Окрема думка від 15 вересня 2026 р. у справі №751/448/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ОКРЕМА ДУМКА

судді Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Пророка В. В.

справа № 751/448/24 (провадження № 61-11716 св 25)

16 вересня 2026 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коренькова Тетяна Юріївна, на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 лютого 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, постановою від 16 вересня 2026 року відмовив у задоволенні цієї касаційної скарги та залишив без змін оскаржувані судові рішення.

Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.

1. Я вже детально описував у своїй окремій думці від 07 листопада 2025 року підстави, з яких касаційне провадження у цій справі взагалі не мало відкриватись - ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з чим вони не підлягають касаційному оскарженню відповідно до умов ЦПК України, оскільки аргументи, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не наведені та не доведені.

2. Тому я вважаю, що касаційне провадження, відкрите за зазначеною касаційною скаргою у цій справі, підлягало закриттю.

3. У зв`язку із зазначеним вважаю недоцільним висловлювати будь-які додаткові окремі мотиви щодо змісту відповідної постанови Верховного Суду.

4. Разом з тим вважаю необґрунтованим висновок колегії суддів про відмову у задоволенні мого самовідводу, адже позиція про неможливість відкриття касаційного провадження, та відповідно необхідність його закриття, є саме висновком щодо результату розгляду касаційної скарги. На моє переконання для особи, яка звернулася з касаційною скаргою, немає принципової відмінності щодо сприйняття результатів розгляду скарги як у вигляді відмови у її задоволенні по суті, так і в вигляді відмови у відкритті чи закриття касаційного провадження.

5. Таким чином очевидно суперечливою є практика Верховного Суду щодо вибіркового задоволення заяв про відвід чи самовідвід з підстав висловлення окремої думки щодо результатів розгляду касаційної скарги.

Суддя В. В. Пророк