Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №910/10309/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/10309/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Цвілюка Б.В.,

представників учасників справи:

Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Яковенко Р.Г.,

Акціонерного товариства "Гарантований покупець" - Акуленко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 (суддя Смирнова Ю.М.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 (колегія суддів: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.)

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

про стягнення 4 990 407,85 грн.

Суть спору

1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - АТ "Укренерго") виставило покупцеві акти за електричну енергію для врегулювання небалансів та акти коригування. Державне підприємство (далі - ДП) "Гарантований покупець" (правонаступником якого є Акціонерне товариство (далі - АТ) "Гарантований покупець") оплатило 294 465 145,12 грн основного боргу вже під час розгляду справи.

2. За прострочення АТ "Укренерго" вимагало 3 627 043,59 грн інфляційних втрат та 1 363 364,26 грн 3% річних. Суд першої інстанції частково задовольнив вимогу про стягнення інфляційних втрат, апеляційний господарський суд зменшив присуджену суму. Невідшкодована частина цієї вимоги становить 588 925,74 грн.

3. Апеляційний господарський суд визначив 29.07.2025 кінцем загального періоду нарахувань, але зазначив, що при перевірці інфляційних втрат врахував індекс за серпень 2025 року.

4. АТ "Укренерго" вважає, що суд вийшов за межі позовних вимог. АТ "Гарантований покупець" наполягає, що дефляційні місяці мають бути включені до послідовного розрахунку, а суд вправі перевірити суму самостійно.

5. Перед Верховним Судом постали такі питання:

- чи входить липень 2025 року до вже встановленого апеляційним судом періоду нарахування інфляційних втрат, який закінчився 29.07.2025, попри те що у розрахунку позивач застосував індекси лише до червня;

- чи дозволяють ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та правило про врахування дефляції застосувати індекс місяця, що не входить до визначеного позивачем періоду.

6. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

7. АТ "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР) та є оператором системи передач ОСП.

8. ДП "Гарантований покупець" (СВБ) подано заяву про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 25.06.2019, у якій надано письмову згоду на приєднання до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

9. АТ "Укренерго" (ОСП) повідомленням про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії №01/23263 від 26.06.2019 проінформувало ДП "Гарантований покупець" про приєднання до умов такого договору та долучення до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору №0414-01051, дата акцептування - 25.06.2019).

10. Таким чином, між сторонами укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 25.06.2019 №0414-01051 (далі - Договір).

11. Згідно з пунктами 1.1, 1.2 Договору (тут і далі в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) останній є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс (надалі - СВБ, відповідач), у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

12. Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Договору сторона, відповідальна за баланс врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. Оператор системи передачі (ОСП) врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом "Про ринок електричної енергії" (Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307 (Правила ринку).

13. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п.1.5 Договору).

14. У п.2.1 Договору визначено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються адміністратором розрахунків (АР, позивач) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством.

15. Відповідно до п.2.2 Договору порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

16. За змістом п.3.1 Договору при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №309, Законом та чинним законодавством України.

17. Оператор системи передачі має право на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді (п.3.2 Договору), а також зобов`язаний виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку; проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку (п.3.3 Договору).

18. Згідно з п.3.5 Договору СВБ зобов`язана здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку.

19. У п.4.1 Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

20. Згідно з п.5.9 Договору у разі незгоди із розрахунками ОСП (оператора системи передачі, Позивача) відповідно до Акта СВБ (сторона, відповідальна за баланс, Відповідач) протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригувань обсяг та вартість електричної енергії визначаються за даними, зазначеними в Акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник Акта, то такий Акт вважається підписаним СВБ.

21. Цей договір набирає чинності з дати реєстрації оператором системи передачі сторони, відповідальної за баланс відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру (п.9.1 Договору).

22. Листом від 28.06.2024 №31/3907 відповідач повідомив позивача про відкриття рахунка ескроу.

23. Позивач як адміністратор розрахунків (АР) сформував у системі управління ринком (СУР або MMS) місячні звіти і надіслав на електронні адреси відповідача повідомлення про формування місячних звітів: місячний звіт від 11.05.2025 №1105202500321 (за квітень 2025 року); місячний звіт від 11.06.2025 №1106202500324 (за травень 2025 року).

24. Крім того, позивач сформував звіти про коригування і направив відповідачу відповідні повідомлення про формування звітів: звіт про коригування від 24.04.2025 №2404202500244 (за вересень 2024 року); звіт про коригування від 25.04.2025 №2504202500267 (за лютий 2025 року); звіт про коригування від 29.05.2025 №2905202500302 (за березень 2025 року); звіт про коригування від 02.06.2025 №1505202500313 (за березень 2022 року).

25. Також позивач надав копії підписаних сторонами актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів (з актами корегування) із зазначенням вартості електричної енергії, що не була оплачена відповідачем, у тому числі: акт купівлі-продажу від 30.04.2025, за яким підлягає оплаті 97096885,72 грн (за квітень 2025 року); акт купівлі-продажу від 31.05.2025, за яким підлягає оплаті 196 659 320,48 грн (за травень 2025 року); акт корегування (врегулювання) від 24.04.2025, за яким підлягає оплаті 697030,84 грн (за вересень 2024 року); акт корегування (врегулювання) від 25.04.2025, за яким підлягає оплаті 116,43 грн (за лютий 2025 року); акт корегування (врегулювання) від 29.05.2025, за яким підлягає оплаті 11 791,53 грн (за березень 2025 року); акт корегування (врегулювання) від 02.06.2025, за яким підлягає оплаті 0,12 грн (за березень 2022 року).

Короткий зміст позовних вимог

26. У серпні 2025 року АТ "Укренерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП "Гарантований покупець" про стягнення 299 455 552,97 грн, з яких: 294 465 145,12 грн заборгованості, 3 627 043,59 грн інфляційних втрат, 1 363 364,26 грн 3% річних.

27. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору в частині здійснення передбачених цим договором оплат у встановлений строк.

28. ДП "Гарантований покупець" заперечувало підстави позапланових коригувань за вересень 2024 року та березень 2022 року, достовірність і достатність актів, повноваження підписанта, час виникнення обов`язку оплати, початок індексації та базу нарахувань.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

29. Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.01.2026 закрив провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 294 465 145,12 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору.

30. Господарський суд міста Києва рішенням від 04.03.2026 позовні вимоги задовольнив частково: стягнув з ДП "Гарантований покупець" на користь АТ "Укренерго" 1 363 364,26 грн 3% річних, 3 041 009,45 грн інфляційних втрат, 52 852,49 грн судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

31. Рішення суду першої інстанції мотивоване таким:

- пункт 3.5 договору і п.7.3.2 Правил ринку покладали на відповідача обов`язок забезпечити оплату небалансів у встановлений строк; відповідне правило щодо коригувань містить п.3.2 Правил коригування;

- акти купівлі-продажу та коригування підписано сторонами без зауважень, їх загальна вартість становила 294 465 145,12 грн, строки оплати за ними настали;

- основний борг сплачено тільки під час судового розгляду; заперечення відповідача проти грошового обов`язку за оплаченими актами суд визнав суперечливими і такими, що не відповідають принципу добросовісності;

- за статтями 610, 612 і ч.2 ст.625 ЦК прострочення оплати дає позивачу право вимагати інфляційні втрати та 3% річних;

- поданий позивачем розрахунок, за висновком суду, містив арифметичні помилки; власний результат суду за спірний період становив 3 041 009,45 грн інфляційних втрат та 1 363 364,26 грн 3% річних.

32. Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.06.2026 змінив рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 в частині нарахованих інфляційних втрат, 3% річних та розподілу судового збору, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 1 363 357,49 грн 3% річних, 3 038 117,85 грн інфляційних втрат та 52 817,70 грн судового збору за подачу позову.

В решті позовних вимог відмовити".

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 залишив без змін.

33. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована таким:

- підписані акти, п.5.9 Договору щодо зауважень до них і довіреність від 21.12.2023 №21/12-41 підтверджують, за висновком апеляційного суду, обсяг та строк обов`язку покупця; пізніша сплата боргу не усуває наслідків прострочення;

- місцевий суд указав на арифметичні помилки позивача, але не назвав конкретної помилки і не навів власного розрахунку, за яким визначив 3 041 009,45 грн;

- позивач визначив загальний період нарахування 3% річних та інфляційних втрат із 29.04.2025 до 29.07.2025, однак у розрахунку інфляції до квітневих актів застосував індекси за травень-червень, а до травневих - лише за червень 2025 року;

- позивач виключив із розрахунку серпень 2025 року з індексом 99,8%; пославшись на ч.2 ст.625 ЦК та постанову Верховного Суду від 16.04.2026 у справі №751/4086/24, він уважав за необхідне врахувати цей дефляційний місяць;

- з урахуванням підходу, викладеного у постановах від 26.06.2020 у справі №905/21/19 і від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, не обґрунтованим є заперечення відповідача щодо індексації неповного початкового місяця;

- акт коригування від 24.06.2025 за квітень 2025 року зменшив вартість енергії на 2 279,49 грн; разом із зарахуванням зустрічних вимог на 7,96 грн зменшення розрахункової бази становило 2 287,45 грн, чого позивач не врахував;

- обґрунтованим є 3 038 117,85 грн інфляційних втрат і 1 363 357,49 грн 3% річних.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

34. 15.07.2026 АТ "Укренерго" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 588 925,74 грн і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

35. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) АТ "Укренерго" зазначає, що підставою касаційного оскарження рішення є п.3 ч.2 ст.287 ГПК, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ч.2 ст.625 ЦК, ст.14, ч.2 ст.237, п.5 ч.4 ст.238 ГПК у подібних правовідносинах.

36. Скаржник наводить, зокрема, такі доводи:

- апеляційний суд сам визначив 29.07.2025 кінцевою датою позовного періоду, але відмовив в частині вимоги, врахувавши серпневий індекс, який стосується пізнішого місяця;

- на дату подання позову 19.08.2025 серпень не закінчився, а його індекс було оприлюднено лише 12.09.2025; позивач не міг включити цей місяць у поданий розрахунок;

- правило про врахування дефляції діє всередині періоду, за який заявлено вимогу, і не надає суду права самостійно змінити часові межі цієї вимоги;

- суд першої інстанції не назвав арифметичних помилок і не навів власних обчислень; апеляційний суд не розкрив баз, індексів та проміжних результатів свого перерахунку, тому відмова в частині суми лишається неперевіреною.

37. 19.08.2026 надійшов відзив АТ "Гарантований покупець", в якому просить закрити касаційне провадження за п.4 ч.1 ст.296 ГПК, а якщо його не буде закрито - залишити скаргу без задоволення.

38. У відзиві зазначає, зокрема, таке:

- висновок про врахування дефляційних місяців уже сформульований у постановах від 04.06.2019 у справі №916/190/18, від 05.07.2019 у справі №905/600/18, від 02.10.2020 у справі №904/1156/19, від 03.10.2019 у справі №905/587/18, від 16.04.2026 у справі №751/4086/24;

- інфляційні втрати відшкодовують знецінення коштів: вибір лише інфляційних місяців і пропуск місяців із індексом нижче 100% порушує послідовність обчислення та завищує результат нарахування;

- суд повинен перевірити нарахування незалежно від того, чи подав відповідач контррозрахунок; за потреби він може витребувати уточнений розрахунок або зобов`язати відповідача подати свій;

- суди не присудили більше від заявленої суми, а застосували відомі висновки Верховного Суду; суд апеляційної інстанції належно пояснив спосіб перерахунку;

- скарга фактично спрямована на переоцінку обчислень і доказів, що за ст.300 ГПК не належить до повноважень касаційного суду.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

39. Верховний Суд ухвалою від 05.08.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укренерго", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 30.09.2026.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж касаційного перегляду та питання застосування норм права

40. За ч.1 ст.300 ГПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

41. Предметом касаційного перегляду є відмова у стягненні 588 925,74 грн інфляційних втрат.

42. Пункт 3 ч.2 ст.287 ГПК передбачає підставу касаційного оскарження, відповідно до якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах.

43. Скаржник не заперечує загальне правило про включення дефляції, однак він порушує питання про співвідношення цього правила з визначеним ним періодом позовної вимоги.

44. Наявність практики Верховного Суду щодо розрахунку усередині такого періоду сама по собі не є відповіддю на сформульоване скаржником питання.

45. Постанови від 05.07.2019 у справі №905/600/18, від 16.04.2026 у справі №751/4086/24 стосуються необхідності послідовно враховувати місяці з індексом нижче 100%. У постанові від 02.10.2020 у справі №904/1156/19 Верховний Суд, погоджуючись із врахуванням дефляції, водночас зазначив про перевірку розрахунку "в межах заявленого ним періоду".

46. Ці висновки необхідно застосовувати разом і вони не підтверджують можливості включити в розрахунок місяць, який не охоплений позовом.

47. Апеляційний господарський суд прямо встановив, що визначений позивачем період для обох видів нарахувань закінчився 29.07.2025, але вказав місяцем врахованої дефляції серпень 2025 року.

Щодо меж нарахування інфляційних втрат і дефляційного місяця

48. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

49. Отже, ч.2 ст.625 ЦК зобов`язує боржника, який прострочив грошове зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних.

50. Ця норма визначає матеріальне право кредитора; словосполучення "на вимогу кредитора" має значення і для здійснення відповідного права в суді.

51. У постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 зазначено, що інфляційні втрати обчислюють за послідовними місячними індексами на відповідну суму боргу. До обчислення включають також періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці. Інакше нарахування не відображатиме реальної зміни вартості грошей у вибраному періоді.

52. У постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19 роз`яснено, що під час послідовного застосування індексів база наступного місяця враховує інфляційну складову, визначену в попередньому місяці; необхідно брати до уваги і часткові погашення боргу. Отже, суд перевіряє ланцюг обчислень за кожним простроченим платежем, а не довільно обирає окремий сприятливий для однієї сторони індекс.

53. У постанові від 02.10.2020 у справі №904/1156/19, на яку послався відповідач, наведено обидва елементи наведеного правила: врахування індексів нижче 100% і перевірка розрахунку в межах заявленого ним періоду. Висновок із цієї постанови не означає, що суд може продовжити період компенсації до будь-якого пізнішого дефляційного місяця.

54. За ч.1 ст.14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Частина 2 ст.237 ГПК забороняє при ухваленні рішення виходити за межі позовних вимог.

55. Сукупне застосування цих норм і ст.625 ЦК означає, що кредитор може заявити вимогу лише за частину часу прострочення; суд вправі виправити розрахунок щодо цього часу, але не вправі підмінити вибір самого періоду.

56. Цей висновок стосується і випадку, коли пізніший індекс тільки зменшує суму, що належить до стягнення. Межі позову охоплюють не лише максимальну суму, а й час, за який кредитор просить компенсацію. Перевіряючи правильність сум, суд не перетворює незаявлений наступний місяць на частину раніше заявленої вимоги.

57. Апеляційний господарський суд встановив кінцеву дату вимоги про інфляційні втрати - 29.07.2025. Те, що позивач у доданих арифметичних рядках застосував індекси до червня, не змінює встановленого ним періоду нарахування. Суд перевіряє правильність операцій у межах заявленої вимоги, зокрема, враховує пропущений усередині цього часу дефляційний місяць. Позивач не доводив, що позовну вимогу про інфляцію він обмежив 30.06.2025.

58. За офіційними даними Державної служби статистики України індекс споживчих цін у липні 2025 року становив 99,8%. Таким самим був серпневий індекс. Серпень не входить у заявлений період, тому висновок апеляційного суду про його врахування є неправильним, а однаковість двох показників сама по собі не робить серпень належним місяцем розрахунку.

59. У постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що за неповного місяця прострочення понад 15 днів відповідний місячний індекс застосовують, а за 15 або менше - ні. Апеляційний суд установив, що нарахування тривали до 29.07.2025, а основний борг погашено лише під час розгляду справи - з жовтня 2025 року до січня 2026 року. Отже, липень перебуває всередині встановленого часу прострочення щодо всіх наведених судом актів; закінчення позовного періоду 29 липня не виключає врахування липневого індексу.

60. Офіційні індекси за травень, червень і липень 2025 року становлять відповідно 101,3%, 100,8% і 99,8%. За методикою послідовного перемножування та округлення сукупного індексу до одного знака після коми, викладеною, зокрема, в пунктах 27-35 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, для боргу з квітневих актів сукупні індекси за травень-червень і за травень-липень становлять відповідно 102,1% і 101,9%, а для боргу з травневих актів за червень і за червень-липень - відповідно 100,8% і 100,6%. Липнева дефляція обов`язково впливає на обидві групи.

61. Суми встановлених судами квітневих актів становлять 97 794 032,99 грн (97 096 885,72 + 697 030,84 + 116,43), травневих - 196 671 112,13 грн (196 659 320,48 + 11 791,53 + 0,12). Заявлені 3 627 043,59 грн відтворюються як 2,1% від першої групи і 0,8% від другої: 2 053 674,69 + 1 573 368,90 = 3 627 043,59 грн. Це підтверджує, що позивач застосував травневий та червневий індекси, але не застосував липневий.

62. Якщо взяти до уваги лише встановлені суми актів та сукупні індекси до липня, контрольний підрахунок без урахування коригування від 24.06.2025 становить 3 038 113,30 грн: 1,9% від квітневої групи і 0,6% від травневої. Апеляційний суд окремо встановив коригування бази квітневого акта на 2 287,45 грн і визначив кінцевий розмір 3 038 117,85 грн. Отже, відхилення переважної частини різниці між позовом та присудженою сумою пояснюється саме необхідністю врахувати липень усередині позовного періоду, а не потребою включати серпень до нього.

63. На дату подання позову 19.08.2025 серпень не завершився, тому довід скаржника про неможливість застосування серпневого індексу правильний. Проте він не спростовує обов`язку застосувати липневий індекс 99,8% до боргу за період до 29.07.2025 і не доводить права на заявлені додаткові 588 925,74 грн.

Щодо обов`язку суду перевірити розрахунок і доводів про контррозрахунок

64. За статтями 74, 79, 86, 236 і 237 ГПК позивач доводить підстави та розмір вимоги, а суд оцінює подані сторонами матеріали і встановлює суму, яка випливає з доведених обставин та застосовного права.

65. У постанові від 02.10.2020 у справі №911/19/19 викладено правило, що суд перевіряє зроблений позивачем розрахунок і, коли знаходить у ньому помилку, самостійно визначає належну суму в межах заявленого часу та граничної суми позову; він може запропонувати докладніший розрахунок позивачу чи контррозрахунок відповідачу.

66. Можливість вимагати контррозрахунок не встановлює умови, без дотримання якої суду заборонено виправити помилку. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, Верховний Суд у постановах від 04.02.2021 у справі №904/1360/19 і від 08.12.2022 у справі №921/542/20 наголосили на обов`язку дослідити розрахунок, а в разі незгоди навести аргументи його спростування і власний розрахунок.

67. Неоскарження окремої арифметичної дії відповідачем не перетворює помилкову суму на належну до стягнення.

68. Постанови від 16.02.2022 у справі №910/4519/21, від 11.03.2025 у справі №910/1954/23 та від 17.09.2025 у справі №910/11060/24 про відсутність своєчасних заперечень або контррозрахунку стосуються розрахунків, уже перевірених судами, або спроби подати новий контррозрахунок на пізнішій стадії; вони не звільняють суд від перевірки розрахунку.

69. У цій справі відповідач оспорював правильність нарахувань ще в суді першої інстанції.

70. Стаття 238 ГПК вимагає мотивованої оцінки доказів і доводів сторін, а ст.282 цього Кодексу - викладу мотивів постанови апеляційного суду.

71. Суд першої інстанції не пояснив власний підрахунок 3 041 009,45 грн, що правильно констатував апеляційний господарський суд. Він встановив суми актів, період нарахування до 29.07.2025, червневе коригування та відповідний результат, але помилково вказав серпень місяцем дефляції в позовному періоді.

72. Верховний Суд викладає оцінку цього доводу в цій постанові. Оскільки відповідний липневий індекс належить застосувати в межах позову, наведений недолік мотивування не спричинив неправильного вирішення оскарженої вимоги.

Щодо перевірки розрахунку судом касаційної інстанції

73. Частина 2 ст.300 ГПК забороняє встановлювати нові обставини, визнавати доведеними факти, яких не встановили попередні суди, чи переоцінювати докази. Вона не забороняє виконати математичну дію з уже встановленими сумами, датами та офіційними індексами для перевірки правильності застосування ч.2 ст.625 ЦК.

74. Верховний Суд у пунктах 32-37 постанови від 26.06.2020 у справі №905/21/19 самостійно перевірив арифметичні дії за встановленими показниками. У постанові від 12.09.2024 у справі №916/1719/22 Верховний Суд виходив з можливості завершити перегляд, коли всі необхідні обставини встановлено.

75. Висновок з постанови від 05.12.2023 у справі №921/481/22 щодо меж касаційного перегляду стосується переоцінки доказів, а не перевірки арифметичних дій із уже встановленими показниками.

76. У цій справі суди встановили суми за актами, кінцеву дату заявленого періоду, дату коригування та факт сплати боргу після закінчення цього періоду.

77. Верховний Суд перевіряє застосування опублікованих місячних індексів до цих обставин. Застосування індексу за липень замість помилково вказаного серпневого не змінює висновку про відмову в стягненні 588 925,74 грн.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

78. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

79. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

80. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Судові витрати

81. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 у справі №910/10309/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді О. Мамалуй

В. Студенець