Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №308/4400/23 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 308/4400/23

провадження № 51-1659 км 25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 жовтня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, жителя АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. За вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 жовтня 2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 201 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік і покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.

2. Вирішено питання щодо речових доказів та скасовано накладені на майно арешти.

3. Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 05 лютого 2025 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишив без змін, однак ця ухвала апеляційного суду була скасована поставною Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 вересня 2025 року.

4. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишено без змін.

5. Суд визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні контрабанди, тобто переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей за обставин, детально наведених у вироку.

6. Як установив суд, ОСОБА_7 , будучи обізнаним щодо історичних подій розвитку українських грошових одиниць, приймаючи участь у аукціонах із покупки предметів старовини, у тому числі листівок та грошових знаків, у невстановлений час, але не пізніше 30 листопада 2022 року, підшукав на одному із Інтернет-ресурсів у сфері продажу товарів історично-культурного характеру в місті Прага, Чеської Республіки, паперові грошові знаки, а саме державний кредитовий білет 100 карбованців (1917 року), розмінний білет 10 карбованців (1919 року) та розмінний білет 3 карбованці (1919 року), після чого, здійснив їх замовлення та придбання і, з метою не бути викритим під час переміщення через митний кордон України, вирішив організувати їх доставку в Україну з використанням послуг міжнародних поштових відправлень.

7. Надалі, діючи на досягнення бажаного злочинного результату направленого на незаконне переміщення через митний кордон України предметів старовини, які мають культурну цінність, ОСОБА_7 із метою незаконного переміщення придбаних паперових грошових знаків, а саме державного кредитового білета 100 карбованців (1917 року), розмінного білета 10 карбованців (1919 року) та розмінного білета 3 карбованці (1919 року), організував їх приховування та відправлення з міста Прага Чеської Республіки в Україну міжнародною поштою, при цьому, розмістивши вказані паперові грошові знаки у конверті міжнародної відправки - цінний лист № VL800545336CZ, де відправником значиться: KCNS GROUP LTD. organizacni slozka, Italska 834/34, Praha/Vinohrady, 12000, Czech Republic, а одержувачем: ОСОБА_7, АДРЕСА_1, Tel. No НОМЕР_1.

8. Після цього, ОСОБА_7 , відслідковуючи слідування замовлених ним історичних та культурних цінностей із Чеської Республіки в Україну, дочекався прибуття вказаного поштового відправлення в Україну, а саме до поштового відділення поштового зв`язку № 1 селища міського типу Богородчани Івано-Франківської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта», що за адресою: вулиця Шевченка, 57 селища міського типу Богородчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області, 77701, попросив свою дружину ОСОБА_8 , прибути до вказаного відділення поштового зв`язку та отримати це міжнародне поштове відправлення - цінний лист № VL800545336CZ, при цьому, не ставлячи її до відома, що саме міститься у вказаному міжнародному поштовому відправленні.

9. 28 січня 2023 року, у ході огляду місця події, що проводився в приміщенні поштового відділення поштового зв`язку № 1 смт Богородчани, Івано-Франківської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» у ОСОБА_8 вилучено це міжнародне поштове відправлення VL800545336CZ - поліетиленовий сейф-пакет з приклеєного до нього аркушу паперу - декларацією форми CN 23 та реквізитами відправника «Street Italska 834/34, PSC 12000 city Praha/Vinohrady country Czech Republic», отримувача «ОСОБА_7, АДРЕСА_1 tel НОМЕР_1, АДРЕСА_1».

10. У відповідності до висновку мистецтвознавчої експертизи № 6 від 18 січня 2023 року експерта Національного музею історії України Міністерства культури та інформаційної політики України, паперові грошові знаки, а саме Державний кредитовий білет 100 карбованців, 1917 р., УНР, серія АД 185 має культурну та історичну цінність. Розмінний білет 10 карбованців, 1919 р., Кремінська Міська Управа, № 02070 та Розмінний білет 3 карбованці, 1919 р., Кремінська Міська Управа, № 08912 мають історичну цінність.

11. Таким чином, ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав за необхідне вчинити для доведення злочину до кінця, тобто, для переміщення з приховуванням від митного контролю через митний кордон України товарів історично-культурного характеру паперові грошові знаки, а саме державний кредитовий білет 100 карбованців (1917 року), розмінний білет 10 карбованців (1919 року) та розмінний білет 3 карбованці (1919 року), які становлять культурну, культурно-історичну цінність.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. У касаційній скарзі захисник посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_7 і закрити кримінальне провадження за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

13. На обґрунтування неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність захисник зазначає, що зазначене правопорушення може бути вчинене лише з прямим умислом, водночас переміщені цінності мають містити одразу дві ознаки: культурної та історичної цінності. Ці дві ознаки згідно висновку мистецтвознавчої експертизи присутні лише щодо грошового знаку - 100 Карбованців, а інші є лише історичною цінністю.

14. Стверджує, що у вироку не наведено переконливих доказів, що ОСОБА_7 було достеменно відомо, що один з придбаних ним предметів відноситься до культурних цінностей. Про те, що одна з банкнот має культурну цінність стало відомо лише з висновку мистецтвознавчої експертизи № 6 від 18 січня 2023 року. Також наголошує, що висновок № 49 від 30 листопада 2022 року, яким досліджувалися предмети боністики був зроблений без фізичного огляду паперових банкнот, а на підставі фотокарток і вони були здійснені такими, що мають «культурну цінність історичного значення», якого в Законі України № 1068-XIV від 21 вересня 1999 року «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» (в редакції № 440-IX від 14 січня 2020 року) не існує. Наполягає, що без безпосереднього огляду особою, яка має спеціальні знання в сфері боністики неможливо зробити висновок про належність предметів до культурних цінностей, що свідчить про відсутність у діянні ОСОБА_7 прямого умислу.

15. Посилається на те, що органом досудового розслідування в обвинувальному акті не наведено нормативно-правового акта чи іншого документа в якому міститься заборона переміщення цих речей через кордон.

16. Стверджує, що вирок місцевого суду є суперечливим у частині мотиву переміщення через митний кордон України придбаних предметів, місцевий суд вийшов за межі пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення, обґрунтувавши винуватість недотриманням положень Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» № 1068-XIV від 21 вересня 1999 року та зазначивши про питання декларування (правильності чи його відсутності), що у вину ОСОБА_7 органом досудового розслідування не ставилось. З огляду на що, на думку захисника було порушено п. 13 ч. 1 ст. 7, ст. 20 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) - забезпечення права на захист, і ч. 1 ст. 337 КПК, відповідно до якої розгляд справи проводиться лише в межах висунутого обвинувачення.

17. Захисник зазначає, що навіть якщо допустити, що викладені у вироку обставини характеризуються прямим умислом, що є мотив і є в наявності зовнішні чинники, які можна віднести до об`єктивної сторони, то переміщення через митний кордон України однієї банкноти, віднесеної експертом до культурної цінності не є кримінальним правопорушенням, оскільки через свою малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяло і не могло заподіяти істотної шкоди фізичній особі, суспільству або державі (ч. 2 ст. 11 КК).

18. Спростовуючи наведені у вироку твердження захисник указує, що його підзахисний не міг вчинити діяння за яке засуджений, оскільки в період 2022 року за межі України не виїжджав, міжнародне поштове відправлення було направлено продавцем із Чехії, пред`явлене обвинувачення не містить посилання на вчинення кримінального правопорушення у змові з відправником, а тому, на думку захисника, у діях ОСОБА_7 відсутні дії, які становлять об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст. 201 КК.

19. Поза увагою місцевого суду, як зазначає захисник, залишено положення Загального регламенту Всесвітнього поштового союзу, Всесвітньої поштової конвенції та її Загального протокола, затвердженого Указом Президента України № 110/99 від 01 лютого 1999 року, власником міжнародного поштового відправлення до моменту його вручення одержувачу є його відправник. Також відповідно до положень статей 257 та 236 Митного кодексу України декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях декларантом є відправник або оператор поштового відправлення. Зазначене, на думку захисника, свідчить про відсутність в діях ОСОБА_7 суб`єктивної сторони кримінального правопорушення - прямого умислу та об`єктивної сторони.

20. Обґрунтовуючи істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, захисник зазначив, що суд у вироку змінив спосіб вчинення кримінального правопорушення з «надання одним предметам вигляду інших» на «подання неправдивих відомостей», чим вийшов за межі обвинувачення, якісно змінивши один з елементів об`єктивної сторони злочину, чим позбавив обвинуваченого його права на захист та перебрав на себе функцію обвинувачення.

21. Зазначає, що ухвала Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року не відповідає вимогам ст. 419 КПК, зокрема цим судом не надано відповіді на наступні доводи апеляційної скарги:

- судом першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим у контрабанді тих предметів, які відповідно до диспозиції ст. 201 КК не є її об`єктами;

- незаконність переміщення ОСОБА_7 через митний кордон України обґрунтовуються наведеним у судових рішеннях Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21 вересня 1999 року, який не регулює порядок ввезення культурних предметів в Україну, а тому і не міг бути порушений;

- порушення зазначеного Закону не ставилося у вину ОСОБА_7 ;

- чому посилання на Закони та інші нормативні документи, порушення яких не ставилося у вину ОСОБА_7 не свідчить про вихід за межі висунутого обвинувачення та взяття на себе функцій обвинувачення;

- чому суди посилаються у своїх рішеннях на ч. 5 ст. 354 Митного кодексу України (далі - МК), не взявши до уваги, що відповідно до листа Митної служби України від 21 січня 2012 року № 12/1-12.1/1995-Е11 «Про митне оформлення культурних цінностей», що «порядок та оподаткування культурних цінностей, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України, здійснюється на умовах встановлених частинами 1, 4-8 та 10 ст. 374 МК» порушення вимог яких не ставилось в вину ОСОБА_7 ;

- звільнення від оподаткування позбавляє мотиву контрабанди;

- чому колекціонування предметів старовини свідчить про його ( ОСОБА_7 ) усвідомлення і переконаність, що одна з придбаних ним банкнот є культурною цінністю, оскільки під час обшуку 28 січня 2023 року не було вилучено ні одного предмета, який належить до культурних цінностей;

- відповідно до положень ч. 1 ст. 236 МК «декларування товарів, пересилаються через митний кордон у міжнародних відправленнях здійснюється оператором поштового зв`язку, одержувачем (відправником), а тому ОСОБА_7 до її (декларації N 22) заповнення немає ніякого відношення;

- не враховано, що ОСОБА_7 у період 2022 року за межі України не виїжджав, а тому і не міг виконати наведених в обвинуваченні і вироку дій, характерних для об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 201 КК.

22. На адресу Суду від прокурора надійшли заперечення у яких він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без зміни.

Позиції учасників судового провадження

23. Захисник підтримав подану касаційну скаргу. Прокурор частково підтримав подану захисником касаційну скаргу і просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

24. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників провадження, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про таке.

25. Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

26. Відповідно до ст. 438 КПК підставами скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

27. Положеннями ст. 412 КПК визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито.

28. За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

29. Згідно з ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

30. Статтею ст. 368 КПК передбачено, що суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

31. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 373 КПК).

32. Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК, а саме - контрабанди, тобто переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей.

33. Об`єктивна сторона контрабанди виражається у діях, які полягають у переміщенні певним способом відповідних предметів через митний кордон України. Під переміщенням треба розуміти ввезення на митну територію України, вивезення з цієї території або транзит через територію України предметів у будь-який спосіб. Вони можуть бути переміщені через сухопутний, морський або повітряний кордон як разом з особами, які його перетинають, так і окремо від них (наприклад, у випадку відправлення предметів у несупроводжуваному багажі, вантажних відправленнях або міжнародних поштових відправленнях).

34. Одним із способів контрабанди є переміщення предметів через митний кордон з приховуванням від митного контролю. Така форма вчинення контрабанди й інкримінувалася ОСОБА_7 органами досудового розслідування.

35. Переміщення предметів з приховуванням від митного контролю - це їхнє переміщення: з використанням спеціально виготовленого сховища (тайника); з використанням інших засобів або способів, що утруднюють виявлення предметів (з приховуванням предметів в організмі людини або тварини, багажі, продуктах харчування, речах особистого користування тощо); шляхом надання одним предметам вигляду інших (істотна заміна зовнішніх характерних ознак предметів, а також їхньої тари, упаковки, ярликів, етикеток тощо, що дозволяє віднести предмети контрабанди до предметів іншого виду); з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення предметів через митний кордон певних документів (підроблених, одержаних незаконним шляхом, що містять неправдиві дані).

36. При цьому, коли особа не згадує у митній декларації про наявні у неї предмети, переміщення яких через державний кордон заборонено або здійснюється за дозвільними документами, це може розцінюватися як різновид приховування від митного контролю, а саме подання органу доходів і зборів документів, які містять неправдиві дані, та має кваліфікуватися за ст. 201 КК.

37. Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом. Не може нести кримінальну відповідальність за контрабанду особа, яка добросовісно помиляється щодо того, чи є певний предмет, зокрема культурною цінністю.

38. Відповідно до пред`явленого органом досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_7 умисно вчинив контрабанду, а саме: перемістив через митний кордон України із приховуванням від митного контролю культурних цінностей. Так, ОСОБА_7 , будучи обізнаним щодо історичних подій розвитку українських грошових одиниць, приймаючи участь у аукціонах з покупки предметів старовини, у тому числі листівок та грошових знаків … підшукав на одному із Інтернет-ресурсів у сфері продажу товарів історично-культурного характеру в місті Прага, Чеської Республіки, паперові грошові знаки … після чого, здійснив їх замовлення та придбання і, з метою не бути викритим під час переміщення через митний кордон України, вирішив організувати їх доставку в Україну з використанням послуг міжнародних поштових відправлень. Надалі, ОСОБА_7 організував приховування паперових грошових знаків та відправлення з міста Прага Чеської Республіки в Україну міжнародною поштою, розмістивши вказані паперові грошові знаки в конверті міжнародної відправки - цінний лист № VL800545336CZ, де відправником значиться: KCNS GROUP LTD. organizacni slozka, Italska 834/34, Praha/Vinohrady, 12000, Czech Republic, а одержувачем: ОСОБА_7, АДРЕСА_1, Tel. No НОМЕР_1. Після цього, ОСОБА_7 дочекався прибуття вказаного поштового відправлення в Україну … попросив свою дружину ОСОБА_8 , прибути до вказаного відділення поштового зв`язку та отримати це міжнародне поштове відправлення при цьому, не ставлячи її до відома, що саме міститься у вказаному міжнародному поштовому відправленні.

39. Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 не визнавав винуватості у вчиненні цього кримінального правопорушення та в суді повідомляв про те, що 13 жовтня 2022 року він брав участь через сайт www.katzauction.com у міжнародному аукціоні у сфері продажу товарів історично-культурного характеру у м. Прага Чеської Республіки, де має зареєстрований власний кабінет та придбав там грошові білети номіналом 100 карбованців (державний кредитовий білет) Української Народної Республіки 1917 року та 10 карбованців Кремінецький розмінний білет 1919 року та 3 карбованці Кремінецький розмінний білет 1919 року. За придбання вказаних грошових білетів оплатив 900 Євро шляхом перерахування коштів із власного карткового рахунку на рахунок продавця. Після здійснення оплати через інтернет платформу, здійснив замовлення їх доставки із м. Праги Чеської Республіки до України, на сайті покупця, шляхом міжнародної відправки цінним листом на адресу за місцем свого проживання в Україну. Повідомив, що не знав, що придбані ним грошові білети є культурною цінністю та не мав жодного умислу на їх переміщення через державний кордон України з приховуванням від митного.

40. Позиція ОСОБА_7 протягом судового та апеляційного розгляду не змінювалась, він та його захисник наголошували, що в діях ОСОБА_7 відсутні як об`єктивна так і суб`єктивна сторони кримінального правопорушення. Вказували, що ОСОБА_7 не заповнював митної декларації, а недостовірні відомості до такої вносилися відправником, продавцем та працівником митниці при пересиланні цінного листа на адресу ОСОБА_7 .

41. Обґрунтовуючи наявність у діях ОСОБА_7 складу інкримінованого кримінального правопорушення суд, проаналізувавши низку нормативно-правових актів, зазначив, що у їх порушення ОСОБА_7 , будучи особою, яка тривалий час здійснює діяльність у сфері обігу предметів старовини та археології, і достовірно обізнаною про особливий порядок ввезення та вивезення таких предметів через митний кордон України, вирішив перемістити через митний кордон України із приховуванням від митного контролю культурних цінностей за вказаних вище обставин. Незаконність переміщення ОСОБА_7 предметів через митний кордон України, незалежно від способу їх переміщення, полягає в порушенні ним порядку переміщення культурних цінностей, встановленого Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21 вересня 1999 року, № 1068-ХІУ. Так, ОСОБА_7 оплативши замовлення, здійснив замовлення доставки придбаних ним речей із м. Праги до місця свого проживання в смт Богородчани, шляхом міжнародної доставки цінним листом на відділення «Укрпошти», не вказавши при цьому, що там містяться культурні цінності, тобто з приховуванням від митного контролю. Навпаки у листі було зазначено, що він містить художній принт, а не культурні, історичні цінності.

42. При цьому, суди послалися на показання свідків: ОСОБА_8 , дружини ОСОБА_7 , яка відмовилася від дачі показань; ОСОБА_9 , працівника поштового відділення, яка повідомила, що в січні 2023 році до відділення надійшов лист на адресу гр. ОСОБА_10 , після чого вказаний лист із міжнародного відправлення був пред`явлений працівникам митниці, в якому були виявлені купюри грошові старого взірця та проведено відповідне оформлення виявленого відправлення працівниками митниці; ОСОБА_11 , працівника поштового відділення, яка повідомила, що на пошту приблизно в кінці січня 2023 року у звичайному білому мішку надійшло міжнародне відправлення на ім`я обвинуваченого. За посилкою прийшла жінка ОСОБА_8 , яка назвала себе дружиною обвинуваченого. За номером відправлення свідок знайшла посилку та під розпис видала жінці; ОСОБА_12 , працівника Закарпатської митниці, яка вказала, що митне оформлення міжнародного відправлення, що надійшло на адресу ОСОБА_7 приблизно в 2023 році здійснювалося в місці міжнародного поштового оформлення в м. Чоп. У відповідності до листа Служби безпеки України, працівники митниці повинні були знайти міжнародне поштове відправлення на прізвище ОСОБА_7 . Відповідною посадовою особою таке відправлення було знайдено та повідомлено працівників СБУ. Надалі при належному оформленні у конверті було виявлено грошові знаки та до Національного музею історії працівниками СБУ було надіслано запит щодо встановлення чи належать дані купюри до культурних цінностей; ОСОБА_13 , оперуповноваженого СБУ, який повідомив, що під час здійснення ним досудового розслідування було встановлено в кінці листопада 2022 року, через державний кордон на територію України громадянами України ввозяться товари, які можуть відноситися до культурних цінностей, на ввезення яких немає відповідних документів. Свідок вказав, що здійснюючи супровід пересилання поштового відправлення з Європи до України на ім`я ОСОБА_7 , таке в подальшому було отримано у відділенні пошти дружиною обвинуваченого та вилучено працівниками правоохоронних органів.

43. Також суди послались на ряд письмових доказів, зокрема: повідомлення про переміщення через митний кордон із приховуванням від митного контролю предметів, що мають ознаки культурних цінностей; протокол огляду місця події від 05 січня 2023 року (паперовий конверт темного кольору в якому упаковані грошові знаки); акт огляду від 02 грудня 2022 року інтернет ресурсу сторінки соціальної мережі «Фейсбук» (відповідно до якого ОСОБА_7 було розповсюджено на своїй сторінці інформацію щодо придбання на іноземному аукціоні грошову банкноту, бону м. Тернопіль); акт про проведення огляду товарів транспортних засобів ручної поклажі та багажу від 30 листопада 2022 року (відповідно до якого було оглянуто міжнародне поштове відправлення, відправником є: KCNS GROUP LTD. organizacni slozka, Italska 834/34, Praha/Vinohrady, 12000, Czech Republic, а одержувачем є: ОСОБА_7, АДРЕСА_1, Tel. No НОМЕР_1, назва файлу зазначена - художній принт); висновки мистецтвознавчих експертиз №№ 49, 6 від 30 листопада 2022 року та 18 січня 2023 року відповідно тощо.

44. У цьому кримінальному провадженні вбачається, що відправкою і оформленням міжнародного поштового відправлення займалася чеська сторона і саме вони зазначили про те, що відправлення містить «художній принт». Стороною захисту долучений лист Товариства з обмеженою відповідальністю KCNS GROUP, перекладений з англійської на українську мову, у якому повідомлено про те, що посилка з номером відстеження VL800545336CZ, яка була направлена 18 жовтня 2022 року пану ОСОБА_14 , була помилково зазначена з неправильним кодом TARIC. Зазначеним листом підтверджено, що співробітники товариства допустили помилку з кодом TARIC. Правильний код TARIC - 9705000000, що відповідає колекційним банкнотам або предметам колекціонування. Також зазначено, що товари були правильно задекларовані за фактичною ціною покупки, включаючи вартість доставки (т. 3 а.п. 238).

45. Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Матеріали кримінального провадження не містять будь-яких даних про те, що ОСОБА_7 діяв у співучасті з іншими особами. Також, з пред`явленого органом досудового розслідування обвинувачення та наданих суду доказів, не вбачається, що безпосередньо ОСОБА_7 вчиняв дії направлені на неправильне зазначення назви / коду вмісту конверту, що були спрямовані на переміщення відповідних предметів з приховуванням від митного контролю.

46. Натомість показання свідків, на які послався суд, та письмові докази підтверджують лише факт пересилання листа з м. Праги до смт Богородчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області, та зазначення недостовірних даних щодо вмісту міжнародного відправлення, однак не доводять факту пересилання та внесення таких відомостей саме ОСОБА_7 .

47. Для кваліфікації дій за ч. 1 ст. 201 КК необхідним є встановлення не лише об`єктивних обставин події, але й суб`єктивної сторони діяння, зокрема, наявності прямого умислу. Відповідно до ч. 2 ст. 24 КК прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

48. Обставини, на які послалися суди, а саме те, що ОСОБА_7 тривалий час здійснює діяльність у сфері обігу предметів старовини та археології, і достовірно обізнаний про особливий порядок ввезення та вивезення таких предметів через митний кордон України, не свідчать, що він знав про те, що предмети, які йому направлені, мали культурну цінність та підлягали обов`язковому декларуванню, а у відправленні було вказано помилкові дані, що у свою чергу не доводить наявність у нього прямого умислу на переміщення придбаних паперових грошових знаків з приховуванням від митного контролю. До того ж Суд враховує, що вартість відправлення ОСОБА_7 була сплачено в повному обсязі, а декларування ввезення таких цінностей на територію України не призводить до сплати додаткових платежів.

49. Із урахуванням вищенаведеного, Суд вважає, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК, оскільки відсутні об`єктивна та суб`єктивна сторони цього кримінального правопорушення, а саме відсутність даних, які б свідчили про те що ОСОБА_7 вчиняв дії щодо приховування предметів від митного контролю, та прямого умислу на вчинення зазначеного кримінального правопорушення, що свідчить про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій закону України про кримінальну відповідальність.

50. Відповідно до ст. 440 КПК суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.

51. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Саме така обставина як підстава для закриття кримінального провадження встановлена судом касаційної інстанції в ході касаційного розгляду.

52. За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню на підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК України як такі, що ухвалені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а кримінальне провадження - закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення.

53. У зв`язку із цим, інші доводи касаційної скарги сторони захисту не потребують окремої перевірки судом касаційної інстанції, оскільки вони не впливають на висновок Суду про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень та закриття кримінального провадження.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 жовтня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року щодо ОСОБА_7 скасувати, а кримінальне провадження за ч. 1 ст. 201 КК закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з відсутністю в діянні останнього складу інкримінованого кримінального правопорушення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3