Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №910/7632/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.09.2026Справа №910/7632/26

За позовомПершого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на

стороні відповідача -1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Еко" 2. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горохової Ніни Вікторівни

проусунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності

Суддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники учасників справи:

від позивача:Буханистий О.В.

від відповідача:не з`явився

від третьої особи-1:не з`явився

від третьої особи-2:не з`явився

прокурор:Садкевич Я.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2026 року Перший заступник керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик", в якому просить суд усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:62:002:0132, площею 0,4499 га, по вул. Каштанова, 17В у Деснянському районі міста Києва шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни від 06.11.2020, індексний номер 54998130, про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" права власності на нежитлову будівлю, літ. "А", площею 16,8 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, 17В, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2147431780000, номер відомостей про речове право 39051412, припинивши вказане право із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об`єкта нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог прокуратура вказує, що на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горохової Ніни Вікторівни від 13.08.2020, індексний номер №53594339, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) зареєстровано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Траст Еко" на нежитлову будівлю літ. "А", загальною площею 16,8 кв.м. по вул. Каштанова, 17В у Деснянському районі м. Києва, яка знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:002:0132. В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Траст Еко" відчужило цю будівлю Товариству з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.11.2020.

Як стверджує прокуратура, в ході досудового розслідування кримінального провадження №1202610003000939 від 01.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України встановлено, що нежитлової будівлі літ. "А", загальною площею 16,8 кв. м по вул. Каштановій, 17В у Деснянському районі м. Києва як предмету матеріального світу не існує та не існувало на час реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Траст Еко" та в подальшому за Товариством з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик".

Крім того, прокуратура стверджує, що земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:62:002:0132, за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, 17В, в установленому законом порядку ні Товариству з обмеженою відповідальністю "Траст Еко", ні Товариству з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" у власність чи користування, в тому числі для будівництва, не передавалась, правовстановлюючі документи на земельну ділянку не отримувались.

На думку прокуратури, вказані реєстраційні дії здійснено з метою створення уявної законності набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, що нібито розміщений на спірній земельній ділянці за адресою: вул. Каштанова, 17В у Деснянському районі м. Києва з метою подальшого заволодіння земельною ділянкою комунальної форми власності у позаконкурентний спосіб (без прийняття рішення Київською міською радою про її відведення).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 відкрито провадження у справі №910/7632/26 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третіх осіб 1, 2, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Траст Еко" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горохову Ніну Вікторівну, визначено учасникам справи строки для надання заяв по суті спору; підготовче засідання у справі призначено на 28.07.2026.

17.07.2026 засобами поштового зв`язку від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горохової Ніни Вікторівни надійшов лист, в якому третя особа-2 просила розглядати справу за її відсутності.

22.07.2026 Київською міською радою сформовано в системі "Електронний суд" пояснення, в яких позивач вказує, що первинна реєстрація права власності за ТОВ "Траст Еко" на нежитлову будівлю літ. "А", загальною площею 16,8 кв.м. по вул. Каштанова, 17В у Деснянському районі м. Києва проведена в порушення вимог законодавства державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гороховою Ніною Вікторівною. Позивач стверджує, що вказана нежитлова будівля є самочинно збудованими об`єктами нерухомості, оскільки право власності на об`єкт нерухомого майна по вул. Каштановій, 17В у Деснянському районі м. Києва в КП КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації" не реєструвалося, поштова адреса об`єктам нерухомого майна за вказаною адресою не присвоювалася, щодо присвоєння об`єктам нерухомого майна - нежитловим будівлям літ. Б, В, Г відомості відсутні, Київською міською радою рішення про передачу у власність чи користування вказаної земельної ділянки не приймалися, правовстановлюючі документи на розташоване на ній нерухоме майно відсутні, дозвільні документи на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкту не видавалися, Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київради (КМДА) контрольні картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення не видавались. Позивач зазначає, що внаслідок протиправних дій державних реєстраторів територіальна громада міста Києва була позбавлена права розпоряджатися земельною ділянкою за адресою: вул. Каштановій, 17 В у Деснянському районі м. Києва, на якій зареєстрована нежитлова будівля, загальною площею 16,8 кв.м, яка на даний час зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик". Київська міська рада вважає неправомірною реєстрацію права власності на спірну будівлю за відсутності документу, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та документу, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку в матеріалах реєстраційної справи відсутні, в той час як технічний паспорт та довідка, складена на підставі проведеної технічної інвентаризації, не є правовстановлюючими документами, а відтак не можуть слугувати самостійною підставою для здійснення державної реєстрації права власності.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 закрито підготовче провадження у справі №910/7632/26; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи по суті на 08.09.2026; запропоновано прокурору надати пояснення щодо вручення підозр.

01.09.2026 засобами поштового зв`язку від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горохової Ніни Вікторівни надійшов лист, в якому третя особа-2 просила розглядати справу за її відсутності.

В судове засідання, призначене на 08.09.2026, з`явився прокурор та представник позивача, надали пояснення по суті спору, за змістом яких прокуратура та Київська міська рада підтримали позовні та просили їх задовольнити.

Відповідач та треті особи явку своїх представників в судове засідання 08.09.2026 не забезпечили, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горохова Ніна Вікторівна просила здійснювати розгляд справи №910/7632/26 без її участі. Натомість Товариство з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Траст Еко" про причини неявки суд не повідомили, хоча були повідомлені про розгляд справи належним чином, що підтверджується наступним.

Так, оскільки відповідачем та третьою особою-1 не було виконано свого обов`язку з реєстрації своїх електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), то ухвали у справі №910/7632/26 направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Траст Еко" за вказаними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресами, проте поштові відправлення повертались до суду без вручення у зв`язку з відсутністю адресатів за вказаними адресами, що підтверджується довідками відділення поштового зв`язку на відповідних конвертах.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвали суду по справі №910/7632/26 вважаються такими, що вручені Товариству з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Траст Еко", а відтак останні були належним чином повідомлені про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/7632/26.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону та враховуючи відсутність від відповідача та третьої особи-1 повідомлень щодо неможливості забезпечити явку своїх представників у засідання, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи №910/7632/26 за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Еко".

В судовому засіданні 08.09.2026 судом завершено розгляд справи №910/7632/26 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гороховою Ніною Вікторівною було зареєстровано право приватною власності на будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, 17В, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Траст Еко" з відкриттям розділу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2147431780000, номер відомостей про речове право: 37784619).

06.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Траст Еко" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. та зареєстрований в реєстрі за №480 (надалі - Договір купівлі-продажу), у відповідності до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Траст Еко" продало у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" нежитлову будівлю літ. А загальною площею 16,8 кв.м. що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, буд. 17-В, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62600260132 площею 0,4499 га, за ціною 102 399,00 грн.

06.11.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною було зареєстровано право приватною власності на будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, 17В, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2147431780000).

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями прокурора та позивача про наявність правових підстав для скасування рішення та запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" з тих підстав, що нежитлової будівлі літ. А загальною площею 16,8 кв.м. що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, буд. 17-В, як предмету матеріального світу не існує.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і надалі в редакції, станом на дату першої реєстрації права власності на будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, 17В, з відкриттям розділу).

Пунктом 1) частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається із матеріалів справи, право власності на спірний об`єкт було зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гороховою Ніною Вікторівною за Товариством з обмеженою відповідальністю "Траст Еко" на підставі наданого технічного паспорту на нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, 17В, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Іван Алгоритм" та довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Іван Алгоритм", в якій зазначено, що нежитлова будівля літ. "А" загальною площею 16,8 кв.м. розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:002:0132 площею 0,4499 га за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, буд. 17-В, належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Траст Еко" та була побудована у 1991 році господарським способом, що не передбачає дозвільних документів на будівництво та не потребує здачі в експлуатацію. У довідці на підтвердження поштової адреси Товариство з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "Будівельно-інвентарна експертиза" повідомляє, що нежитлова будівля літ. "А" загальною площею 16,8 кв.м. розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:002:0132 має поштову адресу: м. Київ, вул. Каштанова, буд. 17-В.

Однак згідно протоколу огляду від 03.06.2026 в межах досудового розслідування кримінального провадження №12026100030000939 від 01.05.2026 прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва Назаровим Володимиром Ігоровичем було оглянуто земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:002:0132 та встановлено, що на ній відсутні будь-які споруди, об`єкти незавершеного будівництва, а також відсутні ознаки існування будь-яких споруд в минулому. До протоколу огляду від 03.06.2026 додані фотознімки земельної ділянки.

Листом вих. №073-1981 від 13.05.2026 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, зокрема за адресою вул. Каштанова, 17В.

Листом вих. №057-6673 від 15.05.2026 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2009 №35/249 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МТД-Груп" та Київською міською радою було укладено договір оренди на 5 років земельної ділянки площею 0,46 га для будівництва та експлуатації СТО, шиномонтажу, мийки, кафе, АЗС, на перетині вул. Оноре де Бальзака та вул. Каштанової у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:62:002:0132). Рішення про поновлення договору оренди вказаної земельної ділянки Київська міська рада не приймала.

Листом вих. №055-8507 від 19.05.2026 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що у Реєстрі адрес у місті Києві відсутні відомості про документи щодо присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси вул. Каштанова, 17-В. Також Департамент повідомив, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва за адресою: вул. Каштанова, 17В у Деснянському м. Києва не надавалися. В той час як замовнику будівництва Товариству з обмеженою відповідальністю "МТД-Груп" надано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки для проектування будівництва автозаправного комплексу на перетині вул. Оноре де Бальзака та вул. Каштанової у Деснянському районі м. Києва від 30.06.2011 №7113/0/18/009-11.

Листом вих. №2102/18/36/02-26 від 25.05.2026 Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" повідомило, що 18.05.2026 інженером-інспектором товариства було проведено обстеження на наявність нежитлової будівлі за адресою: вул. Каштанова, 17-В у Деснянському районі м. Києва, в результаті якого нежитлової будівлі не виявлено. До даного листа долучено Акт №032246 від 18.05.2026 обстеження водопостачання та водовідведення об`єкта, в якому засвідчено відсутність нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, 17В.

Листом вих. №102/360 від 29.05.2026 Управління будівництва Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило, що розпорядження про присвоєння поштової адреси будівлі за адресою м. Київ, вул. Каштанова, 17В, Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією не видавалося.

Листом вих. №062/11820 від 03.06.2026 Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" повідомило, що нерухоме майно по нежитловому фонду за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, 17В, на праві власності не зареєстроване.

Із наданих Державним космічним агентством України фотознімків спірної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:002:0132 за період з квітня 2004 року по травень 2026 року, вбачається, що на ній до січня 2014 року розміщувалась відкрита парковака для автомобілів, натомість із січня 2014 року по травень 2026 року дана земельна ділянка була та є вільною від будь-якої забудови, в тому числі на ній не здійснюється паркування автомобілів.

Згідно із частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається в здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зібраними у справі доказами підтверджується, що нежитлова будівля літ. А загальною площею 16,8 кв.м. не була побудована, в експлуатацію у встановленому законом порядку не вводилась, та відсутня (не розташована) у натурі на спірній земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, буд. 17-В, а отже як об`єкт нерухомого майна не існує, та право власності на неї у Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Еко" та відповідно у Товариства з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" (якому нібито третьою особо-1 було відчужене таке майно) не виникло.

Державній реєстрації підлягають речові права на об`єкти нерухомого майна, зокрема на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомості, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення або зміни призначення (частина перша статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Оскільки нежитлова будівля не існувала в природі, то відповідно на неї не могло виникнути право власності (речові права) у третьої особи-1 і відповідно воно не підлягало державній реєстрації та в подальшому відчуженню відповідачу.

Вказане свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Траст Еко" та в подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" у порушення вимог ст. ст. 179, 181, 182, 317, 328, 329, 331, 332 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" неправомірно зареєстрували право власності на нежитлову будівлю літ. А загальною площею 16,8 кв.м. по вул. Каштанова, буд. 17-В у м. Києві (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2147431780000), якої насправді не існує та ніколи не існувало в матеріальному світі, а отже вона не належить до об`єктів нерухомого майна та речові права на неї не виникають.

В постанові Верховного від 24.01.2020 у справі №910/10987/18 викладено висновок, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

До інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, застосування норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності. Самостійного значення для виникнення права власності факт державної реєстрації не має.

Системний аналіз положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, а державна реєстрація визначає лише момент, з якого право власності може виникнути за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Тотожної правової позиції дотримується постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №916/2791/13, а також Верховний суд у постановах від 10.05.2018 у справі №910/15993/16, від 24.02.2026 у справі №910/612/25.

Таким чином, державна реєстрація права приватної власності на спірне майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" як на нерухоме майно підлягає скасуванню з огляду на те, що здійснено державну реєстрацію неіснуючих майнових прав на об`єкт, який не існує. Такі права, відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не підлягають державній реєстрації. Тобто Товариство з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" не набуло у встановленому законом порядку право власності на спірну будівлю, а державну реєстрацію права власності на це майно проведено за відповідачем за відсутності належних правових підстав для набуття ним такого права, і відсутність законних підстав для здійснення державної реєстрації за товариством права власності на спірне нерухоме майно свідчить про недостовірність даних, внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Натомість державна реєстрація за Товариством з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" права власності на неіснуючий об`єкт нерухомого майна, який ніби-то розташований на земельній ділянці, власником якої є Київська міська рада, істотно обмежує права власника землі. Київська міська рада у цьому випадку не може використовувати земельну ділянку ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може надати цю землю в оренду будь-кому, окрім особи, за якою зареєстровано нерухоме майно, тобто на даний час за Товариством з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик".

Щодо вимоги Київської міської ради усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:62:002:0132, шляхом припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" на нежитлову будівлю літ. "А" загальною площею 168,8 кв.м. розташована на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, буд. 17-В, якій присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2147431780000, то суд відзначає, що з огляду на відсутність будь-якого нерухомого майна на спірній земельній ділянці, ніщо не перешкоджає позивачу користуватись цією земельною ділянкою.

Більше того, суд не вбачає необхідності у визнанні відсутнім у особи права, яке фактично не існує, що виключає існування порушеного права, на захист якого могло бути заявлено вимогу про визнання відсутнім права вимоги, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні вимоги прокурора в інтересах Київської міської ради про визнання припиненим права власності.

Щодо повноважень прокурора на звернення до суду із даним позовом в інтересах Київської міської ради.

Прокуратура стверджує, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання набуття прав на землю всупереч встановленому законом порядку шляхом створення уявної законності набуття права власності на об`єкт нерухомого майна з метою подальшого заволодіння земельною ділянкою комунальної форми власності у позаконкурентний спосіб.

Порушення прав територіальної громади, на думку прокуратури, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення суперечить конституційному обов`язку держави щодо забезпечення прав людини та гарантування належного функціонування місцевого самоврядування, ослаблює економічні основи місцевого самоврядування, що потребує реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з рішенням Конституційного Суду №6-р(II)/2025 від 03.12.2025 окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(II)/2025, зазначено, зокрема що:

"7.2. Розв`язуючи питання про конституційність абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, Конституційний Суд України виходить із того, що в ньому йдеться про виключні випадки представництва прокуратурою (прокурором) інтересів держави в суді відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України [абзац п`ятий, перше, друге речення абзацу дев`ятого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 5 червня 2019 року №4-р(II)/2019].

Такі випадки в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону сформульовані через перелік, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України, вирішуючи цю справу, керується юридичною визначеністю як складником принципу верховенства права, що зобов`язує законодавця встановлювати межі дискреції органів публічної влади, а також ураховує загальновизнану вимогу міжнародного права щодо потреби детального врегулювання на рівні закону діяльності органів прокуратури поза сферою кримінального права.

Конституційний Суд України зазначає, що законодавець має обов`язок та не позбавлений можливості конкретизувати перелік випадків представництва прокурором інтересів держави в суді, зокрема вказавши на критерії/ознаки їх установлення, для визначення меж дискреції прокурора та суду без шкоди для ефективності виконання прокуратурою покладеної на неї функції.

Приписи "не здійснює" та "неналежним чином здійснює", ужиті в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону, є оцінними. Оскільки Закон не визначає відповідних випадків та критеріїв/ознак для встановлення цих випадків, прокурор отримує дискрецію щодо встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, межі якої чітко і зрозуміло не визначені Законом. Хоча Закон передбачає судовий контроль за застосуванням цього повноваження, відсутність чіткої вказівки на відповідні випадки, критерії/ознаки встановлення цих випадків для визначення меж дискреції, якими мають керуватися і прокурор, і суд, підриває юридичну визначеність приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону.

Невизначення в Законі меж дискреції для прокурора і суду, які розв`язують питання про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, має наслідком можливість керуватися цим органам фактично лише власним суб`єктивним розумінням того, що означає "не здійснює" або "неналежним чином здійснює". Це вказує на те, що дискреція прокурора та суду, яка випливає зі змісту відповідних приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, є такою, що її межі не визначені Законом чітко і зрозуміло.

Таке нормативне регулювання закладає підґрунтя не лише для різного застосування відповідної норми на практиці та невизначеності ситуацій і правовідносин, а й для можливих зловживань та необґрунтованого втручання прокурора у законну діяльність різних суб`єктів в усіх сферах суспільного життя.

Отже, окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не відповідають вимозі юридичної визначеності як складнику конституційного принципу верховенства права (правовладдя).

Водночас відсутність органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, що її в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону визначено як один із випадків представництва прокурором інтересів держави в суді, за своєю суттю є фактом, що підлягає доведенню прокурором і встановленню судом, та не створює дискреції, межі якої не визначені приписами права.

7.3. На думку Конституційного Суду України, окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону уможливлюють виконання прокуратурою функції, установленої пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, у спосіб, що зумовлює позасудове оцінювання прокурором ефективності дій чи встановлення бездіяльності інших суб`єктів владних повноважень поза сферою кримінального права, тоді як, зокрема у сфері кримінального права вже наявні відповідні механізми реагування прокуратури на випадки нездійснення або неналежного здійснення суб`єктами владних повноважень своїх функцій для захисту інтересів держави.

Цим самим створено не передбачений Конституцією України механізм упливу прокуратури на реалізацію повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб`єктів владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, та знівельовано вимогу статті 6 Конституції України щодо самостійного здійснення повноважень кожним органом у визначених Конституцією України межах.

Унаслідок цього винятковий процесуальний інструмент прокуратури, закріплений у пункті 3 частини першої статті 131-1 Основного Закону України, перетворено на універсальний механізм представництва інтересів держави в суді, чим розширено зміст цієї конституційної функції прокуратури.

7.4. Наведене підтверджують надані Офісом Генерального прокурора статистичні дані. Зокрема, кількість розпочатих справ щодо представництва прокуратурою інтересів держави в суді, не пов`язаних із кримінальним провадженням, становила: у 2017 році - 6252, у 2018 - 5924, у 2019 - 4905, у 2020 - 5120, у 2021 - 5343, у 2022 - 4775, у 2023 - 7692, у 2024 - 9179.

Аналіз таких даних свідчить, що "виключні випадки" представництва прокуратурою інтересів держави в суді, не пов`язані з кримінальним провадженням, фактично перетворилися на поширену практику, яка є несумісною з конституційно визначеним винятковим характером таких випадків.

Отже, окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, суперечать статтям 6, 8, пункту 3 частини першої статті 131-1 Основного Закону України".

Водночас в межах справи №910/7632/26 суд вважає, що має місце той самий виключний випадок, коли у прокуратури наявні повноваження для звернення до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради, оскільки, по-перше, незаконне рішення про державну реєстрацію права власності на неіснуючу нежитлову будівлю, літ. А, за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, 17В, прийнято ще 13.08.2020, проте матеріали справи не містять доказів вжиття Київською міською радою відповідних заходів з метою захисту порушеного права, у тому числі цивільно-правового характеру, в тому числі після звернень прокуратури щодо виявлених порушень законодавства.

По-друге, реєстрація за Товариством з обмеженою відповідальністю "Траст Еко" та в подальшому за Товариством з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" права власності на нежитлову будівлю, якої не існує в природі свідчить про порушення публічного порядку, оскільки супроводжувалось фабрикацією (підробкою) документації на такий будинок. Очевидно, що такі дії вчинялись з метою набуття прав на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:002:0132 всупереч встановленому законом порядку шляхом створення уявної законності набуття права власності на об`єкт нерухомого майна з метою подальшого заволодіння земельною ділянкою комунальної форми власності у позаконкурентний спосіб.

По-третє, виявлення наведених порушень законодавства відбулось в межах досудового розслідування кримінального провадження №12026100030000939 від 01.05.2026, тобто прокуратура здійснювала нагляд за досудовим розслідуванням та відповідно володіла доказами вчинення правопорушення, які і покладені в основу даного позову.

За таких обставин, позовні вимоги Першого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради підлягають задоволенню частково - шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни від 06.11.2020, індексний номер 54998130, про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" права власності на нежитлову будівлю, літ. "А", площею 16,8 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, 17В, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2147431780000, номер відомостей про речове право 39051412, із закриттям розділу.

Частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Даний спір виник у зв`язку з тим, що за відповідачем було здійснено державну реєстрацію прав на нерухомий об`єкт, якого не існує, на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, а тому суд вбачає за необхідне покласти витрати на оплату судового збору на Товариство з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик".

Керуючись ст.ст. 2, 74, 76-80, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Першого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити частково.

2. Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:62:002:0132, площею 0,4499 га, по вул. Каштанова, 17В у Деснянському районі міста Києва шляхом скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни від 06.11.2020, індексний номер 54998130, про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" права власності на нежитлову будівлю, літ. "А", площею 16,8 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, 17В, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2147431780000, номер відомостей про речове право 39051412, із закриттям відповідного розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об`єкта нерухомості.

3. В іншій частині в задоволенні позову Першого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продуктова крамниця Каштанчик" (04119, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 17 Б, кв. 70; ідентифікаційний код 39998888) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код 02910019) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. Видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 07.10.2026.

Суддя Роман БОЙКО