Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №926/3114/26 — Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Справа № 926/3114/26

За позовом Акціонерного товариства "Запорізький Завод Феросплавів"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Укртехснаб”

про стягнення передоплати ти штрафу в сумі 73 596,83 грн

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Пупеза Є.Д.

Представники сторін:

Від позивача (в режимі ВКЗ) – адвокат Верба В.В.

Від відповідача – не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Укртехснаб" про стягнення передоплати ти штрафу в сумі 73 596,83 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 18 серпня 2025 року між АТ “Запорізький Завод Феросплавів” та ТОВ “Виробниче підприємство “Укртехснаб” укладено договір поставки № 200, на виконання якого сторонами укладено додаткові угоди № 5 від 31березня 2026 року та № 6 від 11 травня 2026 року щодо поставки товару загальною вартістю 84 999,00 грн.

На виконання умов зазначених додаткових угод, позивач здійснив передоплату у загальному розмірі 42 499,50 грн., однак відповідач у визначені договором строки товар не поставив, листів про готовність товару до відвантаження не направив.

При цьому, на вимоги позивача щодо виконання зобов`язань відповідач повідомив про відмову від поставки, посилаючись на закриття відділень “Нової пошти” у м. Дружківка. У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо поставки товару, позивач вимагав повернення сплаченої передоплати, однак грошові кошти у розмірі 42 499,50 грн. відповідачем не повернуті.

З огляду на порушення відповідачем строків поставки та неповернення передоплати позивач, посилаючись на умови договору, просить стягнути з відповідача 42 499,50 грн. передоплати та 31 097,33 грн. штрафних санкцій, а також понесені судові витрати.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2026 року, судову справу № 926/3114/26 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24 серпня 2026 року.

Ухвалою суду від 24 серпня 2026 року підготовче засідання по справі № 926/3114/26 відкладено на 09 вересня 2026 року; вирішено додатково повідомити відповідача про дату, час і місце розгляду справи, розмістивши оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України, на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09 вересня 2026 року закрито підготовче провадження у справі № 926/3114/26; призначено справу до розгляду по суті на 30 вересня 2026 року.

Відповідач явку належного представника в судове засідання 30 вересня 2026 року вкотре не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання.

В силу приписів частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Так, відповідач як юридична особа, не виконав імперативні приписи статті 6 ГПК України щодо реєстрації в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Крім цього, відповідач повідомлявся шляхом надіслання ухвал суду на його юридичну адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому, до суду повернулися без вручення адресовані відповідачу поштові відправлення з ухвалами суду з зазначенням причин невручення “адресат відсутній”.

Частиною 2 статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Установлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 липня 2020 року у справі № 904/2584/19.

Крім того, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б.

Згідно статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень”, кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Вищевказані ухвали Господарського суду Чернівецької області були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Окрім того, відповідач додатково повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України, на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області

Відповідно до змісту частини 4 статті 122 ГПК України, з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 178 ГПК України визначено, що у разі ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд констатує належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання. Відповідач своїм правом на участь у судових засіданнях та подання відзиву на позов не скористався, причин неявки суду не повідомив.

За таких обставин суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 30 вересня 2026 року підтримав позов та просив його задовольнити.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, вступну та резолютивну частину рішення у даній справі проголошено у судовому засіданні 30 вересня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, 18 серпня 2025 року між Акціонерним товариством “Запорізький Завод Феросплавів” (далі – Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укртехснаб” (далі – Постачальник) укладено Договір поставки № 200 (далі - Договір).

Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (далі по тексту Товар), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно пункту 2.1. Договору, детальна інформація про кількісні та якісні характеристики Товару міститься в додатках (специфікаціях) та додаткових угодах до цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві Товар на умовах та у спосіб, зазначеними у додатку (специфікації) або додаткових угодах до цього Договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010 ) (далі - Правила Інкотермс).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 Договору, Постачальник зобов`язується поставити Товар Покупцеві у строки, визначені в додатку та додаткових угодах до цього договору. Поставка Товару повинна бути поставлена одною партію в одному автотранспортному засобі, або згідно з графіком, якщо це оговорено додатками, специфікаціями чи додатковими угодами до цього договору.

На виконання умов зазначеного Договору, 31 березня 2026 року між Сторонами укладено Додаткову угоду № 5 до Договору поставки № 200. (далі – Додаткова угода №5).

Згідно змісту пункту 1 Додаткової угоди № 5, Постачальник зобов`язується передати Покупцеві Товар у строки та за номенклатурою на загальну суму 37 900,00 грн без ПДВ.

Пунктом 2 Додаткової угоди № 5 передбачено, що термін поставки становить 20 календарних днів з дати передоплати, відповідно до п.5.1 цієї додаткової угоди.

Також, 11 травня 2026 року між Сторонами укладено Додаткову угоду № 6 від до Договору поставки № 200 (далі – Додаткова угода № 6).

Відповідно до змісту пункту 1 Додаткової угоди № 6, Постачальник зобов`язується передати Покупцеві Товар у строки та за номенклатурою на загальну суму 47 099,00 грн без ПДВ.

Пунктом 2 Додаткової угоди № 6 визначено, що термін поставки становить 30 календарних днів з дати передоплати, відповідно до п.5.1 цієї додаткової угоди.

Таким чином, відповідно до погоджених сторонами умов, поставка товару за Додатковою угодою № 5 мала бути здійснена не пізніше 05 травня 2026 року, а за Додатковою угодою № 6 – не пізніше 27 червня 2026 року.

Згідно пункту 5.1. укладених Додаткових угод, Покупець здійснює передоплату на поточний рахунок Постачальника шляхом перерахування безготівкових коштів у розмірі 50% від суми вартості товару згідно специфікації протягом 5 робочих днів з дати укладення даного договору на підставі наступних документів:

- оригіналу рахунку на передоплату, або його копії з подальшим наданням оригіналу на протязі 5 (п`яти) робочих днів від дати проведення передоплати;

оригіналу довідки, оформленої згідно п. 4.1.8. договору (або її копії з подальшим наданням оригіналу на протязі 5 (п`яти) робочих днів від дати проведення передоплати);

Якщо оригінали документів пересилаються поштою, моментом отримання їх Покупцем є календарний штамп пошти про вручення.

Згідно частини 1 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом, позивач на виконання умов Додаткових угод № 5 та № 6 здійснив передоплату за товар у загальному розмірі 42 499,50 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 423157 від 28 травня 2026 року та № 422295 від 14 квітня 2026 року.

Водночас, відповідач у погоджені сторонами строки товар не поставив, а отримані від позивача кошти не повернув.

При цьому, листом № 19 від 22 червня 2026 року у відповідь на лист позивача, відповідач фактично повідомив позивача про відмову від поставки товару за Додатковими угодами № 5 та № 6, посилаючись на закриття відділень “Нової пошти” у м. Дружківка.

23 червня 2026 року, позивач направив відповідачу лист № ІІІ-ІІ-І/720, у якому зазначив про нарахування штрафних санкцій за порушення строків поставки та відмову від виконання зобов`язань. При цьому, для уникнення штрафних санкцій запропонував відповідачу розглянути можливість доставки товару альтернативними способами.

В подальшому, позивач направив відповідачу лист № ІІІ-ІІ-І/721 від 25 червня 2026 року з вимогою про повернення протягом 3-денного терміну передоплати в повному обсязі, у разі відсутності відвантаження товару до 28 червня 2026 року.

Проте Товар відповідачем поставлений не був, а отримана від позивача передоплата у розмірі 42 499,50 грн станом на дату звернення до суду не повернута.

Згідно пункту 10.1. Договору, особливою підставою укладення даного Договору є усвідомлена переконаність Сторін у сумлінному виконанні обох Сторін прийнятих на себе зобов`язань за даним Договором, сформована на високій оцінці ділової репутації обох Сторін, особистих і професійних якостях його посадових осіб та осіб, що діють від його імені і в його інтересах (надалі іменуються - Посадові особи).

Пунктом 5.8 Договору передбачено, що у разі отримання передоплати та невиконання зобов`язань з поставки продукції Постачальник зобов`язаний протягом 3-х банківських днів з моменту отримання від Покупця вимоги/листа повернути на поточний рахунок Покупця грошові кошти в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відтак, з огляду на невиконання відповідачем зобов`язань щодо поставки Товару позивач, відповідно до пункту 5.8 Договору, звернувся до відповідача з вимогою щодо повернення сплаченої передоплати в сумі 42 499,50 грн. Однак, зазначене звернення залишене без відповіді та виконання.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи зазначене вище, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суму передоплати в сумі 42 499,50 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем погоджених сторонами строків поставки товару, позивач заявив до стягнення передбачені договором штрафні санкції.

Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання

Згідно пункту 10.3. Договору, у разі порушення строків/термінів поставки Товару згідно даного Договору Постачальник сплачує Покупцю штраф за весь час прострочення в розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) Товару.

Водночас, згідно частини 2, 3 статті 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, при визначенні правової природи передбаченої пунктом 10.3 Договору відповідальності, суд виходить не лише з назви, використаної сторонами у Договорі, а зі змісту відповідної умови та способу обчислення неустойки.

Оскільки передбачена договором відповідальність у розмірі 0,5 % визначається залежно від кількості днів прострочення та нараховується за кожен день такого прострочення, за своєю правовою природою вона має ознаки пені.

Натомість передбачена тим самим пунктом договору відповідальність у розмірі 10 % від суми не поставленого (недопоставленого) товару застосовується одноразово у разі прострочення поставки понад 10 календарних днів та за способом обчислення відповідає штрафу, передбаченому частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України.

Таким чином, умовами пункту 10.3 Договору сторони погодили два самостійні види відповідальності, які застосовуються за різних умов: пеню за кожен день прострочення поставки та одноразовий штраф у разі перевищення прострочення понад 10 календарних днів.

З огляду на встановлений судом факт порушення відповідачем строків поставки товару та враховуючи умови пункту 10.3 Договору, позивач набув право на застосування передбачених договором заходів відповідальності.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок штрафних санкцій, суд встановив його арифметичну правильність та відповідність умовам Договору.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 12 696,50 грн за порушення строків поставки за Додатковою угодою № 5, пені в сумі 5 651,88 грн за порушення строків поставки за Додатковою угодою № 6, а також штраф у розмірі 10 % від суми не поставленого товару в сумі 8 499,00 грн у зв`язку з простроченням поставки більше ніж на 10 календарних днів є обґрунтованими.

Крім цього, в пункті 10.10. Договору сторони передбачили, що при неповерненні або не повному поверненні передоплати на вимогу Покупця Постачальник повинен сплатити Покупцеві штраф в розмірі 10% неповернутої суми, а також сплатити пеню в розмірі 0,2% за кожний день прострочення неповернутої суми.

Як встановлено судом вище, відповідач отримав від позивача передоплату в загальному розмірі 42 499,50 грн, товар у встановлені договором строки не поставив, а після отримання вимоги позивача про повернення передоплати отримані грошові кошти не повернув. Відтак, наявні передбачені пунктом 10.10 Договору умови для застосування відповідальності за неповернення передоплати.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу, передбаченого пунктом 10.10 Договору, у розмірі 10 % від неповернутої суми передоплати є обґрунтованою. Відтак, заявлена вимога про стягнення штрафу у сумі 4 249,95 грн підлягає задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що вказаний штраф застосовується за інше порушення договірного зобов`язання, ніж передбачені пунктом 10.3 Договору санкції за порушення строків поставки товару, а саме за невиконання обов`язку щодо повернення отриманої передоплати після пред`явлення відповідної вимоги Покупця. Отже, його стягнення не призводить до подвійного притягнення відповідача до відповідальності за одне й те саме порушення.

Згідно частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 13, 73 – 79, 86, 123, 129, 194, 219, 222 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Укртехснаб” (60307, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Зелений Гай, вул. Припрутська, буд. 20, код ЄДРПОУ 37467204) на користь Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542) заборгованість в сумі 73 596,83 грн та 2 662,40 грн.

Повний текст рішення складено та підписано – 07 жовтня 2026 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк