Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №904/1071/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026м. ДніпроСправа № 904/1071/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул.Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код 30019775)

до Приватного підприємства "Аякс" (49101, м. Дніпро, вул. Ульянівська, буд. 26, оф. 7; ідентифікаційний код 23348450)

про стягнення 3 299 грн. 90 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№853/26 від 04.03.2026) до Приватного підприємства "Аякс" про стягнення 3 299 грн. 90 коп. - штрафу, нарахованого за порушення строків виконання робіт за договором від 02.09.2025 №1672/УГВС/25 на виконання робіт з розроблення проєктно-кошторисної документації.

Також просить стягнути з відповідача судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання (вх.№ 16177/26 від 06.04.2026) про долучення документів до матеріалів справи.

До суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання (вх.№ 17103/26 від 09.04.2026) про збільшення позовних вимог.

Щодо поданої заяви про збільшення позовних вимог, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі. (частина 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України)

При зверненні до суду з вказаним позовом позивач посилався на пункт 6.4. Договору, відповідно до якого, у разі порушення з вини виконавця строків виконання робіт, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості робіт із врахуванням ПДВ з яких допущено прострочення виконання робіт (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ). Та просив суд стягнути штраф за несвоєчасно виконання робіт у сумі 3 299 грн. 90 грн. (32 999 грн. 00 коп. (сума договору) х 10% (відсоток штрафу) = 3 299 грн. 90 коп).

В той же час, при зверненні до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог, позивач посилається на пункт 6.6. Договору, відповідно до якого виконавець відповідає за недоліки результату виконання робіт та/або неякісно виконаних робіт, включаючи недоліки, виявлені після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт та проведеної оплати виконаних робіт, та відшкодовує замовнику збитки завдані такими недоліками та/або неякісно виконаними роботами. У разі порушення з вини виконавця строків усунення недоліків виконаних робіт, та/або неякісно виконаних робіт, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості робіт із урахуванням ПДВ з яких допущено прострочення усунення недоліків (дефектів) та/або неякісно виконаних робіт. У разі порушення з вини виконавця строків усунення недоліків виконаних робіт, та/або неякісно виконаних робіт, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості робіт із урахуванням ПДВ з яких допущено прострочення усунення недоліків (дефектів) та/або неякісно виконаних робіт .

У заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути штраф за порушення строків усунення недоліків виконаних робіт згідно пункту 6.6. Договору у розмірі 10% від вартості робіт у сумі 3 299 грн. 90 коп. (32 999 грн. 00 коп (сума договору) х 10% (відсоток штрафу) = 3 299 грн. 90 коп).

Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема, про те, що: "як збільшення або зменшення розміру позовних вимог потрібно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами".

Суд зазначає, що одночасна зміна підстав і предмета позову є тоді, коли фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Подібні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі № 914/3080/20.

Суд, дослідивши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, зазначає, що у цій заяві, додатково до вимог про стягнення штрафу за пунктом 6.4 договору, позивач фактично заявив нові позовні вимоги, додавши вимоги про стягнення штрафу за пунктом 6.6 договору.

За таких обставин суд доходить висновку, що хоча подана позивачем заява названа заявою про збільшення розміру позовних вимог, за своїм змістом у частині стягнення штрафу на підставі пункту 6.6 договору вона містить нову самостійну матеріально-правову вимогу.

Первісно заявлений штраф на підставі пункту 6.4 договору пов`язаний із порушенням строку виконання робіт, тоді як відповідальність, передбачена пунктом 6.6 договору, пов`язана з порушенням строку усунення недоліків виконаних та/або неякісно виконаних робіт. Отже, ці вимоги ґрунтуються на різних фактичних обставинах, передбачають встановлення різних юридично значимих фактів та підтверджуються самостійними доказами.

Тому, заява позивача за своєю правовою природою не є заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки вимоги та обґрунтування, наведені позивачем у цій заяві є відмінними від вимог та обґрунтувань (фактичних підстав), зазначених ним у первісній позовній заяві. Таке правозастосування не узгоджується з практикою Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду (зокрема, постанови від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц та від 13.08.2024 у справі №914/3080/20).

За таких підстав, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з заявою збільшення розміру позовних вимог позивачем одночасно було змінено предмет і підставу позову, оскільки заявлено нові вимоги про стягнення штрафу за пунктом 6.6 договору.

Суд зазначає, що статтею 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Однак, чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено право заявника щодо одночасної зміни предмету і підстави позову.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

За таких підстав, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарським процесуальним кодексом України.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Враховуючи вказане, ухвала суду від 09.03.2026 була направлена відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду від 09.03.2026 вважається врученою відповідачу 10.03.2026, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Так, ухвалою суду від 09.03.2026, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (10.03.2026), граничним строком, з урахуванням частин 1, 2, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, для подання відзиву на позовну заяву було 25.03.2026.

Отже, станом на дату ухвалення рішення суду, строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2026, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

02.09.2025 між Акціонерним товариством "Укргазвидобування", як замовником, та Приватним підприємством "Аякс", як виконавцем, було укладено договір на виконання робіт з розроблення проєктно-кошторисної документації №1672/УГВС/25 (далі – договір, а.с. 8 - 34).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на підставі заявки Замовника (надалі – заявка), форма якої узгоджена сторонами у додатку №3 до цього договору, виконати наступні роботи «Розроблення проєктно-кошторисної документації «Реконструкція будівель бази виробничо-технічного забезпечення та комплектації (виробничий об`єкт №1) з влаштуванням автоматичної системи пожежогасіння (с. Базилівщина, Машівська територіальна громада, Полтавський район, Полтавська область)»; 71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника (далі - проєктні роботи та/або роботи) та надати Замовнику готову проєктно–кошторисну документацію по об`єкту.

Вартість проєктних робіт по об`єкту буде визначена в залежності від об`єму виконаних робіт на основі розділу 3 «завдання на проєктування» додатку №1 «Технічне завдання на виконання робіт», що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 1.3 Договору обсяг робіт, технічні, економічні та інші вимоги до проектно-кошторисної документації, яка є предметом Договору, вказані у додатку №1 «Технічне завдання на виконання робіт», що є невід`ємною частиною цього договору.

Виконавець повинен виконати та передати передбачені цим Договором Роботи Замовнику, якість яких відповідає вимогам ДБН А.2.2-3:14 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» та іншим вимогам діючих нормативних документів та чинному законодавству України, що ставляться до робіт такого виду, та умовам цього Договору (пункт 2.1. Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна Договору визначена у «Кошторисі № 1 на проектні роботи» (Додаток №2 до договору), яка складена згідно з вимогами «Настанови з визначення вартості проектних, науково-проєктних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», що є невід`ємними частинами цього Договору, і складає до 32 999 грн. 00 коп., у тому числі 20% ПДВ* 5 499 грн. 83 коп. Сума договору без урахування податку на додану вартість складає 27 499 грн. 17 коп. *(лише для платників ПДВ).

Відповідно до пункту 5.3.1 Договору Виконавець зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки та в обсягах, що встановлені Договором.

Пунктом 5.3.8 Договору передбачено, що Виконавець зобов`язаний виконати роботи та передати Замовнику проектно-кошторисну документацію у відповідності до вимог «Технічного завдання на виконання робіт» (Додаток №1) в обумовлені Договором строки (терміни), але не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів з дати отримання Заявки (Додаток №3).

Згідно з пунктом 6.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Також згідно з пунктом 6.4 Договору, у разі порушення з вини Виконавця строків виконання робіт, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% від вартості робіт із врахуванням ПДВ з яких допущено прострочення виконання робіт (ПДВ враховується, якщо виконавець є платником ПДВ).

Пунктом 6.20 Договору зокрема визначено, що при нарахуванні будь-яких штрафних санкцій та/або збитків, передбачених даним Договором Замовник має право направити Виконавцю письмову вимогу про нарахування штрафних санкцій (із розрахунком нарахування штрафних санкцій) та збитків (із наданням документально підтверджуючих документів або копій таких документів про нанесені збитки).

Кошторисом № 1 (Додаток №1 до Договору) від 02.09.2025 року визначено, що загальна вартість проектних робіт, за цим Кошторисом, 32 999,00 грн. з ПДВ включно.

Листом № 2082-006.10-01 від 30.09.2025 року та Заявкою на виконання проектних робіт від 30.09.2025 року, Замовник повідомив Виконавця про початок виконання проектних робіт. Гранична дата робіт - 30.11.2025 року.

У зв`язку із невиконанням Відповідачем своїх зобов`язань по Договору Позивач направив Відповідачу Вимогу № 2673-006.10.006-01 від 11.12.2025 щодо сплати штрафу у розмірі 3 299 грн. 90 коп. протягом 7 робочих днів.

Відповіді на претензію відповідач не надав.

Вказане стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за несвоєчасне виконання робіт за договором.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору про закупівлю послуг, строк його дії, строк виконання робіт, докази виконання робіт, наявність/відсутність підстав для стягнення штрафу.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Зі змістом частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з частиною першою статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 6.4. Договору, у разі порушення з вини Виконавця строків виконання робіт, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% від вартості робіт із врахуванням ПДВ з яких допущено прострочення виконання робіт (ПДВ враховується, якщо Виконавець є платником ПДВ).

Таким чином, штраф за несвоєчасно виконання робіт становить: 3 299 грн. 90 коп. (32 999,00 (сума договору) х 10% (відсоток штрафу)).

Згідно з пунктом 6.20 Договору при нарахуванні будь-яких штрафних санкцій та/або збитків, передбачених даним Договором Замовник має право направити Виконавцю письмову вимогу про нарахування штрафних санкцій (із розрахунком нарахування штрафних санкцій) та збитків (із наданням документально підтверджуючих документів або копій таких документів про нанесені збитки).

У такому випадку Виконавець зобов`язаний перерахувати Замовнику суму нарахованих штрафних санкцій та/або збитків протягом 7 робочих днів з дати направлення відповідної письмової вимоги. Датою направлення вимоги про сплату штрафних санкцій та/або збитків є дата відправлення, зазначена в документах (фіскальний чек, накладна, опис вкладення в цінний лист) підприємства зв`язку, через яке надсилалась така вимога.

У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по Договору позивач направив відповідачу Вимогу № 2673-006.10.006-01 від 11.12.2025 щодо сплати штрафу у розмірі 3 299 грн. 90 коп. протягом 7 робочих днів.

Проте, відповідач залишив вказану Вимогу без відповіді.

Будь-яких доказів своєчасного виконання робіт, а також об`єктивної неможливості своєчасного виконання таких робіт відповідачем згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, у зв`язку із невиконанням Відповідачем своїх зобов`язань по Договору позивач нарахував відповідачу за порушення строків виконання робіт згідно пункту 6.4. Договору штраф у розмірі 10% від вартості робіт становить 3 299 грн. 90 коп.

Судом не встановлено порушень при перевірці здійсненого позивачем розрахунку штрафу.

За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 299 грн. 90 коп. штрафу.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 662 грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул.Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код 30019775) до Приватного підприємства "Аякс" (49101, м. Дніпро, вул. Ульянівська, буд. 26, оф. 7; ідентифікаційний код 23348450) про стягнення 3 299 грн. 90 коп. – задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Аякс" Приватного підприємства "Аякс" (49101, м. Дніпро, вул. Ульянівська, буд. 26, оф. 7; ідентифікаційний код 23348450) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул.Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код 30019775) неустойку (штрафи) в сумі 3 299 (три тисячі двісті дев`яносто дев`ять) 90 коп. та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

06.10.2026