Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №756/11632/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11632/26

Провадження № 2/756/9019/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

30 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5385392 від 15.03.2025 у розмірі 17 983,26 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 15.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5385392, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 5000 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за стандартною ставкою 0,95% за кожен день користування кредитом.

Первісний кредитор перерахував кредитні кошти на платіжну картку відповідача, проте відповідач свої зобов`язання виконував неналежно, здійснив лише часткові платежі, останній з яких - 08.06.2025, унаслідок чого утворилася заборгованість.

26.01.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-2/26, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором. Згідно з реєстром боржників заборгованість відповідача становить 17 983,26 грн, з яких: 4999,95 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11 017,68 грн - заборгованість за процентами, 1965,63 грн - комісія.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14.07.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 15.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5385392, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 44614 15.03.2025 о 09:44.

Умовами договору сторони погодили: суму кредиту - 5000 грн (п. 1.2 договору), строк кредитування - 360 днів з періодичністю платежів кожні 15 днів (п. 1.3 договору), разову комісію за надання кредиту - 500 грн (п. 1.4 договору), стандартну процентну ставку - 0,95% за кожен день користування кредитом, яка застосовується в межах усього строку кредитування (п. 1.4.1 договору). Денна процентна ставка за договором становить 0,9778% (п. 1.4.1 договору). Терміни повернення кредиту та сплати процентів визначено графіком платежів, що є додатком № 1 до договору (п. 1.3 договору). Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок клієнта за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).

За невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань договором передбачено штраф у розмірі 75% від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен факт порушення (п. 6.3 договору).

Відповідач свої зобов`язання виконував неналежно: у період з 29.03.2025 по 08.06.2025 сплатив 5118,71 грн, які зараховано в погашення 0,05 грн тіла кредиту, 4084,29 грн процентів, 500 грн комісії та 534,37 грн штрафу, що вбачається з розрахунку заборгованості за договором станом на 26.01.2026.

26.01.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-2/26, відповідно до умов якого до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 5385392 від 15.03.2025, що підтверджується копією зазначеного договору та витягом з реєстру боржників, підписаним кваліфікованими електронними підписами обох сторін договору факторингу, згідно з яким заборгованість відповідача становить 17 983,26 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 26.01.2026 заборгованість відповідача становить 17 983,26 грн, з яких: 4999,95 грн - тіло кредиту, 11 017,68 грн - проценти за користування кредитом, 1965,63 грн - штрафні санкції.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зарахування коштів у розмірі 5000 грн підтверджено листом ТОВ «Пейтек» від 29.01.2026 № 20260129-279, згідно з яким 15.03.2025 кошти перераховано на платіжну картку НОМЕР_1 за номером транзакції cd898737-914a-428f-a28b-f01a514cd7be.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону (зокрема з використанням одноразового ідентифікатора), вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договір факторингу № 01.02-2/26 від 26.01.2026 у встановленому законом порядку недійсним не визнавався та відповідачем не оспорювався, а тому позивач набув право вимоги до відповідача за договором № 5385392 від 15.03.2025.

Перевіривши розрахунок заборгованості, суд встановив, що проценти за користування кредитом нараховано за погодженою сторонами ставкою 0,95% за кожен день користування кредитом на залишок тіла кредиту в межах строку кредитування за період з 15.03.2025 по 26.01.2026 у загальному розмірі 15 101,97 грн; з урахуванням сплачених відповідачем 4084,29 грн заборгованість за процентами за розрахунком позивача становить 11 017,68 грн. Заборгованість за тілом кредиту становить 4999,95 грн. Доказів погашення зазначеної заборгованості відповідач не надав.

У позовній заяві сума 1965,63 грн зазначена як комісія. Водночас з розрахунку заборгованості вбачається, що комісію за надання кредиту в розмірі 500 грн (п. 1.4 договору) відповідач сплатив 29.03.2025, а сума 1965,63 грн є залишком штрафу, нарахованого відповідно до п. 6.3 договору 31.05.2025, 25.06.2025, 10.07.2025 та 25.07.2025 у загальному розмірі 2500 грн, з якого відповідач сплатив 534,37 грн.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і триває на час розгляду справи.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки штраф нараховано відповідачу за прострочення виконання грошового зобов`язання в період дії воєнного стану, вимога про стягнення 1965,63 грн задоволенню не підлягає. Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24).

Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу. Пунктом 4.6 договору сторони погодили, що в разі недостатності суми здійсненого платежу в першу чергу сплачуються прострочені проценти за кредитом, у другу чергу - поточні (строкові) проценти за кредитом, у третю чергу - штрафи та/або пеня.

Враховуючи, що обов`язку сплачувати штраф за прострочення в період дії воєнного стану відповідач не мав, сплачені ним 534,37 грн, які первісний кредитор зарахував у погашення штрафу, підлягають зарахуванню в погашення заборгованості за процентами за користування кредитом. Отже, заборгованість відповідача за процентами становить 10 483,31 грн (11 017,68 грн - 534,37 грн).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що суд задовольняє позов частково у розмірі 15 483,26 грн, тобто 86,10% від ціни позову, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 2292,28 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими. Доведеною є заборгованість у частині тіла кредиту в розмірі 4999,95 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 10 483,31 грн, а всього 15 483,26 грн, яка підлягає стягненню з відповідача. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити з наведених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 5385392 від 15.03.2025 у розмірі 15 483,26 грн та судовий збір у розмірі 2292,28 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ЄДРПОУ 37616221, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО