Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №756/8379/26 — Оболонський районний суд міста Києва

07.10.2026 Справа № 756/8379/26

Справа № 756/8379/26

Провадження № 2/756/7534/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовних вимог

Позивач звернулася до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просила: стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на її користь страхове відшкодування у розмірі 82 505,64 грн; стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» на її користь витрати на оплату послуг оцінювача у розмірі 4 000 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 28.01.2026 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mercedes-Benz GLS 450, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та належного їй автомобіля Mazda 626, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2 , яку постановою Оболонського районного суду міста Києва від 13.04.2026 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди її автомобіль зазнав пошкоджень. Вартість його відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу до пошкодження, тому відновлювальний ремонт економічно недоцільний і транспортний засіб є знищеним. Розмір матеріального збитку, визначений як різниця між ринковою вартістю автомобіля до та після пошкодження, становить 82 505,64 грн. Крім того, вона понесла витрати на оплату послуг оцінювача у розмірі 4 000 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Mercedes-Benz GLS 450 (VIN НОМЕР_3 ) на дату дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» за полісом № 227283532, у якому цей автомобіль зазначено з іншим реєстраційним номером - НОМЕР_4 . Через це за реєстраційним номером НОМЕР_1 відомості про поліс у базі МТСБУ не знаходилися, і про наявність чинного договору страхування вона дізналася лише після звернення до ОСОБА_2 , яка надала копію полісу. Позивач зазначила, що законом не встановлено обов`язкового досудового порядку врегулювання спору щодо виплати страхового відшкодування, тому вона скористалася правом звернутися безпосередньо до суду.

Рух справи

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 29.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 08.06.2026 представник позивача подала заяву про усунення недоліків із доказами надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Ухвалою судді від 09.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У червні 2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову повністю. Відповідач не заперечував, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Mercedes-Benz GLS 450 була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» за полісом № 227283532 від 21.02.2025, та зазначив таке. До спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 № 3720-IX, а практика Верховного Суду, на яку посилається позивач, стосується Закону № 1961-IV, що втратив чинність з 01.01.2025. Позивач із заявою про страхове відшкодування до страховика не зверталася. Отримавши позовну заяву, страховик листом від 08.06.2026 запропонував позивачу надати пошкоджений транспортний засіб для огляду, проте цю вимогу проігноровано, що, на думку відповідача, з огляду на ст. 31, 33 та п. 6 ч. 2 ст. 30 Закону № 3720-IX унеможливило встановлення розміру шкоди і є підставою для відмови у виплаті. Відповідач також зазначив, що автомобіль позивача 1999 року випуску, а тому за ст. 27 Закону № 3720-IX до розрахунку можуть включатися аналоги оригінальних запасних частин, і позивач мала право звернутися на станцію технічного обслуговування з переліку страховика. Звіт про оцінку № 859/96.02.26 від 09.02.2026 відповідач вважає неналежним доказом, оскільки за ч. 3 ст. 28 Закону № 3720-IX ринкову вартість транспортного засобу після пошкодження визначає страховик на підставі цінової пропозиції, отриманої на аукціоні з продажу пошкоджених транспортних засобів, а домовленості про інший спосіб її визначення між сторонами не було. Витрати на складення звіту, на думку відповідача, не підлягають відшкодуванню, оскільки позивач не надала страховику можливості провести огляд. Відповідач також заперечував проти розміру витрат на професійну правничу допомогу та просив його зменшити.

08.07.2026 представник позивача подала відповідь на відзив, в якій просила задовольнити позов повністю. Зазначила, що позивач вільна у виборі способу захисту і закон не встановлює обов`язкового досудового порядку врегулювання спору; факт, причини та обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються постановою суду від 13.04.2026 у справі № 756/1873/26; розмір шкоди визначено відповідно до законодавства про оцінку майна; посилання відповідача на розрахунок відшкодування за цінами аналогів запасних частин і ремонт на станції технічного обслуговування стосуються випадку пошкодження транспортного засобу, тоді як у цій справі транспортний засіб є знищеним; розмір матеріального збитку відповідач жодним доказом не спростував.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2026 справу передано для розгляду судді Шролик І.С., ухвалою якої від 01.09.2026 справу прийнято до провадження та вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Встановлені фактичні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є власником автомобіля Mazda 626, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 28.08.2002.

28.01.2026 о 14 год 15 хв у м. Києві на просп. Володимира Івасюка, 8 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz GLS 450, д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись другорядною дорогою, не надала дорогу автомобілю Mazda 626, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався головною дорогою, унаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів. Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 756/1873/26 (провадження № 3/756/1881/26) ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Згідно з відміткою на копії постанова набрала законної сили.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Mercedes-Benz GLS 450, VIN НОМЕР_3 , була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» за внутрішнім договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що посвідчується полісом № 227283532, укладеним відповідно до Закону № 3720-IX; страхова сума за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб, становить 250 000 грн на одну потерпілу особу та 1 250 000 грн на один страховий випадок. У полісі забезпечений транспортний засіб зазначено з д.н.з. НОМЕР_4 . Те, що на дату дорожньо-транспортної пригоди відповідальність водія автомобіля Mercedes-Benz GLS 450 була застрахована відповідачем за цим полісом, відповідач у відзиві визнав.

Згідно з витягом із сайту МТСБУ за пошуком за д.н.з. НОМЕР_1 станом на 28.01.2026 відомостей про чинний поліс обов`язкового страхування не виявлено.

Згідно зі звітом № 859/96.02.26 від 09.02.2026 про оцінку вартості матеріального збитку, складеним суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 443/2024 від 24.09.2024, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 4861/2025 від 19.12.2025) на підставі огляду транспортного засобу 05.02.2026, ринкова вартість автомобіля Mazda 626, д.н.з. НОМЕР_2 , до пошкодження становить 124 206,80 грн, вартість відновлювального ремонту - 149 560,57 грн, ринкова вартість автомобіля після пошкодження - 41 701,16 грн.

За складення звіту № 859/96.02.26 позивач сплатила ФОП ОСОБА_4 4 000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 859/96.02.26 від 09.02.2026.

Позовну заяву подано до суду 18.05.2026; при цьому позивач сплатила судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, що підтверджується квитанцією № 9294-5345-5251-6587 від 18.05.2026.

Застосовані норми законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником відповідальності перед іншими особами (обов`язкове страхування).

Дорожньо-транспортна пригода сталася 28.01.2026, договір страхування укладено відповідно до Закону № 3720-IX, тому до спірних правовідносин застосовується Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 № 3720-IX (далі - Закон № 3720-IX) у редакції, чинній на дату дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 3720-IX страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 3720-IX у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 3720-IX у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону № 3720-IX транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. За ч. 2 ст. 28 Закону № 3720-IX, якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова виплата розраховується як сума, зокрема, «матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди».

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 28 Закону № 3720-IX ринкова вартість транспортного засобу до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом або страховиком (МТСБУ) відповідно до положень законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. Абзацом другим ч. 3 ст. 28 цього Закону передбачено, що ринкова вартість транспортного засобу після його пошкодження визначається страховиком (МТСБУ) на підставі цінової пропозиції, отриманої щодо заявленого для продажу пошкодженого транспортного засобу на аукціоні з продажу пошкоджених транспортних засобів, а за домовленістю між страховиком та потерпілою особою - відповідно до законодавства про оцінку майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону № 3720-IX для отримання страхової виплати потерпіла особа подає страховику заяву про страхову виплату у строк, що не перевищує одного року з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, якщо шкоду заподіяно майну потерпілої особи.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 30 Закону № 3720-IX страхова виплата не здійснюється у разі невиконання потерпілою особою обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону № 3720-IX страховик не має права відмовити у здійсненні страхової виплати в інших випадках, ніж передбачені частинами першою та другою цієї статті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19) зазначено, що «у Законі № 1961-IV не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду». Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що «у разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону № 1961-IV, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Мотиви та висновки суду

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 13.04.2026 у справі № 756/1873/26 встановлено, що зіткнення транспортних засобів 28.01.2026 сталося внаслідок того, що водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz GLS 450, порушила вимоги Правил дорожнього руху та не надала дорогу автомобілю позивача. Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України ця обставина не потребує повторного доказування. Доказів вини водія автомобіля позивача у дорожньо-транспортній пригоді матеріали справи не містять. Отже, шкода майну позивача завдана з вини водія автомобіля Mercedes-Benz GLS 450 (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Mercedes-Benz GLS 450, VIN НОМЕР_3 , на дату дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» за полісом № 227283532. Зазначення в полісі іншого реєстраційного номера цього автомобіля не змінює того, що забезпеченим транспортним засобом є саме автомобіль з VIN НОМЕР_3 ; відповідач цю обставину у відзиві визнав і не заперечував, що дорожньо-транспортна пригода є страховим випадком за цим договором. Тому відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 18 Закону № 3720-IX у відповідача виник обов`язок здійснити позивачу страхову виплату в межах страхової суми, і саме відповідач є належним відповідачем у цій справі.

Згідно зі звітом № 859/96.02.26 від 09.02.2026 вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача (149 560,57 грн) перевищує його ринкову вартість до пошкодження (124 206,80 грн). Отже, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 3720-IX автомобіль позивача вважається знищеним, а страхова виплата розраховується за правилами ч. 2 ст. 28 цього Закону як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу до та після пошкодження: 124 206,80 грн - 41 701,16 грн = 82 505,64 грн. Ця сума не перевищує страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілої особи, встановленої полісом.

Суд оцінює звіт № 859/96.02.26 від 09.02.2026 як належний і допустимий доказ розміру шкоди: його складено суб`єктом оціночної діяльності та оцінювачем, повноваження яких підтверджено сертифікатом і кваліфікаційним свідоцтвом, на підставі огляду транспортного засобу, відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. Відповідач висновків звіту іншими доказами не спростував, власного розрахунку чи іншого звіту про оцінку не надав, клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи не заявляв.

Доводи відповідача про те, що позивач не зверталася до страховика із заявою про страхове відшкодування, суд відхиляє. Закон № 3720-IX, як і Закон № 1961-IV, не містить норми, яка встановлювала б обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору щодо страхової виплати або пов`язувала б право потерпілої особи на звернення до суду з попереднім зверненням до страховика. Пункт 1 ч. 1 ст. 32 Закону № 3720-IX, як і раніше чинний пп. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону № 1961-IV, визначає лише річний строк звернення за страховою виплатою у разі заподіяння шкоди майну.

За таких обставин висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 11.12.2019 у справі № 465/4287/15, стосується подібного правового регулювання і підлягає врахуванню відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України. Позивач звернулася до суду 18.05.2026, тобто в межах одного року з дня дорожньо-транспортної пригоди, і в такий спосіб висловила волю на отримання страхової виплати.

Доводи відповідача про те, що позивач не надала пошкоджений автомобіль для огляду, суд також відхиляє. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 30 Закону № 3720-IX невиконання потерпілою особою обов`язків, визначених цим Законом, є підставою для відмови у страховій виплаті лише тоді, коли це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Факт, причини та обставини дорожньо-транспортної пригоди встановлено постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, а розмір шкоди - звітом про оцінку, складеним на підставі огляду автомобіля 05.02.2026, копію якого відповідач отримав разом із копією позовної заяви. Доказів того, що ненадання автомобіля для огляду в червні 2026 року унеможливило встановлення розміру шкоди, відповідач не надав.

Посилання відповідача на ч. 3 ст. 28 Закону № 3720-IX щодо визначення ринкової вартості транспортного засобу після пошкодження на підставі цінової пропозиції, отриманої на аукціоні, суд не приймає до уваги. Ця норма визначає порядок, у якому страховик розраховує страхову виплату під час позасудового врегулювання страхового випадку. Відповідач з моменту отримання позовної заяви такий порядок не застосував, на аукціон пошкоджений транспортний засіб не заявляв і жодної цінової пропозиції щодо нього суду не надав. Під час розгляду справи розмір шкоди встановлюється судом на підставі доказів, поданих учасниками справи, які суд оцінює відповідно до ст. 89 ЦПК України, і жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Відсутність аукціонної цінової пропозиції не є підставою для відмови у страховій виплаті з переліку, визначеного ч. 1, 2 ст. 30 Закону № 3720-IX, а ч. 3 ст. 30 цього Закону забороняє страховику відмовляти у страховій виплаті з інших підстав.

Доводи відповідача щодо врахування вартості аналогів оригінальних запасних частин і проведення ремонту на станції технічного обслуговування з переліку страховика стосуються розрахунку страхової виплати у разі пошкодження транспортного засобу за ст. 27 Закону № 3720-IX і до цієї справи не застосовуються, оскільки автомобіль позивача є знищеним у розумінні ч. 1 ст. 28 цього Закону. Те, що вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість автомобіля, відповідач не спростував.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування у розмірі 82 505,64 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Витрати позивача на оплату послуг оцінювача у розмірі 4 000 грн пов`язані з визначенням розміру шкоди і ціни позову, а звіт № 859/96.02.26 покладено в основу цього рішення як доказ розміру шкоди. Такі витрати є витратами, пов`язаними з вчиненням дій, необхідних для підготовки справи до розгляду (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України), їх понесення підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордера № 859/96.02.26 від 09.02.2026, а розмір є обґрунтованим і співмірним із предметом спору. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову ці витрати покладаються на відповідача. Доводи відповідача про те, що витрати на складення звіту не відшкодовуються, оскільки страховику не надано можливості провести огляд (абз. 4 ч. 4 ст. 31 Закону № 3720-IX), стосуються складу страхової виплати і не впливають на розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи.

Позивач у позовній заяві навела попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та заявила, що докази на підтвердження цих витрат буде подано після ухвалення рішення відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Станом на час ухвалення рішення такі докази до суду не надходили, тому питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення відповідача щодо їх розміру будуть вирішені після подання позивачем відповідних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 82 505,64 грн., витрати на оплату послуг оцінювача у розмірі 4 000 грн та судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д).

Суддя Ірина ШРОЛИК