Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №756/14742/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/14742/26

Провадження № 3/756/4094/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 735933 від 03.08.2026, 03.08.2026 о 09:45 ОСОБА_1 у м. Києві на просп. Володимира Івасюка, 2 керував транспортним засобом Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння - різким запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням координації рухів, порушенням мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Не заперечуючи того, що 03.08.2026 перебував у стані алкогольного сп`яніння, пояснив, що транспортним засобом не керував: після зміни на роботі автомобілем керував його колега ОСОБА_2 , який довіз його до просп. Володимира Івасюка, залишив автомобіль і поїхав у власних справах, а він лише сидів за кермом припаркованого автомобіля. Протокол, за його словами, складено за те, що він відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров`я. На підтвердження того, що 02.08.2026 він разом із ОСОБА_2 перебував на зміні, ОСОБА_1 надав копії журналу обліку робочого часу та графіка чергувань працівників, які суд долучив до матеріалів справи.

Свідок ОСОБА_3 , інспектор патрульної поліції, який склав протокол, показав, що прибув на місце за повідомленням про те, що працівники поліції особливого призначення зупинили автомобіль Chevrolet Aveo. Автомобіль стояв біля зупинки громадського транспорту на смузі для руху громадського транспорту, позаду нього - службовий автомобіль поліції, екіпаж якого здійснив зупинку. За кермом перебував ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, який на запитання про керування відповів ствердно. Працівники поліції, які зупинили автомобіль, вказали на ОСОБА_1 як на водія, про іншу особу не згадували. Самого руху автомобіля свідок не бачив.

Свідок ОСОБА_2 показав, що разом із ОСОБА_1 працює в одному підрозділі. Після зміни на прохання ОСОБА_1 сів за кермо його автомобіля, щоб довезти його додому, проте, поспішаючи до власних справ, зупинив автомобіль на просп. Володимира Івасюка, приблизно за півтора кілометра від дому ОСОБА_1 , увімкнув аварійну сигналізацію і поїхав громадським транспортом до м. Вишневого. Зазначив, що від м. Борисполя до цього місця вони проїхали понад п`ятдесят кілометрів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , показання свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та переглянувши відеозапис з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, суд дійшов таких висновків.

Факт відмови від проходження огляду ОСОБА_1 не заперечує, і він підтверджується відеозаписом. Як вбачається з відеозапису (час 00:00:13-00:01:43), поліцейські неодноразово запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням приладу «Drager», а також проїхати до закладу охорони здоров`я. Від обох видів огляду ОСОБА_1 відмовився, пояснивши, що визнає вживання алкоголю. Відмову зафіксовано нагрудними відеореєстраторами № 472545 і № 472094, про застосування яких зазначено в протоколі, а відеозапис долучено до матеріалів справи, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 266 КУпАП.

У направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 03.08.2026 до КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» зазначено ті самі ознаки сп`яніння, що й у протоколі, а в графі «Результати огляду» - відмітку «відмовився». Оскільки ОСОБА_1 від огляду відмовився, обов`язку щодо його доставки до закладу охорони здоров`я у працівників поліції не виникло.

Спірним у справі є лише те, чи був ОСОБА_1 особою, яка керувала транспортним засобом. Суд вважає, що цю обставину доведено сукупністю узгоджених між собою доказів.

Так, на відеозаписі (час 00:00:33-00:01:07) на запитання поліцейського, звідки він рухався, ОСОБА_1 відповів, що їде з м. Борисполя додому після зміни, підтвердив, що їхав, і повідомив, що того дня вживав алкоголь. Про те, що автомобілем керувала інша особа, він поліцейським не повідомляв ні під час спілкування, ні під час складання матеріалів, а після роз`яснення йому відсторонення від керування запропонував довести автомобіль до стоянки та згодом неодноразово запитував, чи може їхати.

Після складання протоколу (час 00:37:23-00:37:45) поліцейський оголосив ОСОБА_1 , що 03.08.2026 о 09:45 на просп. Івасюка він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння і від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився, на що ОСОБА_1 відповів ствердно. Протокол він підписав без зауважень, графа для пояснень у протоколі не заповнена; окремо ОСОБА_1 підписав розписку про залишення автомобіля на зберігання та зобов`язання не керувати ним протягом 24 годин.

Ці відомості узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_3 про те, що автомобіль зупинили працівники поліції, службовий автомобіль яких стояв безпосередньо позаду, і що саме на ОСОБА_1 вони вказали як на водія. Те, що ОСОБА_3 не бачив руху автомобіля особисто, висновку суду не спростовує, оскільки факт керування підтвердив сам ОСОБА_1 у спілкуванні з поліцейськими.

Показання свідка ОСОБА_2 суд оцінює критично. Свідок є колегою ОСОБА_1 з одного підрозділу, тобто особою, яка може бути зацікавлена в тому, щоб той уникнув відповідальності, а версію про іншого водія вперше висловлено лише в суді: ні під час спілкування з поліцейськими, ні під час складання протоколу ОСОБА_1 про неї не згадував.

Сама ця версія суперечить звичайній логіці поведінки. За словами свідка, він погодився довезти додому колегу, який перебував у стані сп`яніння, і проїхав з ним понад п`ятдесят кілометрів від м. Борисполя, проте не довіз його лише півтора кілометра, залишивши ОСОБА_1 в автомобілі на місці водія. Подолавши майже весь шлях, свідок не мав розумних причин не завершити поїздку, мета якої полягала саме в тому, щоб колега в такому стані не сідав за кермо.

Крім того, положення автомобіля на проїзній частині не характерне для звичайного паркування: автомобіль стояв не на узбіччі чи місці для стоянки, а на смузі для руху громадського транспорту біля зупинки, на відстані близько метра від узбіччя. Таке розташування відповідає зупинці автомобіля під час руху на вимогу працівників поліції, службовий автомобіль яких перебував безпосередньо позаду, а не залишенню його водієм, який завершив поїздку. До того ж показання свідка суперечать поясненням, які ОСОБА_1 сам дав поліцейським на місці зупинки, підтвердивши, що їхав з м. Борисполя додому.

Надані ОСОБА_1 копії журналу обліку робочого часу та графіка чергувань підтверджують лише те, що він і ОСОБА_2 разом перебували на зміні, проте не свідчать про те, хто керував автомобілем 03.08.2026 о 09:45.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою. Досліджені судом докази відповідають цьому стандарту й виключають інше розумне пояснення події, ніж те, що ОСОБА_1 керував автомобілем і, будучи водієм, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху та утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Мотиви такої відмови значення для кваліфікації не мають.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується відомостями, наведеними в протоколі про адміністративне правопорушення від 03.08.2026, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 03.08.2026, розпискою ОСОБА_1 від 03.08.2026, відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції та показаннями свідка ОСОБА_3 .

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає накладення на водія штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, пп. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 279, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.

Суддя Андрій ПУКАЛО