Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №205/17092/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 205/17092/24

провадження № 61-261св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Донецький регіональний центр із гідрометеорології,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра в складі судді Грони Д. С. від 25 липня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду в складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Свистунової О. В. від 10 грудня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до Донецького регіонального центру із гідрометеорології про поновлення на роботі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01 грудня 2017 року по 14 листопада 2024 року позивач працював в Донецькому регіональному центрі із гідрометеорології на посаді капітана мотокатеру СМБ-40 «Шквал» у Маріупольській гідрометеообсерваторії. 24 лютого 2022 року розпочалась широкомасштабна збройна агресія рф проти України. 22 березня 2022 року позивач із сім`єю виїхали до республіки Польща, де перебувають до цього часу. З 23 листопада 2023 року на підставі наказу Донецького регіонального центру із гідрометеорології № нр НК-115/995 від 05 жовтня 2023 року трудові відносини між позивачем та відповідачем призупинені. Із 01 листопада 2024 року на підставі наказу Донецького регіонального центру із гідрометеорології № нр 140-НК/995 трудові відносини між позивачем та відповідачем були відновлені. 14 листопада 2024 року відповідачем видано наказ № нр 193-НК/995 про звільнення позивач з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку на підставі пункту 6 частини першої статті 41 КЗпП України. Позивач з вказаним наказом не погоджується, вважає, що підстави звільнення свідчать про недотримання роботодавцем вимог чинного законодавства щодо порядку його звільнення.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд визнати наказ Донецького регіонального центру із гідрометеорології від 14 листопада 2024 року № нр 193-НК/995 «Про звільнення ОСОБА_1 » незаконним та скасувати його, відновити дію трудового договору з ОСОБА_1 із 15 листопада 2024 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 25 липня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Донецького регіонального центру із гідрометеорології про поновлення на роботі - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що роботодавцем дотриманий порядок звільнення позивача з роботи, а саме: виробниче майно відповідача повністю залишилось на окупованій території Донецької області України і доступу до цього майна відповідач не має, за фактом знищення безпосереднього робочого місця позивача мотокатеру СМБ-40 «ШКВАЛ» проекту 376у порушено кримінальне провадження, відомості про знищення мотокатеру СМБ-40 «ШКВАЛ» проекту 376у внесено до Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна, позивачу було запропоновано переміститися до нового місця розташування роботодавця у м Києві, на що позивач відмовився, відповідачем було за 10 календарних днів повідомлено позивача про наступне вивільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 41 КЗпП України, відповідачем доведено відсутність вакансій в установі на час звільнення позивача. Отже суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі, а також стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Новокодацького районного суду м. Дніпра від 25 липня 2025 року - залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, погодився з висновками місцевого суду про те, що роботодавцем дотриманий порядок звільнення позивача з роботи, отже суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі, а також стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

07 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник просить скасувати рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 25 липня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року в справі № 800/538/17, у постановах Верховного Суду від 27 вересня 2023 року у справі № 523/11673/22, від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, у постановах Верховного Суду України від 25 травня 2016 року № 5-3028цс15, від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, касаційна скарга містить посилання на порушення судами норм процесуального права, а саме: суд не дослідив зібрані у справі докази; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункти 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

16 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшов відзив представника Донецького регіонального центру із гідрометеорології - Попової М. Г., в якому сторона відповідача просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. В обґрунтування доводів своїх заперечень зазначає про те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що звільнення позивача було здійснено на підставі та у порядку, передбачених чинним законодавством, а відповідачем доведено наявність об`єктивних підстав для припинення трудового договору.

Аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Узагальнені доводи відповіді на відзив

18 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на касаційну скаргу, у якій містяться аргументи аналогічні поданій позивачем касаційній скарзі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2026 року відкрито касаційне провадження в указаній справ та витребувано цивільну справу № 205/17092/23 з Новокодацького районного суду міста Дніпра.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_1 з 01 грудня 2017 року перебував на посаді капітана мотокатеру СМБ-40 «ШКВАЛ» проекту 376у Маріупольської гідрометеорологічної обсерваторії Донецького регіонального центру гідрометеорології.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Верховною Радою України прийнято Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX, який регулює особливості трудових відносин в умовах воєнного стану.

Міністерством розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року наказом № 376 затверджено перелік територій тимчасово окупованих Російською Федерацією. Тимчасова окупація м. Маріуполя Маріупольської міської територіальної громади розпочалась 21 травня 2022 року та триває до цього часу.

Наказом № 330/к від 01 березня 2022 року було оголошено простій не з вини працівників, працівникам Донецького регіонального центру із гідрометеорології із 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року включно з оплатою у розмірі не менше мінімальної заробітної плати, який в подальшому неодноразово продовжувався Наказом № 336/к від 01 квітня 2022 року, Наказом № 342/к від 30 квітня 2022 року, Наказом № 358/к від 31 травня 2022 року, Наказом № 384/к від 30 червня 2022 року, Наказом № 466/к від 28 липня 2022 року, Наказом № 481/к від 31 серпня 2022 року, Наказом № НК-10/995 від 30 вересня 2022 року, Наказом № НК-25/995 від 26 жовтня 2024 року, Наказом № НК-32/995 від 29 листопада 2022 року, Наказом № НК-39/995 від 27 грудня 2022 року, Наказом № НК-9/995 від 31 січня 2023 року Наказом № НК-12/995 від 27 лютого 2023 року, Наказом № НК-15/995 від 24 березня 2023 року, Наказом № НК-26/995 від 25 квітня 2023 року, Наказом № НК-36/995 від 25 травня 2023 року, Наказом № НК-41/995 від 26 червня 2023 року, Наказом № НК-53/995 від 21 липня 2023 року, Наказом № НК-57/995 від 25 серпня 2023 року.

Наказом № НК-64/995 від 18 вересня 2023 року «Про відпустки» ОСОБА_1 надано оплачувану відпустку з 01 жовтня 2023 року по 04 жовтня 2024 року включно.

Наказом № НС-37/995 від 22 вересня 2023 року про тимчасову організацію роботи Донецького регіонального центру із гідрометеорології тимчасово з 01 жовтня 2023 року до відновлення можливості надавати та виконувати роботу, але не пізніше припинення чи скасування воєнного стану на території України, призупинено роботу структурних підрозділів Донецького РЦГМ Маріупольської гідрометеорологічної обсерваторії першого розряду та зокрема мотокатеру СМБ-40 «ШКВАЛ» проекту (376у).

Наказом № НК-115/995 від 05 жовтня 2023 року у зв`язку з неможливістю обох сторін трудових відносин виконувати свої обов`язки, передбачені трудовим договором, було призупинено дію трудового договору з капітаном мотокатеру СМБ-40 «Шквал» проект (376У) ОСОБА_1 з 23 листопада 2023 року до відновлення можливості надавати та виконувати роботу, але не пізніше закінчення чи скасування воєнного стану на території України.

03 вересня 2024 року Наказом № НС-24/995 «Про застосування спрощеного обміну кадровими документами через засоби телекомунікаційного зв`язку» з 03 вересня 2024 року на час дії воєнного стану дозволено обмінюватись з працівниками Донецького регіонального центру із гідрометеорології кадровими документами (наказами, повідомленнями, заявами, пояснювальними та доповідними записками тощо) через засоби електронного зв`язку. Щодо ОСОБА_1 визначено контактні номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Наказом № НС-26/995 від 25 вересня 2024 року «Про місцезнаходження працівників» впорядковані контактні дані по місцезнаходженню працівників Донецького регіонального центру із гідрометеорології в тому числі ОСОБА_1 та визначено його місцезнаходження: м. Рожнув, Польща.

14 жовтня 2024 року Наказом № НС-28/998 «Про упорядкування діяльності Донецького регіонального центру із гідрометеорології в умовах воєнного стану в м. Києві» визначено з 01 листопада 2024 року тимчасове перебування працівників Донецького регіонального центру та його структурних підрозділів визначити за адресою: АДРЕСА_1 .

15 жовтня 2024 року ОСОБА_1 на його контактний номер НОМЕР_1 направлено Повідомлення № 995 01-535/995 від 15 жовтня 2024 про тимчасове переведення установи в іншу місцевість. В повідомленні вказується, що у зв`язку з окупацією частини Донецької області на якій розташовані структурні підрозділи Донецького регіонального центру із гідрометеорології та безпекових міркувань робоче місце капітана мотокатер СМБ-40 «ШКВАЛ» проекту 376у буде за адресою АДРЕСА_1 . Також в повідомленні було прохання роботодавця до ОСОБА_1 , повідомити про згоду чи не згоду з переведенням в іншу місцевість.

01 листопада 2024 року Донецьким регіональним центром із гідрометеорології складено акт про причини відсутності ОСОБА_1 на робочому місці за адресою АДРЕСА_1 . При цьому ОСОБА_1 , пояснив, що вважає адресою свого робочого місця мотокатер СМБ-40 «ШКВАЛ» проекту (376у) Маріупольського ГМР Донецького регіонального центру із гідрометеорології. В акті комісії вказано, що судно СМБ-40 «ШКВАЛ» проекту (376у) захоплене незаконними збройними формуваннями так званого днр, іншого судна відповідач не придбавав.

04 листопада 2024 року ОСОБА_1 за допомогою електронного месенджера WhatsApp було направлено повідомлення про звільнення на підставі пункт 6 частини першої статті 41 КЗпП України.

14 листопада 2024 року наказом начальника Донецького регіонального центру із гідрометеорології № 193-НК/995 ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку з неможливістю забезпечити роботою, визначеною трудовим договором, у зв`язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов або майна роботодавця внаслідок бойових дій, пункт 6 статті 41 КЗпП України.

Наказ було направлено для ознайомлення в електронний месенджер WhatsApp на номер телефону № НОМЕР_1 . Разом з наказом було направлено повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільнені.

12 липня 2022 року на підставі звернення Донецького регіонального центру з гідрометеорології (ЄДРПОУ 19378681) було розпочато досудове розслідування кримінального провадження 12022052780000168 за частиною першою статті 438 КК України. В короткому викладі обставин вказано, що 12 липня 2022 року до Покровського РУП ГУНП в Донецькій області надійшла заява від начальника Донецького регіонального центру з гідрометеорології, про те, що під час масових артилерійських обстрілів жилих кварталів Маріуполя незаконними збройними формуваннями т. зв. днр та військовими рф, з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України на території м Маріуполя, захоплено транспортні засоби серед яких водний транспорт судно СМБ-40 «ШКВАЛ», експедиційний бортовий номер УДО-61к, яке знаходилось за адресою: Донецька область, Приморський район, м. Маріуполь, вул. Гагаріна,5 та який належить на праві приватної власності Донецького регіонального центру з гідрометеорології, чим було завданого матеріального збитку. На підтвердження відсутності фактичного доступу до майна або його знищення відповідачем надані витяг з ЄРДР 12022052780000168 від 12 липня 2022 року, Повідомлення про початок досудового розслідування від 12 липня 2022 року СВ ВП № 3 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, Лист Слідчого відділу СБ України № 78/2/13.1.78.2.13-1865 від 20 травня 2025 року про відкрите кримінальне провадження за фактом захоплення майна Донецького регіонального центру із гідрометеорології державою агресором, Витяг з реєстру пошкодженого та знищеного майна в якому міститься інформація про знищення мотокатеру СМБ-40 «ШКВАЛ» (проекту 376у) експедиційний бортовий номер УДО-61к.

Судом також досліджено надану позивачем Структуру Донецького регіонального центру із гідрометеорології з 01 січня 2023 року, Штатний розпис на 2024 рік, Витяг із структури Донецького регіонального центру із гідрометеорології з 01 листопада 2024 року, Наказ № НС-29/995 від 18 жовтня 2024 року з яких судом встановлено відсутність вакансій в структурі установи відповідача на час звільнення позивача.

2.Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (пункт 6 частини 1 статті 5-1 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до статті 36 Кодексу законів про працю України підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Статтею 40 Кодексу законів про працю України визначено підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов визначено статтею 41 Кодексу законів про працю України.

Крім підстав, передбачених статтею 41 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадках, зокрема неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв`язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (пункт 6).

Розірвання договору у випадках, передбачених пунктами 4 і 6 частини першої цієї статті, проводиться, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (частина 4 статті 41 Кодексу законів про працю України).

Частиною 7 статті 49-2 Кодексу законів про працю України визначено, що вивільнення працівників відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 цього Кодексу здійснюється в такому порядку: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 10 календарних днів; не пізніше ніж за 10 календарних днів до запланованого вивільнення працівників первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини вивільнення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. У разі якщо вивільнення працівників є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавець за 10 календарних днів до проведення звільнення повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників, а також протягом п`яти календарних днів проводить консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Враховуючи зміст вказаних вище норм, послідовне та логічне їх тлумачення дають підстави стверджувати, що обов`язковою умовою для звільнення за цією підставою (пункт 6 частини першої статті 41 КЗпП) має бути об`єктивна неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов`язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Тобто, таке знищення чи відсутність умов повинні бути безпосереднім наслідком бойових дій.

Верховний Суд у постанові від 27 вересня 2023 року у справі № 523/11673/22 (провадження № 61-5654св23), розглядаючи спір про звільнення 22 серпня 2022 року з посади сестри-господині в школі/таборі в м. Одесі на підставі пункту 6 частини першої статті 41 КЗпП України, дійшов висновку, що «існування воєнного стану автоматично не означає знищення (відсутність) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. При цьому суд зауважує, що пункт 6 частини першої статті 41 КЗпП України не містить умов за яким трудовий договір може бути розірваний з ініціативи роботодавця у зв`язку із нерентабельністю внаслідок того, що установа фактично не працює чи неможливістю роботодавця організувати безпеку працівникам тощо. Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», в редакції чинній на час звільнення позивачки з роботи, м. Одеса до переліку таких територій включена не була. Оскільки ДП Українського дитячого центру «Молода гвардія» розташоване на території, де не проводяться бойові дії, неможливість забезпечити позивачку роботою, визначену трудовим договором не пов`язана із відсутністю виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій, а саме по собі існування воєнного стану в країні та обставини, пов`язанні з тим, що фактично дитячій табір не працює, не є підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за пунктом шостим частини першої статті 41 КЗпП України».

Враховуючи наведене, роботодавцем дотриманий порядок звільнення позивача з роботи, а саме: виробниче майно відповідача повністю залишилось на окупованій території Донецької області України і доступу до цього майна відповідач не має, за фактом знищення безпосереднього робочого місця позивача мотокатеру СМБ-40 «ШКВАЛ» проекту 376у порушено кримінальне провадження, відомості про знищення мотокатеру СМБ-40 «ШКВАЛ» проекту 376у внесено до Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна, позивачу було запропоновано переміститися до нового місця розташування роботодавця у м Києві, на що позивач відмовився, відповідачем було за 10 календарних днів повідомлено позивача про наступне вивільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 41 КЗпП України, відповідачем доведено відсутність вакансій в установі на час звільнення позивача, отже суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі, а також стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Аргументи заявника про неврахування висновків Верховного Суду, наведених у касаційній скарзі, є безпідставними, оскільки висновки, зроблені судами у цій справі, не суперечать висновкам Верховного Суду, наведеним заявником у касаційній скарзі.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, фактично зводяться до незгоди зі встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи та здійсненою судами оцінкою доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень касаційного суду.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 25 липня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

І. А. Воробйова

В. М. Коротун