Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №922/3029/26 — Господарський суд Харківської області

Суд: Господарський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №922/3029/26

Суддя: Присяжнюк О.О.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3029/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Божко Є.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомГуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (63601, Харківська обл., Куп`янський р-н, селище Шевченкове, вул. Стуса Василя, буд. 7)

доКвартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 61)

простягнення коштів

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - Горячко О.Б. (довіреність №583/2694 від 27.03.2026)

ВСТАНОВИВ:

Гуманітарний відділ (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, в якій просить суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (код ЄДРПОУ 07923280) суму заборгованості у розмірі 46 295,18 грн. (Сорок шість тисяч двісті дев`яносто п`ять гривень 18 коп.), яку просимо перерахувати на поточний рахунок UA738201720344220003000110235, в Державній казначейській службі України, м. Київ, на користь Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (код ЄДРПОУ 44031148).

3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (код ЄДРПОУ 07923280) сплачений судовий збір у розмірі 3328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.), який просимо перерахувати на поточний рахунок UA738201720344220003000110235, в Державній казначейській службі України, м. Київ, на користь Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (код ЄДРПОУ 44031148).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.08.2026 позовну заяву Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (вх.№ 3029/26) залишено без руху.

09.09.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№ 22222/26).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3029/26. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на "06" жовтня 2026 р. о 11:00.

15.09.2026 від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 22697/26), в якому відповідач заперечує проти задоволення позову.

КЕВ м. Харків на заперечує проти того, що укладало Договір №487 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном, але зауважує, що відповідно до п. 3.3 Договору підставою для відшкодування відповідачем комунальних послуг є укладені договори на відшкодування окремо за кожним видом наданих комунальних послуг за відповідним пакетом документів. Як зазначає відповідач, позивач не звертався вчасно до КЕВ м. Харків з відповідним пакетом документів на відшкодування за спожиту електричну енергію, перетікання реактивної електричної енергії за липень-грудень 2025 року, чим позбавив себе можливості вчасно отримати відшкодування за отримані військовою частиною комунальні послуги.

Відповідач повідомляє, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків є неприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету. Всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат. Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів.

Відповідач наголошує на тому, що позивачем не надано жодних доказів того, що КЕВ м. Харків умисно не виконує рішення суду в частині виплати заборгованості. Дана ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування таких виплат у загальнодержавному масштабі.

У судове засідання, призначене на 06.10.2026 на 11:00, позивач свого повноважного представника не направив.

Присутній у судовому засіданні 06.10.2026 представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась Гуманітарному відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради шляхом доставлення до електронного кабінету позивача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд справи; позивач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки позивач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

У судовому засіданні 06.10.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Гуманітарний відділ (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (далі – Гуманітарний відділ), як власник нерухомого майна – нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: Харківська область, Куп`янський район, с. Старовірівка, вул. Шкільна, буд. 60а, з метою допомоги Збройним силам України, у вересні 2024 року безоплатно передав у тимчасове безоплатне користування зазначене майно Військовій частині НОМЕР_1 .

В подальшому, з підстав врегулювання відносин користування нерухомим майном, 19.09.2024 року між Гуманітарним відділом (Сторона 1), Військовою частиною НОМЕР_1 (Сторона 2) та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (Сторона 3) укладено Договір № 487 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном, яке належить на праві власності Гуманітарному відділу та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Договір № 487).

Факт передачі майна у користування військовій частині НОМЕР_1 підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна згідно договору спільного тимчасового безоплатного використання від 19.09.2024 року № 487.

Пунктом 1.1. Договору № 487 передбачено, що Сторона 1 надає Стороні 2 можливість на спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном Сторони 1: нежитлове приміщення загальною площею 3203,7 кв.м. (далі - Майно), що розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,02758 га за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: приміщення Комунального закладу Старовірівського ліцею Шевченківської селищної ради.

Пунктом 1.2. Договору № 487 визначено, що Сторона 1 надає Стороні 2 можливість скористатись своїм майном для власних потреб.

Відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. Договору № 487 Сторона 3 зобов`язана відшкодувати Стороні 1 всі витрати за комунальні послуги за договорами відшкодування комунальних послуг, які були отримані Стороною 2 за час дії цього Договору. Відшкодування за спожиті Стороною 2 комунальні послуги сплачуються Стороною 3, на підставі укладених договорів на відшкодування окремо за кожним видом наданих комунальних послуг (електричної енергії, водовідведення, водопостачання, теплової енергії або природного газу, вивіз ТПВ) за відповідним пакетом документів до них.

Відповідно до п. 8.2. Договору № 487 Сторона 3 зобов`язана відшкодувати Стороні 1 вартість комунальних послуг, що спожиті Стороною 2 у процесі виконання цього Договору.

Згідно з п. 9.1. Договору № 487 за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Дія цього Договору відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України з 01 вересня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно, але не довше дії воєнного стану (п. 10.1. Договору № 487).

В подальшому Гуманітарним відділом (Сторона 1), Військовою частиною НОМЕР_1 (Сторона 2) та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (Сторона 3) укладено Додаткову угоду №1 до Договору №487 від 19.12.2024, якою строк дії договору продовжено.

Актом приймання-передачі нерухомого майна згідно вказаного Договору № 487 підтверджується передача 19 вересня 2024 року Військовій частині НОМЕР_1 нежитлового приміщення загальною площею 3203,7 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Гуманітарний відділ є споживачем послуг ТОВ «ЮЕНЕРДЖІС», яке здійснює постачання електричної енергії за Договором про закупівлю електричної енергії №ЕП25-92 від 02.06.2025 року.

Згідно з вимогами п. 6.2.1 Договору про закупівлю електричної енергії споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії.

Крім того, між Гуманітарним відділом та АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», як оператором системи розподілу електричної енергії на території Харківської області, укладено договори про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електроенергії від 22.01.2025 року № 65-551 та від 05.11.2025 року № 65-551.

Відповідно до п. 6.1.1 вказаних договорів замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість послуг з розподілу електричної енергії та забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору № 487 Гуманітарним відділом кожного місяця укладається Договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії з Військовою частиною НОМЕР_1 та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків.

Відповідно до пункту 1.1 Договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії Сторона 2 (Гуманітарний відділ Шевченківської селищної ради, Балансоутримувач, Сторона 2) забезпечує постачання електричної енергії, що використовується Стороною 3 (Військова частина НОМЕР_1 , Споживач, Сторона 3), а Сторона 1 (Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків, Платник, Сторона 1) відшкодовує витрати, понесені Стороною 2 з оплати електричної енергії, яка була спожита Стороною 3, за встановленими тарифами в терміни, передбачені даним Договором.

Пунктом 1.2 Договору про відшкодування витрат передбачено, що відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснюється відповідно до показників лічильників або розрахунку згідно Договору на безкоштовне тимчасове використання приміщення від 19.09.2024 року № 487.

Згідно з п. 5.2.1 Договору про відшкодування витрат Сторона 2 має право отримувати від Сторони 1 оплату згідно з п. 1.1. та 3.6 вказаного Договору.

Разом з тим, як зазначає позивач, укладення сторонами Договорів про відшкодування витрат затягувались у часі з вини відповідача. Останній повертав Гуманітарному відділу підписані зі свого боку Договори про відшкодування витрат тільки після отримання відповідних коштів з Державного бюджету. У випадку відсутності/неотримання коштів з Державного бюджету, такі Договори відповідачем не підписувались та відповідно позивачу не повертались.

Відповідно до п. 2.1. Договору про відшкодування витрат, а також Актів виконаних робіт (наданих послуг) до вказаного Договору вартість спожитої електричної енергії, розподілу електричної енергії та обсяг послуг з перетікання реактивної енергії, не сплаченої відповідачем, складає 46 295,18 грн (у т.ч. ПДВ 7715,86 грн), а саме:

- за спожиту електричну енергію за період з 01.07.2025 р. по 31.07.2025 р.: 249 кВт*год. х 7,2892834546 грн = 1815,03 грн;

- за спожиту електричну енергію за період з 01.08.2025 р. по 31.08.2025 р.: 5 кВт*год. х 7,496463455 грн = 37,48 грн;

- за спожиту електричну енергію за період з 01.09.2025 р. по 30.09.2025 р.: 841 кВт*год. х 6,4186234546 грн = 5398,06 грн;

- за спожиту електричну енергію за період з 01.10.2025 р. по 31.10.2025 р.: 2429 кВт*год. х 8,6672434546 грн = 21052,73 грн;

- за спожиту електричну енергію за період з 01.11.2025 р. по 09.11.2025 р.: 726 кВт*год. х 8,2886194546 грн = 6017,54 грн;

- за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.07.2025 р. по 31.07.2025 р.: 249 кВт*год. х 2,418048 грн = 602,09 грн;

- за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.08.2025 р. по 31.08.2025 р.: 5 кВт*год. х 2,418048 грн = 12,09 грн;

- за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.09.2025 р. по 30.09.2025 р.: 841 кВт*год. х 2,418048 грн = 2033,58 грн;

- за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.10.2025 р. по 31.10.2025 р.: 2429 кВт*год. х 2,956128 грн = 7180,43 грн;

- за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.11.2025 р. по 18.11.2025 р.: 726 кВт*год. х 2,956128 грн = 2146,15 грн.

Обсяги та вартість поставленої електричної енергії підтверджуються відповідними актами приймання-передачі електроенергії та актами приймання-передачі про надання послуг з розподілу електричної енергії, складеними постачальниками ТОВ «ЮЕНЕРДЖІС» і АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», а також актами фіксації показників лічильників електричної енергії, складеними сторонами договірних відносин – Гуманітарним відділом та військовою частиною НОМЕР_1 .

Позивач стверджує, що всупереч положенню п. 3.2. Договору № 487 від 19.09.2024 року відповідач не виконав обов`язку з відшкодування Гуманітарному відділу всіх витрат за комунальні послуги, які були спожиті Стороною 2 по Договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та послуги з розподілу електричної енергії від 30.01.2026 року № 8. При цьому, на вимогу Гуманітарного відділу про сплату заборгованості по відшкодуванню вартості спожитих комунальних послуг у відповідності до умов договору відповідач надавав відповідь про відмову у здійсненні таких платежів, посилаючись на Бюджетний кодекс України та рекомендував звертатися з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 ЦК України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 1, 5 ст.762 ЦК України).

Статтею 793 ЦК України визначені вимоги до форми договору найму будівлі або іншої капітальної споруди, згідно з якими договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п`ять років.

У відповідності до ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (ч. 2 ст. 827 ЦК України).

За приписами ч. 3 ст. 828 ЦК України договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.

З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між сторонами на підставі укладеного між ними Договору спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном №487 від 19.09.2024, дослідивши текст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором безоплатної позички будівлі (комплексу будівель) із відшкодуванням платником (Стороною 3) всіх витрат позичкодавця (Сторони 1) на оплату комунальних послуг, які були отримані користувачем (Стороною 2).

Зважаючи на викладене та враховуючи, що сторонами досягнуто всіх суттєвих умов, передбачених вимогами чинного законодавства України відносно вказаного виду договору, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, зазначений договір є обов`язковим для виконання всіма сторонами.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за вказаним Договором, передав нерухоме майно (нежитлові приміщення) у користування Військовій частині, що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі нерухомого майна згідно Договору.

Як вбачається із зазначеного Акту приймання-передачі нерухомого майна, сторони підписали цей акт без заперечень та зауважень, у зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, вони повинні належним чином виконувати всі умови укладеного зі Стороною 1 (позивачем) Договору, в тому числі в частині своєчасного та у повному обсязі внесення Стороною 3 платежів з відшкодування вартості комунальних послуг, що спожиті Стороною 2 (користувачем).

Відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. Договору № 487 Сторона 3 зобов`язана відшкодувати Стороні 1 всі витрати за комунальні послуги за договорами відшкодування комунальних послуг, які були отримані Стороною 2 за час дії цього Договору. Відшкодування за спожиті Стороною 2 комунальні послуги сплачуються Стороною 3, на підставі укладених договорів на відшкодування окремо за кожним видом наданих комунальних послуг (електричної енергії, водовідведення, водопостачання, теплової енергії або природного газу, вивіз ТПВ) за відповідним пакетом документів до них.

Відповідно до п. 8.2. Договору № 487 Сторона 3 зобов`язана відшкодувати Стороні 1 вартість комунальних послуг, що спожиті Стороною 2 у процесі виконання цього Договору.

За змістом ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що у разі недотримання сторонами письмової форми правочину (за умови, що законом не вимагається обов`язкове укладення договору в письмовій формі), для з`ясування факту його вчинення та змісту слід виходити з приписів ч. 2 ст. 205 ЦК України та ч. 1 ст. 181 ГК України. При цьому, поведінка сторін, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (схвалення правочину), може бути виражена в будь-якій формі, що однозначно свідчить про волю сторони на визнання правочину, зокрема, за допомогою здійснення конклюдентних дій, наприклад, прийняттям виконання, здійсненням розрахунків тощо.

Як було встановлено судом, Гуманітарний відділ є споживачем послуг ТОВ «ЮЕНЕРДЖІС», яке здійснює постачання електричної енергії за Договором про закупівлю електричної енергії №ЕП25-92 від 02.06.2025 року.

Згідно з вимогами п.6. 2.1 Договору про закупівлю електричної енергії споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії.

Крім того, між Гуманітарним відділом та АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», як оператором системи розподілу електричної енергії на території Харківської області, укладено договори про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електроенергії від 22.01.2025 року № 65-551 та від 05.11.2025 року № 65-551.

Відповідно до п. 6.1.1 вказаних договорів замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість послуг з розподілу електричної енергії та забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

На виконання умов Договору № 487 Гуманітарним відділом кожного місяця укладається Договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії з Військовою частиною НОМЕР_1 та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків.

Відповідно до пункту 1.1 Договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії Сторона 2 (Гуманітарний відділ Шевченківської селищної ради, Балансоутримувач, Сторона 2) забезпечує постачання електричної енергії, що використовується Стороною 3 (Військова частина НОМЕР_1 , Споживач, Сторона 3), а Сторона 1 (Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків, Платник, Сторона 1) відшкодовує витрати, понесені Стороною 2 з оплати електричної енергії, яка була спожита Стороною 3, за встановленими тарифами в терміни, передбачені даним Договором.

Пунктом 1.2 Договору про відшкодування витрат передбачено, що відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснюється відповідно до показників лічильників або розрахунку згідно Договору на безкоштовне тимчасове використання приміщення від 19.09.2024 року № 487.

Згідно з п. 5.2.1 Договору про відшкодування витрат Сторона 2 має право отримувати від Сторони 1 оплату згідно з п. 1.1. та 3.6 вказаного Договору.

Разом з цим, як свідчать матеріали справи, відповідач повертав Гуманітарному відділу підписані зі свого боку Договори про відшкодування витрат тільки після отримання відповідних коштів з Державного бюджету. У випадку відсутності/неотримання коштів з Державного бюджету, такі Договори відповідачем не підписувались та відповідно позивачу не повертались. Отримання Гуманітарним відділом за укладеними Договорами про відшкодування витрат, грошових коштів за спожиту електроенергію та за послуги з розподілу електричної енергії, як правило перевищувало період у пів року з моменту фактичного споживання електричної енергії з боку Військової частини. А за період липень - листопад 2025 року відповідачем відшкодування витрат за електричну енергію позивачу взагалі не було здійснено.

Відповідно до п. 2.1. Договору про відшкодування витрат, а також Актів виконаних робіт (наданих послуг) до вказаного Договору вартість спожитої електричної енергії, розподілу електричної енергії та обсяг послуг з перетікання реактивної енергії, не сплаченої відповідачем, складає 46 295,18 грн (у т.ч. ПДВ 7715,86 грн), а саме:

- за спожиту електричну енергію за період з 01.07.2025 р. по 31.07.2025 р.: 249 кВт*год. х 7,2892834546 грн = 1815,03 грн;

- за спожиту електричну енергію за період з 01.08.2025 р. по 31.08.2025 р.: 5 кВт*год. х 7,496463455 грн = 37,48 грн;

- за спожиту електричну енергію за період з 01.09.2025 р. по 30.09.2025 р.: 841 кВт*год. х 6,4186234546 грн = 5398,06 грн;

- за спожиту електричну енергію за період з 01.10.2025 р. по 31.10.2025 р.: 2429 кВт*год. х 8,6672434546 грн = 21052,73 грн;

- за спожиту електричну енергію за період з 01.11.2025 р. по 09.11.2025 р.: 726 кВт*год. х 8,2886194546 грн = 6017,54 грн;

- за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.07.2025 р. по 31.07.2025 р.: 249 кВт*год. х 2,418048 грн = 602,09 грн;

- за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.08.2025 р. по 31.08.2025 р.: 5 кВт*год. х 2,418048 грн = 12,09 грн;

- за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.09.2025 р. по 30.09.2025 р.: 841 кВт*год. х 2,418048 грн = 2033,58 грн;

- за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.10.2025 р. по 31.10.2025 р.: 2429 кВт*год. х 2,956128 грн = 7180,43 грн;

- за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.11.2025 р. по 18.11.2025 р.: 726 кВт*год. х 2,956128 грн = 2146,15 грн.

Обсяги та вартість поставленої електричної енергії підтверджуються відповідними актами приймання-передачі електроенергії та актами приймання-передачі про надання послуг з розподілу електричної енергії, складеними постачальниками ТОВ «ЮЕНЕРДЖІС» і АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО», а також актами фіксації показників лічильників електричної енергії, складеними сторонами договірних відносин – Гуманітарним відділом та військовою частиною НОМЕР_1 .

Відтак, всупереч положенню п. 3.2. Договору №487 відповідач не виконав обов`язку з відшкодування Гуманітарному відділу всіх витрат за комунальні послуги, які були спожиті Стороною 2 по Договору про відшкодування витрат.

Таким чином, факт споживання та суми витрат за спожиті відповідачем комунальні послуги підтверджується матеріалами справи.

За приписами ст. 525-526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Станом на момент ухвалення судом рішення в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх обов`язків, передбачених п. 8.2 Договору спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном від 19.09.2024 №487, щодо оплати вартості спожитої Стороною 2 послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.07.2025 по 18.11.2025 на суму 46 295,18 грн.

Згідно з п. 6, 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Статтею 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду. Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною 1 цієї статті. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною 1 цієї статті, бюджетний період, є: 1) введення воєнного стану; 2) оголошення надзвичайного стану в Україні. У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період. Для середньострокового бюджетного планування середньостроковий період включає плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.

За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я; середньострокових зобов`язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов`язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв`язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.

Водночас, суд зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань для фінансування оплати за надані позивачем послуги не є підставою для звільнення від обов`язку їх оплати.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету неодноразово висловлював в своїх рішеннях Конституційний Суд України. Зокрема, в Рішенні від 09.07.2007 № 6-рп.2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17 та № 925/974/17.

Враховуючи викладене, суд відхиляє посилання відповідача на неможливість здійснити оплату за спожиті послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.07.2025 по 18.11.2025 на суму 46 295,18 грн у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування, оскільки відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від здійснення зобов`язань за вищезазначеним Договором.

На підставі зазначеного, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.07.2025 по 18.11.2025 на суму 46 295,18 грн, або які б спростовували наявність у нього обов`язку зі сплати вищезазначеної заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 46 295,18 грн заборгованості за електричну енергію є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, тому задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Частинами 1,2,3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Стаття 123 ГПК України визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 13, 14, 20, 73-79, 86, 123, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Гуманітарного відділу (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (63601, Харківська обл., Куп`янський р-н, селище Шевченкове, вул. Стуса Василя, буд. 7, код ЄДРПОУ 44031148, поточний рахунок UA738201720344220003000110235 в Державній казначейській службі України, м. Київ) суму заборгованості у розмірі 46 295,18 грн (сорок шість тисяч двісті дев`яносто п`ять гривень 18 коп.), а також судовий збір у розмірі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Гуманітарний відділ (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради (63601, Харківська обл., Куп`янський р-н, селище Шевченкове, вул. Стуса Василя, буд. 7, код ЄДРПОУ 44031148).

Відповідач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280).

Повне рішення складено "07" жовтня 2026 р.

СуддяО.О. Присяжнюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua