Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №925/984/26 — Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Справа № 925/984/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності

«Укрінтеренерго», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський

проектний інститут землеустрою», м. Черкаси

про стягнення 10 140 грн. 49 коп.,

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський проектний інститут землеустрою» про стягнення з відповідача 10 140 грн. 49 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію за січень 2021 року, а саме: 3 695 грн. 52 коп. - суми основного боргу, 561 грн. 82 коп. - пені, 2 955 грн. 08 коп. - інфляційних втрат та 2 928 грн. 07 коп. - 15% річних, у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також судом було встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

05 серпня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві на позов відповідач зазначав, що 03 серпня 2026 року ним було здійснено оплату за поставлену електроенергію в січні 2021 року в сумі 3 962 грн. 52 коп.

Водночас, відповідач заперечує факт отримання ним 15 березня 2021 року акту купівлі-продажу електроенергії за січень 2021 року та рахунку на оплату.

Відповідач вважає, що позивачем не було здійснено заходів досудового врегулювання спору, оскільки відповідач не отримував від позивача відповідної вимоги.

Відомості про реорганізацію ДП «Черкаський інститут землеустрою» було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Повідомлення про припинення і можливість кредиторів заявляти свої вимоги до підприємства також було оприлюднено в ЗМІ (газета Голос України № 150(402) від 31липня 2025 року).

Проте, позивачем не заявлялися вимоги щодо заборгованості.

Вимог щодо боргу також не отримував і відповідач як правонаступник ДП «Черкаський інститут землеустрою».

Розглянувши матеріали справи, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі ДПЗД «Укрінтеренерго») відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року №1023-р, ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ, Правила), виконує функції постачальника «останньої надії» та діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої за постановою НКРЕКП від 06 листопада 2018 року № 1344.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року №1023-р (зі змінами) ДПЗД «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» на період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2026 року.

Положенням ч. 6 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» (тут і далі станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 затверджено типовий договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до Правил).

На виконання вимог ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» в мережі Інтернет за адресою: www.uie.kiev.ua ДПЗД «Укрінтеренерго» розміщено публічну оферту: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», комерційну пропозицію № 3 від 07 червня 2019 року для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», додаток № 1 до договору (надалі - комерційна пропозиція).

Згідно з ч. 8 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Згідно з п. 6.2.1 ПРРЕЕ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником «останньої надії» у випадках, визначених у розділі III цих Правил.

Положенням пункту 6.2.4 ПРРЕЕ встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача (споживачів) на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.

Відповідно до положень пункту 10 Постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (у редакції, чинній до 01.07.2024) до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор систем розподілу (далі ОСР).

Функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії щодо відповідача у спірний період виконував відповідний ОСР, а саме публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» (ОСР).

Публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» відповідно до вимог ПРРЕЕ було надано позивачу інформацію про переведення Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на постачання електричної енергії до позивача, як постачальника «останньої надії», а саме: направлено листа від 31 грудня 2020 року № 9387/030101 з повідомленням оператора системи про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії», згідно з яким підприємство переведено на постачання електричної енергії до постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» з 01 січня 2021 року.

На підставі наведеного, Державне підприємство «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» приєдналося до публічного договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який відповідно до ч. 8 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу, та в період січня 2021 року споживало електричну енергію від постачальника «останньої надії» на умовах зазначеного договору.

Разом з тим, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських установ щодо Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (ЄДРПОУ 00709709) - юридична особа припинена, стан суб`єкта: припинено, дата запису: 13 травня 2026 року, номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи: 1011101120103000030, підстава для внесення запису про державну реєстрацію: ДР припинення ЮО в результаті реорганізації.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 17 липня 2025 року № 1076 «Про припинення юридичної особи - державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» шляхом реорганізації» Державне підприємство «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» реорганізовано шляхом його приєднання до покупця єдиного майнового комплексу державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» - товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський проектний інститут землеустрою».

Згідно з ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частин 1, 5 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до ЄДР запису про її припинення.

Згідно з частиною 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в ЄДР, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в ЄДР, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

При цьому, статтями 104, 107 ЦК України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, до правонаступника.

В постанові від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий момент не може пов`язуватися з внесенням запису до ЄДР про припинення реорганізованої юридичної особи. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в ЄДР запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

Відповідно до частин 2, 3 статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Втім, при реорганізації юридичної особи в формі приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відбулось універсальне правонаступництво усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», які перейшли до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський проектний інститут землеустрою».

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаський проектний інститут землеустрою» є правонаступником Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», а отже, є належним відповідачем по справі за цим позовом.

Умовами публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» передбачено:

п. 2.1. за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція);

п. 3.1. постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у п. 3.2 цієї глави;

п. 3.6. початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ;

п. 3.7. у разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником умови договору з постачальником «останньої надії» вважаються прийнятими споживачем;

п. 5.1. споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», яка є додатком до цього договору (комерційна пропозиція);

п. 5.8. розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць;

п. 5.10. оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем;

п. 5.15. споживач має право обрати на розрахунковий період іншого електропостачальника в установленому ПРРЕЕ порядку за умови, що в нього є договір про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з оператором системи, та відсутнє припинення постачання електричної енергії внаслідок наявної заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником;

п. 6.2. споживач зобов`язується, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; у разі укладення договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником споживач повідомляє про це постачальника та здійснює розрахунки у терміни, визначені у порядку зміни електропостачальника, встановленому ПРРЕЕ;

п. 9.1. за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством;

п. 13.1. цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

Відповідно до п. 4.1 умов комерційної пропозиції № 3 від 07 червня 2019 року (далі - комерційна пропозиція), яка є додатком до Договору, споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

У разі неотримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100 % оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.

Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі).

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ (п. 4.2. комерційної пропозиції).

Рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС постачальнику. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше) (п. 4.3. умов комерційної пропозиції).

Пунктом 6.1. комерційної пропозиції встановлено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п. 7.4. комерційної пропозиції споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Згідно з п. 14. комерційної пропозиції, керуючись статтею 259 ЦК України сторони домовились встановити в цьому договорі збільшений строк позовної давності: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років та строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п`ять років.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» ОСР зобов`язаний при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором.

ОСР щомісяця надає постачальнику «останньої надії» звіти щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку, на підставі яких постачальник «останньої надії» визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем.

На виконання умов договору ДПЗД «Укрінтеренерго» на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії, отриманих від ОСР відповідачу було виставлено: на підставі наданого з листом ОСР від 08 лютого 2021 року № 1087/030101 звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2021 року - рахунок № 000000709709/22/О01/10948 від 16 лютого 2021 року та акт № 005241 купівлі-продажу електроенергії за січень 2021 від 31 січня 2021 року на обсяг спожитої електричної енергії - 873 кВт.*год. на загальну суму 3 695 грн. 52 коп. (з ПДВ).

Зазначені рахунок та акт були надіслані на адресу споживача рекомендованим поштовим відправленням 0100189542946, яке було отримано представником споживача 15 березня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Щодо доводів відповідача про неотримання вказаних рахунку та акту, суд зазначає, що порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначаються та відносини між ними регулюються Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Згідно з п. 89 Правил надання послуг поштового зв`язку поштові перекази, посилки, інші поштові відправлення з оголошеною цінністю, а також міжнародні реєстровані поштові відправлення (в тому числі згруповані поштові відправлення «Консигнація») видаються адресату (одержувачу) за умови пред`явлення ним документа, що посвідчує особу, або уповноваженій ним особі за умови пред`явлення нею документа, що посвідчує особу, та відповідної довіреності, засвідченої в установленому законодавством порядку, якщо інший порядок отримання відправлень не встановлено оператором поштового зв`язку.

Рекомендоване повідомлення про вручення відправлення містить підпис уповноваженого отримувача, дату отримання та підпис працівника поштового зв`язку.

Враховуючи наведене, доводи відповідача про неотримання ним рахунку та акту суд відхиляє.

У визначений договором строк відповідач не розрахувався з позивачем за поставлену електричну енергію, внаслідок чого станом на момент звернення позивача з цим позовом до суду заборгованість відповідача становила 3 695 грн. 52 коп.

Після відкриття провадження у справі відповідач здійснив оплату боргу в сумі 3 695 грн. 52 коп. що підтверджується платіжною інструкцією від 03 серпня 2026 року № GN-73a30f6f66304, у призначені платежу якої зазначено: «За спожиту електроенергію за січень 2021 р. згідно рах № 000000709709/22/О01/10948 від 16.02.2021, у т. ч. ПДВ (20%) 615,92 грн».

Даний факт позивач не спростував.

Посилаючись на умови договору та ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 561 грн. 82 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 955 грн. 08 коп. та 15% річних у розмірі 2 928 грн. 07 коп.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пункт 3 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п. 5.10. договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.

Згідно п. 4.1 умов комерційної пропозиції споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

Як вже зазначалося вище рахунок від 16 лютого 2021 року № 000000709709/22/О01/10948 та акт № 005241 були отримані відповідачем 15 березня 2021 року.

Отже, строк оплати поставленої електроенергії (товару) в спірний період настав 22 березня 2021 року (20 та 21 березня 2021 року вихідні дні).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вже зазначалося вище, відповідач після відкриття провадження у справі сплатив позивачу 3 695 грн. 52 коп. боргу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року № 13/51-04.

Оскільки відповідачем було сплачено 3 695 грн. 52 коп. основного боргу після звернення позивача до суду, то провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі, крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом.

Тобто, повернення судового збору без відповідного клопотання сторони не допускається.

Щодо решти вимог судом враховано наступне:

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.4. комерційної пропозиції визначено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Тобто, сторони в договорі узгодили інший розмір річних ніж визначений ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 2 928 грн. 07 коп. 15 % річних нарахованих за період з 23 березня 2021 року по 03 липня 2026 року та 2 955 грн. 08 коп. інфляційних витрат за цей період.

Здійснивши перерахунок 15% річних та інфляційних втрат, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «LIGA 360» судом встановлено, що розмір 15% річних позивачем нараховано вірно, відповідачем не спростовано, а розмір інфляційних втрат за спірний період становить 2 948 грн. 43 коп.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що заявлені вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 6.1. комерційної пропозиції за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

При цьому, відповідно до п. 13.1 комерційної пропозиції сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 561 грн. 82 коп. пені нарахованої за період прострочення з 23 березня 2021 року по 23 лютого 2022 року.

Перевіривши нарахування пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій програми «LIGA 360», судом встановлено, що пеню розраховано позивачем вірно, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Будь-яких заяв про зменшення судом неустойки або відсотків річних від відповідача до суду не надходило.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача на

користь позивача 3 695 грн. 52 коп. заборгованості - закрити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаський проектний інститут землеустрою» (вул. Смілянська, буд. 118, м. Черкаси, Черкаська обл., 18008, ідентифікаційний код 45864624) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 19480600) 561 грн. 82 коп. пені, 2 948 грн. 43 коп. інфляційних витрат, 2 928 грн. 07 коп. 15 % річних та 1 690 грн. 39 коп. судового збору.

4. В решті вимог в позові відмовити

Видати відповідний наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Суддя А.В. Васянович