Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №372/3867/23 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 372/3867/23

провадження № 61-4945св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Козинська селищна рада Обухівського району Київської області, ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 16 грудня 2025 року у складі судді Висоцької Г. В. та постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Євграфової Є. П., Саліхова В. В.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Козинська селищна рада Обухівського району Київської області, ОСОБА_4 , про встановлення порядку користування нерухомим майном між співвласниками.

2. 11 червня 2025 року ухвалою суду провадження у справі зупинено у зв`язку із смертю позивачки ОСОБА_1 до залучення у справі правонаступника.

3. 13 листопада 2025 року ухвалою суду поновлено провадження у цивільній справі.

4. 12 грудня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду та скасування заходів забезпечення позову, долучено копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 16 грудня 2025 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року, здійснено заміну позивача ОСОБА_1 на її правонаступника ОСОБА_2 .

Позов ОСОБА_2 залишено без розгляду за заявою позивача.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Обухівського районного суду Київської області від 26 січня 2024 року.

6. Враховуючи те, що ОСОБА_2 , як правонаступник ОСОБА_1 , скористалась своїми процесуальними правами та подала клопотання про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

7. У квітні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 .

8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. У касаційній скарзі ОСОБА_4 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до місцевого суду для продовження розгляду.

10. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає те, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, з порушенням порядку розглянув заяву про залишення позову без розгляду, яка могла бути задоволена до початку розгляду справи по суті, натомість така заява подана після закриття підготовчого провадження в справі.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

11. У травні 2026 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4 від ОСОБА_2 , у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12. У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Козинська селищна рада Обухівського району Київської області, ОСОБА_4 , про встановлення порядку користування нерухомим майном між співвласниками.

13. 11 червня 2025 року ухвалою суду провадження у справі зупинено у зв`язку із смертю позивачки ОСОБА_1 до залучення у справі правонаступника.

14. 13 листопада 2025 року ухвалою суду поновлено провадження у цивільній справі.

15. 12 грудня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду та скасування заходів забезпечення позову, долучено копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_1 .

16. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 16 грудня 2025 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року, здійснено заміну позивача ОСОБА_1 на її правонаступника ОСОБА_2 .

Позов ОСОБА_2 залишено без розгляду за заявою позивача.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Обухівського районного суду Київської області від 26 січня 2024 року.

Позиція Верховного Суду

17. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

18. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

19. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

20. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

21. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

22. В касаційній скарзі заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, оскільки місцевий суд, з висновком якого погодився й апеляційний суд, залишив позов без розгляду після закриття підготовчого провадження.

23. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03 березня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 квітня 2025 року (т. 2, а. с. 207).

24. Перед початком судового засідання 11 квітня 2025 року представниками сторін було подано до суду мирову угоду, у зв`язку із чим представник позивача Кулініченко Г. В. в судовому засідання заявив клопотання про оголошення перерви з метою узгодження деяких питань по укладенню мирової угоди. У зв`язку із наведеним судове засідання було відкладено на 17 квітня 2025 року. Водночас ОСОБА_4 заперечував проти затвердження мирової угоди.

25. В судове засідання, призначене на 17 квітня 2025 року, сторони не з`явились, у зв`язку із чим розгляд справи було відкладено на 02 травня 2025 року.

26. 02 травня 2025 року до суду надійшло клопотання від ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі у зв`язку із смертю позивачки.

27. В судове засідання, призначене на 02 травня 2025 року, сторони не з`явились, розгляд справи відкладено на 19 травня 2025 року.

28. 19 травня 2025 року суд ухвалою зупинив провадження у справі у зв`язку із смертю позивачки ОСОБА_1 до залучення у справі правонаступника.

29. В подальшому провадження тричі поновлювалось для виправлення помилок, допущених в ухвалі суду від 19 травня 2025 року, та зупинялось.

30. 13 листопада 2025 року ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 16 грудня 2025 року.

31. 12 грудня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду та скасування заходів забезпечення позову, долучено копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_1 (т. 3, а. с. 51-52).

32. Також 12 грудня 2025 року до суду надійшло клопотання від ОСОБА_4 про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача Козинської селищної ради.

33. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 16 грудня 2025 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року, здійснено заміну позивача ОСОБА_1 на її правонаступника ОСОБА_2 .

Позов ОСОБА_2 залишено без розгляду за заявою позивача.

Скасовано заходи забезпечення позову вжиті на підставі ухвали Обухівського районного суду Київської області 26 січня 2024 року.

34. Відповідно до статті 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

35. Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

36. Відповідно до частини першої-другої статті 200 ЦПК України

у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

37. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

38. Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви (постанова Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі справа № 148/312/16-ц (провадження

№ 61-24189св18)).

39. Комплексний аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку, що умовою для застосування судом приписів пункту 5 частини першої

статті 257 ЦПК України є звернення позивача до суду із заявою про залишення позову без розгляду саме до початку розгляду справи по суті.

40. Відповідно до частини першої статті 201 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

41. Частиною першою-третьою статті 217 ЦПК України передбачено, що

у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься.

Секретар судового засідання доповідає суду хто з учасників судового процесу з`явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників судового процесу, хто не з`явився, про дату, час і місце судового засідання у порядку, передбаченому цим Кодексом.

З оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

42. Отже, вищевказаними нормами чітко визначений момент початку розгляду справи по суті, яким є момент оголошення головуючим судового засідання з розгляду справи по суті відкритим, на що неодноразово звертав увагу Верховний Суд, зокрема, у змісті постанов від 23 вересня 2019 року

у справі № 545/3307/18 (провадження № 61-13964св19), від 25 лютого 2020 року у справі № 742/3024/18 (провадження № 61-262св20), від 29 червня 2021 року

у справі № 505/3083/13-ц (провадження № 61-4773св19) та від 18 лютого

2025 року у справі № 760/4216/24 (провадження № 61-16881св24).

43. Так, з протоколу судового засідання вбачається, що у судовому засіданні 11 квітня 2025 року за участю представника позивача Кулініченко Г. В. та Токара О. С. головуючий суддя відкрив судове засідання, оголосив справу, яка слухається, секретар доповів явку сторін (т. 2, а. с. 225).

44. Таким чином, у вказаній справі 11 квітня 2025 року розпочався розгляд справи по суті.

45. Як вказувалось вище, залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України можливе за умови звернення позивача із заявою про залишення позову без розгляду саме до початку розгляду справи по суті, тому враховуючи те, що 03 березня 2025 року закрито підготовче провадження, колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги щодо порушення порядку постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду на підставі заяви ОСОБА_2 .

46. Водночас колегія суддів виходить із того, що постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду на підставі заяви позивача (правонаступника позивача), поданої під час розгляду справи по суті, не є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, виключний перелік яких визначено у частині першій статті 411 ЦПК України.

47. При цьому колегія суддів зауважує, що під час застосування процесуальних норм судам належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у тлумаченні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд.

48. Так, відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

49. Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

50. Сторони - це особи, спір між якими повинен вирішити суд, тобто визначити їх права, свободи, інтереси та обов`язки в судовому рішення.

51. У зв`язку з чим саме сторони в силу принципу диспозитивності наділені спеціальним процесуальним правом, а саме правом на одностороннє волевиявлення, що може бути реалізовано особою, яка займає певне процесуальне становище у процесі, й впливає на подальший рух справи. До таких прав належить право позивача подати заяву про залишення позову без розгляду.

52. За приписами частин першої, третьої, четвертої статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

53. Отже, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, як учасники справи вступають або залучаються до розпочатого процесу, мають певну зацікавленість у результаті справи, оскільки рішення може вплинути на їх права і обов`язки.

54. Тобто такі особи не є суб`єктами спірних правовідносин, тому суд не вирішує питання про їх права та обов`язки. Судове рішення лише в майбутньому може вплинути на їх права та обов`язки щодо якоїсь із сторін у спорі (постанова Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 757/21237/18).

55. Водночас, враховуючи те, що у справі, яка переглядається, не було ухвалено рішення по суті спору, відсутні підстави констатувати, що постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду може вплинути на права та/або обов`язки ОСОБА_4 .

56. При цьому колегія суддів враховує, що залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду не позбавляє права ОСОБА_4 звернутися до суду із позовом, якщо останній вважає, що сторони по цій справі порушили його права, свободи та інтереси.

57. Крім того, в касаційній скарзі заявник проситься скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду.

58. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

59. Таким чином, у разі скасування касаційний судом судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направлення справи до місцевого суду, розгляд справи розпочинається спочатку.

60. Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

61. Враховуючи те, що позивачка під час розгляду справи підтримувала своє клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, заперечувала про задоволення касаційної скарги та просила залишити оскаржувані судові рішення без змін, колегія суддів вважає, що у такому випадку скасування та направлення справи до місцевого суду не є доцільним, оскільки позивачка не буде позбавлена права заново заявити клопотання про залишення позовної заяви без розгляду до закриття підготовчого провадження.

62. З огляду на те, що оскаржувані судові рішення не є остаточними рішеннями, ухваленими по суті спору, якими не було вирішено питання про права та/або обов`язки ОСОБА_4 , залученого у якості третьої особи, та за для уникнення надмірного формалізму, з урахуванням обставин вказаної справи, щодо застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

63. Крім того, відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

64. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

65. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

66. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 16 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

В. В. Сердюк