Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №752/4274/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4274/26

Провадження №: 3/752/2115/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код відсутній, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 23.01.2026 року о 15 год. 23 хв. в м. Києві по Набережно-Печерській дорозі, 10Г, керував транспортним засобом «Галаз» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп?яніння. Огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога в КНП «Київська міська клінічна лікарня №10». За результатом огляду ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник Кубрак Ю.В. просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вказала, що ОСОБА_2 наркотичні речовини не вживає та категорично не погоджується з висновками експертів. Вказала, що згідно висновку КНП «Київська міська клінічна лікарня №10», ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння - опіоїди (бупренорфін), а згідно висновку експерта №167-03-23-206 від 20.07.2026 року у біологічному матеріалі ОСОБА_1 виявлено абсолютно інший наркотичний засіб - метадон, вважає, що вказані висновки, мають суперечності, а отже, на її думку, підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності немає. Крім того, вказала, що не доведено, що ОСОБА_1 в той день керував транспортним засобом, оскільки матеріали справи не містять належного відеозапису, на якому було б зафіксовано рух транспортного засобу та зупинку транспортного засобу. Зазначила, що в матеріалах справи відсутня картка виклику або інша інформація з лінії «102» про те, що саме було повідомлено працівникам поліції, що вони провели огляд ОСОБА_1 . Вказала, що подія мала місце 23.01.2026 року, однак протокол про адміністративне правопорушення було складено 08.02.2026 року, що є порушенням ст. 254 КУпАП. Також вказала, що висновок було складено 01.02.2026 року, тобто після 9-ти днів з дня проведення огляду, і про зміст такого висновку ОСОБА_1 повідомлений не був, висновок йому не вручали, що є порушенням вимог Інструкції № 1452/735. Захисник зазначила, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд. Крім того, вказала, що працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 будь-яких ознак наркотичного сп`яніння, і матеріали справи не містять будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Також просила долучити до матеріалів справи документи з ТОВ «Обухів-транс» та відеозапис, які підтверджують, що 23.01.2026 року ОСОБА_1 пройшов як передрейсовий, так і післярейсовий огляд на стан сп`яніння у зв"язку із надходженням скарги, за результатами якого було встановлено, що ОСОБА_1 не перебував в стані сп`яніння. Зазначила, що за місцем роботи ОСОБА_1 характеризується позитивно та будь-яких прецедентів щодо подібних ситуацій у нього не було, тому, зважаючи на вищевикладене, просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, вказав, що працює водієм та позитивно характеризується за місцем роботи. В той день пройшов огляд на роботі та в стані наркотичного сп`яніння не перебував. Крім того, просив не позбавляти його прав.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Згідно п. 2.9 (а) ПДР, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Так, 20.03.2026 року за клопотанням сторони захисту, судом постановою Голосіївського районного суду м. Києва було призначено у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 судову хіміко-токсилогічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Докучаєвська, 4.

Відповідно до висновку експерта № 167-03-23-2026 року від 20 липня 2026 року встановлено, що у результаті судово-медичної експертизи біологічного зразка, а саме сечі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено, зокрема метадон.

Згідно із загальнодоступної інформації, метадон входить до групи синтетичних опіоїдів. А отже, за результатами експертизи № 167-03-23-2026 року від 20 липня 2026 року, встановлено, що в біологічному матеріалі ОСОБА_1 від 23.01.2026 року міститься наркотичний засіб.

Вказаний висновок в повній мірі узгоджується з іншими зібраними у справі доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586016, висновком від 01.02.2026 року № 000182 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Київська міська клінічна лікарня №10», відповідно до якого ОСОБА_1 23.01.2026 року о 16 год. 33 хв. перебував в стані наркотичного сп`яніння та актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого лікар встановив, що 23.01.2026 року ОСОБА_1 виявляв такі ознаки наркотичного сп`янніння: мова змазана, сухість у роті, неуважність та блик очей, підвищений тиск та пульс. З даних вказаного акту також вбачається, що ОСОБА_1 за результатом лабораторного дослідження біологічного середовища перебував в стані наркотичного сп`яніння внаслідок вживання опіоїдів.

Також факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння підтверджується відеоматеріалами, що містяться в матеріалах справи, а саме, з першого відеозапису вбачається, що свідомий громадянин, пасажир маршрутного транспортного засобу, знімає на відео водія маршрутного транспортного засобу, яким є ОСОБА_1 , який керує транспортним засобом і в процесі керування поводить себе дивно. Саме скарга та відео вказаної особи стали підставою для перевірки водія як поліцією, так і роботодавцем.

На іншому відеозаписі зафіксовано як працівники поліції в той же день 23.01.2026 року після зупинки транспортного засобу повідомляють ОСОБА_1 про те, що на лінію «102» надійшло повідомлення від особи щодо підозри керування ним в стані наркотичного сп`яніння та пропонують пройти огляд у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_2 погоджується та будь-яких заперечень щодо керування транспортним засобом не повідомляє.

Вказані докази у своїй сукупності свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вказаних у протоколі обставин.

Доводи захисника про те, що в матеріалах справи відсутня картка виклику «102» або інша інформація про те, що саме було повідомлено працівникам поліції, які проводили огляд ОСОБА_1 суд відхиляє, оскільки на відеозаписі зафіксовано, що працівники поліції відпрацьовують виклик з лінії «102» щодо скарги пасажира на водія транспортного засобу, тобто на ОСОБА_1 .

Твердження захисника про те, що 2 висновки є суперечливими, оскільки в біологічному середовищі ОСОБА_1 знайдено різні наркотичні речовини, є помилковим, оскільки, як вже було встановлено, метадон є синтетичним опіоїдом, тобто належить до тієї ж групи речовин, яка зазначена у висновку від 01.02.2026 року №000182 КНП «Київська міська клінічна лікарня №10».

Вказівка захисника на те, що перш ніж почати керувати транспортним засобом 23.01.2026 року ОСОБА_1 пройшов передрейсовий та післярейсовий огляд і за результатом огляду в стані наркотичного сп`яніння не перебував, суд відхиляє, оскільки вказаний огляд не є процедурою проведення огляду, що передбачена Інструкцією Інструкції №1452/735 та вимогами КУпАП, враховуючи і те, що з журналу щозмінного передрейсовго та післярейсового медичних оглядів водіїв ТОВ «Обухів-Транс» вбачається, що 23.01.2026 року у ОСОБА_1 брали пробу на алкоголь, а не на наркотичні речовини. Крім того, з наданого відеозапису та фотознімку, на якому зображений аптечний тест на виявлення наркотиків, також неможливо встановити, що вказаний огляд за місцем роботи мав місце саме 23.01.2026 року, не відомий час його проведення. Крім того, суду невідомо якість таких тестпроб , їх ліцензійність, так само не надано і жодного акту щодо проведення такого огляду та його результатів. В суду відсутні будь-які підстави не довіряти результатам, наведеним у двох висновках № 000182 КНП «Київська міська клінічна лікарня №10» від 1.02.2026 року та № 167-03-23-2026 року від 20.07.2026 року, проведених відмовідно лікарем-наркологом та експертом у передбачених законом порядок та спосіб.

Твердження захисника про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 23.01.2026 року, суд також до уваги не приймає, оскільки вказане повністю спростовується вищевказаними дослідженими судом відеозаписами, враховуючи і те, що протягом розгляду справи сторона захисту не заперечувала щодо керування 23.01.2026 року ОСОБА_1 транспортним засобом та надала суду документи, які підтверджують керування ОСОБА_1 транспортним засобом 23.01.2026 року під час виконання своїх обов`язків як водія ТОВ «Обухів-транс».

Вказівка захисника про те, що протокол складено з порушеннями та протокол не надали ОСОБА_1 суд до уваги не приймає, оскільки вказаний факт не впливає на встановлений факт керування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, враховуючи і те, що перш ніж скласти протокол про адміністративне правопорушення, працівники поліції повинні отримати висновок щодо результату огляду особи, і коли отримали висновок КНП «КМКЛ №10», тоді і склали протокол. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що працівники поліції викликали ОСОБА_1 до підрозділу поліції 03.02.2026 року о 17 год. 00 хв. для складання протоколу відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП і у повідомленні про запрошення до підрозділу поліції ОСОБА_1 погодився на складання протоколу без його участі в разі його відсутності, про що поставив свій підпис.

Вказівка захисника про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування і в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд, суд до уваги не приймає, оскільки вказане не впливає на встановлений факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Отже, судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 665,60 грн., підлягає стягненню із ОСОБА_1 .

В постанові Голосіївського районного суду м. Києва від 20.03.2026 року було зазначено, що питання щодо відшкодування витрат на проведення експертизи судом буде вирішено при прийнятті кінцевого рішення у справі. З огляду на вищевказане, суд зазначає наступне.

Конституційний Суд України в рішенні від 29 червня 2010 року у справі № 17-рп/2010 зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абзац 3 підпункт 3.1 пункту 3), а у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5 рп/2005 Конституційний Суд вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абзац 2 підпункт 5.4 пункту 5).

У рішеннях ЄСПЛ від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України», від 18 грудня 2008 року у справі «Новік проти України» ЄСПЛ звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності.

Крім того, Конституційний Суд України у пунктах 3.4, 3.6 свого рішення від 11 жовтня 2011 року (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним».

Таким чином, виходячи із системного аналізу вказаного законодавства України, правової позиції ЄСПЛ, який за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України», рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України, рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України»), враховуючи принцип правової визначеності, який є невід`ємною складовою принципу верховенства права та який знайшов своє закріплення у рішеннях Конституційного Суду України, суд дійшов висновку, що на справу про адміністративне правопорушення в частині вирішення питання щодо стягнення процесуальних витрат на проведення експертизи при ухваленні судового рішення, поширюються стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження.

Відтак, це надає можливість застосувати аналогію закону, тобто застосувати норми іншого закону, зокрема Кримінального процесуального кодексу України, яка регламентує подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення.

Такою нормою у КПК України є стаття 124, відповідно до якої у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає за необхідне процесуальні витрати пов`язані з залученням експертів покласти на ОСОБА_3 .

Керуючись ст. ст. 283-284 КУпАП, ст. 124 КПК України, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати пов`язані з залученням експертів (висновок експерта №167-03-23-2026 від 20.07.2026 року) у розмірі 11691,00 грн. (одинадцять тисяч шістсот дев`яносто одна) гривня.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя Г.В. Бондаренко