Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №910/9465/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.10.2026Справа № 910/9465/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Фермерського господарства «Юлісоф» (вул. Центральна, буд. 122, с. Горбулів, Житомирська обл., 12316; ідентифікаційний код 43115551)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біров-Мото» (вул. Звіринецька, буд. 63, офіс 2, м. Київ, 01014; ідентифікаційний код 45257951)

про стягнення 526 489, 56 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивачів

До Господарського суду міста Києва звернулось Фермерське господарство «Юлісоф» (далі за текстом - ФГ «Юлісоф», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біров-Мото» (далі за текстом - ТОВ «Біров-Мото», Відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 526 489, 56 грн, з яких: 450 000 грн - попередньої оплати за рахунком на оплату № 119 від 16.12.2024; 19 824, 66 грн - 3% річних та 56 664, 90 грн - інфляційних втрат нарахованих за не поставлений товар.

В обґрунтування заявлених вимог, Позивач зазначає, що ним сплачено кошти за поставку товару, який Відповідачем так і не було поставлено, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

2. Процесуальні дії у справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд вказує, що ухвала суду від 06.08.2026 направлялась на адресу Відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим повідомленням № R067251774711, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 06.08.2026 у справі № 910/9465/26 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем виставлено рахунок на оплату № 119 від 16.12.2024 на суму 450 000 грн за товар.

Згідно платіжної інструкції № 1100 від 16.12.2024 Позивачем сплачено на користь Відповідача 450 000 грн по рахунку на оплату № 119 від 16.12.2024.

Згідно доводів Позивача станом на дату звернення до суду з даним позовом товар Відповідачем не поставлено, а кошти не повернуто.

Позивач зазначає, що він звертався до Відповідача із листом - вимогою вих. № 15 від 30.01.2025 та № 34 від 15.07.2025 про повернення сплачених ним коштів з огляду на не поставку товару.

Суд зазначає, що докази направлення вказаних листів Відповідачу матеріали справи не містять, однак враховуючи відсутність заперечень Відповідача в цій частині суд приймає вказані листи у якості належних доказів пред`явлення Позивачем вимоги про повернення коштів.

Матеріали справи не містять заперечень чи до доказів на спростування заявлених Позивачем вимог.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з частиною 1 статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Суд проаналізувавши правовідносини сторін та матеріали справи, дійшов висновку, що між Позивачем та Відповідачем укладено договір поставки у спрощеному порядку шляхом виставлення Відповідачем рахунку на оплату товару та його сплата стороною Позивача.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що як встановлено судом вище, договір у письмові формі між сторонами не укладався в силу чого докази погодження сторонами строків поставки в матеріалах справи відсутні.

Водночас, враховуючи факт оплати Позивачем товару на підставі виставленого Відповідачем рахунку, відсутність доказів поставки такого товару, вимога Позивача про повернення суми передоплати є обґрунтованою та відповідає приписам частини 1 статті 693 ЦК України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із надано Позивачем розрахунку вбачається, що нарахування 3 % річних та інфляційних втрат здійснено за період з 07.02.2025 по 27.07.2026 на суму 450 000 грн 3 % річних в розмірі 19 824, 66 грн та за лютий 2025 по червень 2025 на суму 450 000 грн інфляційні втрати - 56 664, 90 грн. Дата 07.02.2025, визначена Позивачем як наступний день після спливу 7-ми денного строку з дня пред`явлення Позивачем вимоги про повернення коштів (лист від 30.01.2025).

Відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 18.03.2019 по справі № 911/3142/19, якою визначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Враховуючи відсутність доказів направлення листа - вимоги про повернення сплачених коштів вих. № 15 від 30.01.2026, суд не вбачає можливості встановити дійсну дату відправки Відповідачу такого листа, а відтак і відсутня можливість для відрахування 7-ми денного строку.

При цьому сам факт направлення судом листа - вимоги про повернення сплачених коштів вих. № 15 від 30.01.2026 не заперечується та не спростовується, проте наразі не підтверджений належними доказами зі сторони Позивача.

В силу викладеного вище, вимоги Позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають оскільки судом не вбачається можливості перевірити правильність здійсненого Позивачем обрахунку.

Також, суд не погоджується із посиланнями Позивача на положення статті 1212 ЦК України оскільки правова підстава для перерахування коштів існувала, а докази відмови від виконання договірних зобов`язань зі сторони Позивача матеріали справи не містять.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено факт оплати товару, який Відповідачем так і не було поставлено, в силу чого вимоги Позивача про стягнення суми попередньої оплати є обґрунтованими та правомірними у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства «Юлісоф» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біров-Мото» (вул. Звіринецька, буд. 63, офіс 2, м. Київ, 01014; ідентифікаційний код 45257951) на користь Фермерського господарства «Юлісоф» (вул. Центральна, буд. 122, с. Горбулів, Житомирська обл., 12316; ідентифікаційний код 43115551) основний борг - 450 000 (чотириста п`ятдесят тисяч) грн та судовий збір -5 400 (п`ять тисяч чотириста) грн.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 06.10.2025

Суддя Антон ПУКАС