Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 23 вересня 2026 р.
Справа: №756/332/25
Суддя: Тиха О. О.
24.09.2026 Справа № 756/332/25
Справа № 756/332/25
Провадження № 2/756/291/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Тихої О.О.,
за участю секретаря судового засідання Лук`янової Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 002/11183695-CK_SB від 13.08.2021 станом на 04.12.2024 у розмірі 96 148,42 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 48 937,76 грн, заборгованість за процентами - 47 210,66 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 11.08.2021 відповідач підписав заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, яку слід розуміти як кредитний договір № 002/11183695-CK_SB від 13.08.2021. На підставі цієї заяви-договору відповідачу відкрито поточний рахунок у гривні, оформлено платіжну картку Master Card World та встановлено кредитний ліміт у розмірі 50 000 грн зі строком користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Підписавши заяву-договір, відповідач акцептував Публічну пропозицію АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і приєднався до її умов, а також погодився з тим, що заява-договір і Тарифи банку є невід`ємними частинами договору. Процентна ставка за користування кредитним лімітом становить 37% річних. Банк свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, проте відповідач належним чином зобов`язання з їх повернення та сплати процентів не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Повідомлення-вимогу банку про дострокове повернення кредиту відповідач залишив без виконання.
Ухвалою судді від 14.01.2025 відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
05.02.2025 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач зазначив, що має сумніви щодо справжності свого підпису в заяві-договорі від 11.08.2021, паспорта споживчого кредиту не підписував, а заява-договір процентної ставки не містить; розмір процентів 37% річних, покладений в основу розрахунку, не передбачено жодним підписаним ним документом. Публічна пропозиція банку та Тарифи не містять його підпису, змінювалися банком в односторонньому порядку і не можуть вважатися складовою кредитного договору. Розрахунок заборгованості не є первинним документом, а виписка по особових рахунках не містить печатки банку та підпису відповідальної особи, а рахунки, зазначені у виписці, не пов`язані з ним. Одночасно з відзивом відповідач подав клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін та клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
10.02.2025 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, у якій позивач доводи відповідача заперечив. Зазначив, що виписки по рахунках подані через підсистему «Електронний суд» і є належними доказами руху коштів; процентна ставка є фіксованою - 37% і не змінювалася; відповідач своїх розрахунків не надав. Звернув увагу, що заява-договір містить копії паспорта та картки платника податків відповідача, а відповідач 30.09.2021 частково погасив заборгованість на суму 1 685,17 грн, чим визнав укладення договору. Заперечував проти призначення почеркознавчої експертизи.
Ухвалою судді від 12.02.2025 клопотання відповідача задоволено та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 07.04.2025 за клопотанням відповідача у АТ «Таскомбанк» витребувано оригінал заяви-договору на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування від 11.08.2021.
У судовому засіданні 14.05.2025 у відповідача відібрано експериментальні зразки підпису та почерку.
Ухвалою суду від 19.08.2025 за клопотанням відповідача у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експерта поставлено питання про те, чи виконано підписи у графі «Клієнт» та рукописні записи у графі «Клієнт» - « ОСОБА_1 » на усіх сторінках заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 11.08.2021 ОСОБА_1 чи іншою особою. Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покладено на відповідача. Провадження у справі зупинено.
24.10.2025 до суду надійшло клопотання експерта від 09.10.2025 у експертному провадженні № 7812/25-32 про надання додаткових матеріалів разом із рахунком на оплату вартості експертизи та матеріалами справи.
Ухвалою судді від 03.11.2025 провадження у справі поновлено для вирішення клопотання експерта, судове засідання призначено на 04.12.2025.
13.02.2026 до суду надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 03.02.2026 № 1876/15941-4-25/32 про залишення ухвали суду від 19.08.2025 без виконання у зв`язку з несплатою вартості експертизи.
Судові засідання, призначені на 04.12.2025, 15.01.2026, 13.02.2026, 12.03.2026, 17.04.2026, 12.06.2026 та 26.08.2026, відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.
У судове засідання 24.09.2026 представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі представника АТ «Таскомбанк».
Відповідач у судове засідання 24.09.2026 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Оскільки відповідач подав відзив на позовну заяву, справа вирішується на підставі наявних у ній доказів з урахуванням доводів, викладених у заявах сторін по суті справи.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 11.08.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписано заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, якій присвоєно номер кредитного договору № 002/11183695-CK_SB від 13.08.2021. Заява-договір містить персональні дані відповідача, копії сторінок його паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та картки платника податків, а кожна її сторінка містить підпис у графі «Клієнт» та рукописний запис « ОСОБА_1 ».
Згідно з розділом 1 заяви-договору, ознайомившись з Публічною пропозицією АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та Тарифами банку, відповідач просив відкрити йому поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, оформити на його ім`я платіжну картку Master Card World та встановити кредитний ліміт на споживчі цілі на суму 50 000 грн зі строком користування 12 місяців шляхом кредитування поточного рахунку. Поточному рахунку відповідача присвоєно номер НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 3 розділу 1 заяви-договору підписанням заяви-договору клієнт акцептував Публічну пропозицію АТ «Таскомбанк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, розміщену на сайті банку, та погодився, що заява-договір, а також Тарифи банку є невід`ємними частинами договору. Згідно з п. 4 розділу 1 заяви-договору клієнт підтвердив, що ознайомлений з умовами договору, Тарифами, Правилами користування електронним платіжним засобом, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку.
Згідно з п. 8 розділу 1 заяви-договору клієнт підтвердив, що кредитний ліміт є видом споживчого кредиту у формі кредитування рахунку, тобто максимальною сумою коштів, у межах якої клієнт має право здійснювати операції за поточним рахунком при тимчасовій відсутності власних коштів за рахунок коштів банку.
Відповідно до п. 10 розділу 1 заяви-договору клієнт ознайомлений з тим, що процентна ставка фіксована та не може бути змінена без згоди позичальника; проценти нараховуються за кредитом щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом на кінець кожного дня за методом факт/факт та сплачуються щомісячно у складі обов`язкового мінімального платежу. Згідно з п. 12 розділу 1 заяви-договору обов`язковий щомісячний платіж складається з частки (5%) від суми поточної заборгованості станом на останній робочий день місяця.
Згідно з п. 14 розділу 1 заяви-договору клієнта повідомлено про орієнтовну реальну річну процентну ставку за кредитом - 43,96%, яка визначається відповідно до законодавства та зазначається як у паспорті споживчого кредиту. Розміру процентної ставки за користування кредитним лімітом заява-договір не містить.
Відповідно до довідки АТ «Таскомбанк» ОСОБА_1 з 13.08.2021 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_2 , відкритого відповідно до заяви-договору з номером кредитного договору 002/11183695-CK_SB від 13.08.2021, та платіжної картки № НОМЕР_3 .
Згідно з випискою по особових рахунках кредитного договору № 002/11183695-CK_SB за період з 13.08.2021 по 05.12.2024 з 16.08.2021 по 21.10.2021 з використанням платіжної картки № НОМЕР_3 , оформленої на ім`я ОСОБА_1, за рахунок кредитних коштів здійснювалися операції купівлі товарів у торговельно-сервісній мережі та перекази коштів через банкомат/термінал, зокрема 17.08.2021 - операція купівлі на суму 17 700 грн, 05.10.2021 - операція купівлі на суму 7 700 грн. 30.09.2021 на поточний рахунок відповідача зараховано 285,17 грн та 1 400 грн, зокрема з картки, емітованої АТ «Універсал Банк» (Monobank). 21.10.2021 залишок заборгованості за тілом кредиту в сумі 48 937,76 грн перенесено на рахунок обліку заборгованості за договором № 002/11183695-CK_SB, який станом на 05.12.2024 не погашено.
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 04.12.2024 загальна сума використаних відповідачем кредитних коштів становить 50 622,93 грн, сума зарахованих погашень - 1 685,17 грн, заборгованість за тілом кредиту - 48 937,76 грн. Проценти нараховані за ставкою 37% річних у загальній сумі 48 540,55 грн, з яких сплачено 1 329,89 грн, залишок заборгованості за процентами - 47 210,66 грн.
До позовної заяви позивачем долучено роздруківку Тарифів «izibank» АТ «Таскомбанк» у версії від 02.08.2021, в яких процентна ставка за користування кредитною лінією визначена в розмірі 37% річних. Тарифи підпису відповідача не містять.
18.11.2024 АТ «Таскомбанк» надіслало відповідачу повідомлення-вимогу № 191618/70 про дострокове повернення кредиту протягом 30 календарних днів з дня одержання повідомлення, що підтверджується описом вкладення та списком згрупованих поштових відправлень від 20.11.2024 (штрихкодовий ідентифікатор 0504097181070).
09.10.2025 експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Годзь В. заявив клопотання у експертному провадженні № 7812/25-32 про надання додаткових вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_1 (з власним прізвищем, ім`ям та по батькові), які можуть міститися в оригіналах різнохарактерних, у тому числі офіційних, документів, виконаних у період з 2015 по 2021 роки, по можливості не менше ніж у 15 документах, а також оригіналів документів, наданих як технічні зображення (результати тестування рівня водійської майстерності компанії Скатек Солар від 30.12.2020, наказ № 7 від 01.09.2021, акт прийому-передачі № 110 від 14.03.2023). Експерт зазначив, що до отримання необхідних матеріалів проведення експертизи призупинено.
Цього ж дня інститутом виставлено рахунок № 4022 від 09.10.2025 на оплату вартості експертизи № 7812/25-32 у сумі 16 963,20 грн, платником за яким зазначено відповідача. Вказаний рахунок разом із клопотанням експерта та матеріалами справи надійшов до суду 24.10.2025.
15.01.2026 відповідач ОСОБА_1 ознайомлений з клопотанням експерта та отримав для здійснення оплати вартості експертизи рахунок № 4022 від 09.10.2025.
Згідно з листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 03.02.2026 № 1876/15941-4-25/32 станом на 29.01.2026 відомості щодо сплати вартості експертизи у відділі бухгалтерського обліку і звітності інституту відсутні, письмова відповідь та матеріали, необхідні для вирішення питання ухвали, до інституту не надходили. У зв`язку з несплатою вартості експертизи відповідно до п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, ухвалу суду від 19.08.2025 та експертне провадження № 7812/25-32 залишено без виконання.
Після надходження до суду клопотання експерта відповідач у жодне судове засідання не з`явився, додаткових вільних зразків підпису та почерку й оригіналів документів не надав, доказів оплати вартості експертизи не подав. Натомість перед кожним судовим засіданням він подавав заяви про відкладення розгляду справи, а саме:
- до судового засідання 04.12.2025 - заяву від 02.12.2025 з посиланням на перебування у відрядженні;
- до судового засідання 15.01.2026 - заяву про відкладення розгляду справи;
- до судового засідання 13.02.2026 - заяву від 12.02.2026 з посиланням на захворювання;
- до судового засідання 12.03.2026 - заяву від 11.03.2026 з посиланням на термінове відрядження, до якої додано копію наказу ТОВ «Скатек Солар Солюшнз Юкрейн» № 11 від 02.03.2026 про відрядження відповідача на період з 10.03.2026 по 18.03.2026;
- до судового засідання 17.04.2026 - заяву від 16.04.2026 з посиланням на термінове відрядження;
- до судового засідання 12.06.2026 - заяву від 11.06.2026 з посиланням на необхідність цілодобового догляду за хворим батьком;
- до судового засідання 26.08.2026 - заяву від 26.08.2026 з посиланням на необхідність з`явитися за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження військово-лікарської комісії.
До судового засідання 24.09.2026 відповідач заяви про відкладення розгляду справи не подавав, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Щодо заперечень відповідача про непідписання ним заяви-договору суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2022 у справі № 473/1343/18 (провадження № 61-827св22) зазначено: «Застосування наслідків ухилення від участі в експертизі можливе лише після постановлення ухвали про призначення експертизи та підтвердження факту ухилення особи від участі в експертизі. Ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи».
У постанові Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 757/4041/18 (провадження № 61-14372св21), ухваленій у справі про стягнення боргу, в якій відповідач заперечував власний підпис, а призначена за його клопотанням почеркознавча експертиза не була проведена через несплату її вартості відповідачем та ненадання ним зразків почерку і підпису, Верховний Суд погодився із застосуванням судами наслідків ухилення від участі в експертизі та зазначив: «Відповідач не міг не усвідомлювати значення висновку експерта у цій справі та неможливість проведення експертизи без зразків його почерку, підпису та оплати вартості експертизи». Верховний Суд також наголосив, що відповідач, будучи обізнаним про судовий процес і призначення експертизи, мав достатньо часу, щоб поцікавитися рухом справи та перебігом проведення призначеної за його ж клопотанням експертизи, та послався на ч. 4 ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас у постанові від 06.05.2026 у справі № 301/1136/23 (провадження № 61-15550св24) Верховний Суд зазначив, що дії сторони щодо ненадання матеріалів або відсутності коштів на оплату експертизи не можуть свідчити про ухилення особи від участі в експертизі, якщо суд експертизу не призначив і клопотання судових експертів про оплату їхніх послуг, надання матеріалів для проведення експертизи до суду не надходили та не вирішувалися.
У цій справі умови застосування ч. 1 ст. 109 ЦПК України дотримано повністю. Судова почеркознавча експертиза призначена ухвалою суду від 19.08.2025 за клопотанням самого відповідача, який заперечував справжність свого підпису в заяві-договорі. Обов`язок оплати експертизи ухвалою суду покладено саме на відповідача. Позивач, у свою чергу, виконав покладений на нього обов`язок і надав оригінал заяви-договору, який був направлений до експертної установи разом із матеріалами справи.
Проведення експертизи стало неможливим виключно через поведінку відповідача. Після надходження до суду клопотання експерта про надання додаткових вільних зразків підпису та почерку, оригіналів документів і рахунку на оплату експертизи, виставленого на ім`я відповідача, суд поновив провадження у справі саме для вирішення цього клопотання. Надати вільні зразки підпису та почерку, виконані у 2015-2021 роках, та оригінали документів, копії яких відповідач сам подав до суду як зразки, міг лише відповідач, оскільки ці документи перебувають у його розпорядженні. Жодних дій на виконання клопотання експерта відповідач не вчинив: з часу надходження до суду клопотання експерта (24.10.2025) і до 24.09.2026 він не з`явився у жодне з восьми призначених судових засідань, не надав жодного зразка підпису чи почерку, не сплатив вартість експертизи і не повідомив суду про причини її несплати, не заявив клопотань про інший спосіб отримання зразків, про доручення експертизи іншій установі.
Причини неявки, на які посилався відповідач, щоразу були різними (відрядження, захворювання, догляд за батьком, виклик до ТЦК та СП), заяви подавалися напередодні або в день засідання, а жодна з них не містила пояснень щодо клопотання експерта, оплати експертизи чи готовності відповідача надати необхідні матеріали. Ці заяви свідчать про те, що відповідач був обізнаний про розгляд справи та дати судових засідань. Тривалість і системність такої поведінки, яка завершилася неявкою в останнє судове засідання без будь-якого повідомлення про причини, у сукупності з несплатою вартості експертизи, внаслідок якої експертна установа залишила ухвалу суду без виконання, суд оцінює як умисне ухилення відповідача від участі в експертизі, спрямоване на неможливість її проведення, що не узгоджується з обов`язком учасника справи добросовісно користуватися процесуальними правами (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Експертиза мала для відповідача вирішальне значення, оскільки була призначена для перевірки єдиного фактичного доводу, яким він заперечував укладення кредитного договору, - справжності його підпису. Без додаткових вільних зразків і оплати вартості експертизи провести її неможливо, про що прямо зазначила експертна установа.
Поряд з цим обставини справи узгоджуються зі справжністю підпису відповідача. Заява-договір містить копії сторінок паспорта відповідача та картки платника податків; платіжна картка № НОМЕР_3 оформлена на його ім`я і протягом серпня - жовтня 2021 року активно використовувалася для здійснення розрахунків; 30.09.2021 на поточний рахунок відповідача надійшли кошти в погашення заборгованості, зокрема з картки, емітованої іншим банком. Доказів втрати відповідачем паспорта, використання його персональних даних іншими особами або неотримання ним платіжної картки матеріали справи не містять.
За таких обставин суд, застосовуючи наслідки, передбачені ч. 1 ст. 109 ЦПК України, визнає встановленим факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, а саме, що підписи у графі «Клієнт» та рукописні записи « ОСОБА_1 » на всіх сторінках заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 11.08.2021 виконані ОСОБА_1 .
Відтак доводи відповідача про те, що він не підписував заяву-договір, суд відхиляє.
Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Згідно з ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 2 ст. 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки факт підписання відповідачем заяви-договору від 11.08.2021 встановлено, суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір про комплексне банківське обслуговування, складовою якого є кредитний договір № 002/11183695-CK_SB від 13.08.2021 про встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача.
Факт надання відповідачу кредитних коштів та їх використання підтверджується випискою по особових рахунках кредитного договору № 002/11183695-CK_SB за період з 13.08.2021 по 05.12.2024, з якої вбачається, що за рахунок кредитного ліміту з використанням платіжної картки № НОМЕР_3 , оформленої на ім`я відповідача, з 16.08.2021 по 21.10.2021 здійснено видаткові операції, а заборгованість за тілом кредиту станом на 05.12.2024 становить 48 937,76 грн. Банківська виписка з рахунку є первинним документом, що підтверджує рух коштів по рахунку клієнта. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц.
Доводи відповідача про те, що виписка не містить печатки та підпису відповідальної особи, а рахунки, зазначені у ній, не пов`язані з ним, суд вважає безпідставними, оскільки виписка подана позивачем через підсистему «Електронний суд» як електронний документ, кожен розділ виписки містить найменування клієнта - ОСОБА_1 - та його реєстраційний номер облікової картки платника податків, а всі операції пов`язані з договором № 002/11183695-CK_SB. Доказів, які б спростовували відомості, наведені у виписці, зокрема виписки по рахунку, отриманої відповідачем як клієнтом банку, або власного розрахунку, відповідач не надав.
Доказів повернення кредитних коштів у повному обсязі відповідач суду не надав, розмір заборгованості за тілом кредиту не спростував.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 48 937,76 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 47 210,66 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Заява-договір від 11.08.2021, підписана відповідачем, визначає лише тип процентної ставки - фіксована (п. 10 розділу 1), однак не містить розміру процентної ставки за користування кредитним лімітом. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 43,96%, зазначена в п. 14 розділу 1 заяви-договору, є показником вартості кредиту, а не розміром процентів за користування кредитом, і не збігається зі ставкою 37% річних, за якою позивач здійснив нарахування.
Ставка 37% річних міститься лише в Тарифах «izibank» АТ «Таскомбанк», які не підписані відповідачем. Паспорт споживчого кредиту, на який є посилання у п. 4, 14 розділу 1 заяви-договору, позивач до матеріалів справи не надав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) дійшла висновку, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не визнаються відповідачем та не містять його підпису, «не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами … шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами».
Відповідач у відзиві прямо заперечував погодження ним розміру процентів, а надані позивачем Тарифи у версії від 02.08.2021 не підтверджують, що саме в такій редакції умови кредитування були запропоновані відповідачу та погоджені ним під час підписання заяви-договору. Посилання позивача на часткову сплату відповідачем 30.09.2021 коштів у сумі 1 685,17 грн підтверджує факт користування кредитом, проте не свідчить про погодження сторонами розміру процентної ставки.
За таких обставин позивач не довів, що сторони погодили у письмовій формі розмір процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим вимоги про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 47 210,66 грн задоволенню не підлягають.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 002/11183695-CK_SB від 13.08.2021 за тілом кредиту у розмірі 48 937,76 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1567 від 07.01.2025. З огляду на часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1 232,96 грн (48 937,76 грн х 2 422,40 грн : 96 148,42 грн).
Витрати на проведення судової експертизи сторонами не понесені, а вимог про відшкодування інших судових витрат сторони не заявляли.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 44, 76-81, 89, 109, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № 002/11183695-CK_SB від 13.08.2021 у розмірі 48 937 (сорок вісім тисяч дев`ятсот тридцять сім) гривень 76 копійок; витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 232 (одна тисяча двісті тридцять дві) гривні 96 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк» (код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Суддя О.О. Тиха
Оригінал: reyestr.court.gov.ua