Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №483/1220/21 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 483/1220/21

провадження № 61-6608св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Довгань Вікторія Володимирівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 березня 2026 року у складі судді Шевиріної Т. Д. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 квітня 2026 року у складі колегії суддів: Крамаренко Т. В., Коломієць В. В., Локтіонової О. В.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Довгань В. В.

2. Скарга обґрунтована тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Довгань В. В. перебуває провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа, виданого Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області 13 грудня 2023 року у справі № 483/1220/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 1 852 320 грн.

3. 19 грудня 2025 року ОСОБА_1 отримав повідомлення приватного виконавця про те, що відповідно до звіту про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Авто Маркет», вартість описаного та арештованого майна боржника, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 4824282000:03:000:0016 становить 368 289 грн.

4. Вважаючи, що оцінка зазначеної земельної ділянки проведена із заниженням її ринкової вартості, заявник замовив грошову оцінку у ТОВ «Оцінка і партнер» та згідно зі звітом про експертну грошову оцінку вартість вказаної земельної ділянки станом на 06 грудня 2025 року становить 477 141 грн, а відтак, вартість земельної ділянки визначена за результатами оцінки на замовлення приватного виконавця є заниженою на 108 852 грн.

5. Не погоджуючись з визначеною ТОВ «Авто Маркет» вартістю земельної ділянки як такою, що не відповідає ринковим цінам та проведеною з порушенням вимог чинних нормативно-правових актів з оцінки майна, заявник просив суд визнати неправомірними дії приватного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо визначення вартості нерухомого майна на підставі звіту про експертну грошову оцінку від 06 грудня 2025 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Авто Маркет», щодо належного ОСОБА_1 нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 8,0810 га, кадастровий номер 4824282000:03:000:0016, розташованої за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, Веснянська ТГ; визнати недійсними результати оцінки зазначеної земельної ділянки та заборонити приватному виконавцю використовувати у виконавчому провадженні звіт про експертну грошову оцінку.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 березня 2026 року, залишеною без змін постановою Миколаївської області від 15 квітня 2026 року, у задоволенні скарги відмовлено.

7. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні скарги, виходив із того, що дії приватного виконавця щодо оцінки майна, в тому числі щодо повідомлення боржника про її результати, відповідали положенням частин першої-третьої, п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

8. Крім того, суди зазначили, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

9. У травні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 03 червня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити скаргу.

12. Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції, не врахувавши сталу практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, узагальнюючий висновок в яких: єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки є рецензування звіту з оцінки, не надали належної правової оцінки наданих боржником звіту про оцінку ТОВ «Оцінка і партнер» і складену на неї ТОВ «МЕТРТЕХ ІВНЕСТ» рецензії від 03 січня 2026 року, а також рецензії Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Українське товариство оцінювачів» від 27 лютого 2026 року на звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виконаний ТОВ «АВТО МАРКЕТ».

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

13. У червні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від ОСОБА_4 , у якому вказано, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14. На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Довгань В. В. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа, виданого Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області 13 грудня 2023 року у справі № 483/1220/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 1 852 320 грн.

15. 17 вересня 2025 року постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника приватним виконавцем описано та накладено арешт на належну ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 8,0810 га, кадастровий номер 4824282000:03:000:0016, для ведення сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, Веснянська ТГ.

16. 03 грудня 2025 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «Авто Маркет».

17. 09 грудня 2025 року на адресу приватного виконавця надійшов звіт щодо оцінки вартості майна описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_1 , а саме земельної ділянки, кадастровий номер 4824282000:03:000:0016, яка за звітом станом на 06 грудня 2025 року становить 368 289 грн.

18. Того ж дня на адресу боржника ОСОБА_1 направлено повідомлення про результати оцінки майна.

19. ОСОБА_1 , не погоджуючись з вказаними звітом, замовив експертну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки у суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Оцінка і партнер», яке станом на 06 грудня 2025 року визначило ринкову ціну на вказане нерухоме майно на рівні 477 141 грн.

20. Згідно рецензії ТОВ «Метртех Інвест» від 03 січня 2026 року на експертну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки у суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Оцінка і партнер» вказаний звіт про оцінку вартості об`єкта має деякі недоліки, які не впливають на достовірність оцінки, в цілому відповідає вимогам діючих нормативно-правових актів з оцінки майна і може бути використаним з метою, передбаченою звітом.

Позиція Верховного Суду

21. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

22. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

23. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

24. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

25. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

26. Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

27. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

28. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

29. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

30. Згідно з пунктом 15 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

31. Для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець приймає постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться у постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності (частини перша-третя статті 20 Закону України «Про виконавче провадження»).

32. Згідно з частинами першою-третьою, п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

33. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18), від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16 (провадження № 14-187цс19) зробила висновок, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

34. Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

35. Оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності (стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

36. Відповідно до частин першої, шостої статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

37. За положеннями статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ об`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

38. Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

39. Національний стандарт № 1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

40. У пунктах 15, 16 Національного стандарту № 1 передбачено, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

41. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

42. Згідно з пунктом 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

43. У пунктах 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

44. Національний стандарт № 2 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

45. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

46. Згідно з пунктом 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об`єктом оцінки.

47. У пункті 51 Національного стандарту № 1 передбачено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

48. Згідно з пунктом 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

49. Суди мають враховувати, що суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.

50. Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

51. У статті 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною другою цієї статті оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

52. Враховуючи викладене, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.

53. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

54. Системний аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

55. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

56. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

57. Подібні за змістом висновки висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18), а також у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 168/828/16 (провадження № 61-21793св18), від 07 лютого 2024 року у справі № 607/12426/18 (провадження № 61-4767св23), від 10 вересня 2024 року у справі № 754/10703/22 (провадження № 61-9923св24).

58. Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

59. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

60. Верховний Суд у постанові від 24 липня 2024 року у справі № 643/19696/19 (провадження № 61-17805св23) зазначив, що «боржник був обізнаний про відкриття виконавчого провадження, арешт та оцінку належного йому майна з метою його примусової реалізації для погашення боргу перед позикодавцем, у звіті оцінювача містяться дані про огляд суб`єктом оціночної діяльності об`єкта оцінки, у розділі «Припущення і обмежувальні умови» містяться застереження і припущення щодо використання результатів оцінки (у зв`язку з неповним оглядом об`єкта);

суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що та обставина, що приватний виконавець здійснив опис, арешт та оцінку квартири без проникнення до неї, не є безумовною підставою для задоволення скарги, оскільки доступу приватного виконавця до квартири боржник не забезпечив, ухилявся від виконання судового рішення. При цьому відсутність даних про внутрішній огляд об`єкта оцінки не є безумовною підставою для визнання протиправними дій виконавця щодо оцінки майна боржника;

за таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні скарги, проте не врахував, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. За своєю суттю ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим. Оскільки боржник під час розгляду його скарги в суді першої інстанції не надав належних доказів недостовірності звіту про оцінку майна, впливу недоліків проведення огляду об`єкта оцінки на результат такої оцінки, відсутні підстави для висновку про наявність порушеного права боржника, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні його скарги в порядку судового контролю за виконанням судових рішень».

61. Розглядаючи скаргу, суди попередніх інстанцій правомірно врахували, що оцінка майна проводилася на виконання судового рішення, а тому приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Довгань В. В. відповідно до вимог закону прийняла постанову про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

62. Судами встановлено, що матеріали виконавчого провадження містять докази того, що приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Довгань В. В. вчинила всі необхідні дії для повідомлення боржника ОСОБА_1 про хід виконавчого провадження, у тому числі про проведення оцінки майна та про результати проведеної оцінки.

63. Суди попередніх інстаній обґрунтовано відхилили доводи скаржника, зокрема про те, що суб`єкт оціночної діяльності не здійснював огляду нерухомого майна, що безпосередньо вплинуло на визначення його вартості.

64. Водночас, як вбачається зі звіту під час підготовки звіту про оцінку майна, а саме спірної земельної ділянки суб`єкт господарювання встановив всі економічно-планувальні характеристики майна, місце розташування оцінюваного об`єкту, підібрав аналоги, які мають схожу площу з об`єктом оцінки та розташовані у Миколаївській області. Отже, оцінка майна здійснювалася за порівняльним підходом.

65. Також колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що приватним виконавцем не було враховано рецензії Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Українське товариство оцінювачів» від 27 лютого 2026 року на звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виконаний ТОВ «АВТО МАРКЕТ».

66. Так, відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

67. Згідно з частинами першою, третьою статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

68. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

69. Тобто Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачає, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

70. Отже, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який у межах виконавчого провадження дозволяв швидко та ефективно захистити права боржника.

71. Закон України «Про виконавче провадження» не містить обов`язку приватного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності.

72. Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18 (провадження № К/9901/59534/18), від 27 серпня 2020 року у справі № 295/11078/14 (провадження № 61-2646св19), від 11 березня 2021 року у справі № 755/6875/18 (провадження № 61-8091св20), а також у постановах від 26 липня 2021 року у справі № 757/33710/14 (провадження № 61-6879св21), від 01 жовтня 2025 року у справі № 459/3276/24 (провадження № 61-10272св25).

73. Отже, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Довгань В. В. під час вчинення виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна діяв у межах наданих йому повноважень, у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

74. Боржник ОСОБА_1 , ознайомившись зі звітом про оцінку спірного майна, не скористався законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензуванням звіту з оцінки нерухомого майна.

75. Отже, посилання заявника на неврахування виконавцем рецензії на звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного ТОВ «АВТО МАРКЕТ», є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення вказаної рецензії приватному виконавцю саме в межах виконавчого провадження, а надання такої рецензії під час розгляду вказаної справи не свідчить про порушення виконавцем законодавства під час вчинення виконавчих дій.

76. Крім того, заявник направляв на адресу приватного виконавця лише звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виконаний ТОВ «Оцінка і Партнер», та рецензію на вказаний звіт, виконаний ТОВ «Метртех Інвест», які здійснені на його замовлення, та просив приватного виконавця направити звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виконаний ТОВ «АВТО МАРКЕТ», ГО «Всеукраїнське об`єднання «Українське товариство оцінювачів» для проведення рецензування. Отже, судами правомірно не встановлено обставин направлення рецензії на звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного ТОВ «АВТО МАРКЕТ», заявником приватному виконавцю.

77. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність порушення приватним виконавцем вимог законодавства під час здійснення виконавчого провадження.

78. Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні скарги, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

79. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

80. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

81. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 березня 2026 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

В. В. Сердюк