Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №758/13737/26 — Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13737/26

Провадження № 1-кп/758/13737/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 ,

законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського районного суду міста Києва обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026102070000120 від 17.07.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Львове, Бериславського району, Херсонської області, громадянина України, офіційно не одружений, на утриманні дітей не має, із середньою спеціальною освітою, офіційно працевлаштований в ТОВ «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС», місце проживання зареєстроване та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжено.

Так, 14.07.2026, в період часу з 12 годин 30 хвилин до 13 години 10 хвилин, неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на робочому місці, в приміщенні магазину «THRASH!ТРАШ!», котрий розташований за адресою: місто Київ, вулиця Віктора Некрасова, 6, розкладав товарну продукцію та залишив на одній із полиць свій мобільний телефон чорного кольору марки «Samsung», моделі «Galaxy A24» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 4341 грн. 67 коп., із сім-карткою мобільного оператору «Київстар» та чохлом чорного кольору під, яким були грошові кошти у сумі 600 грн., номіналом 500 грн. та 100 грн., а також пластикова картка спортсмена на ім`я ОСОБА_4 та візитівка від «ВarberShop», після чого пішов розкладати товарну продукцію до інших полиць.

У подальшому близько 13 години 10 хвилин, 14.07.2026, до приміщення вказаного магазину «THRASH!ТРАШ!», котрий розташований за адресою: місто Київ, вулиця Віктора Некрасова, 6, зайшов ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та побачив на полиці залишений мобільний телефон неповнолітнього потерпілого, після чого, в останнього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 , пересвідчившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, взяв мобільний телефон чорного кольору марки «Samsung», моделі «Galaxy A24» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 вартістю 4341 грн. 67 коп., із сім-карткою мобільного оператору «Київстар» та чохлом чорного кольору під, яким були грошові кошти у сумі 600 грн. номіналом 500 грн. та 100 грн., а також пластикова картка спортсмена на ім`я ОСОБА_4 , візитівка від «ВarberShop», які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, та поклав до своєї кишені штанів, в які був одягнутий.

Після чого, маючи при собі вищезазначене майно, яке належать неповнолітньому ОСОБА_4 , вийшов з приміщення магазину «THRASH!ТРАШ!», та попрямувала в невідомому напрямку, тим самим таємно викрав чуже майно, в умовах воєнного стану, при цьому спричинивши неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 , матеріальну шкоду на загальну суму 4941 грн. 67 коп.

За таких обставин, ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), чинене в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 с. 185 КК України визнав в повному обсязі та підтвердив фактичні обставини скоєння ним кримінального правопорушення, викладеного в обвинувальному акті. Зазначив, що він зайшов до магазину по вул. Некрасова, де на полиці побачив телефон та забрав його, в подальшому дістав сім-карту, під чохлом були грошові кошти купюрами 500 грн, 100 грн та картки. Ввечері йому зателефонували працівники поліції та він віддав всі речі. Зауважив, що щиро розкаявся, просив вибачення у потерпілого та його законного представника, заначав, що зробив для себе належні висновки про недопустимість вчинення у подальшому пртиправних дій, обіцяв більше не вчиняти анологічних дій.

Покази обвинуваченого ОСОБА_7 є послідовними, логічними, за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_7 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та, беручи до уваги, що прокурор, захисник, неповнолітній потерпілий та його законний представник також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, обмежившись: допитом обвинуваченого ОСОБА_7 , показання якого є детальними, послідовними і повністю відповідають фактичним обставинам провадження, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_7 здійснює адвокат ОСОБА_8 , який також не заперечив щодо розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.

Прокурор в судових дебатах просив визнати винуватим ОСОБА_7 за ч.4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, із покладенням відповідних обов`язків, відповідно до вимог ст. ст. 75, 76 КК України, вирішити питання про речові докази, судові витрати.

Неповнолітній потерпілий та його законний представник підтримали думку прокурора.

Захисник адвокат ОСОБА_8 у судових дебатах зазначив, що ОСОБА_7 раніше не судимий, повністю визнав свою провину як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження, щиро розкаявся, повернув все майно, тяжких наслідків від діянь обвинуваченого не настали, звернув увагу, що ОСОБА_7 виріс у складних життєвих умовах, з 14 років сам себе забезпечує, у 2023 оці у нього померла мати, просив призначити мінімальний розмір покарання з іспитовим строком на 1 рік та покладенням відповідних обов`язків, відповідно до вимог ст. ст. 75, 76 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 у судових дебатах вибачився перед потерпілим та його законним представником, зазначив, що щиро розкаявся, зробив для себе належні висновки про неприпустимість протиправної поведінки у мвйбутньому, кримінальне правопорушення вчинене вперше та не має наміру вчиняти аналогічні дії в майбутньому. Звернув увагу на життєві складнощі та наявність молодшого брата, якому допомагає. Підтримав думку захисника, просив суворо не карати.

Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, доведена повністю та ніким не оспорюється.

За правилами ч. 1 ст. 65 КК України при обранні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Оцінюючи особу обвинуваченого, суд зважує на роз`яснення, що містяться в абзаці 3 пункту 3 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до якого, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує тяжкість вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, обставини вчинення діяння, дані, які характеризують особу обвинуваченого, який раніше не судимий; офіційно працевлаштований на посаді зварника; за місцем роботи характеризується позитивно та підприємство зацікавлене у його подальшій роботі; відповідно до характеристики БО «Київський центр підтримки дітей і молоді»: ОСОБА_7 з 2022 року є волонтером фонду і регулярно бере участь у благодійних заходах, пройшов курс навчання за професією «електрогазозварник», курс навчання токарного мистецтва та отримав кваліфікацію токаря, працює за професією, дбає про молодшого брата, якого виховує бабуся, як особа характеризується позитивно, є внутрішньо переміщеною особою; на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; викрадене майно повернув в повному обсязі.

Вирішуючи питання про наявність у кримінальному провадженні обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд зважує на роз`яснення, що містяться у пункті 4 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду, відповідно до якого, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому, таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують покарання.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України суд визнає "щире каяття" з огляду на таке.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим. Повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.

Судом встановлено, що обвинувачений, висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, винуватість у вчиненні злочину визнав повністю та під час допиту в суді зазначив, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, відсутні наміри щодо повторювання аналогічних дій, неодноразово приносив вибачення потерпілому та його законному представнику, що свідчить про наявність у кримінальному провадженні обставини, що пом`якшує покарання, - «щире каяття».

Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.09.2022 справа №397/92/15-к, від 02.11.2021 справа №643/13256/17 та ін., які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Загальні засади призначення покарання (ст.65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Зважаючи на другорядну роль кари, як мети покарання, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, те, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, зробив для себе відповідні висновки, з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також виходячи з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд вважає виправлення ОСОБА_7 можливе зі звільненням від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, із встановленням іспитового строку, який був би достатнім для того, щоб винний, під час здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, зважаючи на наявність пом`якшуючої обставини, відомостей, що характеризують його особу та життєві обставини, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, думку прокурора, щодо призначення мінімального розміру покарання, із встановленням іспитового строку наближеного до мінімального, суд вважає, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання, у виді позбавлення волі на строк 5 років із звільненням від його реального відбування з іспитовим строком на 1 рік, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є домірним скоєному і відповідає меті покарання.

Запобіжний захід до ОСОБА_7 не обирався та відсутні підстави для застосування запобіжного заходу до набуття вироком законної сили.

У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.

Суд вирішує питання про долю речових доказів та процесуальні витрати відповідно до вимог ст. ст. 100, 124 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в рамках даного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, проведена судово-товарознавча експертиза №1206/26 від 28.07.2026 року приватним експертом ОСОБА_9 , витрати на проведення якої склали 400 грн.

Судом встановлено, що судово-товарознавча експертиза вартістю 400 грн. проведено приватним експертом, що підтверджується зазначеним свідоцтвом №1886 від 09.06.2017 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, про що наведено у звіті про фактичні затрати на проведення судово-товарознавчої експертизи.

З огляду на викладене в даному випадку, стягнення процесуальних витрат за проведення експертизи з обвинуваченого ОСОБА_7 підлягає не на користь держави, а на користь приватного судового експерта.

З огляду на викладене, на підставі ст. ст. 12, 50, 65, 66, ст.185 ч. 4 КК України, керуючись ст. ст. 100, 124, 126, 349, 368-371, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч.2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набуття вироком законної сили ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирати.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь судового експерта ОСОБА_9 (свідоцтво №1886 від 09.06.2017 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_3 ) процесуальні витрати за проведення по справі судово-товарознавчої експертизи №1206/26 від 28.07.2026 року на суму 400 гривень.

Речові докази у кримінальному провадженні, після набрання вироком законної сили, а саме:

-CD-Rдиск на якому міститься електронний файл із відеозаписами з камер відеоспостереження у приміщенні будівлі, що розташована за адресою: м.Київ, вул. Віктора Некрасова, 6, у магазині «Траш», що має формат (.mp4) - залишити в матеріалах кримінального провадження, які знаходяться у Подільській окружній прокуратурі міста Києва;

-мобільний телефон чорного кольору марки «Samsung», модель «Galaxy А24», сім карту оператора Київстар, пластикову картку (картка спортсмена), банківську «Monobank», наліпку (візитку) «Barber Shop», грошові купюри в сумі 600 грн. - номіналом 500 грн., у кількості 1 купюра та 100 грн., у кількості 1 купюра, які упаковано до сейф пакету NPU 1513485, які передані на зберігання потерпілому - залишити потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку. В іншій частині вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Направити копію вироку не пізніше наступного дня учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні під час оголошення вироку.

Суддя ОСОБА_1