ліг на неї. ОСОБА_28 не одразу помітив, що ОСОБА_26 поранений, тому продовжував звертатися до нього нецензурною лайкою і декілька раз вдарив його. ОСОБА_53 в цей час залишив автобусну зупинку і від`їхав на своєму автомобілі, а потім пішки повернувся назад коли приїхала ШМД;

- довідка КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР №866 від 21.04.2024 (т.2 а.с.26), згідно якої 21.04.2024 о 05 год 20 хв проведений медичний огляд гр. ОСОБА_10 за допомогою Алкотестера 6820, результат 1,04%, що відповідає алкогольному сп`янінню легкого ступеня;

- протокол огляду від 21.04.2026 (т.2 а.с.30), згідно якого на підставі заяви ОСОБА_10 (т.2 а.с.29), в приміщенні ІТТ №1 м. Вінниці, що розташоване по вул. Пирогова. 4, де утримується підозрюваний ОСОБА_10 , останній добровільно видав свій одяг, а саме: кофту темно-синього кольору з надписом «Найк» та джинсові штани синього кольору, в які, як він пояснив, він був одягнений з 06 ранку 20.04.2024 до моменту їх вилучення;

- постанова про визнання предметів речовими доказами від 21.04.2024 (т.2 а.с.31-33), яким визнані речовими доказами вилучені під час огляду місця події, а саме території біля зупинки, що поряд з магазином «Вікторія» по вул. Центральна, буд.32, с. Брідок Гайсинського району Вінницької області: 1 змив РБК зі сходів зупинки; 1 змив РБК з підлоги зупинки; рюкзак сірого кольору; серветку з нашарування речовини бурого кольору; кепку синього кольору; рушник з нашаруванням речовини бурого кольору; футболка бордового кольору; кофта синього кольору з нашарування РБК та отвором в області правої передньої частини грудей; автомобіль «Ауді А-6», д.н.з. НОМЕР_2 , та вилучений у ньому телефон чорного кольору марки «Редмі» належний підозрюваному; вилучені під час огляду трупа ОСОБА_18 зрізи вільних нігтьових пластин з обох рук, зразок крові, змиви з обох рук; один предмет схожий на гумову кулю, мобільний телефон «Орро» в чохлі чорного кольору, 100 гривень однією купюрою, пачка цигарок, пачка сірників; вилучений під час огляду місця події 21.04.2024 території зупинки, що поряд з магазином «Вікторія» по вул. Центральна, буд.32, с. Брідок Гайсинського району Вінницької області 1 предмет ззовні схожий на гільзу з маркуванням «SARA 9мм Р.А.»; вилучені у підозрюваного ОСОБА_10 кофта темно-синього кольору з надписом «Найк» та джинси синього кольору; вилучені під час обшуку 21.04.2024 за місцем проживання ОСОБА_18 два предмети схожі на гільзи з маркуванням «НА 9мм Р.А.»;

- протоколи отримання зразків для експертизи від 21.04.2024 у ОСОБА_10 , а саме: відбитків слідів пальців рук та долоней, зрізів нігтьових пластин обох рук, змив з обох рук, букальний епітелій (т.2 а.с.53-56);

- протокол відбору зразків для дослідження від 07.05.2024 у ОСОБА_10 , а саме зразка крові (т.2 а.с.223);

- протокол відібрання зразків для експертизи у ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , а саме: змиви з обох рук (т.2 а.с.58, 60);

- протокол огляду місця події від 22.04.2024 з ілюстраційними фото таблицями (т.2 а.с.68-74), згідно якого на території авто майданчику ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області оглянутий автомобіль «Ауді А6» синього кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , в ході якого вилучено змиви з перемикача поворотів, перемикача двірників, з блоку включення світла, з керма, з рукоятки коробки передач;

- постанова про визнання предметів речовими доказами від 22.04.2024 (т.2 а.с.75-76), яким визнані речовими доказами вилучені під час огляду 22.04.2024 автомобіля «Ауді А6» синього кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , 5 змивів;

- висновок експерта №СЕ-19/102-24/8055-БЛ від 22.05.2024 (т.2 а.с.82-86), згідно якого куля, вилучена 21.04.2024 під час огляду трупа ОСОБА_18 є метальним снарядом – стріляною гумовою кулею, яка призначена для споряджання патронів «несмертельної дії» калібру 9 мм Р.А. Гільза, яка була надана на дослідження, могла бути відстріляна з гладкоствольного самозарядного пістолета моделі «АЕ-790G», «АЕ-790GI», «АЕ-790М», «АЕ-10», калібру 9 мм Р.А. виробництва України або з іншої зброї під даний патрон, кут між геометричними центрами слідів відбивача та слідів зачепа викидача в якої становить близько 185 град;

- висновок експерта №СЕ-19/102-24/8252-ФХВР від 23.05.2024 (т.2 а.с.88-104), згідно якого на передніх частинах наданих на дослідження кофти та футболки, що належать потерпілому ОСОБА_18 у зонах наскрізних пошкоджень тканин та зонах прилеглих до них, виявлено сліди нітрит-іонів, нітрат-іонів та дифеніламіну, сукупність яких характерна для продуктів пострілу нітроцелюлозних (бездимних) порохів;

- висновок експерта №СЕ-19/102-24/8251-ФХВР від 27.05.2024 (т.2 а.с.106-121), згідно якого на наданих на дослідження кофті та штанах, які вилучені у ОСОБА_10 виявлено сліди нітрит-іонів, нітрат-іонів, які можуть бути характерними для продуктів пострілу нітроцелюлозних (бездимних) порохів, але в сукупності речовин, яка б категорично свідчила про наявність продуктів пострілу, не виявлено;

- висновок експерта №СЕ-19/102-24/8245-ФХВР від 14.05.2024 (т.2 а.с.123-137), згідно якого на зовнішній (поверхні) та внутрішній (в середині) сторонах наданого на дослідження рюкзака, належного ОСОБА_18 , виявлено сліди нітрит-іонів та нітрат-іонів, які можуть бути характерними для продуктів пострілу нітроцелюлозних (бездимних) порохів, але сукупності речовин, яка б категорично свідчила про наявність продуктів пострілу, не виявлено;

- висновок експерта №СЕ-19/102-24/8250-ФХВР від 21.05.2024 (т.2 а.с.139-156), згідно якого на наданих для дослідження волокнистих серветках, якими були зроблені «…5 (п`ять) змивів з салону автомобіля Ауді А6 д.н.з. НОМЕР_3 …», що знаходились у спецпакеті НПУ за номером PSP 2199050, виявлено сліди нітрит-іонів, нітрат-іонів та дефінеламіну, сукупність яких характерна для продуктів пострілу нітроцелюлозних (бездимних) порохів. На волокнистій серветці, яка була надана на дослідження як «…контрольний зразок…», що знаходилась у спецпакеті НПУ за номером PSP 2199051, слідів речовин, характерних для продуктів пострілу порохів, не виявлено;

- висновок експерта №СЕ-19/102-24/8249-ФХВР від 07.05.2024 (т.2 а.с.158-164), згідно якого на наданих для дослідження фрагментах марлевої тканини, що знаходились в паперових згортках з написами: «права рука», «ліва рука» ( ОСОБА_12 ), слідів речовин, характерних для продуктів пострілу порохів, не виявлено;

- висновок експерта №СЕ-19/102-24/8248-ФХВР від 10.05.2024 (т.2 а.с.166-172), згідно якого на наданих для дослідження фрагментах марлевої тканини, що знаходились в паперових згортках з написами: «права рука», «ліва рука» ( ОСОБА_11 ), слідів речовин, характерних для продуктів пострілу порохів, не виявлено;

- висновок експерта №СЕ-19/102-24/8246-ФХВР від 08.05.2024 (т.2 а.с.190-197), згідно якого на наданих для дослідження волокнистих серветках, що знаходились в полімерних пакетах з написами: «права», «ліва» ( ОСОБА_10 ), виявлено сліди нітрит- та нітрат-іонів, які можуть бути характерними для продуктів пострілу порохів, але сукупності речовин, яка б категорично свідчила про наявність продуктів пострілу, не виявлено;

- висновок експерта №СЕ-19/102-24/8247-ФХВР від 09.05.2024 (т.2 а.с.199-206), згідно якого на наданих для дослідження волокнистих серветках, що знаходились в полімерних пакетах та деформованих фабричних упаковках з написами: «Права», «Ліва» ( ОСОБА_18 ), виявлено сліди нітрит- та нітрат-іонів, які можуть бути характерними для продуктів пострілу порохів, але сукупності речовин, яка б категорично свідчила про наявність продуктів пострілу, не виявлено;

- протоколу огляду речей від 23.04.2024 (т.2 а.с.173-177), відповідно до якого оглянуто відеозапис, який скопійований на DVD-R диск для лазерних систем зчитування, який був вилучений з мобільного телефону свідка ОСОБА_112 , на якому містяться обставини вчинення кримінального правопорушення, вчиненого 20.04.2024. Під час відтворення відеозапису встановлено, що на траві лежать двоє чоловіків, один тримає іншого за тулуб та голову, прикриваючи обличчя. Третій чоловік, обличчя якого не видно, відтягує того чоловіка, що тримає. Також видно автомобіль «Ауді», на якому приїхав ОСОБА_10 . При цьому чути, як чоловік говорить «Куди ти ОСОБА_123 », вигукує «Толя!», у подальшому видно автобусну зупинку, розташовану поруч з магазином «Вікторія». У подальшому видно, як на автобусній зупинці, під накриттям, біля дерев`яної лавки конфліктують між собою чоловіки, серед яких знаходиться ОСОБА_10 та ОСОБА_18 , який знаходиться в середині між чоловіками. При цьому чути, як хтось говорить з вживанням нецензурної лексики: «Толя, забери його…» і в цей момент чути звук пострілу і відразу протяжний крик «А-а-а-а». Далі видно, як на лавці лежить ОСОБА_18 , а біля нього коло ніг знаходиться ОСОБА_10 , тримаючи в руці невстановлений слідством предмет, обличчям в напрямку ОСОБА_18 . Потім ОСОБА_10 встає з лавки і тримаючи невстановлений слідством предмет схожий на пістолет у правій руці, відразу йде з місця, відштовхуючи чоловіка, що стояв поруч;

- протокол огляду речей від 22.04.2024 (т.2 а.с.178-185), відповідно до якого оглянуто відеозаписи, які вилучені 21.04.2024 з камери відео спостереження магазину «Вікторія», розташованого за адресою: Вінницька область, Гайсинський район, с. Брідок, вул. Центральна, 32.

- висновок експерта №СЕ-19/102-24/8861-КТ від 28.05.2024 (т.2 а.с.213-220), згідно якого встановити чи містяться в пам`яті мобільного телефону Oppo CPH2239 історія відвідування вебсайтів через веббраузери, переписка через програми для миттєвого обміну повідомленнями, зміст журналу викликів, зміст телефонної книги, SMS-повідомлення не представляється можливим у зв`язку з тим, що мобільний телефон заблокований шестизначним паролем. На карті пам`яті pqi, якою укомплектований мобільний телефон Oppo CPH2239 не виявлено історії відвідування вебсайтів через веббраузери, переписки через програми для миттєвого обміну повідомленнями не виявлено. Встановити зміст журналу викликів, зміст телефонної книги SIM-карти мобільного оператора «lifecell», якою укомплектований мобільний телефон Oppo CPH2239, а також наявність SMS-повідомлень не представляється можливим у зв`язку з тим, що SIM-карта заблокована PUK-кодом.

В журналі викликів SIM-карти мобільного оператора «Київстар», якою укомплектований мобільний телефон Oppo CPH2239, не виявлено записів про виклики.

В телефонній книзі SIM-карти мобільного оператора «Київстар», якою укомплектований мобільний телефон Oppo CPH2239, виявлено 18 записів про абонентів, перелік яких наведений в таблиці 2 дослідницької частини.

В пам`яті SIM-карти мобільного оператора «Київстар», якою укомплектований мобільний телефон Oppo CPH2239, не виявлено SMS-повідомлень;

- висновок експерта №555 від 30.04.2024 (т.2 а.с.221-222), з якого вбачається, що кров потерпілого ОСОБА_18 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В за ізосерологічною системою АВО;

- висновок експерта №563 від 07.05.2024 (т.2 а.с.224-225), згідно якого кров підозрюваного ОСОБА_10 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В за ізосерологічною системою АВО;

- висновок експерта №560 від 06.05.2024 (т.2 а.с.226-227), з якого вбачається, що в слідах на серветці (об`єкт №1), рушнику (об`єкт 32), представлених для дослідження, знайдена кров людини групи А з ізогемаглютинином анти-В, і походження її від потерпілого ОСОБА_18 не виключається. В слідах на кепці (об`єкт №3) наявності крові не встановлено;

- висновок експерта №561 від 06.05.2024 (т.2 а.с.228-229), з якого вбачається, що в слідах на марлевих тампонах (об`єкти №1,2) (змиви зі сходів і підлоги автобусної зупинки) знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлений лише антиген А. Таким чином, дана кров може походити від будь-якої людини з групою крові А з ізогемаглютинином анти-В, і походження її від потерпілого ОСОБА_18 не виключається;

- висновок експерта №117 від 06.05.2024 (т.2 а.с.230-234), згідно якого при дослідженні піднігтьового вмісту правої (об`єкт №1) та лівої (об`єкт №2) рук трупа ОСОБА_18 виявлено епітеліальні клітини та кров людини, які належать особі чоловічої генетичної статі, при визначенні групової належності яких був виявлений антиген А з ізогемаглютинином анти-В за ізосерологічною системою АВО (що відповідає А (ІІ) групі крові). Виявлені клітини та сліди крові (об`єкти №1,2) можуть походити як від будь-якого чоловіка, в крові якого мається антиген А, так і від трупа ОСОБА_18 і від підозрюваного ОСОБА_10 їх походження не виключається. Зрізи нігтів та витяжки з піднігтьового вмісту правої руки (об`єкт №1) та лівої (об`єкт №2) рук трупа ОСОБА_18 на ниточки марлі залишені для подальшого ДНК-дослідження та передані слідчому;

- висновок експерта №116 від 06.05.2024 (т.2 а.с.235-239), згідно якого при дослідженні піднігтьового вмісту правої руки (об`єкт №1) ОСОБА_10 встановлена слабка реакція наявності крові людини. Статева належність слідів крові не встановлена у зв`язку з відсутністю клітинних елементів крові зі збереженими та придатними для цитологічного дослідження ядрами, та можливо, в зв`язку з недостатньою їх кількістю (в мікропрепаратах). Групова належність виявлених слідів крові не встановлено, можливо, в зв`язку з малою її кількістю в об`єкті дослідження. При дослідження мікропрепаратів об`єкту №1 виявлено епітеліальні клітини людини та пласти епітеліальних клітин. Статева належність яких не встановлена в зв`язку з відсутністю в збережених, придатних для дослідження ядрах епітеліоцитів відповідних статево-специфічних ознак. При визначенні групової належності епітеліальних клітин був виявлений антиген А, що визначає А (ІІ) групу крові ізосерологічної системи АВО. Таким чином, виявлені епітеліальні клітини можуть походити від будь-якої особи (осіб) з групою крові А(ІІ), в тому числі як від ОСОБА_10 (за рахунок антигену А), так і від ОСОБА_18 (за рахунок антигену А).

При дослідженні піднігтьового вмісту лівої руки (об`єкт №2) ОСОБА_10 наявність крові не встановлена. Виявлено поодинокі епітеліальні клітини людини. Зрізи нігтів та витяжки з піднігтьового вмісту правої руки (об`єкт №1) та лівої (об`єкт №2) рук ОСОБА_10 на ниточки марлі залишені для подальшого ДНК-дослідження та передані слідчому;

- висновок експерта №185 від 07.06.2024 (т.2 а.с.240-248), згідно якого при медико-криміналістичній експертизі одягу вилученого від трупа ОСОБА_18 виявлено: 1. На куртці (в постанові вказана як кофта) – одне (1А) дірчате наскрізне пошкодження округлої форми пошкодження матеріалу на межу верхньої та середньої третин правої полички; 2. На футболці – одне (1Б) дірчате наскрізне овальної форми пошкодження матеріалу в верхній третині полички праворуч та одне вертикально направлене наскрізне лінійне пошкодження (2Б) матеріалу полички по умовно серединній лінії.

Складові виявлених пошкоджень 1А, 1Б, а саме різко виражений дефект «мінус-тканина», поясок осадження навколо пошкодження 1А, а також наявність відкладання металів навколо вказаних пошкоджень свідчать про те, що кожне вказане пошкодження має морфологічні особливості вхідних вогнепальних отворів, заподіяні одиночними компактними снарядами (кулями), що володіли високою кінетичною енергією та різко вираженою пробивною дією.

Розташування вхідних вогнепальних пошкоджень 1А, 1Б, а також даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_18 та відповідність вектору виявлених пошкоджень 1А, 1Б визначеному напрямку ранового каналу свідчить про те, що вони є складовими одного кульового каналу.

Наявність відкладання металів навколо виявлених пошкоджень 1А, 1Б. різко вираженої пробивної дії кульового снаряду у вигляді дефекту «мінус-тканина», а також даних висновку судової вибухово-технічної експертизи одягу, вилученого від трупа ОСОБА_18 , свідчать про те, що прогнозовано виявлені пошкодження 1А, 1Б спричинено з близької дистанції – в межах дії додаткових факторів пострілу;

- протокол про результати аудіо, відео, контролю місця, а саме камери ІТТ №1 ГУНП у Вінницькій області від 21.05.2024 (т.3 а.а.23-26), проведений на підставі ухвали Вінницького апеляційного суду №0-1246т про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відео контролю місця, згідно якого зафіксовано розмову ОСОБА_10 з іншою особою 26.04.2024, під час якої ОСОБА_10 розповідає про подію злочину, а саме: «я йому руку викрутив, то получається, я взяв за кисть праву руку його, о це так викручував, а другий пацан брав його за другу руку, може він хотів по пацану смальнути, а получилось шо я більше може крутив»;

- протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_10 від 27.06.2025 з додатком до нього флеш носієм на 32Гб (т.5 а.с.82-86, 146), під час якого обвинувачений ОСОБА_10 на місці події по вул. Центральна в с. Брідок Гайсинського району Вінницької області розповів і показав, що 20.04.2024 він разом зі знайомими зустрівся біля магазину «Вікторія», де вживали спиртні напої. В цей час він почув з боку автобусної зупинки постріли і відразу побіг в середину зупинки, де побачив ОСОБА_25 , який стояв в правому кутку зупинки обличчям до дороги, а поруч з ним інші особи. Далі він сказав до ОСОБА_25 «хулі ти тут стріляєш?», на що ОСОБА_26 підняв і направив на нього пістолет. У подальшому ОСОБА_10 хотів забрати з рук ОСОБА_124 пістолет згинаючи кисть руки, під час чого відбувся постріл. Після пострілу він забрав пістолет та на автомобілі, на якому приїхав, від`їхав з місця події, а сам повернувся. Після того як ОСОБА_25 забрала швидка, він поїхав з місця події, по дорозі викинув пістолет в чагарниках;

- висновок комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №277 від 13.05.2024 (т.2 а.с.207-211), за висновками якої: В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, та на теперішній час ОСОБА_10 не страждав на психічне захворювання, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, повною мірою міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

До індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_10 відноситься достатній рівень продуктивності когнітивних функцій (увага, пам`ять, мислення). В особистій сфері: егоцентричний, опирається на власну думку, намагається показати себе в більш вигідному світлі. Вольова саморегуляція не порушена. Самооцінка лабільна.

ОСОБА_10 не виявляє індивідуально-психологічних властивостей, які б могли суттєво вплинути на його поведінку у досліджуваний період. ОСОБА_10 на період вчинення інкримінованого йому діяння не перебував у стані фізіологічного афекту або у будь-якому іншому емоційному стані, що суттєво вплинуло на його свідомість та діяльність. ОСОБА_10 не виявляє ознак підвищеної навіюваності та не виявляє ознак схильності до підвищеного фантазування.

Також з метою оцінки допустимості зібраних доказів прокурором долучені, а судом досліджені окремі процесуальні документи, а саме:

- постанова про визначення групи слідчих від 20.04.2024 (т.2 а.с.7-8);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду від 23.04.2024 про накладення арешту на майно, вилучене 21.04.2024 під час огляду місця події, а саме автобусної зупинки біля магазину «Вікторія», за адресою: Вінницька область. Гайсинський район. с. Брідок, вул. Центральна, буд.42 (т.2 а.с.34-36);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду від 22.04.2024 про дозвіл на проведений 21.04.2024 обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.37-38);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду від 24.04.2024 про арешт майна, яке вилучено під час обшуку 21.04.2024 за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.39-40);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду від 23.04.2024 про арешт майна, яке було вилучено 20.04.2024 під час проведення обшуку автомобіля «Ауді А-6», д.н.з. НОМЕР_2 (т.2 а.с.41-43);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду від 23.04.2024 про дозвіл на проведений обшук автомобіля «Ауді А-6» д.н.з НОМЕР_2 (т.2 а.с.44-45);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду від 23.04.2024 про накладення арешту на майно, яке було вилучене 20.04.2024 під час огляду місця події, а саме: автобусної зупинки біля магазину «Вікторія» за адресою: Вінницька область, Гайсинський район, с. Брідок, вул. Центральна, буд.32 (т.2 а.с.46-48);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду від 23.04.2024 про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час проведення СМЕ (розтину) трупа ОСОБА_18 (т.2 а.с.49-51);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду від 23.04.2024 про накладення арешту на майно, яке було вилучено під час огляду 21.04.2024 приміщення слідчої кімнати ІТТ №1 м. Вінниця (т.2 а.с.61-62);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду від 22.04.2024 про застосування до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т.2 а.с.63-65);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду від 24.04.2024 про дозвіл на проведений 22.04.2024 огляд місця події на території арешт майданчику ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області автомобіля «Ауді А6» д.н.з. НОМЕР_2 (т.2 а.с.77-78);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду від 24.04.2024 про накладення арешту на майно, вилучене 22.04.2024 під час проведення огляду автомобіля «Ауді А6» д.н.з. НОМЕР_2 (т.2 а.с.79-80);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду від 17.06.2024 про продовження строку досудового розслідування до 21.08.2024 (т.2 а.с.249-250);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду від 17.06.2024 про продовження строку тримання під вартою (т.3 .а.с.1-4);

- постанови про отримання зразків для проведення експертизи від 21.04.2024 у ОСОБА_10 (т.2 а.с.52,57); від 21.04.2024 у ОСОБА_11 (т.2 а.с.57), від 21.04.2024 у ОСОБА_12 (т.2 а.с.59);

- розписка представника потерпілого ОСОБА_8 від 26.05.2024 про отримання належних ОСОБА_18 грошових коштів в сумі 190 грн, пачки сірників, пачку цигарок «Вінстон» (т.3. а.с.5);

- постанова про передачу речових доказів на відповідальне зберігання від 24.06.2024 (т.3 а.с.11-14);

- повідомлення про підозру від 21.04.2024 Момоту за ч.1 ст.115 КК України (т.3 а.с.29-30);

- повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 19.06.2024 ОСОБА_10 за ч.1 ст.115 КК України (т.3 а.с.31-34).

За клопотанням представника потерпілого – адвоката ОСОБА_8 до матеріалів кримінального провадження долучені і досліджені судом довідки-таблиці щодо посекундного змісту звуків, висловлювань, взаємного розташування осіб, присутніх на місці події злочину за результатами комплексного вивчення відео-, звукозапису, який було вилучено 21.04.2024 з мобільного телефону свідка ОСОБА_112 , протоколу проведення слідчого експерименту та додатку до нього зі свідком ОСОБА_12 , протоколів допиту свідків (т.2 а.с.1-5, т.3 а.с.6-10).

Так, у представленій представником потерпілого довідці-таблиці зазначається про наступні посекундні висловлювання присутніх: 01 сек. – «Не нада, не нада» ( ОСОБА_44 ), 02 сек. - «Хулі ти стріляєш?» ( ОСОБА_10 ), 03 сек. - «Вася не нада, не нада» ( ОСОБА_18 ), 04-05 сек. - «Дай сюди» ( ОСОБА_41 ), 06 сек. - «Толя, забери його на…й» ( ОСОБА_41 ), 06 сек. - «Не чекай» ( ОСОБА_10 ), 07-08 сек. - «Ні..я собі, на…й! Ти чо, б…ть!?» ( ОСОБА_10 ), 09 сек. - відбувається постріл, 09-11 сек. - «А-а-а-а..» (крики ОСОБА_18 ), 13 сек. - « ОСОБА_125 ти, пі..ар …баний» ( ОСОБА_11 ), 14-15 сек. - «Розряди, розряди!» ( ОСОБА_41 ), 16 сек. - «На, пі…ар!» (невідома особа), 17 сек. - «Ти чо, сука на..уй» (невстановлена особа), 18 сек. – «Пі..р, на…уй» (невстановлена особа), 22 сек. – «Тебе що в`..бати?» ( ОСОБА_11 ).

В судовому засіданні за клопотанням прокурора було долучено до матеріалів справи і досліджено диск DVD-R з 12 відеозаписами з камери відео спостереження магазину «Вікторія» (із зазначенням часу, відображеного камерою відеоспостереження, без звуку), з яких вбачається:

- о 16:35 год до магазину «Вікторія» під`їжджає автомобіль темно синього кольору, зупиняється збоку біля магазину на обочині, з автомобіля з місця для водія виходить ОСОБА_10 , з пасажирського – інший чоловік, та проходять мимо магазину у напрямку автобусної зупинки (файл P240420_163023_164524.264.mp4).

- о 16:39 год ОСОБА_10 разом з іншим чоловіком рухається в бік свого автомобіля, відкриває задні двері, бере і передає іншому чоловіку серветки, якими той витирає обличчя, після чого вони разом повертаються на зупинку (файл P240420_163023_164524.264.mp4).

- в період часу з 17:18 по 17:19 год до магазину забігає жінка, після чого виходить з магазину разом з іншими жінками і дивляться в бік автобусної зупинки. ОСОБА_10 рухається по доріжці біля магазину в бік автомобіля, в руках у нього предмет, схожий на пістолет. З боку зупинки на проїзну частину виходять декілька осіб, з яких три чоловіка наносять тілесні ушкодження іншому чоловіку. ОСОБА_10 від`їжджає на автомобілі (файл P240420_171521_173022.264.mp4).

- в період часу з 17:29 по 17:30 год ОСОБА_10 на зупинці показує водію автомобіля як під`їхати заднім ходом до зупинки, відкриває двері автомобіля ШМД (файл P240420_173022_174522.264.mp4).

За клопотанням захисника долучений вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 09.05.2024 відносно свідка ОСОБА_12 , постанова Ладижинського міського суду Вінницької області від 04.03.2024 про притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а також диск з відеозаписом з камер відео спостереження магазину «Вікторія» з 3-ма відеофайлами, який надавався стороні захисту в порядку ст.290 КПК України.

З дослідженого диску DVD-R з 3 відеозаписами з камери відео спостереження магазину «Вікторія» (з відтворенням звуку), вбачається, що у файлі document_5269398914791918516.mp4 на 17:17:36 год чутно постріл, крики декількох осіб на підвищених тонах, крики «Хто стріляв?», на 17:18:20 год другий постріл, крики «А-а-а-а!»», крики нецензурною лайкою, о 17:18:30 крик «На, пі..ар!», о 17:18:33 в кадрі видно ОСОБА_10 , який йде повз магазину в напрямку автомобіля, в руках тримає предмет, схожий на пістолет, з боку зупинки на проїзну частину виходять декілька осіб, з яких три чоловіка наносять тілесні ушкодження іншому чоловіку, на 17:19:25 год Момот від`їжджає на автомобілі.

За клопотанням захисника в судовому засіданні були оглянуті і пред`явлені учасникам судового розгляду речові докази по кримінальному провадженню.

Суд, забезпечуючи принципи змагальності та рівності сторін, створив необхідні умови для реалізації стороною обвинувачення її процесуальних прав та виконання обов`язків, неодноразово викликаючи в судові засідання свідків обвинувачення ОСОБА_19 і ОСОБА_17 , які є очевидцями і безпосередніми учасниками події, на важливості допиту яких наполягала сторона захисту. Прокурор, на якого відповідно до ч.3 ст.23 КПК України покладено обов`язок забезпечити прибуття свідків обвинувачення, їх явку не забезпечив, постанови про привід свідків не виконані у зв`язку з відсутністю їх за місцем проживання.

Відповідно до ст.333 КПК України судом постановлено ухвалу про доручення органу досудового розслідування встановити місцезнаходження та проживання свідків ОСОБА_19 і ОСОБА_17 . Проте, на виконання судового доручення отримано інформацію про неможливість встановлення місця перебування свідків.

За таких обставин, прокурор у судовому засіданні відмовився від допиту свідків обвинувачення ОСОБА_19 і ОСОБА_17 , про що заявив відповідне клопотання, і відмова прокурора прийнята судом.

Будь-яких інших доказів сторонами, які були рівними і вільними у використанні своїх процесуальних прав у межах і у спосіб, передбачений КПК України, суду не надано.

V. Щодо кримінально-правової оцінки діяння, кваліфікованого органами досудового розслідування за ч.1 ст.115 КК України.

Провівши судовий розгляд кримінального провадження у відповідності до вимог ч.1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, установивши фактичні обставини справи, безпосередньо дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази, надавши їм оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до наступних висновків.

Стаття 94 КПК передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Наведена норма процесуального закону вимагає від суду зробити ґрунтовну, всебічну оцінку сукупності усіх зібраних у справі доказів, зіставити їх між собою та зробити остаточний висновок на підставі повного обсягу усіх досліджених доказів. Жоден окремо взятий доказ не має наперед встановленої сили. Тому, суд робить свій висновок не на окремо взятому доказі, а на сукупності доказів (як прямих, так і непрямих), які доповнюють та уточнюють один одного.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, зокрема у постановах від 04.07.2018 у справі №688/788/15-к, від 08.10.2019 у справі №195/1563/16-к, від 21.01.2020 у справі №754/17019/17, від 31.07.2024 у справі №742/3620/21, від 16.10.2024 у справі №279/315/22, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, які стосуються події, котра є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.

З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, установленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

У постанові Верховного Суду від 21.03.2023 у справі №191/4689/19, суд зазначив, що Верховним Судом неодноразово наголошувалось на тому, що докази на користь сторони захисту не можуть бути відкинуті виключно на тій підставі, що вони спростовуються доказами обвинувачення, оскільки у такому випадку однаково вірним буде висновок, що докази обвинувачення спростовуються доказами захисту. Якщо суд без достатнього обґрунтування відкидає докази, що свідчать на користь обвинуваченого, це суперечить основоположній вимозі, що сторона обвинувачення має довести висунуте обвинувачення, і одному з фундаментальних принципів кримінального права, а саме in dubio pro reo.

Відтак, суди повинні ретельно перевіряти доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого. Разом з тим, якщо небезпідставні доводи сторони захисту не можуть бути спростовані з наведенням переконливих мотивів, які ґрунтуються на обставинах відповідного провадження, то це свідчить про існування розумного сумніву в доведеності винуватості особи.

При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. 6 ст. 22 КПК України).

ОСОБА_10 пред`явлене обвинувачення за ч.1 ст.115 КК України, а саме: вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.

З об`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 115 КК України, характеризується: діянням у вигляді посягання на життя іншої особи; наслідками у вигляді незворотної смерті потерпілого; причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідками; факультативними ознаками (місце, час, спосіб, знаряддя, засоби, обстановка вчинення вбивства), а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.

Так, Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 у справі №221/6129/17 вказав, що стаття 115 КК України передбачає відповідальність за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. З суб`єктивної сторони даний злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.

Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки.

Спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинених діянь.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 19.09.2023 у справі №204/647/20, поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішенні має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Відповідно до ст.ст.27, 55 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч.1 ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було перевищення меж необхідної оборони.

При цьому згідно роз`яснень, які містяться у абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 №1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» судам слід мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. Перехід використовуваних при нападі знарядь або інших предметів від нападника до особи, яка захищається, не завжди свідчить про закінчення посягання.

При розгляді справ даної категорії суди повинні з`ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.

Правомірним слід вважати застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів незалежно від того, якої тяжкості шкода заподіяна тому, хто посягає, якщо воно здійснене для захисту від нападу озброєної особи або групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 20.05.2020 у справі №524/1096/18, до критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Згідно з ч.3 ст.36 КК перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту; перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 КК.

Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає ч.5 ст.36 КК України.

Стан необхідної оборони існує лише протягом суспільного небезпечного посягання, яке має початковий і кінцевий момент, а також лише за умови необхідності негайного відвернення або припинення такого посягання. Необхідність негайного відвернення або припинення суспільного небезпечного посягання виникає там і тоді, де і коли зволікання з боку того, хто обороняється, в заподіянні шкоди посягаючому, загрожує негайною і невідворотною шкодою для правоохоронюваних інтересів.

У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.

При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно з`ясувати поведінку нападника, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність та характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну.

Органом досудового розслідування ОСОБА_10 обвинувачується в умисному вбивстві потерпілого на ґрунті раптово виниклого конфлікту, в ході якого обвинувачений вирвав з рук ОСОБА_18 предмет, схожий на пістолет та реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно та усвідомлюючи, що посягає на життя іншої особи, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого здійснив постріл в область грудної клітини потерпілого ОСОБА_18 , який від отриманого поранення помер.

Проте, зазначена версія обвинувачення не підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, під час дослідження в ході судового провадження доказів встановлено, що ОСОБА_10 перебував біля зупинки, розмовляючи зі свідком ОСОБА_126 . На момент події він не вчиняв жодних протиправних дій, не ініціював конфліктів. Натомість потерпілий ОСОБА_18 прийшов у громадське місце (зупинку громадського транспорту, де на той час перебувало багато людей), разом зі свідком ОСОБА_19 . Перебуваючи на зупинці громадського транспорту, діючи цілеспрямовано і раптово, ОСОБА_18 , маючи при собі невстановлену органом досудового розслідування вогнепальну зброю (пістолет), зайшов на зупинку, і з криком «Хто?», здійснив один постріл у повітря, після чого погрожував присутнім, направляючи на них зброю, та здійснив другий постріл в грунт поруч зі свідком ОСОБА_37 , тобто фактично грубо порушив громадський порядок та створив загрозу для життя і здоров`я людей. В цей же час ОСОБА_19 , який прийшов разом з потерпілим ОСОБА_18 , розпилив на присутніх в зупинці осіб невстановлений засіб, споряджений речовиною сльозоточивої дії.

Обвинувачений ОСОБА_10 , почувши постріли, діючи з метою припинення суспільно небезпечного посягання та захисту присутніх громадян, забіг до приміщення зупинки, де побачив ОСОБА_18 , який вів себе агресивно, тримав в руках зброю, направив пістолет в бік ОСОБА_10 , що об`єктивно створювало для обвинуваченого уявлення про реальний напад та безпосередню загрозу його життю і здоров`ю.

На переконання суду, дії ОСОБА_10 були вимушеною реакцією на збройний напад, і саме намір захистити себе і інших осіб від посягання ОСОБА_18 є визначальним мотивом ОСОБА_10 , який вступив у фізичну боротьбу із потерпілим ОСОБА_18 , намагаючись відібрати у останнього невстановлену органом досудового розслідування вогнепальну зброю.

Факт вчинення групового озброєного нападу потерпілого ОСОБА_18 і свідка ОСОБА_19 об`єктивно підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_82 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_127 , ОСОБА_64 , ОСОБА_112 , ОСОБА_14 .

Отже, встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини свідчать про наявність такого суспільно небезпечного посягання з боку ОСОБА_18 , яке за своїми об`єктивними ознаками створювало реальну та безпосередню загрозу заподіяння шкоди присутнім на місці події особам, оскільки у громадському місці, в місці скупчення людей потерпілий застосував вогнепальну зброю проти осіб, у яких ніякої зброї не було, тобто з боку потерпілого відбувалося суспільно небезпечне посягання, яке за своїм змістом, тяжкістю можливих наслідків виправдовувало застосування сили з боку осіб, на яких було направлене суспільне небезпечне посягання.

Разом з тим, сторона обвинувачення констатувавши у обвинувальному акті, що ОСОБА_18 приніс на зупинку громадського транспорту пістолет і здійснював постріли, не встановила факт неправомірних дій потерпілого ОСОБА_128 та свідка ОСОБА_19 , не надала оцінки їх поведінці під час інциденту, не з`ясувала характер і спрямованість їх дій, а також не перевірила їх на предмет наявності ознак суспільно-небезпечного посягання.

Той факт, що в ході досудового розслідування знаряддя злочину (вогнепальну зброю) не було виявлено і вилучено, не спростовує факту його наявності та застосування потерпілим у момент події, оскільки зазначені обставини підтверджені послідовними показаннями вищезазначених свідків, висновком судово-медичної експертизи щодо вогнепального характеру поранення потерпілого; наявністю слідів пострілів на місці події, а саме гільзи, яка вилучена під час огляду місця події від 21.04.2026, в траві біля автобусної зупинки в с. Брідок; висновком експерта від 22.05.2024, з якого вбачається, що вилучена під час огляду трупа ОСОБА_18 куля могла бути відстріляна з гладкоствольного самозарядного пістолета або іншої зброї під даний патрон; показаннями свідка ОСОБА_129 , який показав, що напередодні для загибелі ОСОБА_18 демонстрував йому предмет схожий на пістолет ТТ.

Крім того, за показаннями всіх вищевказаних свідків, які були присутні на зупинці і біля неї, всі вони сприймали пістолет, який був в руках ОСОБА_18 , як вогнепальну зброю.

За таких обставин, обвинувачений ОСОБА_10 керувався мотивом захисту власного життя та життя інших присутніх осіб, та розпочав фізичну боротьбу з потерпілим з метою його обеззброєння та припинення суспільно-небезпечного посягання.

Суд констатує, що всупереч вимогам п. 5 ч.2 ст.291 КПК України, у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які сторона обвинувачення вважала встановленими, та у формулюванні обвинувачення не зазначено мотив, з якого діяв обвинувачений ОСОБА_10 .

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_10 не був раніше знайомий з потерпілим ОСОБА_49 та не перебував з ним у будь-яких відносинах, в день вчинення інкримінованого кримінального правопорушення бачив потерпілого вперше.

Суд приходить до переконання, що органом досудового слідства, а також стороною обвинувачення в судовому засіданні не доведено наявність підстав стверджувати про те, що обвинувачений ОСОБА_10 та потерпілий ОСОБА_18 мали або раптовий особистий конфлікт, або неприязні відносини. Будь-яких мотивів вбивства обвинуваченим ОСОБА_10 стороною обвинувачення в обвинувальному акті не наведено, а судом не встановлено.

Пред`явлене ОСОБА_10 обвинувачення ґрунтується на показаннях свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , наданих в ході досудового розслідування, а також слідчих експериментах проведених за участю цих свідків.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , будучі попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і за відмову від показань, приведені судом до присяги, стверджували, що між обвинуваченим ОСОБА_10 і потерпілим ОСОБА_18 відбувалася активна фізична боротьба за зброю, і вони не бачили, що обвинувачений на момент пострілу повністю контролював або тримав зброю у власних руках.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.95 КПК України, суд не може обґрунтовувати свої висновки на показаннях, які свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 надавали під час досудового розслідування.

Разом з цим, в ході досудового розслідування із зазначеними свідками були проведені слідчі експерименти.

Відповідно до ч.1 ст.240 КПК метою слідчого експерименту є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю свідка слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення таких відомостей, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.

Якщо відомості повідомлено підозрюваним, обвинуваченим, свідком під час проведення процесуальних дій, то вони є складовим компонентом змісту документа як окремого процесуального джерела доказів, зокрема протоколу слідчого експерименту, де фіксуються його хід та результати.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 14.09.2020 у справі №740/3597/17 міститься такий висновок: «Приписи ч. 4 ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів протоколом слідчого експерименту.

Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту.

Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому.

Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК».

Відповідно до нормативного змісту засади безпосередності (ст. 23 КПК) суд досліджує докази безпосередньо з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, де протокол слідчого експерименту є предметом оцінки суду за правилами, визначеними ст. 94 цього Кодексу. Отже, протокол слідчого експерименту після його оцінки судом із точки зору належності, допустимості й достовірності набуває значення судового доказу.

Таким чином, протокол слідчого експерименту є окремим процесуальним джерелом доказів для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК, а зміна свідками в судовому засіданні своїх показань не є підставою для визнання протоколів слідчих експериментів за їх участю недопустимими доказам.

Як вбачається з проведеного під час досудового розслідування слідчого експерименту від 03.05.2024 за участю свідка ОСОБА_12 , останній розповів і продемонстрував учасникам слідчої дії на місці події механізм здійснення пострілу обвинуваченим ОСОБА_10 , в саме вказав, що ОСОБА_10 вихватив пістолет з руки ОСОБА_18 , який в цей час перебував в статичному положенні напівлежачи, його торс був дещо піднятий відносно горизонтальної площини лавки, оскільки він спирався на лівий лікоть, ноги звішені донизу. Після цього ОСОБА_10 здійснив постріл в ОСОБА_18 , сидячі на лавці в ногах потерпілого, та лівою рукою упираючись в плече потерпілого, тримаючи у правій руці пістолет.

Отже, у ситуації, яка описана свідком ОСОБА_12 на слідчому експерименті, коли потерпілий напівлежить, а обвинувачений сидить поруч у ногах потерпілого і здійснює постріл, зброя знаходиться нижче рівня верхньої частини грудей потерпілого, та за таких обставин очевидним є те, що, куля, влучаючи в груди напівлежачої людини, мала б напрямок руху знизу вгору (від діафрагми до ключиці).

Також за обставин, описаних свідком ОСОБА_12 , коли обвинувачений сидить в ногах потерпілого, утримуючи лівою рукою за плече та стріляючи правою рукою, куля мала б зміщуватися з правого боку обвинуваченого ліворуч, що в анатомічній системі координат потерпілого дало б напрямок справа наліво.

Разом з тим, з дослідженого судом висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_18 вбачається, що у потерпілого виявлено проникаюче сліпе вогнепальне кульове поранення правої половини грудної клітки з пошкодженням правої легені, напрямок ранового каналу розташований в напрямку спереду назад, дещо зверху вниз та дещо зліва направо.

Суд зазначає, що за наявності таких очевидних та істотних суперечностей щодо механізму завдання тілесних ушкоджень потерпілому, для перевірки експертним шляхом спроможності чи неспроможності показань свідка ОСОБА_12 , отриманих в ході проведення слідчого експерименту, орган досудового розслідування мав би призначити додаткову або комісійну судово-медичну експертизу, проте цього не зробив, а поклав в основу пред`явленого обвинувачення. Прокурор, всупереч вимогам ст.92 КПК України, також в судовому засіданні таких клопотань не заявляв.

Таким чином, суд критично оцінює відомості, які надав свідок ОСОБА_12 при проведенні слідчого експерименту, та визнає їх недостовірними в частині механізму здійснення пострілу ОСОБА_10 , оскільки вони повністю спростовуються висновком судово-медичного експерта, в якому зазначено, що напрямок ранового каналу на тілі потерпілого направлений знизу вверх і зліва направо. Очевидним є те, що утворення такого ранового каналу за обставин, наведених свідком є неможливим. Це створює неусувний розумний сумнів у тому, що подія відбулася саме так, як стверджує свідок і зазначає прокурор у обвинувальному акті.

За таких обставин, зафіксований в протоколі слідчого експерименту від 03.05.2024 за участю свідка ОСОБА_12 розвиток подій щодо здійснення пострілу є відображенням суб`єктивного бачення свідка, і в цій частині прямо суперечить матеріалам кримінального провадження.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відтворена під час досудового розслідування версія свідка суперечить об`єктивним матеріальним слідам злочину, а тому протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 не може бути покладений в основу обвинувального вироку.

Крім того, оцінюючи достовірність показань свідка ОСОБА_12 , зафіксованих під час слідчого експерименту, суд зважає на дані про особу вказаного свідка та обставини, що супроводжували подію.

Так, в ході судового розгляду стороною захисту долучено до матеріалів справи копію вироку Теплицького районного суду Вінницької області від 09.05.2024, згідно з яким свідка ОСОБА_12 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. У вироку встановлено, що ОСОБА_12 вчинив кримінальне правопорушення, а саме завдав тілесні ушкодження ОСОБА_19 в один і той самий період часу та в тому самому місці, де відбулося інкриміноване ОСОБА_10 вбивство.

Зазначена обставина свідчить про те, що свідок у момент інкримінованих обвинуваченому дій не був стороннім об`єктивним спостерігачем події, а безпосередньо брав участь у вчиненні іншого кримінального правопорушення, і його увага була зосереджена на власних протиправних діях. Це, на думку суду, виключає можливість точного, послідовного і неупередженого сприйняття ним механізму здійснення пострілу.

Вказаний факт в сукупності з тим, що свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що постріл відбувся в той момент коли ОСОБА_10 відбирав у потерпілого пістолет, а відтворений ним на слідчому експерименті механізм пострілу суперечить висновку судово-медичної експертизи, дає підстави суду визнати показання свідка повністю ненадійними і достовірно не підтвердженими.

Також свідок ОСОБА_12 , перебуваючи під загрозою притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, мав очевидний мотив для лояльності до правоохоронних органів з метою полегшення власної процесуальної долі.

Суд звертає увагу на те, що в ході судового розгляду встановлено, що після того, як ОСОБА_19 розпилив газовий балон і вибіг із зупинки, його переслідували і побили три особи - ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , проте обвинувачення у нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_19 було пред`явлено лише ОСОБА_12 , на показаннях якого ґрунтується обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_10 .

Сукупність наведених обставин створює об`єктивні підстави для сумніву в неупередженості та добровільності надання показань свідком ОСОБА_12 під час досудового слідства. Натомість під час судового розгляду коли він перестав перебувати під кримінальним переслідуванням, він заявив, що не бачив щоб ОСОБА_10 відібрав зброю у ОСОБА_18 і вистрелив.

Оцінюючи як окремий доказ протокол слідчого експерименту від 29.05.2024 за участю свідка ОСОБА_11 , суд зазначає наступне.

При проведенні слідчого експерименту свідок ОСОБА_11 показав, що коли він почув постріл і повернувся в зупинку, він побачив ОСОБА_25 з пістолетом в руці. ОСОБА_26 здійснив постріл коло ніг ОСОБА_130 . Після цього ОСОБА_28 накинувся на ОСОБА_76 , обхопив передню частину тулубу і почав штовхати його в кут зупинки. ОСОБА_26 в цей же час вдарив ОСОБА_33 рукояткою пістолета в лобну ділянку голови, від чого у останнього пішла кров. ОСОБА_41 почав кричати «Толя, забирай пістолет», звертаючись до ОСОБА_61 , який також прийшов на зупинку. Після цього ОСОБА_53 забрав пістолет у ОСОБА_25 , і зі словами «На, сука» відбувся постріл, після чого останній сів на лавку, лівою частиною тулубу ліг на неї.

Як вже зазначав суд, свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні категорично стверджував, що не бачив, що ОСОБА_10 забрав пістолет у ОСОБА_18 , а лише чув звук пострілу, після якого не одразу зрозумів наслідки пострілу і продовжував наносити удари ОСОБА_18 .

Під присягою в суді свідок ОСОБА_11 чітко назвав поважну причину, по якій він не бачив як відбувся третій смертельний для потерпілого постріл, а саме вказав, що потерпілий ОСОБА_18 вдарив його рукояткою пістолета по голові в область лоба, від чого у нього по обличчю текла кров, крім того в цей час він упирався головою в корпус тіла потерпілого ОСОБА_18 .

На користь того, що свідок ОСОБА_11 не бачив відібрання пістолету і пострілу також свідчить те, що як під час проведення слідчого експерименту, так і в судовому засіданні свідок пояснив, що після почутого пострілу він не зрозумів, що потерпілий ОСОБА_18 отримав поранення, а тому ще деякий час продовжував наносити йому удари. Нанесення таких ударів потерпілому свідком ОСОБА_11 підтверджується дослідженим судом відеозаписом з місця події, зробленим мобільним телефоном свідка ОСОБА_131 .

З дослідженого відеозапису, який є додатком до протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 , вбачається, що під час слідчого експерименту на 15 хв. 23 сек. (файл S2330001) слідча після твердження свідка про те, що ОСОБА_10 забрав пістолет у потерпілого, зупиняє його і просить показати яким чином ОСОБА_10 відібрав пістолет у потерпілого, на що свідок відповідає: «Я не бачив» і показує своє положення відносно потерпілого, а саме упирається головою в грудну клітку потерпілого, що він підтвердив і в судовому засіданні.

Таким чином, свідок ОСОБА_11 , стверджуючи спочатку, що « ОСОБА_10 забрав пістолет», а при конкретизації слідчою механізму заволодіння зброєю вказуючи «Я не бачив», фактично підтверджує, що його перше твердження є або його власним логічним висновком (припущенням), або відомостями, почутими від інших осіб.

Під час допиту в суді свідок стверджував, що перед допитом та проведенням слідчого експерименту йому демонстрували відеозапис події з мобільного телефону свідка ОСОБА_112 , фотографії зроблені з відеозапису, та повідомили, що саме ОСОБА_10 забрав пістолет у потерпілого, тому він вказав про це на слідчому експерименті.

Отже, на слідчому експерименті свідок ОСОБА_11 жодним чином не уточнив яким чином ОСОБА_10 забрав пістолет у ОСОБА_25 , що, на думку суду, є істотним недоліком проведеного слідчого експерименту, адже не досягнута передбачена законом мета його проведення як то перевірка й уточнення відомостей, які підлягають доведенню у кримінальному провадженні. Якщо свідок не може відтворити чи конкретизувати ключовий момент злочину, а саме перехід зброї від потерпілого до обвинуваченого і здійснення останнім пострілу, то відповідно такий слідчий експеримент не виконує свого процесуального призначення і не є інформаційним для суду.

Враховуючи, що у суді свідок ОСОБА_11 категорично спростував ту обставину, що він бачив, що ОСОБА_10 забрав зброю у потерпілого і здійснив постріл, протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 в цій частині суд визнає недостовірним доказом.

Водночас, в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 зазначив, що постріл відбувся під час активного протистояння (боротьби) між обвинуваченим ОСОБА_10 і потерпілим ОСОБА_18 за зброю, що підтверджує версію обвинуваченого ОСОБА_10 .

Також сторона обвинувачення в судових дебатах в обґрунтування доведеності кримінального правопорушення просила врахувати, що під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_11 вказав, що він почув слова «На, сука», після чого одразу стався постріл, що також може свідчить про умисел ОСОБА_10 на умисне вбивство.

На переконання суду, саме по собі висловлювання фрази «На сука...» під час боротьби за зброю не свідчить про умисел на вбивство і про повний контроль над зброю, а може свідчити про прояв максимального фізичного навантаження, обурення або намір вирвати зброю, також ця фраза могла передувати потужному ривку, спробі викрутити руку або удару тощо.

Крім того, з відеозапису з мобільного телефону свідка ОСОБА_112 судом встановлено, що жодним з присутніх на місці події учасників фраза «На, сука..» або схожої до неї до пострілу не висловлювалася, а після пострілу, який відбувся на 9 сек, у подальшому на 13 сек. чутно фразу «Сука ти, пі…ар …баний!» ( ОСОБА_11 ), який як встановлено продовжував наносити удари ОСОБА_18 , не усвідомлюючи, що його поранено в результаті пострілу, та у подальшому нецензурні вислови невстановлених осіб і ОСОБА_11 .

З відеозаписів з камер відеоспостереження магазину «Вікторія», які були надані стороні захисту в порядку ст.290 КПК України і долучені до справи за клопотанням захисника (т.7 а.с.9), на 17:18:20 год чути постріл, після якого протяжні крики потерпілого «А-а-а!», на 17:18:30 год чутно розбірливий крик «На пі..ар!» (невідомої особи). При цьому встановлено, що після пострілу свідок ОСОБА_132 продовжував виражатися нецензурною лайкою на адресу потерпілого і наносити йому удари, не усвідомлюючи, що потерпілий ОСОБА_18 отримав поранення.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що до пострілу ОСОБА_10 висловлювався на адресу ОСОБА_18 словами «На, сука» або інші подібні за змістом слова.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 надав чіткі показання щодо перебування його в стані необхідної оборони, а саме пояснив, що перебував поруч із зупинкою, почув постріли, після чого, задля припинення суспільно небезпечного посягання, забіг до приміщення зупинки і вступив у фізичну боротьбу із потерпілим ОСОБА_18 , намагаючись відібрати у останнього вогнепальну зброю. В ході боротьби за зброю під час здійснення ним силового викручування кисті руки ОСОБА_18 відбувся постріл, внаслідок якого було смертельно поранено потерпілого.

Суд звертає увагу на те, що при проведенні судово-медичної експертизи №64 від 21.05.2024, експерт встановив і в описовій частині зазначив, що у потерпілого ОСОБА_18 виявлено на тильній поверхні правої кисті три садна невизначеної форми розмірами 1,4 х 0,5 см, 2 х 0,6 см, 3 х 0,5 см. Також на 2-у пальці правої кисті в ділянці середньої фаланги, а також 4-го пальця правої кисті основної фаланги по одному садну округлої форми розмірами 0,5 х 0,4 см, 0,6 х 0,5 см.

Отже, оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_10 в частині механізму здійснення ним фізичного впливу на кисть руки потерпілого, в сукупності з висновком судово-медичної експертизи, суд зазначає, що виявлені на тильній поверхні правої кисті та пальцях правої кисті саден у потерпілого могли виникнути внаслідок щільного захоплення, утримання та викручування правої кисті руки потерпілого пальцями та долонною поверхнею рук обвинуваченого ОСОБА_10 . Іншого можливого механізму нанесення ОСОБА_18 тілесних ушкоджень правої кисті руки в ході судового розгляду встановлено не було.

Зазначений висновок судово-медичної експертизи також спростовує показання свідка ОСОБА_12 на слідчому експерименті, в яких він на запитання слідчої яким чином ОСОБА_10 забрав у ОСОБА_18 пістолет на 15 мин.2 сек. (файл S2310001), вказав «Просто взяв і витягнув з руки», та продемонстрував, що ОСОБА_10 забрав пістолет обома руками у потерпілого тримаючи його за дуло і рукоятку.

Під час судового розгляду на підставі судового доручення в порядку ст.333 КПК України було проведено слідчий експеримент за участю обвинуваченого ОСОБА_10 , в ході якого він пояснив і на місці події показав яким потерпілий погрожував йому пістолетом, яким чином він схопив потерпілого за кисть руки зі зброєю і викручував її доки не відбувся постріл.

Попри те, що версія ОСОБА_10 кардинально суперечить версії сторони обвинувачення та ставить під сумнів кваліфікацію дій за ч.1 ст.115 КК України, сторона обвинувачення не виявила належної процесуальної активності, зокрема не заявляла клопотань про призначення відповідної судової експертизи для перевірки цих показань.

Разом з тим, наявність слідів порохових газів на одязі обох учасників у сукупності з локалізацією тілесного ушкодження та напрямком ранового каналу є об`єктивним підтвердженням версії обвинуваченого ОСОБА_10 в тій частині, що постріл міг відбутися з близької відстані під час динамічної боротьби між обвинуваченим і потерпілим, в момент коли обвинувачений намагався припинити протиправні дії потерпілого та відібрати у нього пістолет.

Сторона обвинувачення також стверджує, що залишення ОСОБА_10 місця події та приховування пістолета свідчать про його умисел на вбивство та намагання приховати сліди злочину.

Проте, суд відхиляє ці доводи, оскільки поведінка обвинуваченого після пострілу могла бути зумовлена станом шоку, стресу та паніки, є проявом звичайного людського страху перед настанням тяжких наслідків та кримінальною відповідальністю, і не може автоматично свідчити про наявність умислу на позбавлення життя потерпілого. В подібному стані ОСОБА_10 , який не володіє юридичними знаннями, не мав кримінального минулого, не міг раціонально оцінювати свої дії. Разом з тим, без врахування інших встановлених судом обставин, дії ОСОБА_10 не можуть бути кваліфіковані як умисне вбивство лише за критерієм його поведінки після події, яка полягала у залишенні місця події до приїзду поліції.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_10 пояснив суду, що після того, як в результаті пострілу було поранено ОСОБА_18 , він відігнав автомобіль трохи далі по вулиці та повернувся і очікував приїзд ШМД. В березні 2026 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та позбавлено права керування транспортним засобом. Він не хотів, щоб поліцією був вилучений автомобіль Ауді, на якому він приїхав на місце події, і який належить його дружині. Після приїзду ШМД він допомагав погрузити потерпілого до автомобіля і залишив місце події після того як вона поїхала. У подальшому викинув пістолет в посадці. Після цього в стані стресу ще деякий час рухався на автомобілі, після чого переосмислив, що сталося, зупинився на дорозі і очікував на приїзд працівників поліції.

Показання обвинуваченого ОСОБА_10 щодо перебування на місці події до приїзду ШМД підтверджуються показаннями свідків, надання допомоги потерпілому підтверджується показаннями свідків ОСОБА_64 , ОСОБА_127 , ОСОБА_133 , а також відеозаписом з камери відео спостереження магазину «Вікторія» (файл P240420_173022_174522.264.mp4) в період часу з 17:29 по 17:30 год, де видно як ОСОБА_10 перебуває на зупинці і допомагає працівникам ШМД.

Підводячи підсумки судового розгляду справи, колегія суду враховує і основні засади кримінального судочинства.

Так, стаття 2 КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожний має право на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та аналогічна позиція держави закріплена й у ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 у справі №1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що принцип презумпції невинуватості вимагає, зокрема, щоб при виконанні своїх обов`язків судді не починали розгляду справи з упередженням щодо вчинення підсудним правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; тягар доведення лежить на стороні обвинувачення, і будь-який сумнів тлумачиться на користь обвинуваченого; сторона обвинувачення має повідомити підсудного про висунуте проти нього обвинувачення (для того, щоб він міг підготувати і представити свій захист відповідно) та надати суду докази, достатні для його засудження (пункт 77 рішення у справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" (Barberа, Messeguй and Jabardo v. Spain) від 6 грудня 1988 року, пункт 97 рішення у справі "Яношевич проти Швеції" (Janosevic v. Sweden) від 23 липня 2002 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

У відповідності до ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Отже, презумпція невинуватості полягає у тому, що прокурор зобов`язаний перед судом доказувати винуватість особи, яка знаходиться на лаві підсудних, а захищатися від пред`явленого обвинувачення - це право, а не обов`язок цієї особи. При цьому, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні тлумачитись тільки на користь обвинуваченого.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Суд не має права збирати нові докази як на користь сторони обвинувачення так і на користь сторони захисту.

Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого та прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Таким чином, обов`язок спростувати показання обвинуваченого та довести протилежне покладено виключно на сторону обвинувачення. Пасивна процесуальна поведінка захисту, яка полягає у відсутності ініціативи щодо проведення судової експертизи не може тлумачитися як підтвердження винуватості особи.

Суд на виконання вимог ст.ст.10, 22 КПК України, створив необхідні умови для реалізації учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.

Як вже зазначав суд, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.

В даній справі суд дійшов переконання, що сукупність зібраних доказів та встановлених ними обставин справи не виключають інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, тому є підстави для розумного сумніву в доведеності вини обвинуваченого.

Водночас, сторона обвинувачення не представила суду жодних доказів, які б спростували версію сторони захисту, що за встановлених судом обставин мотивом дій обвинуваченого ОСОБА_10 був захист від дій потерпілого, які загрожували його життю і здоров`ю, а також життю і здоров`ю інших громадян.

Також сторона обвинувачення не надала суду жодних об`єктивних і допустимих доказів, які б свідчили, що обвинувачений відібрав зброю і повністю контролював ситуацію, що могло б свідчити про завершення стану необхідної оборони, та свідомо, умисно здійснив прицільний постріл у груди потерпілого, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості констатувати наявність в діях ОСОБА_10 прямого чи опосередкованого умислу на вбивство потерпілого.

Оскільки прокурор, маючи процесуальну можливість доповнити судовий розгляд, не скористався своїми правами, не вжив заходів для призначення відповідних експертиз з метою підтвердження пред`явленого обвинувачення і спростування версії обвинуваченого, суд, керуючись ч. 3 ст. 62 Конституції України, тлумачить цей сумнів на користь обвинуваченого ОСОБА_10 та визнає його показання належними й достовірними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_10 вступив у боротьбу із потерпілим ОСОБА_18 , керуючись мотивом захисту власного життя та життя інших присутніх осіб, з метою відібрання вогнепальної зброї. В ході боротьби за вогнепальну зброю під час здійснення ОСОБА_10 викручування правої кисті руки ОСОБА_18 , в якій знаходилась зброя, відбувся постріл. В момент фізичної боротьби між обвинуваченим ОСОБА_10 і потерпілим ОСОБА_18 , обвинувачений не контролював зброю, його дії були спрямовані на фізичне утримання кисті руки потерпілого зі зброєю, відведення ствола пістолета від себе та оточуючих з метою його знешкодження та відібрання зброї. Між початком боротьби за пістолет між обвинуваченим і потерпілим та пострілом, не було значного розриву в часі, безпосередній фізичний контакт між ними тривав декілька секунд. Постріл, який стався в ході обопільної фізичної боротьби за володіння вогнепальною зброєю, є результатом динаміки самої боротьби, спровокованої діями самого потерпілого, а не результатом цілеспрямованого волевиявлення обвинуваченого на позбавлення потерпілого життя. За таких обставин повністю виключається будь-який умисел на вбивство (як прямий, так і непрямий).

Як вбачається зі змісту ч.1 ст. 373 КПК України, суд ухвалює виправдувальний вирок, який повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, у разі, якщо не доведено, що: було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинив обвинувачений; у діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Згідно ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

З встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, а також виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, як кожного окремо, так і в їх сукупності з точки зору допустимості, достатності та їх взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_10 слід визнати невинуватим та виправдати за п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

VI. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Відповідно до ч.3 ст.129 КПК України, у разі виправдання обвинуваченого за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, суд залишає позов без розгляду.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_10 діяв у стані правомірної необхідної оборони від суспільно небезпечного збройного посягання з боку ОСОБА_18 , сама смерть ОСОБА_18 настала внаслідок випадку під час припинення цього нападу. Згідно з ч. 1 ст. 1169 Цивільного кодексу України, шкода, завдана особою при здійсненні нею права на необхідну оборону від протиправних дій, не відшкодовується, якщо при цьому не було перевищено її меж.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_10 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди підлягає залишенню без розгляду..

У зв`язку з виправданням ОСОБА_10 обраний відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід скасувати, а ОСОБА_10 звільнити з-під варти в залі суду.

На підставі ч.4 ст.174 КПК України накладений ухвалами слідчих суддів Вінницького міського суду Вінницької області від 24.04.2024 у справі №127/13575/24 (провадження №1-кс/127/5745/24) (т.2 а.с.39-40), від 23.04.2024 у справі №127/13575/24 (провадження №1-кс/127/5746/24) (т.2 а.с.41-43), від 23.04.2024 у справі №127/13575/24 (провадження №1-кс/127/5737/24) (т.2 а.с.46-48), від 23.04.2024 у справі №127/13575/24 (провадження №1-кс/127/5738/24) (т.2 а.с.49-51) від 23.04.2024 у справі №127/13575/24 (провадження №1-кс/127/5739/24) (т.2 а.с.61-62), від 24.04.2024 у справі №127/13575/24 (провадження №1-кс/127/5829/24) (т.2 а.с.79-80) арешт на тимчасове вилучене майно у кримінальному провадженні №12024020000000359 від 20.04.2024 підлягає скасуванню.

Питання про долю речових доказів у даній кримінальній справі слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Понесені процесуальні витрати на залучення судових експертів для проведення судових експертиз по кримінальному провадженню, а саме: балістичної експертизи №СЕ-19/102-24/8055-БЛ від 22.05.2024 в сумі 3029,12 грн (т.2 а.с.81), вибухово-технічних експертиз №СЕ-19/102-24/8252-ФХВР від 23.05.2024 в сумі 4165,04 грн (т.2 а.с.87), №СЕ-19/102-24/8251-ФХВР від 27.05.2024 в сумі 4165,04 грн (т.2 а.с.105), №СЕ-19/102-24/8245-ФХВР від 14.05.2024 в сумі 3786,40 грн (т.2 а.с.122), №СЕ-19/102-24/8250-ФХВР від 21.05.2024 в сумі 6815,52 грн (т.2 а.с.138), №СЕ-19/102-24/8249-ФХВР від 07.05.2024 в сумі 4543,68 грн (т.2 а.с.157), №СЕ-19/102-24/8248-ФХВР від 10.05.2024 в сумі 4543,68 грн (т.2 а.с.165), №СЕ-19/102-24/8246-ФХВР від 08.05.2024 в сумі 4543,68 грн (т.2 а.с.189), №СЕ-19/102-24/8247-ФХВР від 09.05.2024 в сумі 4543,68 грн (т.2 а.с.198), комп`ютерно-технічної експертизи №СЕ-19/102-24/8861-КТ від 28.05.2024 в сумі 2271,84 грн (т.2 а.с.217), всього на суму 42 407,68 грн відповідно до ст. 124 КПК України відносяться на рахунок держави в зв`язку з виправданням обвинуваченого у вчиненні злочину.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_10 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.115 КК України, та виправдати на підставі пункту 3 частини 1 статті 373 КПК України у зв`язку відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою скасувати.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_10 з-під варти в залі суду.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди – залишити без розгляду.

Процесуальні витрати на залучення судових експертів для проведення судових експертиз у кримінальному провадженні №12024020000000359 від 20.04.2024 на загальну суму 42 407,68 грн. віднести на рахунок держави.

Накладений ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області від 24.04.2024 у справі №127/13575/24 (провадження №1-кс/127/5745/24) (т.2 а.с.39-40), від 23.04.2024 у справі №127/13575/24 (провадження №1-кс/127/5746/24) (т.2 а.с.41-43), від 23.04.2024 у справі №127/13575/24 (провадження №1-кс/127/5737/24) (т.2 а.с.46-48), від 23.04.2024 у справі №127/13575/24 (провадження №1-кс/127/5738/24) (т.2 а.с.49-51) від 23.04.2024 у справі №127/13575/24 (провадження №1-кс/127/5739/24) (т.2 а.с.61-62), від 24.04.2024 у справі №127/13575/24 (провадження №1-кс/127/5829/24) (т.2 а.с.79-80) арешт на тимчасове вилучене майно у кримінальному провадженні №12024020000000359 від 20.04.2024 - скасувати.

Після набрання вироком законної сили, речові докази по кримінальному провадженню:

- 1 змив РБК зі сходів зупинки; 1 змив РБК з підлоги зупинки; рюкзак сірого кольору; серветка з нашарування речовини бурого кольору; кепка синього кольору; рушник з нашаруванням речовини бурого кольору; футболка бордового кольору; кофта синього кольору з нашаруванням РБК та отвором в області правої передньої частини грудей, зрізи вільних нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_18 , зразок крові, змиви з обох рук ОСОБА_18 ; один предмет схожий на гумову кулю; два предмети схожі на гільзи з маркуванням «НА 9мм Р.А.»; 1 предмет ззовні схожий на гільзу з маркуванням «SARA 9мм Р.А.» (т.2 а.с.31-33), 1 змив з перемикача поворотів, 1 змив з перемикача двірників, 1 змив з блоку вмикання світла фар, 1 змив з керма, у змив з рукоятки коробки передач, 1 контрольний зразок (т.2 а.с.75-76) - знищити;

- автомобіль «Ауді А-6», д.н.з. НОМЕР_2 - повернути власнику ОСОБА_134 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- мобільний телефон чорного кольору марки «Редмі», кофта темно-синього кольору з надписом «Найк» та джинси синього кольору, які вилучені у ОСОБА_10 - повернути ОСОБА_10 ;

- мобільний телефон «Орро» в чохлі чорного кольору - повернути потерпілому ОСОБА_7 .

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3