Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №756/11595/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11595/26

Провадження № 2/756/8988/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

30 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 131435 від 23.02.2025 у розмірі 6 604,80 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23.02.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 6 000 грн строком на 90 днів зі сплатою процентів за користування кредитом.

19.12.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» на підставі договору факторингу відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача за зазначеним договором.

Відповідач узятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, унаслідок чого станом на 20.02.2026 утворилася заборгованість у розмірі 6 604,80 грн, з яких 6 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 604,80 грн - заборгованість за процентами.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14.07.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у заяві від 27.09.2026 зазначив, що проти ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 23.02.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 131435, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором (п. 7.10, 8.1 договору).

За умовами договору відповідачу надано фінансовий кредит у розмірі 6 000 грн (п. 1.1 договору) строком на 90 днів, до 23.05.2025 (п. 1.2, 1.5 договору), зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою ставкою 0,72% на добу (п. 1.3 договору). Проценти нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування кредитом на залишок заборгованості (п. 3.3 договору), а повернення кредиту та сплата процентів здійснюються згідно з графіком розрахунків, що є невід`ємною частиною договору (п. 3.1 договору, додаток № 1 до договору). Кредит надається в безготівковій формі на реквізити платіжної картки, вказаної клієнтом (п. 1.5 договору).

Зарахування коштів у розмірі 6 000 грн підтверджено листом ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів за номером транзакції 44026-73699-88604 від 23.02.2025 на платіжну картку НОМЕР_1 .

19.12.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/2, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 131435 від 23.02.2025, що підтверджується копією зазначеного договору та витягом з реєстру боржників до нього, у якому зазначено дані відповідача, номер і дату кредитного договору, суму виданого кредиту та розмір заборгованості.

Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором станом на 20.02.2026 заборгованість відповідача становить 6 604,80 грн, з яких 6 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 604,80 грн - заборгованість за процентами. Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону (зокрема з використанням одноразового ідентифікатора), вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Договір факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025 недійсним не визнавався та відповідачем не оспорювався, а тому позивач набув право вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 131435 від 23.02.2025 в обсязі, що існував на момент переходу цього права.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що проценти нараховано в межах строку кредитування за ставкою, визначеною п. 1.3 договору, за 14 днів користування кредитом (6 000 грн х 0,72% х 14 днів = 604,80 грн), що відповідає умовам договору та графіку розрахунків.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 грн.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін (п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги від 09.04.2026, укладений з Адвокатським бюро «Пархомчук та партнери», свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Пархомчука С.В., акт про отримання правової допомоги від 21.09.2026 та платіжну інструкцію № 5179 від 21.09.2026 на суму 15 500 грн. Згідно з актом адвокатом надано консультацію (0,5 години), складено та подано позовну заяву (3 години), підготовлено інші процесуальні документи (1,5 години) загальною вартістю 15 000 грн, а також понесено канцелярські витрати у розмірі 500 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи, що справа є малозначною, типовою для категорії спорів про стягнення кредитної заборгованості та нескладною, ціну позову (6 604,80 грн), розмір заявлених витрат, який більш ніж удвічі перевищує ціну позову, а також фактичний обсяг послуг, що полягав у складанні позовної заяви та підготовці доданих до неї документів без участі адвоката в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат не є пропорційним до предмета спору. З огляду на це на підставі п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

За таких обставин, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 131435 від 23.02.2025 у розмірі 6 604,80 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», ЄДРПОУ 43561872, адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 23, офіс 703.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО