Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №756/7322/26 — Оболонський районний суд міста Києва

21.09.2026 Справа № 756/7322/26

Справа № 756/7322/26

Провадження № 2-о/756/329/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Тихої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Лук`янової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет», про встановлення факту належності диплома спеціаліста та додатка до диплома,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва із заявою, в якій просила встановити факт належності їй диплома спеціаліста серії НОМЕР_1 від 04.06.1998, реєстраційний № 169, виданого Донецьким державним технічним університетом на ім`я « ОСОБА_1 », та додатка до диплома спеціаліста серії НОМЕР_1 від 30.06.1998, реєстраційний № 169 (денна форма навчання; період навчання: 01.09.1993-04.06.1998), виданого Донецьким державним технічним університетом на ім`я « ОСОБА_2 ».

Заяву обґрунтовано тим, що у 1993 році заявник вступила до Донецького державного технічного університету, який закінчила у 1998 році за спеціальністю «Облік і аудит»; рішенням Державної екзаменаційної комісії від 04.06.1998 їй присвоєно кваліфікацію спеціаліста економіста-бухгалтера. Дошлюбне прізвище заявника - ОСОБА_3 . 25.11.1995, під час навчання, вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на « ОСОБА_5 ». У дипломі спеціаліста її прізвище зазначено правильно - « ОСОБА_5 », тоді як у додатку до диплома помилково вказано подвійне прізвище « ОСОБА_2 ».

Через розбіжність у прізвищі державне підприємство «Інформаційно-іміджевий центр» Міністерства освіти і науки України відмовило у верифікації документів про освіту та проставленні апостиля і роз`яснило необхідність отримання дублікатів документів про освіту на підставі рішення суду. Заклад освіти, у свою чергу, повідомив, що у зв`язку з тимчасовою окупацією м. Донецька не має доступу до архівної документації, створеної до 03.10.2014, не може підтвердити факт навчання заявника, а дублікат документа про вищу освіту може бути виготовлений лише на підставі рішення суду про встановлення відповідного юридичного факту. Відомості про диплом заявника в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі - ЄДЕБО) відсутні.

Встановлення факту необхідне заявнику для замовлення та отримання дублікатів документа про вищу освіту та додатка до нього, підготовки документа про вищу освіту до міжнародного обігу і проставлення апостиля, підтвердження періоду навчання для зарахування до страхового стажу, а також для підтвердження наявності фахової освіти при працевлаштуванні.

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 20.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом учасників справи.

Заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Громов Ю.А. в судове засідання не з`явилися. Представник заявника подав до суду заяву про розгляд справи без участі заявника та її представника, в якій просив заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмових пояснень чи заперечень щодо заяви до суду не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 08.07.1976 Ленінським відділом ЗАГС м. Донецька (актовий запис № 683), заявник народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьку; при народженні її записано як « ОСОБА_6 » (мовою оригіналу).

Як вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , 25.11.1995 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Донецька, уклала шлюб з ОСОБА_4 , про що зроблено актовий запис № 1102; після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».

02.02.1996 Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області заявнику видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 на ім`я « ОСОБА_1 », дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Донецьк Донецької області. Відмітки про видачу на їх підставі паспорта серії НОМЕР_4 від 02.02.1996 містяться як у свідоцтві про народження, так і у свідоцтві про укладення шлюбу заявника.

Згідно з карткою платника податків заявника зареєстровано в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків 15.07.1996 як « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.07.2017 № 0000075395/14501 зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 - м. Донецьк, фактичне місце проживання - АДРЕСА_1 .

Як вбачається з диплома спеціаліста серії НОМЕР_1 , виданого 04.06.1998 Донецьким державним технічним університетом, реєстраційний № 169, ОСОБА_1 закінчила Донецький державний технічний університет за спеціальністю «Облік і аудит», рішенням Державної екзаменаційної комісії від 04.06.1998 їй присвоєно кваліфікацію спеціаліста економіста-бухгалтера.

Додатком до диплома НОМЕР_1 є виписка із заліково-екзаменаційних відомостей, видана Донецьким державним технічним університетом, згідно з якою « ОСОБА_2 » під час навчання з 1993 року по 1998 рік у Донецькому державному технічному університеті на факультеті економіки та менеджменту склала 55 навчальних дисциплін, виконала курсові роботи, пройшла практики, склала державні іспити та захистила дипломний проєкт. У розділі про проходження практик прізвище студента також зазначено як « ОСОБА_2 ». Виписка містить застереження, що без диплома вона не дійсна.

У трудовій книжці серії НОМЕР_6 , заповненій 10.07.1998 на ім`я « ОСОБА_7 » (мовою оригіналу), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено освіту - вища, професію - бухгалтер-економіст, а першим записом внесено відомості про навчання у Донецькому державному технічному університеті у 1993-1998 роках з посиланням на диплом НОМЕР_1 як на підставу запису.

З повідомлень державного підприємства «Інформаційно-іміджевий центр» Міністерства освіти і науки України від 27.01.2026 та 04.02.2026 за заявою № AZ-2584-26 вбачається, що документи про освіту заявника не прийнято до верифікації та проставлення апостиля у зв`язку з суттєвою розбіжністю в прізвищі: у дипломі вказано « ОСОБА_5 », а в додатку - « ОСОБА_2 »; заявнику роз`яснено, що для отримання дублікатів документів про освіту необхідно звернутися до суду для встановлення юридичного факту здобуття відповідного ступеня вищої освіти, а з позитивним рішенням суду - до закладу освіти.

Листом від 20.02.2026 № 01-13/145 Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет» повідомив заявника, що у зв`язку з тимчасовою окупацією м. Донецька та захопленням будівель університету в адміністрації університету відсутній доступ до будь-якої архівної документації, створеної до 03.10.2014, тому університет не має можливості надати інформацію про навчання заявника, підтвердити чи спростувати факт отримання освіти у Донецькому державному технічному університеті. Водночас заклад освіти вказав на наявність підстав для замовлення та виготовлення дубліката додатка у зв`язку з виявленою в ньому помилкою та роз`яснив, що для цього заявнику необхідно звернутися до суду, а рішення суду, яким буде встановлено відповідний юридичний факт, буде правовою підставою для замовлення, виготовлення та видачі дубліката документа. У цьому ж листі зазначено, що Указом Президента України від 07.08.2001 № 591/2001 Донецькому державному технічному університету надано статус національного.

За результатами пошуку в Реєстрі документів про освіту ЄДЕБО за серією та номером диплома НОМЕР_1 інформацію про документ не знайдено як на прізвище « ОСОБА_5 », так і на прізвище « ОСОБА_2 ».

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України). Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають (ч. 3 ст. 315 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Порядок замовлення, виготовлення, видачі, обліку документів про вищу освіту та додатків до дипломів європейського зразка, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 06.03.2015 № 249 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 02.11.2020 № 1351) (далі - Порядок № 249), визначає, що додаток до документа про вищу освіту є невід`ємною частиною документа про вищу освіту.

Згідно з пп. 6 п. 1 розділу V Порядку № 249 дублікат документа про вищу освіту виготовляє заклад освіти у разі неможливості встановити інформацію, що необхідна, зокрема, для підготовки документа про вищу освіту до міжнародного обігу, проставлення апостиля та/або його легалізації, через втрату, знищення чи недоступність архівів закладу освіти.

Відповідно до п. 7 розділу V Порядку № 249 у разі створення замовлення на формування інформації, що відтворюється в дублікаті документа про вищу освіту, на підставі підпункту 6 пункту 1 цього розділу, якщо інформації про факт видачі документа про вищу освіту, дублікат якого замовляється, немає в ЄДЕБО, відповідальна особа закладу освіти завантажує у замовлення рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення відповідного юридичного факту здобуття особою відповідного ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти із зазначенням номера судової справи, форми та дати судового рішення або офіційний лист відповідного уповноваженого органу, яким підтверджено факт проставлення штампа «Apostille» або вчинення консульської легалізації.

Крім того, згідно з п. 26 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) виснувала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: «факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. <…> заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

У постанові від 25.11.2020 у справі № 636/4087/19 (провадження № 61-13847св20) Верховний Суд зазначив, що «суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж».

У постанові від 08.01.2026 у справі № 344/6220/24 (провадження № 61-11236св24) Верховний Суд вказав, що «згідно із усталеною судовою практикою при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення». У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що судами не встановлюється тотожність особи, а заява про встановлення факту має бути спрямована на конкретну юридичну мету.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України).

Досліджені докази в їх сукупності дають суду підстави для висновку, що диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 та додаток до нього видані саме заявнику.

Заявник, народжена ІНФОРМАЦІЯ_1 як ОСОБА_3 , 25.11.1995 уклала шлюб і набула прізвище « ОСОБА_5 », яке з того часу незмінно зазначається в усіх її документах: паспорті громадянина України від 02.02.1996, картці платника податків, трудовій книжці, довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Подвійного прізвища « ОСОБА_2 » заявник ніколи не мала: зі свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».

Шлюб укладено під час навчання заявника в Донецькому державному технічному університеті (1993-1998 роки). Прізвище « ОСОБА_2 », зазначене в додатку до диплома, поєднує прізвище заявника після укладення шлюбу та її дошлюбне прізвище, а ім`я та по батькові в додатку повністю збігаються з іменем та по батькові заявника за паспортом. Додаток прямо містить посилання на диплом серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , а трудова книжка заявника, заповнена 10.07.1998 - через місяць після закінчення навчання, містить запис про навчання в Донецькому державному технічному університеті у 1993-1998 роках з посиланням на той самий диплом. Оригінали диплома та додатка до нього знаходяться у заявника.

За таких обставин розбіжність у прізвищі в додатку до диплома є помилкою закладу освіти, допущеною під час його оформлення, яку заклад освіти у позасудовому порядку виправити не може, оскільки не має доступу до архівної документації, що залишилася на тимчасово окупованій території м. Донецька, а відомості про диплом заявника в ЄДЕБО відсутні.

Суд враховує, що заявник просить встановити не тотожність особи чи факт закінчення навчального закладу як такий, а факт належності їй правовстановлюючих документів - документа про вищу освіту та додатка до нього, в одному з яких прізвище не збігається з прізвищем заявника за паспортом, тобто факт, передбачений п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Оскільки додаток до документа про вищу освіту є його невід`ємною частиною і без диплома не дійсний, а замовлення дубліката документа про вищу освіту за відсутності відомостей у ЄДЕБО і недоступності архіву закладу освіти п. 7 розділу V Порядку № 249 пов`язує саме з рішенням суду, факт належності заявнику підлягає встановленню щодо диплома та додатка до нього в сукупності.

Заявник вичерпала позасудові способи підтвердження зазначеного факту: вона зверталася до закладу освіти та до державного підприємства «Інформаційно-іміджевий центр» Міністерства освіти і науки України, які повідомили про неможливість вирішити питання без рішення суду. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення цього факту.

Встановлення даного факту прав та інтересів третіх осіб не порушує та не пов`язано з подальшим вирішенням спору про право. Заінтересована особа заперечень щодо заяви не висловила, а сам заклад освіти роз`яснив заявнику необхідність звернення до суду.

Із матеріалів справи вбачається, що встановлення факту належності диплома спеціаліста та додатка до нього необхідне заявнику для замовлення та отримання в закладі освіти дублікатів документа про вищу освіту та додатка до нього відповідно до Порядку № 249, підготовки документа про вищу освіту до міжнародного обігу та проставлення апостиля, підтвердження періоду навчання з метою зарахування його до страхового стажу, а також для підтвердження наявності вищої освіти при працевлаштуванні. Отже, встановлення цього факту породжує для заявника юридичні наслідки.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. Судовий збір у розмірі 532,48 грн сплачено заявником і покладається на неї.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 89, 247, 263-265, 268, 293, 294, 315, 319, 334, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет», про встановлення факту належності диплома спеціаліста та додатка до диплома - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диплома спеціаліста серії НОМЕР_1 , виданого 04.06.1998 Донецьким державним технічним університетом, реєстраційний № 169, на ім`я « ОСОБА_1 », та додатка до диплома спеціаліста серії НОМЕР_1 (виписки із заліково-екзаменаційних відомостей), виданого 30.06.1998 Донецьким державним технічним університетом на ім`я « ОСОБА_2 ».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет», код ЄДРПОУ 02070826, адреса для листування: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Шевченка, буд. 9.

Суддя О.О. Тиха