Суд: Господарський суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: енергоносіїв
Дата: 06 вересня 2026 р.
Справа: №925/542/26
Суддя: Васянович А.В.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року Справа № 925/542/26
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,
секретар судового засідання – Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від позивача – Шмирова О.М.– за довіреністю,
від відповідача – Орлова Т.І. – за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного акціонерного товариства «Національна енергетична
компанія «Укренерго», м. Київ
до акціонерного товариства «Черкасиобленерго», м. Черкаси
про стягнення 615 205 грн. 01 коп.
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» до акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про стягнення 615 205 грн. 01 коп. заборгованості, а саме: 9 333 грн. 19 коп. – суми основного боргу, 48 709 грн. 57 коп. – 3% річних та 557 162 грн. 25 коп. – інфляційних втрат, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0530-01041 від 09 травня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання було призначено на 09 год. 00 хв. 28 травня 2026 року.
Ухвалою від 28 травня 2026 року суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи в підготовчому засіданні на 09 год. 30 хв. 26 червня 2026 року.
Проте, судове засідання призначене на 09 год. 30 хв. 26 червня 2026 року не відбулося, у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 26 червня 2026 року суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, а розгляд справи в підготовчому засіданні було призначено на 09 год. 00 хв. 15 липня 2026 року.
Ухвалою суду від 15 липня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті було призначено на 09 год. 00 хв. 07 вересня 2026 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, проте, відзиву на позов суду не надав.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач подав заяву (клопотання) про зменшення судом заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат на 50%.
В обгрунтування клопотання про зменшення 3 % річних та інфляційних втрат відповідач наголошував на тому, що з моменту введення воєнного стану здійснення відповідачем господарської діяльності у значній мірі є ускладненим. Систематичні масовані ракетні обстріли російською федерацією території України, відсутність електроенергії, порушення логістичних маршрутів призвело до зменшення обсягу прибутку, який отримує підприємство від власної господарської діяльності, як оператор системи розподілу електричної енергії.
Відповідач є об`єктом критичної інфраструктури, а саме юридичною особою, яка відповідає за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності, виконує аварійно-ремонтні роботи з відновлення ліній електропередач, зокрема і після ракетних ударів рф.
Відповідача віднесено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Прострочення виконання грошового зобов`язання, допущене відповідачем, не завдало позивачу збитків.
Відповідач наголошує на тому, що незважаючи на вказані обставини та труднощі, він продовжує виплачувати заробітну плату своїм працівникам, сплачувати податки до бюджету, відновлювати енергосистему.
Позивач заперечував щодо клопотання відповідача з підстав наведених у своїх письмових поясненнях.
В судовому засіданні, яке відбулося 07 вересня 2026 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/542/26.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є юридичною особою, що утворена 29 липня 2019 року як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 73 від 15.02.2019 та розпорядження Кабінету Міністрів України № 829-р від 22.11.2017 «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 802 від 29.08.2012, п. 3.2 Статуту НЕК «Укренерго», затвердженого наказом Міністерства енергетики України № 218 від 21.09.2021.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Оператором системи передачі (ОСП) є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії (ч. 1 ст. 31 України "Про ринок електричної енергії").
Функції оператора системи передачі виконує приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія «Укренерго» (позивач).
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" на оператора системи передачі покладено функції адміністратора розрахунків (АР) - юридична особа, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку: розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються:
1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби;
2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Відповідно п. 7, 12, 46, 72, 89 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії":
- балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;
- відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів;
- небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку;
- сторона, відповідальна за баланс, - учасник ринку, зобов`язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи);
- регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема, про врегулювання небалансів.
Відповідно до ст. 70 Закону України "Про ринок електричної енергії":
- усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії (ч. 1);
- сторони, відповідальні за баланс, зобов`язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі (ч. 2);
- купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів (ч. 4);
- оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором (ч. 5);
- вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку (ч. 6).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 307 (зі змінами) затверджені Правила ринку (далі - Правила ринку), якими визначено порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України.
Згідно з пунктом 1.1.4 глави 1.1 розділу І Правил ринку, скорочення, що застосовуються в цих Правилах, мають такі значення: АР - адміністратор розрахунків, ОСП - оператор системи передачі, СВБ - сторона відповідальна за баланс.
Відповідно до абз. 11 пункту 1.1.2 глави 1.1, пункту 1.3.2 глави 1.3 розділу І Правил ринку, договір про врегулювання небалансів електричної енергії - договір, відповідно до якого суб`єкт господарювання набуває статусу учасника ринку та здійснюється врегулювання небалансів електричної енергії. Для суб`єктів господарювання, визначених у пункті 1.2.1 глави 1.2 розділу І Правил ринку (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) обов`язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП, що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору.
Кандидат в учасники ринку, який бажає здійснювати операції на ринку електричної енергії України, повинен надати ОСП (у якості АР) належним чином заповнену заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком 2 до цих Правил (пункт 1.3.5 глави 1.3 розділу І Правил ринку).
Після отримання відповідної заяви-приєднання ОСП перевіряє повноту та правильність її заповнення та у разі відсутності підстав для її відхилення впродовж 2 робочих днів після отримання вносить кандидата до реєстру учасників ринку та присвоює йому відповідний ідентифікатор договору учасника ринку та дату акцептування заяви-приєднання, про що повідомляє учасника ринку (пункт 1.3.7 глави 1.3 розділу І Правил ринку).
За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) зобов`язання виникають, зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, наказом НЕК «Укренерго» від 03 квітня 2019 року №204 затверджено умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії, із подальшими змінами в редакції наказів НЕК "Укренерго" від 22 квітня 2025 року №285 та від 17 жовтня 2025 року №822.
Акціонерним товариством «Черкасиобленерго» було подано заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.
Листом НЕК «Укренерго» №01/17356 від 15 травня 2019 року повідомило акціонерне товариство «Черкасиобленерго» про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, ідентифікатор договору № 0530-01041, дата акцептування 09 травня 2019 року.
Таким чином, 09 травня 2019 року між сторонами укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 0530-01041.
Умовами договору передбачено:
п.1.2. усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електричну енергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії;
п. 1.2. з метою врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс (далі – СВБ), або передати свою відповідальність іншій СВБ шляхом вдодження до її балансуючої групи. Електопостачальники є СВБ своїх споживачів. Учасники ринку, що також є СВБ, зобов`язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії своїх балансуючих груп перед ОСП;
п. 1.3. купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії учасника ринку здійснюється між СВБ та ОСП за договором про врегулювання небалансів електричної енергії;
п. 1.5. врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення учасником ринку, що також є СВБ, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з ОСП в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів електричної енергії, визначеними відповідно до правил ринку;
п.2.1. вартість небалансів електричної енергії учасника ринку розраховується ОСП для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цього учасника ринку та цін небалансів електричної енергії, визначених відповідно до правил ринку;
п.2.2. порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку;
п. 3.1. при невиконанні аба неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього договору та законодавства України;
п. 3.3. ОСП зобов`язаний виконувати обрахунки за небаланси електричної енергії та пов`язані з ними розрахунки відповідно до цього договору та додатків до нього
п. 5.1. виставлення рахунків та здійснення платежів у рамках розрахункових сум здійснюються відповідно до процедур та графіків, зазначених правил;
п. 10.1. цей договір набирає чинності з моменту надання учасником ринку заяви про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява про укладення договору
п. 10.2. якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.
п. 11.1 сторони погоджуються з тим, що ОСП у разі необхідності вносить зміни та доповнення до цього договору. Змінений договір оприлюднюється на сайті ОСП. Якщо учасник ринку не ініціював розірвання цього договору протягом 1 місяця з моменту зміни, вважається, що він погодився зі зміненим договором.
Згідно з п. 1.11.1-1.11.6 Правил ринку за допомогою системи управління ринком (СУР) здійснюється управління всіма процесами, зокрема, проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. Система управління ринком забезпечує, зокрема, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. ОСП в якості відповідального оператора системи управління ринком вибирає, встановлює, експлуатує і підтримує систему відповідно до положень цих Правил. Учасники ринку мають право на доступ до інформації, що міститься в системі управління ринком, та стосується їх безпосередньо.
Отже, відповідач як учасник ринку володіє відповідними даними і має доступ до системи управління ринком (програмний комплекс Market Management System, MMS), інформація про роботу якої є публічно доступною на офіційному вебсайті позивача за адресою https://ua.energy/novyj-rynok-e-e/market-management system/.
Відповідно до пп. 1 п. 3.3 договору ОСП (позивач) зобов`язаний виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до договору та Правил ринку.
Згідно з п. 1.8.1 гл. 1.8 р. I Правил ринку АР (позивач) зокрема, обчислює обсяги небалансів та наданих послуг на ринку електричної енергії, виставляє рахунки та стягує та оплачує платежі, передбачені цими Правилами, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розділу V цих Правил.
Розділом VII Правил ринку врегульовано питання щодо виставлення рахунків та платежів, у тому числі виставлення рахунків за небаланси електричної енергії.
Так, відповідно до п. 7.3.2 гл. 7.3 р. VII Правил ринку:
АР через СУР, на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування місячного звіту СВБ;
СВБ зобов`язана впродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування місячного звіту СВБ забезпечити на рахунку ескроу СВБ наявність коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до місячного звіту СВБ;
з урахуванням даних місячного звіту СВБ оформлюється акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у порядку, встановленому договором про врегулювання небалансів електричної енергії.
АР о 08:00 на третій робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП кошти в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів.
Крім того, після формування в системі управління ринком (MMS) щодекадних рахунків дані комерційного обліку електричної енергії можуть уточнюватись (оновлюватись).
У зв`язку з цим Правилами ринку (додаток 10) встановлено Правила врегулювання, згідно з якими здійснюються розрахунки врегулювання.
Так, згідно з п. 1.1. Правил коригування додатку 10 до Правил ринку (в редакції чинній на момент виникнення заборгованості), розбіжності між учасником ринку та ОСП щодо даних комерційного обліку врегульовуються між ОСП та СВБ шляхом проведення планових та позапланових коригувань у випадку надання АКО до АР оновлених сертифікованих даних комерційного обліку.
Пунктом 1.4. Правил корегування додатку 10 до Правил ринку для планового та позапланового коригування АР здійснює:
розрахунок обсягу та вартості небалансів СВБ;
формування звіту про коригування;
формування коригувального акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів.
Згідно з п. 3.2 Правил коригування:
АР протягом робочого дня, наступного за днем отримання від АКО оновлених сертифікованих даних комерційного обліку для проведення планового коригування з урахуванням опрацьованих зауважень СВБ щодо інформації, що зазначена у попередньому звіті про коригування, через CУР формує звіт про коригування та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування звіту про коригування.
СВБ зобов`язана впродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування звіту про коригування забезпечити на рахунку ескроу СВБ наявність коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ, у необхідному обсязі відповідно до звіту про коригування.
АР на другий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування звіту про коригування формує та надсилає СВБ акт коригування.
АР о 08:00 на третій робочий день з дня надсилання повідомлення про формування звіту про коригування перераховує з рахунку ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП кошти в обсязі, необхідному відповідно до акта коригування.
СВБ упродовж трьох робочих днів з дня отримання Акта коригування у разі згоди із розрахунками АР підписує акт коригування та надсилає його АР.
У разі незгоди із даними Акта коригування СВБ протягом трьох робочих днів з дня його отримання надсилає АР обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір.
У разі ненадання СВБ до АР підписаного акта коригування у визначений цим додатком строк до здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними у цьому акті коригування.
Якщо СВБ протягом трьох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта коригування не ініціювала спір та не направила до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник акта коригування, то такий акт коригування вважається підписаним СВБ.
При визначенні суми оплати у акті коригування враховується сума заборгованості за актом купівлі-продажу та наявних актів коригування в межах одного звітного періоду (місяця).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сформовано та скеровано відповідачу наступні документи:
акт № СВБ_02_2026_02_0530 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 28 лютого 2026 року згідно з договором від 09 травня 2019 року № 0530-01041, в п. 2 якого зазначено: «сума коштів, яка підлягає оплаті (списання з рахунку ескроу) зі сторони СВБ, за електричну енергію для врегулювання небалансів: 32 731 144 грн. 45 коп., в тому числі ПДВ 5 455 190 грн. 74 коп. (а.с. 115);
акт-корегування (врегулювання) №ВР/23/02-0530 від 19 червня 2024 року до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 28 лютого 2023 року № ВН/23/02-0530, акту-корегування (врегулювання) від 10 травня 2023 року № ВР/23/02-0530 згідно з договором від 09 травня 2019 року № 0530-01041, в п. 2 якого зазначено: збільшення загальної вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП становить: 9 333 грн. 19 коп., в тому числі ПДВ 1 555 грн. 53 коп. (а.с.119);
акт-корегування (врегулювання) № СВБ_ВР_03_2022_02_0530 від 23 квітня 2025 року до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 28 лютого 2022 року № ВН/22/02-0530, акту-корегування (врегулювання) від 18 липня 2022 року ВР/22/02-0530 згідно з договором від 09 травня 2019 року № 0530-01041, в п. 2 якого зазначено: зменшення загальної вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП, становить: 27 грн. 89 коп., в т.ч. ПДВ 4 грн. 65 коп. (а.с.117);
коригуючий звіт (ідентифікатор звіту № 0704202500169) від 23 квітня 2025 року на загальну суму 27 грн. 89 коп. за розрахунковий період лютого 2022 року. Кінцевий термін оплати цього звіту – 28 квітня 2025 року (а.с.83-93);
місячний звіт (ідентифікатор звіту № 1103202600232) від 11 березня 2026 року на загальну суму 32 731 144 грн. 45 коп. з ПДВ за розрахунковий період лютий 2026 року, кінцевий термін оплати цього звіту – 13 березня 2026 року (а.с.94-114);
рахунок - фактуру № 1904202400799 від 02 квітня 2025 на загальну суму 9 333 грн. 19 коп. з ПДВ за розрахунковий період лютого 2023 року; кінцевий термін оплати - 07 квітня 2025 року (а.с.81-82).
Однак, АТ «Черкасиобленерго» вимоги розділу 5 договору, п. 7.7.3. Правил ринку та п. 3.2. Правил коригування виконав лише частково та з порушенням строків, а саме: відповідно до платіжного доручення № 4402 від 15 травня 2025 року було сплачено 27 грн. 89 коп., відповідно до платіжного доручення № ЕскрСВБ6406 від 01 квітня 2026 року було сплачено 32 731 144 грн. 45 коп. (а.с.124).
Таким чином, за врегулювання небалансів електричної енергії у лютому 2023 року відповідач має заборгованість в розмірі 9 333 грн. 19 коп.
Доказів сплати боргу матеріали справи не містять.
Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).
Як вже зазначалося вище, строк оплати боргу настав 07 квітня 2025 року.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України заявлено вимогу про стягнення 557 162 грн. 25 коп. – інфляційних втрат та 48 709 грн. 57 коп. – 3% річних (а.с. 12 зворотня сторона).
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 квітня 2020 року у справі №910/4590/19 (провадження №12-189гс19), аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст. 625 ЦК України зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови), а поєднання цих вимог в одній справі не є обов`язковим.
Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «LIGA 360» судом встановлено, що розмір 3% річних та інфляційних втрат позивачем нараховано вірно.
Наведений вище розрахунок відповідачем не спростовано, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Стосовно клопотання відповідача про зменшення заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат на 50% судом враховано наступне:
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року у справі №903/602/24 конкретизувала правовий висновок, викладений в її постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) та зазначила, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519). Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об`єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати. Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.
Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу.
Отже, клопотання відповідача суд відхиляє.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиобленерго» (ідентифікаційний код 22800735, вул. Гоголя, 285, м. Черкаси) на користь приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (ідентифікаційний код 00100227, вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ) – 9 333 грн. 19 коп. основного боргу, 48 709 грн. 57 коп. 3% річних, 557 162 грн. 25 коп. інфляційних втрат та 7 382 грн. 46 коп. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 06 жовтня 2026 року.
Суддя А.В.Васянович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua