Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №905/14/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Харків Справа № 905/14/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Демідова П.В., суддя Лакіза В.В.

за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх.№ 1295 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 19.05.2026 (прийняте у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Зекуновим Е.В., повне рішення складено та підписано 26.05.2026) у справі №905/14/26

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ,

до відповідача Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", місто Краматорськ, Донецька область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу", місто Покровськ, Донецька область,

про стягнення 42134002,60 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі – НЕК "Укренерго", позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області із позовом (документ сформований в системі "Електронний суд" 31.12.2025, надійшов до суду 02.01.2026), у якому, з урахуванням заяви від 13.01.2026 про усунення недоліків, просило суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" (далі – ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", відповідач) за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.05.2019 № 0525-01041 заборгованість за фактично надані послуги (основний борг) за коригуванням/врегулюванням за серпень – вересень 2025 року у розмірі 41909359,71 грн, а також заборгованість за штрафними санкціями за невиконання грошових зобов`язань за період коригування/врегулювання серпень, вересень 2025 року у розмірі 224642,89 грн, з яких: 80327,54 грн – інфляційне збільшення та 144315,35 грн – 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заявою про укладення договору від 07.05.2019 ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, дата акцептування — 16.05.2019, ідентифікатор договору № 0525-01041, внаслідок чого відповідач набув статусу учасника ринку та сторони відповідальної за баланс (СВБ), а позивач діє як оператор системи передачі (ОСП), адміністратор розрахунків (АР) та адміністратор комерційного обліку (АКО). На виконання умов названого договору позивачем було здійснено врегулювання небалансів електричної енергії та сформовано акти коригування: № СВБ ВР 03 2025 08 0525 від 29.10.2025 на поставку ОСП електричної енергії для врегулювання небалансів за період з 01.08.2025 по 31.08.2025 в обсязі 2 536,005000 МВт*год на загальну суму 20 081 884,91 грн, у тому числі ПДВ 3 346 980,82 грн, та № СВБ ВР 03 2025 09 0525 від 27.11.2025 за період з 01.09.2025 по 30.09.2025 в обсязі 2 420,070000 МВт*год на загальну суму 21 827 474,80 грн, у тому числі ПДВ 3 637 912,47 грн. У зв`язку з несплатою відповідачем вартості електричної енергії за вказаними актами коригування станом на 31.12.2025 за останнім обліковується заборгованість перед ПрАТ "НЕК "Укренерго" у розмірі 41 909 359,71 грн, на яку позивачем додатково нараховані інфляційні втрати та 3% річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.05.2026 у справі №905/14/26 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" заборгованості по договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.05.2019 №0525-01041 за фактично надані послуги коригування/врегулювання: серпень вересень 2025 у розмірі 41909359,71 грн (основний борг); 80327,54 грн (інфляційне збільшення) та 144315,35 грн (3% річних) – відмовлено повністю.

Вказане рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що сторонами договору № 0525-01041 є виключно НЕК "Укренерго" як оператор системи передачі (ОСП) та особа, що приєдналася до договору у статусі сторони, відповідальної за баланс (СВБ), а інші особи не є сторонами цього договору та не набувають за ним прав і обов`язків сторін. Водночас, за твердженнями відповідача, обсяги електричної енергії, відображені в актах коригування № СВБ ВР 03 2025 08 0525 від 29.10.2025 та № СВБ ВР 03 2025 09 0525 від 27.11.2025, фактично були спожиті КП "Компанія "Вода Донбасу", яке не є стороною цього договору та не входить до балансуючої групи відповідача.

Судом першої інстанції встановлено, що ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" як оператор системи розподілу у спірний період надавало КП "Компанія "Вода Донбасу" послуги з розподілу електричної енергії власними мережами на підставі укладених договорів та у серпні – вересні 2025 року відображало обсяги споживання КП "Компанія "Вода Донбасу" на платформі "Market Management System" (MMS) як споживача на власні об`єкти, тоді як НЕК "Укренерго" як адміністратор комерційного обліку, керуючись приписами пункту 6.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, зменшило значення агрегованих даних комерційного обліку площадок вимірювання КП "Компанія "Вода Донбасу" за період серпень – вересень 2025 року, змінивши дані на платформі MMS по точці комерційного обліку цього підприємства та поклавши відповідні обсяги споживання на втрати ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", вартість яких була зафіксована у спірних актах коригування.

Суд зазначив, що при вирішенні даного спору він не досліджує питання правомірності чи неправомірності покладення адміністратором комерційного обліку на оператора системи розподілу обсягів електричної енергії на підставі пункту 6.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, оскільки такі правовідносини не входять до предмета доказування у межах заявлених позовних вимог; для правильного вирішення спору необхідно було встановити, чи відносяться обсяги електричної енергії, зазначені в актах коригування, до обсягів поставки оператором системи передачі електричної енергії для врегулювання небалансів сторони, відповідальної за баланс, у межах договору № 0525-01041.

З аналізу пункту 6.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії місцевий господарський суд дійшов висновку, що покладання АКО обсягів електричної енергії, спожитої споживачем, електроживлення об`єкта якого не припинено зі спливом встановленого строку за відповідних умов, на втрати оператора системи є відповідною мірою відповідальності у разі наявності безпідставної бездіяльності оператора системи у визначеному цим пунктом випадку; при цьому такі обсяги не є технологічними втратами електричної енергії на її розподіл територією здійснення ліцензованої діяльності та не можуть бути використані при розрахунку обсягу послуг.

Суд першої інстанції також виходив з того, що правові наслідки, передбачені пунктом 6.2.8 ПРРЕЕ, мають позадоговірну природу, оскільки виникають безпосередньо з приписів цих Правил, а не з умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії, а відтак спір щодо покладення адміністратором комерційного обліку на оператора системи обсягів втрат на підставі зазначеної норми охоплює інше коло фактичних та правових обставин, ніж ті, що випливають із договірних зобов`язань сторін, і вимагає встановлення додаткових обставин, пов`язаних з особливостями функціонування ринку електричної енергії, механізмами балансування, а також статусом і роллю його учасників, які не охоплюються змістом укладеного між сторонами договору. Такі висновки узгоджуються з правовими позиціями, викладеними у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2025 року у справі № 905/1491/24 та в ухвалі Верховного Суду від 13 січня 2026 року у справі № 905/1314/24.

Суд дійшов висновку, що обсяги коригування, відображені у спірних актах, не можуть розглядатися як такі, що виникли з договірних правовідносин сторін за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 0525-01041, а застосування судом з власної ініціативи інших обставин або іншої правової підстави, ніж ті, що визначені позивачем, з урахуванням принципу jura novit curia та правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, призвело б до зміни фактичних обставин справи та, як наслідок, до зміни підстав позову, право на що згідно зі статтями 14, 46 Господарського процесуального кодексу України належить виключно позивачу і яке позивачем реалізовано не було.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд залишив позовні вимоги без задоволення у зв`язку з їх недоведеністю, а судові витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" з рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 19.05.2026; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; витрати по сплаті судового збору у сумі 758412,05 грн стягнути з відповідача.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на таке:

- абзацом третім пункту 6.2.8 глави 6.2 розділу VI ПРРЕЕ передбачено, що збитки, пов`язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення цих Правил іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому (цим) учаснику (учасникам) роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил, тоді як згідно з пунктом 1.1.2 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ претензія – це вимога споживача до суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії про усунення порушень умов відповідного договору та про відшкодування збитків;

- на виконання пункту 1 постанови НКРЕКП від 08.08.2023 № 1475 "Про результати розгляду спору між Акціонерним товариством "ДТЕК Донецькі електромережі", Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", Приватним акціонерним товариством "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" належало передати адміністратору комерційного обліку валідовані дані комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023 з урахуванням того, що цей учасник ринку у зазначений період мав статус "Дефолтний", та вказати їх значення "0" (нуль), відобразивши споживання КПВД як втрати оператора системи розподілу. Отже, суперечка щодо покладення обсягів КП "Компанія "Вода Донбасу" на ОСР (відповідача) вирішена регулятором та не оскаржена у судовому порядку, що за наявності вирішеного спору не дає підстав для скасування статусу "Дефолтний" та надання можливості закуповувати електричну енергію на ринку;

- законодавець надав право відповідачу та третій особі як споживачу на ринку електричної енергії придбавати електричну енергію двома способами – на організованих сегментах ринку за умови укладення договору про врегулювання небалансів або на роздрібному ринку в електропостачальників. КП "Компанія "Вода Донбасу" як електропостачальник за власними точками споживання заявою про укладення договору надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0350-01012, цей договір є дійсним, доказів його розірвання матеріали справи не містять. Крім того, 30.04.2019 між ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" та КП "Компанія "Вода Донбасу" укладено договір № 22/19-19-192 про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який є публічним договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України;

- відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, точка комерційного обліку – це місце встановлення засобу (засобів) комерційного обліку, де здійснюється вимірювання обсягів споживання/передачі/генерації електричної енергії, які використовуються для взаєморозрахунків між учасниками ринку, а згідно з пунктом 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП № 1469 від 27.12.2017, постачальник здійснює діяльність з постачання електричної енергії на підставі договорів із споживачами та не є власником об`єктів електроенергетики, крім об`єктів, що забезпечують його власні потреби; таким чином, постачальник не є користувачем системи розподілу в розумінні Кодексу комерційного обліку, а його договірні відносини ґрунтуються на даних, які адмініструються ОСР та АКО за точками комерційного обліку споживачів;

- зазначає, що Закон чітко визначає ролі учасників ринку (статті 1 та 62): постачальник – суб`єкт, що продає електричну енергію споживачу за договором постачання; споживач – суб`єкт, який купує електроенергію для власного споживання; постачальник послуг з балансування – учасник, який купує/продає електроенергію для врегулювання небалансів, а небаланс є не джерелом постачання електроенергії, а наслідком відхилення фактичного споживання/постачання від запланованого. З урахуванням пункту 6.7 Правил ринку, за яким учасники ринку несуть фінансову відповідальність за небаланси обсягів електричної енергії, визначені адміністратором розрахунків на підставі фактичних даних комерційного обліку, споживання електричної енергії постачальником для власних потреб без укладення договору постачання не може здійснюватися шляхом формування небалансів; таке споживання не відповідає вимогам статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", порушує пункти 3.4, 6.7 та 8.2 Правил ринку та розцінюється як незареєстроване споживання, що може бути підставою для застосування заходів впливу відповідно до Закону України "Про НКРЕКП" і Ліцензійних умов постачання;

- наголошує, що судом не встановлювались обставини щодо закупівлі обсягів небалансів електричної енергії для власних потреб третьої особи та відображення такого споживання відповідачем у Звітах ППКО згідно з вимогами пункту 10 ПРРЕЕ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин до 28.08.2023), за яким до запуску електронної платформи Датахаб функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

- скаржник зазначає, що судом не досліджувались вимоги рішення та постанови апеляційного суду у справі № 904/428/24, в якій обсяги споживання за період, вказаний у позові, вже були предметом розгляду, з урахуванням частини 4 статті 75 ГПК України окремого доказування щодо необхідності стягнення саме з відповідача відповідних обсягів не потребується, оскільки це є встановленим фактом;

- щодо питання чинності постанови НКРЕКП № 1475 від 08.08.2023 в редакції пункту 1 резолютивної частини апелянт зазначає, що судом не досліджено факту того, що відповідач порушив вимоги пункту 1.2.1 глави 1.2 розділу І та пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ, а саме: споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановок споживача у період з 01.01.2022 по 28.02.2023 включно за відсутності договору про постачання електричної енергії, договорів про закупівлю електричної енергії на організованих сегментах ринку, що призвело до втрат електричної енергії оператора системи розподілу. За положеннями пунктів 3.1.6 та 3.1.9 глави 3.1 розділу ІІІ ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачу здійснюється, зокрема, якщо споживач є стороною діючих договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та про постачання електричної енергії, а споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається;

- апелянт вказує, що судом першої інстанції не досліджувалось питання та не отримано від відповідача і третьої особи доказів укладення договору про постачання електричної енергії із населенням, для якого, як зазначено у постанові апеляційного суду у справі № 910/6820/24, на оптових сегментах ринку закуповувалась електрична енергія, та того, що виниклі небаланси третьої особи не споживались для задоволення власних потреб у порушення ліцензійних умов постачання електричної енергії;

- скаржник зазначає, що постанова НКРЕКП № 1475 від 08.08.2023 є нормативно-правовим актом, прийнятим у межах повноважень регулятора; якщо ця постанова не оскаржена в порядку адміністративного судочинства і є чинною, вона має обов`язкову силу для всіх суб`єктів, на яких поширюється її дія; суд загальної чи господарської юрисдикції не може самостійно визнати акт недійсним – лише адміністративний суд у спеціальному провадженні може визнати нормативно-правовий акт незаконним, і суд не може ігнорувати або не застосовувати чинний нормативно-правовий акт. Дана правова позиція, за доводами апелянта, викладена у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 826/8917/17 та від 09.06.2022 у справі № 826/17808/16;

- посилається на постанову Верховного Суду від 11 квітня 2022 року у справі № 905/38/21, в якій зазначено, що НЕК "Укренерго" виступає як оператор системи передачі, а КП "Компанія "Вода Донбасу", яке приєдналось до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, набуло статусу учасника ринку та здійснювало свою діяльність як сторона, відповідальна за баланс; НЕК "Укренерго" не є постачальником електричної енергії, оскільки здійснює господарську діяльність з передачі електричної енергії; наводить визначення термінів статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" (балансуюча група, відповідальність за баланс, двосторонній договір, електропостачальник, небаланс електричної енергії, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, передача та постачання електричної енергії, споживач, сторона, відповідальна за баланс, учасник ринку), а також положення статей 31, 32, 33, 56, 66 цього Закону, за змістом яких оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права продавати електричну енергію за двосторонніми договорами.

За твердженням скаржника, рішення суду фактично порушує вимоги підпункту 3 пункту 6.11 постанови КГС ВС у справі № 922/422/23 в частині фактичного зобов`язання позивача продавати небаланси електричної енергії для власного споживання за двосторонніми договорами без укладення договору на постачання електричної енергії з постачальником, ігноруючи при цьому вимоги Закону України "Про ринок електричної енергії"; за пунктом 1.2.7 Правил ринку постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, розробленого на основі Примірного договору (додаток 5), однак договір про постачання електричної енергії зі споживачем (третьою особою) в матеріалах справи не міститься та не досліджений судом, що є фактичним порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення має бути скасоване, а позовні вимоги задоволені в повному обсязі;

- вказує на те, що відповідно до пункту 1.7.4 Правил ринку учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу "Дефолтний" при настанні принаймні однієї з таких подій: тривалість статусу "Переддефолтний" становить більше двох днів; прийняття судом рішення про визнання суб`єкта господарювання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або прийняття рішення про ліквідацію; анулювання ліцензій на провадження діяльності на ринку електричної енергії; а згідно з підпунктом 8 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 сторона, відповідальна за баланс, може набути статус "Дефолтний" також у разі несплати вчасно та в повному обсязі трьох позапланових рахунків, виставлених протягом 30 календарних днів з дня виставлення першого позапланового рахунку;

Відповідно до пункту 1.7.5 Правил ринку на період статусу "Дефолтний" адміністратор розрахунків надсилає учаснику ринку відповідне повідомлення, публікує його на офіційному вебсайті, зупиняє майбутні та скасовує діючі реєстрації двосторонніх договорів щодо продажу електричної енергії, встановлює нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР, а постачання електричної енергії споживачам такого учасника (або такому учаснику) здійснюється постачальником "останньої надії" з 00:00 дня, наступного за днем набуття статусу;

Зазначає, що КП "Компанія "Вода Донбасу" перебуває у статусі "Дефолтний" з 14.08.2019 і залишається у цьому статусі до моменту виконання всіх зобов`язань; інформація про набуття статусу була оприлюднена того ж дня на офіційному сайті НЕК "Укренерго" за відповідним посиланням, а також повідомлена листом від 14.08.2019 № 01/30854. Скаржник вказує, що оплати за спожиті раніше послуги не надходило, тому підстав для реєстрації та розірвання договору про врегулювання небалансів до виконання всіх зобов`язань немає, а позивач та треті особи ввели суд в оману наполяганням на тому, що договірні відносини не припинено і на ринок електричної енергії необхідно повернутися, що суперечить вимогам Правил ринку та Закону; надаючи статус "Дефолтний" на виконання пункту 2 постанови НКРЕКП від 08.08.2023, жодного нормативного акта порушено не було;

- скаржник посилається на положення статей 63, 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", пунктів 1.2.9, 3.4.4, 6.2.3, 6.2.4, 6.2.6, 6.2.7, 6.2.8 ПРРЕЕ та пункту 11.5.12 Кодексу систем розподілу щодо порядку переведення споживача на постачання постачальником "останньої надії", автоматичного укладення такого договору з початку фактичного постачання, граничного 90-денного строку такого постачання та обов`язку оператора системи припинити електроживлення, а також на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 910/8958/20 та у постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 905/1791/21, за якими всі спожиті після дати поновлення договірних відносин з постачальником "останньої надії" споживачем-боржником обсяги електричної енергії у разі нездійснення відключення оператором системи покладаються на втрати оператора системи розподілу, як це передбачено пунктом 6.5 типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії.

При цьому, зазначає, що з боку відповідача не надано доказів виконання вимог пункту 3.4.4 ПРРЕЕ щодо постачальника "останньої надії" для КП "Компанія "Вода Донбасу", який здійснює постачання електричної енергії з моменту припинення постачання попереднім електропостачальником.

Вказує, що на порушення вказав Регулятор у постанові від 08.08.2023 № 1475, пунктом 2 резолютивної частини якої зобов`язано НЕК "Укренерго" забезпечити сертифікацію даних комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023 та надати сертифіковані дані адміністратору розрахунків для подальшого формування платіжних документів і здійснення розрахунків та не допускати в подальшому такого порушення. Постанова НКРЕКП № 1475 прямо встановлює порушення відповідачем та пов`язаними з ним учасниками ринку вимог абзацу 3 пункту 6.2.8 Правил роздрібного ринку, визначає обов`язок надати АКО валідовані дані комерційного обліку щодо КП "Компанія "Вода Донбасу" за період 01.01.2022– 28.02.2023 з урахуванням статусу цього учасника як "дефолтного" та встановлює обов`язки НЕК "Укренерго" щодо сертифікації і передачі даних адміністратору розрахунків.

Стверджує, що надані матеріали справи (листи НЕК "Укренерго" до НКРЕКП та до відповідача) фіксують фактичну відсутність та затримку надання валідованих (оновлених) даних комерційного обліку відповідачем, спроби відтермінувати виконання постанови № 1475 "до розгляду спору судом" і підтверджують, що розрахунки за послугу передачі та коригування їх обсягів і вартості здійснюються на підставі даних АКО, а не довільних розрахунків сторін;

- за нормативною логікою КП "Компанія "Вода Донбасу" набуло статусу дефолтного учасника ринку, ОСР як адміністратор комерційного обліку повинен був забезпечити переведення цього підприємства на постачальника "останньої надії", після закінчення 90 днів мав припинити електроживлення відповідно до абзацу 3 пункту 6.2.8 ПРРЕЕ, проте припинення не відбулося, електроенергія продовжувала фізично споживатися, НКРЕКП постановою № 1475 констатувала порушення та зобов`язала скоригувати дані комерційного обліку, внаслідок чого відповідні обсяги були віднесені фактично на ОСР через механізм втрат та перерахунків. Відповідач не може обґрунтовувати свої вимоги або заперечення обсягами електричної енергії, спожитими КП "Компанія "Вода Донбасу" після втрати ним належного статусу електропостачання та після закінчення передбаченого законодавством строку постачання постачальником "останньої надії", оскільки такі обсяги виникли внаслідок невиконання самим ОСР покладених на нього законом обов`язків;

- зазначає, що постановою НКРЕКП № 1475 від 08.08.2023 встановлено порушення вимог ПРРЕЕ щодо КП "Компанія "Вода Донбасу", а також визначено порядок коригування та передачі валідованих даних комерційного обліку до АКО НЕК "Укренерго", ця постанова є чинною та обов`язковою до виконання відповідно до статті 14 Закону України "Про НКРЕКП", а жодна норма законодавства не передбачає права ОСР самостійно відкладати її виконання до завершення судових спорів за відсутності судового рішення про зупинення дії акта Регулятора. Листом НКРЕКП від 28.01.2026 (вих. № 1233/22.3.1/7-26), підготовленим у відповідь на лист НЕК "Укренерго" від 15.12.2025 № 01/76610, додатково підтверджено, що учасник ринку набуває статусу "дефолтний" як окрема юридична особа, одночасно в усіх ролях, в яких вона виступає на ринку електричної енергії, а положення постанови № 1475 залишаються обов`язковими до виконання до моменту їх скасування або зміни у встановленому законом порядку.

Отже, після спливу строку постачання ПОН у ОСР існувало лише два законні варіанти поведінки - забезпечити переведення споживача на нового електропостачальника або припинити електроживлення, а фактичне продовження споживання без виконання будь-якого із зазначених механізмів прямо суперечить ПРРЕЕ і не може створювати правових наслідків для інших учасників ринку; саме тому нормативне регулювання передбачає віднесення відповідних обсягів на втрати ОСР.

Вказує, що будь-які вимоги або заперечення відповідача, побудовані на обсягах електричної енергії, спожитих після спливу законного строку постачання ПОН, суперечать вимогам ПРРЕЕ, постанові НКРЕКП № 1475 та принципу недопустимості отримання переваг із власного правопорушення (nemo auditur propriam turpitudinem allegans); відповідач не вправі покладати негативні наслідки власного невиконання нормативно визначених обов`язків на інших учасників ринку, а віднесення спірних обсягів на втрати ОСР не є санкцією НЕК "Укренерго" чи наслідком довільного перерахунку, а є прямим регуляторним наслідком невиконання ОСР обов`язків, встановлених ПРРЕЕ; надалі Східний апеляційний господарський суд у справі № 905/485/24 підтвердив правомірність застосування цих наслідків.

- скаржник також наводить положення пунктів 5.15.2, 5.15.5, 5.29.4, 5.29.6, 5.30.1-5.30.4, 7.8.1-7.8.5 Правил ринку та пункту 5.9 договору щодо порядку розрахунків за небаланси, здійснення подекадних та підсумкових розрахунків, порядку ініціювання суперечки щодо суми, зазначеної в рахунку, та строків оплати, зазначаючи, що проведення розрахунків за коригування/врегулювання здійснюється протягом трьох робочих днів з моменту виставлення рахунку за скориговані обсяги небалансів через систему управління ринком, а коригування проводиться протягом 12 місяців з дня виставлення рахунків-фактур першої версії; у разі незгоди із розрахунками СВБ протягом двох робочих днів надсилає обґрунтовані зауваження та ініціює спір, а якщо протягом двох робочих днів спір не ініційовано і підписаний примірник не направлено, такий акт вважається підписаним СВБ;

- зазначає, що оскільки відповідачем та КПВД не надано суду доказів отримання послуг та здійснення закупівель обсягів електричної енергії на вільному ринку для власних потреб з використанням системи MMS та особистого кабінету споживача, в тому числі не надано актів наданих послуг за період, вказаний у позові, позовні вимоги є обґрунтованими; питання покладення обсягів вирішено постановою НКРЕКП № 1475 від 08.08.2023, а статус "Дефолтний" не скасовано, що не дає підстав для закупівлі електричної енергії на ринку КПВД;

- підсумовуючи, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не дослідив обставини, викладені в матеріалах справ № 904/428/24 та № 910/6820/24, надав оцінку доводам відповідача та третьої особи без наявних доказів у справі, не витребував їх, не звернув увагу на вимоги постанови НКРЕКП № 1475 від 08.08.2023, якою встановлено факт порушення вимог Правил ринку третьою особою та відповідачем у частині наявності у КПВД статусу "Дефолтний" з 2019 року;

- окремо апелянт зазначає, що судом системно порушено права відповідача на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що підтверджується численними заявами, поданими до суду, але не задоволеними з незрозумілих причин, фактично порушено право відповідача на участь та неупереджений судовий процес, а рішення прийнято без врахування позиції відповідача в частині ненадання усних та письмових пояснень по суті справи, окрім таких які надані в рамках виконання вимог ухвал по справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2026 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 29.06.2026) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх.№1295 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 19.05.2026 у справі №905/14/26 та призначено справу до розгляду на 05.08.2026 о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду; встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу – до 13.07.2026, з доказами їх надсилання учасникам справи, для подання заяв, клопотань, тощо – до 13.07.2026.

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Водночас, 31.07.2026 до апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" від ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№8502), в яких відповідач вважає апеляційну скаргу безпідставною та обґрунтовує неподання відзиву у встановлений строк ускладненими обставинами, що склалися на підприємстві внаслідок воєнних дій, тому просить вважати дані пояснення як письмово викладене вступне слово.

За доводами відповідача, жодною нормою діючого законодавства України не встановлено зобов`язання оплачувати товар (електроенергію), який не купувався; відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, тоді як позивач намагається примусити відповідача оплатити обсяги електроенергії, які не купувалися відповідачем, а були спожиті іншим учасником ринку. Сам по собі факт створення позивачем первинних документів та направлення їх відповідачу не підтверджує факт надання послуг або передачу товару; як зазначає Верховний Суд у подібних справах (постанова від 21.01.2025 у справі № 905/1743/23, постанова від 30.10.2025 у справі № 904/537/24), самі по собі обставини створення Компанією первинних документів, як то актів приймання-передачі послуги та актів коригування до них, та направлення цих документів відповідачу, навіть за наявності пропуску строку надання зауважень, не можуть бути беззаперечною підставою для сплати відповідачем визначених у таких актах сум за наявності між сторонами спору щодо факту надання/обсягу послуг.

Щодо постанови НКРЕКП № 1475 від 08.08.2023 відповідач зазначає, що цією постановою Регулятор не зобов`язував НЕК "Укренерго" перекладати обсяги, спожиті КПВД, на відповідача: пунктом 1 резолютивної частини зобов`язано АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" припинити порушення абзацу третього пункту 6.2.8 глави 6.2 розділу VI Правил роздрібного ринку шляхом передачі АКО у термін до 01 вересня 2023 року валідованих даних комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01 січня 2022 року по 28 лютого 2023 року, а пунктом 2 зобов`язано НЕК "Укренерго" забезпечити сертифікацію таких даних та надати їх АР для подальшого формування платіжних документів і здійснення розрахунків; зобов`язання щодо віднесення/перекладення обсягів, спожитих КПВД, на втрати ОСР відсутні для жодної зі сторін суперечки, при цьому КП "Компанія "Вода Донбасу" не було стороною при вирішенні цієї суперечки Регулятором. Відповідач посилається на пункт 4.15 постанови Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 905/1743/23, постанову Верховного Суду від 30.10.2025 у справі № 904/537/24 та пункт 133 постанови Касаційного господарського суду від 29.04.2026 у справі № 905/242/25, згідно з якими ця постанова Регулятора стосується періоду з 01.01.2022 по 28.02.2023 і не зобов`язує НЕК "Укренерго" покладати обсяги спожитої КПВД електроенергії на оператора системи розподілу.

Відповідач також наголошує, що ненадання АКО валідованих даних комерційного обліку не передбачає перекладання обсягів КПВД на втрати ОСР, а постанова НКРЕКП № 1475 не є обов`язковою для суду, її висновки не мають преюдиційного значення та не звільняють позивача від доказування обставин, на які він посилається.

Щодо пункту 6.2.8 ПРРЕЕ відповідач зазначає, що позивач не вказує та не підтверджує, з якого саме моменту КПВД споживало електроенергію від постачальника "останньої надії" та з якого дня мало бути припинено електроживлення його об`єктів, тобто з якого моменту до відповідача застосовується абзац 3 пункту 6.2.8 ПРРЕЕ з урахуванням заявлених різних у часі періодів. Крім того, покладання АКО обсягів електричної енергії на втрати оператора системи є мірою відповідальності за безпідставну бездіяльність оператора системи, тоді як постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 27.12.2018 затверджено Порядок забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, у розділі "Загальні питання" якого встановлено, що на час проведення операції Об`єднаних сил обмеження, відключення електропостачання не застосовуються щодо об`єктів комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" та комунального підприємства "Попаснянський районний водоканал"; отже, за наявності прямої заборони, встановленої чинним законодавством, позивач переклав на відповідача відповідальність у вигляді віднесення обсягів електричної енергії на втрати оператора системи у зв`язку з нездійсненням припинення електроживлення. Відповідач вважає, що постанова Кабінету Міністрів України № 1209 має вищу юридичну силу, ніж постанова НКРЕКП № 1475 та рішення АКО, є спеціальною нормою щодо відключення саме об`єктів КПВД, а за загальною теорією права при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному (лист Міністерства юстиції України від 26.12.2008 № 758-0-2-08-19).

Відповідач погоджується з висновками суду першої інстанції про позадоговірну природу правових наслідків, передбачених пунктом 6.2.8 ПРРЕЕ, та зазначає, що підстави й умови перекладання обсягів, спожитих іншими споживачами, на втрати ОСР не передбачені умовами договору про врегулювання небалансів, проте визначені у пунктах 6.2.8 та 7.10 ПРРЕЕ.

Щодо доводу апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи договору про постачання електричної енергії з третьою особою відповідач зазначає, що апелянт не вказує, яким чином відсутність такого договору у третьої особи впливає на перекладання спожитих обсягів на ОСР, та вважає такі висновки маніпулятивними.

Відповідач вважає, що саме КП "Компанія "Вода Донбасу" є відповідальним як електропостачальник за баланс своїх споживачів та оплачує вартість небалансів оператору системи передачі, а обсяги спожитої КПВД електричної енергії повинні бути відображені на платформі MMS за точками комерційного обліку КПВД та як наслідок зняті з втрат ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля"; у справі № 910/6820/24 надано правову оцінку діям позивача стосовно спожитих обсягів КПВД, а спірні періоди у справі № 905/14/26 є наступними за періодами, досліджуваними у справі № 910/6820/24. Отже, сформована позивачем заборгованість за актами коригування є штучною та не підтвердженою належними і допустимими доказами, а дії НЕК "Укренерго" щодо покладення обсягів споживання КПВД на втрати ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" є безпідставними.

Щодо роз`яснень НКРЕКП від 28.01.2026 відповідач зазначає, що відповідь НКРЕКП за вих. № 1233/22.3.1/7-26 від 28.01.2026 носить рекомендаційний характер, не є офіційним роз`ясненням та не може бути використана судом для встановлення нових правил поведінки.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2026 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Тарасової І.В., яка входила до складу колегії суддів, для здійснення розгляду судової справи №905/14/26 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В., суддя Демідова П.В.

У судове засідання 05.08.2026 у приміщення суду з`явився представник апелянта та підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проти вимог апеляційної скарги заперечив. Третя особа у судове засідання не прибула, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином ухвалою суду від 26.06.2026.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 30 вересня 2026 року о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду; задоволено клопотання представника ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду 30.09.2026 о 10:00 годині у справі №905/14/26 та постановлено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

У судовому засіданні 30.09.2026 позивач підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги позивача, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронних листів ухвали суду про оголошення перерви від 05.08.2026 до електронних кабінетів учасників справи.

Отже, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 цього Кодексу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів та було встановлено місцевим господарським судом, відповідно до заяви про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 07.05.2019 Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" (далі – ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", відповідач) надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

НЕК "Укренерго" на адресу ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" направлено повідомлення вих. № 01/18086 від 21.05.2019 про приєднання до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення до реєстру учасників ринку, ідентифікатор договору №0525-01041, дата акцептування – 16.05.2019.

Умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії затверджені наказами НЕК "Укренерго" від 27.01.2023 №58, від 01.03.2024 №117, від 24.06.2024 №360, від 08.07.2024 №393.

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому (п.1.1).

На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (п.1.2).

За цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (п.1.3. договору).

ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307 (далі - Правила ринку) (п.1.4).

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п.1.5).

Учасник ринку передає свою відповідальність іншій СВБ шляхом укладення договору щодо участі в балансуючій групі такого учасника ринку у порядку, передбаченому Правилами ринку. На час делегування фінансової відповідальності за небаланси учасника ринку іншій СВБ цей договір призупиняє свою дію лише в частині фінансової відповідальності за небаланси електричної енергії перед ОСП (п.1.6).

Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством.

За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії (п.2.1).

Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (п.2.2).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №309, Законом України "Про ринок електричної енергії" та чинним законодавством України.

ОСП має право на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді (п.3.2.2)

ОСП зобов`язаний виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього Договору та Правил ринку (п.3.3.1).

СВБ має право на доступ до інформації щодо розрахунку платежів, що формуються АР для СВБ відповідно до Правил ринку (3.4.1).

СВБ зобов`язана нести фінансову відповідальність перед ОСП за врегулювання небалансу електричної енергії, спричиненого цією СВБ або учасниками ринку, які входять до балансуючої групи СБВ (3.5.1); здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку (п3.5.7).

Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6 договору).

Згідно з пунктом 5.9 договору ОСП формує та направляє Акт купівлі-продажу (далі-Акт) до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання Акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг мiж сторонами та розміщений у мережi Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формi шляхом підписання уповноваженою особою Акта (у разi неможливості пiдпису в електронній формi). Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу.

Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони.

Акт повинен бути підписаний Сторонами в один і той самий спосіб.

У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до Акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті.

Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник Акта, то такий Акт вважається підписаним СВБ.

СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП примірник підписаного зі своєї сторони Акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) (п.5.10.).

Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру (п.9.1)

Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.2 договору).

Пунктами 10.1-10.3 договору визначено, що він може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. У такому випадку зміни до цього договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності. Договір зі змінами оприлюднюється на вебсайті ОСП. Якщо учасник ринку не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим договором.

За твердженням позивача, на виконання умов договору від 16.05.2019 № 0525-01041 НЕК "Укренерго" було здійснено врегулювання небалансів електричної енергії, у зв`язку з чим відповідачу були виставлені акти коригування, а саме:

- акт коригування № СВБ_ВР_03_2025_08_0525 від 29.10.2025, відповідно до якого СВБ отримала, а ОСП поставив електричну енергію для врегулювання небалансів за період з 01.08.2025 по 31.08.2025 в обсязі 2536,005000 МВт*год на загальну суму 20081884,91 грн, у тому числі ПДВ 3346980,82 грн;

- акт коригування № СВБ_ВР_03_2025_09_0525 від 27.11.2025, відповідно до якого СВБ отримала, а ОСП поставив електричну енергію для врегулювання небалансів за період з 01.09.2025 по 30.09.2025 в обсязі 2420,070000 МВт*год на загальну суму 21827474,80 грн, у тому числі ПДВ 3637912,47 грн.

Акти підписані з боку позивача за допомогою кваліфікованого електронного підпису, про що свідчать додані до матеріалів справи протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, та направлені відповідачу через автоматизовану систему Аскод.

При цьому, позивачем факт отримання даних актів від позивача не заперечується.

Відповідач зі змістом актів не погодився, акти не підписав та не оплатив, направивши позивачу повідомлення №474-вих від 04.11.2025 (щодо акту корегування № СВБ_ВР_03_2025_08_0525 від 29.10.2025 згідно з договором від 16.05.2019 № 0525-01041) та № 502-вих від 03.12.2025 (щодо акту корегування № СВБ_ВР_03_2025_09_0525 від 27.11.2025 згідно з договором від 16.05.2019 № 0525-01041), в яких повідомив про безпідставне покладання на його втрати обсягів споживачів ДПЗД "Укрінтеренерго" (постачальник "останньої надії") у зв`язку з заміною нульовими значеннями працівниками НЕК "Укренерго" агрегованих даних комерційного обліку площадок вимірювання ДПЗД "Укрінтеренерго" на платформі MMS, а саме: за серпень 2025 року в обсязі 2 536 005 кВт*год на платформі MMS по ТКО 62ZV86930S193664, за вересень 2025 року в обсязі 2 420 070 кВт*год на платформі MMS по ТКО 62ZV86930S193664. Таким чином НЕК «Укренерго» поклав обсяги споживачів ДПЗД "Укрінтеренерго" на втрати Товариства.

У вказаних листах ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" вказує, що вважає акти недійсними та непідписаними.

Повідомлення ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" про відмову від підписання актів позивач отримав, статус підписів контрагента на актах в автоматизованій системі Аскод онлайн "відхилений".

Вартість вказаних в актах коригування послуг відповідачем сплачена не була.

Як зазначено позивачем, у зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.05.2019 № 0525-01041, зокрема в частині оплати за актами коригування № СВБ_ВР_03_2025_08_0525 та № СВБ_ВР_03_2025_09_0525, станом на 31.12.2025 за останнім обліковується заборгованість перед НЕК "Укренерго" у розмірі 41909359,71 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.05.2019 № 0525-01041 НЕК "Укренерго" звернулось до суду з даним позовом про стягнення заборгованості за фактично надані послуги (коригування/врегулювання: серпень вересень 2025) у розмірі 41909359,71 грн – основний борг, 80327,54 грн – інфляційне збільшення; 144315,35 грн – 3% річних.

У відзиві на позовну заяву від 11.02.2026 відповідач заперечив проти позову з посиланням на те, що позивач не визначив на підставі чого ним скориговані обсяги послуг за спірні періоди та не надав будь-яких пояснень, які саме додаткові обсяги (за якими ТКО та по яким споживачам) були включені до спірних актів коригування. Відповідач заперечує обсяги вказані в актах коригування за серпень-вересень 2025, а позивач не реагує на листи відповідача щодо незгоди із актами корегування та ігнорує їх наявність, тому щодо спірних актах корегування сторонами не досягнуто згоди. Сам по собі факт створення позивачем первинних документів та направлення їх відповідачу не підтверджує факт надання таких послуг. За позицією відповідача спірні обсяги небалансів зазначених в спірних актах коригування за період серпень-вересень 2025 року не отримувались відповідачем в рамках договору №0525-01041, а були спожиті КП "Компанія "Вода Донбасу" (КПВД) та перекладені позивачем на втрати ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля". Відповідач вважає, що обсяги спожиті КПВД не можуть бути віднесені НЕК "Укренерго" (як АКО) на втрати ПрАТ "ДТЕК ПЕМ Енерговугілля".

Також, відповідач зазначив, що починаючи з липня 2019 року КП "Компанія "Вода Донбасу" є учасником ринку електричної енергії, який здійснює три види діяльності, а саме: виробник; постачальник; споживач за власними точками споживання (самостійно закуповує електричну енергію на оптовому ринку). Між НЕК "Укренерго" та КПВД було укладено передбачені нормами чинного законодавства договори, зокрема договір про врегулювання небалансів №0350-01012 від 26.06.2019, який є дійсним на теперішній час. Протягом 2019 – 2022 років та до березня 2023 року КПВД для забезпечення власних потреб купувало електричну енергію у НЕК "Укренерго" на балансуючому ринку та виступало постачальником електроенергії для власних потреб на підставі ліцензії та прямих договорів, укладених з НЕК "Укренерго". ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", починаючи з 2019 року, як ППКО (Адміністратор комерційного обліку), відносило об`єми споживання електричної енергії об`єктів КПВД на платформі MMS на електропостачальника КП "Компанія "Вода Донбасу". Договори, укладені між КПВД та НЕК "Укренерго", є чинними, що було встановлено в межах розгляду справи № 910/6820/24.

За твердженням відповідача, КПВД визнає обсяги свого споживання за собою, про свідчить довідка щодо обсягів фактичного споживання електричної енергії КП "Компанія "Вода Донбасу" (копія довідки додається). Проте, позивач переклав обсяги спожитої КПВД електроенергії на втрати відповідача.

Щодо постанови НКРЕКП 1475 від 08.08.2023 відповідач звертав увагу, що даною постановою Регулятор не зобов`язував НЕК "Укренерго" покладати обсяги спожитої КПВД електроенергії на втрати ОСР. Крім того, дане рішення НКРЕКП не стосується спірного періоду (серпень-вересень 2025) у даній справі.

Щодо покладення обсягів електричної енергії на втрати оператора системи ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" на підставі п. 6.2.8 ПРРЕЕ зазначає, що позивач не зазначає та не надає суду підтвердження з якого саме моменту на його думку КПВД споживало електроенергію від постачальника "останньої надії" (далі - ПОН) та з якого дня повинно було бути припинено електроживлення об`єктів КПВД; це відповідна міра відповідальності у разі наявності безпідставної бездіяльності оператора системи у визначеному пунктом Правил випадку, тоді як постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 27.12.2018 затверджено Порядок забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, де встановлено, що відключення електропостачання не застосовуються щодо об`єктів комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу".

На думку відповідача, НЕК "Укренерго", використовуючи своє положення на ринку як адміністратор комерційного обліку (АКО) та адміністратор платформ СУР та MMS, на підставі власного рішення без будь-яких законних підстав переклав обсяги споживання КП "Компанія "Вода Донбасу" на інших учасників ринку, зокрема на ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля". Сформовану позивачем заборгованість за актами коригування відповідач вважає штучною та не підтвердженою належними та допустимими доказами.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідач в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України поставив позивачу питання: 1. На підставі яких первинних даних (показів лічильників, даних з АСКУЕ та інше) позивачем було змінено дані в системі управління ринком та проведено коригування об`ємів електричної енергії (наданої послуги) за серпень-вересень 2025?; 2. Якою нормою чинного законодавства (зазначити назву нормативно-правового акту, конкретний розділ/статтю/пункт) передбачено право НЕК "Укренерго" на коригування обсягів спожитої електричної енергії в частині перекладання їх з одного учасника ринку електричної енергії на іншого?; 3. У зв`язку з якими обставинами та на підставі яких нормативно-правових актів НЕК "Укренерго" переклав обсяги спожитої електроенергії споживачами ДПЗД "Укрінтеренерго", а саме КП "Компанія "Вода Донбасу" на втрати ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" у спірний період?

Ухвалою суду від 03.03.2026 з огляду на наведені у відзиві на позов пояснення відповідача, що спірні обсяги коригування стосуються споживання Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", суд залучив до участі у справі цю особу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та запропонував третій особі надати пояснення по суті спору, зокрема які фактично обсяги електричної енергії були спожиті КП "Компанія "Вода Донбасу" за серпень та вересень 2025 року.

Крім того, вказаною ухвалою суду запропоновано позивачу у строк до 12.03.2026 надати суду письмові відповіді на викладені у відзиві питання. За висновками суду, наведені питання безпосередньо стосуються встановлення фактичних об`ємів наданих послуг та правових підстав проведення коригувань у системі управління ринком, що є предметом даного спору, враховуючи, що відповідач заперечує факт отримання додаткових обсягів послуг за договором та стверджує про неправомірне перекладення на нього обсягів споживання іншої особи (КП "Компанія "Вода Донбасу").

Позивач правом на подання відповіді на відзив у встановлений судом строк не скористався; відповіді на поставлені відповідачем у відзиві на позов питання в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України не надав.

Також, КП "Компанія "Вода Донбасу" не скористалося правом подати пояснення.

19.05.2026 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення про відмову у задоволені позову повністю з підстав, зазначених вище у цій постанові.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення з ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.05.2019 № 0525-01041 за фактично надані послуги коригування/врегулювання за серпень – вересень 2025 року у розмірі 41909359,71 грн (основний борг), 80327,54 грн інфляційного збільшення та 144315,35 грн 3% річних.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (статті 509 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість виконання договору сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина 5 статті 633 ЦК України).

За визначенням наведеним у частині першій статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, підставою виникнення спірних правовідносин між сторонами є договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.05.2019 № 0525-01041.

Факт укладання договору та його чинність упродовж визначеного позивачем в цій частині періоду формування спірної заборгованості (серпень-вересень 2025 року) у розумінні статей 204, 215 ЦК України у межах цієї справи не оспорюється та не заперечується, зважаючи на що договір є належною правовою підставою у розумінні статей 11, 509 цього Кодексу для визначених ним кореспондуючих прав і обов`язків.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії":

балансуючий ринок електричної енергії - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;

відповідальність за баланс – зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів;

небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку;

оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії;

оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності;

Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

сторона, відповідальна за баланс, - учасник ринку, зобов`язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).

Згідно з положеннями пункту 11 частини першої статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі: придбаває послуги з балансування на ринкових недискримінаційних і прозорих засадах та забезпечує функціонування балансуючого ринку у порядку, визначеному цим Законом, Правилами ринку та Кодексом системи передачі, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністратор розрахунків, забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.

НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі (ОСП), на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР).

Статтею 4 вказаного Закону визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про врегулювання небалансів.

За змістом частини 1 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.

За результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку (частина сьома статті 68 Закону).

Згідно з приписами статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії.

З метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи. Електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів.

Сторони, відповідальні за баланс, зобов`язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі.

Об`єднання учасників ринку у балансуючі групи здійснюється на добровільній договірній основі, за умови дотримання ними типових вимог до балансуючої групи, визначених правилами ринку.

Порядок створення, реєстрації та припинення балансуючих груп визначається правилами ринку.

Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів.

Оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку.

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.

Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.

Сторони, відповідальні за баланс, зобов`язані надавати гарантії виконання фінансових зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів відповідно до правил ринку.

Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку.

Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку.

Під час визначення обсягів небалансів електричної енергії правила ринку визначають порядок урахування обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг у разі фактичного надання допоміжних послуг.

Правила ринку, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307, визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила агрегації, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України.

За приписами пунктів 1.1.2, 1.11.1, 1.11.8 розд. І Правил ринку система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції.

За допомогою системи управління ринком здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами.

Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії.

АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).

Розділом VII Правил ринку врегульовано питання щодо порядку розрахунків та здійснення платежів, у тому числі за небаланси електричної енергії.

Згідно з пунктом 7.3.1. глави 7.3 розділу VII Правил ринку АР через CУР на четвертий робочий день після завершення декади формує декадний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування декадного звіту СВБ.

Відповідно до пункту 7.3.2 глави 7.3 розділу VII Правил ринку для формування місячного звіту СВБ АКО на дев`ятий день місяця, наступного за розрахунковим, надає АР сертифіковані дані комерційного обліку за розрахунковий місяць.

АР через СУР, на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування місячного звіту СВБ.

СВБ зобов`язана впродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування місячного звіту СВБ забезпечити на рахунку ескроу СВБ наявність коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до місячного звіту СВБ.

З урахуванням даних місячного звіту СВБ оформлюється Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у порядку, встановленому договором про врегулювання небалансів електричної енергії.

АР о 08:00 на третій робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП кошти в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів.

Якщо за результатами місячного звіту СВБ має відбутись списання для АР (нарахування для СВБ), АР на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок СВБ відповідно до Акта купівлі-продажу небалансів електричної енергії.

У разі недостатності на рахунку ескроу СВБ коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, АР вживає заходів, передбачених главою 1.7 розділу I цих Правил.

Відповідно до пункту 7.7.1 глави 7.7 розділу VII Правил ринку для забезпечення розрахунків з учасниками ринку, АР формує три декадні звіти та один місячний звіт для кожного розрахункового місяця.

Декадні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на четвертий робочий день після останнього дня цієї декади.

Місячні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на одинадцятий день місяця, наступного за розрахунковим місяцем.

Оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа (пункт 7.7.3 глави 7.7 розділу VII).

За загальним правилом розрахунки між позивачем та відповідачем здійснюються щомісячно на підставі акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та місячного звіту, складених у відповідності до Правил ринку та умов договору про врегулювання небалансів.

При цьому, обсяг та вартість електричної енергії для врегулювання небалансів, що зазначаються в акті купівлі-продажу електричної енергії, можуть бути скориговані в наступних періодах у порядку, передбаченому додатком 10 до Правил ринку.

Відповідно до пункту 1.1 Правил коригування (додаток 10 до Правил ринку) розбіжності між учасником ринку та ОСП щодо даних комерційного обліку врегульовуються між ОСП та СВБ шляхом проведення планових та позапланових коригувань у випадку надання АКО до АР оновлених сертифікованих даних комерційного обліку.

Для планового та позапланового коригування АР здійснює: розрахунок обсягу та вартості небалансів СВБ; формування звіту про коригування; формування коригувального Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (далі - Акт коригування) (п. 1.4. Правил коригування).

Пунктом 3.2 Правил коригування передбачено, зокрема:

- АР протягом робочого дня, наступного за днем отримання від АКО оновлених сертифікованих даних комерційного обліку для проведення планового коригування, надсилає СВБ попередній звіт про коригування з метою одержання зауважень від СВБ;

- СВБ протягом трьох робочих днів з дня отримання від АР попереднього звіту про коригування надає АР зауваження щодо інформації, що зазначена в такому звіті;

- СВБ упродовж трьох робочих днів з дня отримання Акта коригування у разі згоди із розрахунками АР підписує Акт коригування та надсилає його АР;

- у разі незгоди із даними Акта коригування СВБ протягом трьох робочих днів з дня його отримання надсилає АР обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір;

- у разі ненадання СВБ до АР підписаного Акта коригування у визначений цим додатком строк до здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними у цьому Акті коригування;

- якщо СВБ протягом трьох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта коригування не ініціювала спір та не направила до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник Акта коригування, то такий Акт коригування вважається підписаним СВБ.

Предметом позову у цій справі є вимога про стягнення з відповідача вартості донарахованих обсягів електричної енергії у період серпень-вересень 2025 року за актами коригування після оновлення даних комерційного обліку, а саме:

- акт коригування № СВБ_ВР_03_2025_08_0525 від 29.10.2025, відповідно до якого СВБ отримала, а ОСП поставив електричну енергію для врегулювання небалансів за період з 01.08.2025 по 31.08.2025 в обсязі 2536,005000 МВт*год на загальну суму 20081884,91 грн, у тому числі ПДВ 3346980,82 грн;

- акт коригування № СВБ_ВР_03_2025_09_0525 від 27.11.2025, відповідно до якого СВБ отримала, а ОСП поставив електричну енергію для врегулювання небалансів за період з 01.09.2025 по 30.09.2025 в обсязі 2420,070000 МВт*год на загальну суму 21827474,80 грн, у тому числі ПДВ 3637912,47 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" висловило незгоду зі змістом актів коригування за спірні розрахункові періоди шляхом направлення своїх заперечень щодо змісту цих актів.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги та наведених позивачем в судовому засіданні апеляційного господарського суду 05.08.2026 доводів, НЕК "Укренерго" в обґрунтування покладання обсягів електричної енергії, спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу", посилається на пункт 6.2.8 ПРРЕЕ, а також на постанову НКРЕКП від 08.08.2023 № 1475.

Позивач вказує, що коригування обсягів комерційного обліку здійснювались на виконання постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.08.2023 № 1475, якою встановлено порушення у частині формування/передання даних комерційного обліку та зобов`язано відповідних суб`єктів (зокрема оператора системи розподілу) передати АКО валідовані дані по ТКО КП "Компанія "Вода Донбасу" з урахуванням статусу "Дефолтний", а НЕК "Укренерго" після отримання таких даних забезпечити їх сертифікацію та передачу для подальшого формування платіжних документів і здійснення розрахунків.

Також, за наведеними поясненнями позивача, ураховуючи функцію ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" на ринку електричної енергії у спірний період з розподілу електричної енергії, споживання електричної енергії, що сформувало стверджувані позивачем небаланси відповідача не є безпосереднім фактичним споживання електроустановками останнього, а є споживанням КП "Компанія "Вода Донбасу", яке відповідач як оператор системи всупереч абзацу третього пункту 6.2.8 глави 6.2 розділу VI ПРРЕЕ не припинив, а тому таке споживання віднесено до втрат самого відповідача.

При цьому, обставини щодо віднесення обсягів спожитої електричної енергії КП "Компанія "Вода Донбасу" до небалансів відповідача сторонами не заперечується.

Заперечуючи проти позовних вимог ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" наголошує на безпідставності дій позивача щодо покладення обсягів споживання електричної енергії КП "Компанія "Вода Донбасу" на втрати Товариства.

Отже, між сторонами в цій справі виник спір щодо наявності/відсутності підстав віднесення обсягів спожитої електричної енергії КП "Компанія "Вода Донбасу" на втрати оператора системи розподілу (ОСР), яким є відповідач, відповідно, і до небалансів відповідача, як сторони, відповідальної за баланс (СВБ).

Судова колегія зазначає, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), від 08.08.2023 №1475, прийнятою за результатами розгляду спору між АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", ПРАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" та НЕК "Укренерго", встановлено, що АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та ПРАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" не дотримано вимог абзацу третього пункту 6.2.8 глави 6.2 розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі – Правила роздрібного ринку), в частині формування та передачі даних комерційного обліку адміністратору комерційного обліку.

Зазначеною постановою також встановлено, що НЕК "Укренерго" не дотримано вимог пункту 2.2.2 глави 2.2 розділу II Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі – Кодекс комерційного обліку), а також абзацу п`ятнадцятого підпункту 6 пункту 1 постанови НКРЕКП від 31.05.2022 №555 "Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану" (далі – Постанова №555) – в частині отримання даних комерційного обліку від інших заінтересованих сторін (зокрема суміжних операторів систем, інших постачальників послуг комерційного обліку електричної енергії) з метою забезпечення формування балансу по відповідній області комерційного обліку оператора системи.

За результатами розгляду вказаного спору НКРЕКП, керуючись статтями 17 та 21 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та Порядком врегулювання спорів, що виникають між суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим постановою НКРЕКП від 05.02.2019 №156, зобов`язала:

– АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та ПРАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" у термін до 01.09.2023 передати адміністратору комерційного обліку валідовані дані комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023, з урахуванням того, що зазначений учасник ринку у вказаний період мав статус "Дефолтний", та надалі не допускати такого порушення;

– НЕК "Укренерго" у той самий термін забезпечити сертифікацію даних комерційного обліку згідно з пунктом 2.2.2 глави 2.2 розділу II Кодексу комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу"" за зазначений період після отримання відповідних даних від АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", та надати сертифіковані дані комерційного обліку адміністратору комерційного обліку для подальшого формування платіжних документів і здійснення розрахунків, не допускаючи надалі такого порушення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначена постанова НКРЕКП №1475 від 08.08.2023 стосується результатів розгляду суперечки між учасниками ринку щодо інших розрахункових періодів (за період з 01.01.2022 по 28.02.2023) та не містить нормативного регулювання діяльності учасників ринку.

Також, щодо наданого до матеріалів справи листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.01.2026 №1233/22.3.1/7-26, колегія суддів враховує, що законодавство не наділяє регулятора повноваженнями тлумачити судові рішення або надавати обов`язкові для судів роз`яснення щодо застосування власних актів.

Отже, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.08.2023 № 1475, на яку посилається позивач як на правову підставу для покладення на відповідача небалансів Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", окрім того, що не зобов`язує покладати обсяги спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електроенергії на відповідача, є індивідуальним правовим актом, що прийнятий Регулятором, тобто не є нормативно-правовим актом, а тому не встановлює норми права, а приймається на підставі відповідних нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини у відповідній сфері діяльності на ринку електричної енергії.

Окрім того зазначена постанова Регулятора не має преюдиціального значення відповідно до ч. 2 статті 75 Господарського процесуального кодексу України щодо зазначених в ній обставин, а тому відповідні обставини підлягають доказуванню у загальному порядку із наданням їм судом самостійної правової оцінки.

Як було встановлено судом під час розгляду справи та не заперечується сторонами, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" є учасником ринку електричної енергії, який здійснює три види діяльності на ринку електричної енергії:

- виробник - ліцензія з виробництва електричної енергії на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП) від 04.06.2019 № 937, з місцем провадження - Краснооскільска ГЕС;

- постачальник - ліцензія на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу на підставі постанови НКРЕКП від 22.04.2019 № 598;

- споживач за власними точками споживання (самостійно закуповує електричну енергію на оптовому ринку).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач має право, зокрема, купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Отже, законодавець надав право третій особі, як споживачу на ринку електричної енергії, придбавати електричну енергію двома способами - на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів, тобто на оптовому ринку або на роздрібному ринку у електропостачальників, які для забезпечення можливості постачання електричної енергії споживачу укладають відповідні договори з відповідачем.

Як зазначив відповідач у відзиві на позов, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу", як електропостачальник за власними точками споживання на ринку електричної енергії, який виявив бажання закуповувати електричну енергію самостійно на оптовому ринку, заявою про укладання договору про врегулювання небалансів електричної енергії надав письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0350-01012.

У судовому засіданні суду 05.08.2026 представник позивача підтвердив чинність та відсутність підстав для розірвання/припинення на даний час укладеного між КП "Компанія "Вода Донбасу" та НЕК "Укренерго" договору про врегулювання небалансів 2019 року.

Таким чином, між КП "Компанія "Вода Донбасу" та позивачем у даній справі був укладений договір про врегулювання небалансів, предметом якого є врегулювання небалансів електричної енергії, тобто купівля - продаж електричної енергії між Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Крім того, як було зазначено відповідачем, між ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" та КП "Компанія "Вода Донбасу" у грудні 2019 року було укладено договір про розподіл електричної енергії.

ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", починаючи з 2019 року, в якості ППКО та АКО відносило об`єми споживання електричної енергії об`єктів КПВД на платформі ММS як на електропостачальника КП "Компанія "Вода Донбасу", учасники ринку електричної енергії - позивач, відповідач та КП "Компанія "Вода Донбасу" приймали дані комерційного обліку, підписували взаємні акти та здійснювали інші дії.

За твердженням відповідача, переведення споживача КП "Компанія "Вода Донбасу" на постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" здійснено відповідачем після отримання повідомлення від позивача про набуття з 13.03.2023 КП "Компанія "Вода Донбасу", як електропостачальника на власні об`єкти, статусу "Дефолтний" на підставі п.1.7.5 Правил ринку та п.3.4.4 Правил роздрібного ринку.

В подальшому, рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2025 у справі № 910/6820/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025, яке набрало законної сили, позов задоволено частково, а саме:

- зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" повернути Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в систему управління ринком "MARKET MANAGEMENT SYSTEM" з 13.03.2023 як електропостачальника за власними точками споживання;

- зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" надати доступ Акціонерному товариству "ДТЕК Донецькі електромережі" Приватному акціонерному товариству "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" для зміни та відображення даних комерційного обліку в системі управління ринком "MARKET MANAGEMENT SYSTEM" за точками комерційного обліку (EIC-кодами) Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" за період з 14.03.2023 по 30.09.2024 та відобразити спожиті Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" обсяги електричної енергії через мережі операторів систему розподілу: Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" в обсязі 18 929 038 кВт*г, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" в обсязі 14 234 359 кВт*г, Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" в обсязі 63 630 538 кВт*г, як купівлю-продаж Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" електричної енергії для врегулювання небалансів електричної енергії по договору № 0350-01012 від 26.06.2019;

- зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" включити до облікових даних в системі управління ринком "MARKET MANAGEMENT SYSTEM" обсяги електричної енергії на балансуючу групу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", що спожиті за точками комерційного обліку (EIC-кодами) Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" за період з 14.03.2023 по 30.09.2024 обсяги електричної енергії спожиті через мережі операторів систему розподілу: Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" в обсязі 18929038 кВт*г, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" в обсязі 14 234 359 кВт*г, Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" в обсязі 63 630 538 кВт*г, як сертифіковані дані купівлі-продажу Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" електричної енергії для врегулювання небалансів електричної енергії по договору № 0350-01012 від 26.06.2019.

У вищевказаному рішенні суд встановив факт неправомірного виключення НЕК "Укренерго" Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" з системи управління ринком "MARKET MANAGEMENT SYSTEM" з 13.03.2023 як електропостачальника за власними точками споживання та встановлений обов`язок НЕК "Укренерго" повернути Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в систему управління ринком "MARKET MANAGEMENT SYSTEM" з 13.03.2023 як електропостачальника за власними точками споживання, а також надати доступ, зокрема, ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" для зміни та відображення даних комерційного обліку в системі управління ринком "MARKET MANAGEMENT SYSTEM" за точками комерційного обліку (EIC-кодами) Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" за період з 14.03.2023 по 30.09.2024 та відобразити спожиті Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" обсяги електричної енергії через мережі операторів систему розподілу.

При цьому суди з`ясували наявність факту порушення та незаконності дій відповідача щодо видалення позивача з платформи MMS та встановили обґрунтованість позовних вимог саме у такій частині.

У зазначених рішеннях вказано про встановлення тих обставин, що у 2019 році КП "Компанія "Вода Донбасу" набуло статусу "Дефолтний" лише як виробник електричної енергії, у той час як присвоєння йому у подальшому 13.03.2023 статусу "Дефолтний" як постачальнику для власних потреб відбулося з порушенням вимог Правил ринку. Разом з цим виробник Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" і електропостачальник Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" - це два окремих учасника ринку, але один суб`єкт господарювання.

У рішенні суду по справі № 910/6820/24 встановлено, що Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" у період з 2019 року по березень 2023 року був повноцінним учасником ринку електричної енергії та закуповував електричну енергію на балансуючому ринку у відповідача на підставі договору про врегулювання небалансів №0350-01012 від 26.06.2019, який є діючим.

Отже, посилання позивача на роз`яснення НКРЕКП від 28.01.2026 №1233/22.3.1/7-26 про те, що статусу "дефолтний" учасник ринку набуває одночасно в усіх ролях як єдина юридична особа, суперечить обставинам, встановленим судовими рішеннями, що набрали законної сили у справі №910/6820/24 (рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025; касаційне провадження закрито ухвалою Верховного Суду від 15.10.2025), і врахованих Верховним Судом у постанові від 29.04.2026 у справі №905/242/25.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що КП "Компанія "Вода Донбасу" є учасником ринку, який одночасно виконує функції виробника електричної енергії та електропостачальника за власними точками споживання, і, хоча формально є одним суб`єктом господарювання, у зазначених ролях виступає як два окремі учасники ринку. Статусу "дефолтний" цей суб`єкт набув у 2019 році виключно як виробник; присвоєння йому цього статусу як електропостачальнику в березні 2023 року відбулося з порушенням процедури (відсутність підтвердженого перебування у статусі "переддефолтний"), а тому визнане судом безпідставним.

Також, наведений вище висновок суду про те, що постанова НКРЕКП від 08.08.2023 №1475 не містить вимог покладати обсяги спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електроенергії на відповідача, відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 21.01.2025 у справі №905/1743/23 у подібних правовідносинах (за позовом НЕК "Укренерго" до АТ "ДТЕК Донецькі електромережі"):

"Посилання скаржника на постанову НКРЕКП від 08.08.2023 №1475, якою ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" зобов`язано у термін до 01.09.2023 передати валідовані дані комерційного обліку по точкам комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023, а НЕК "Укренерго" зобов`язано забезпечити сертифікацію даних комерційного обліку у термін до 01.09.2023 по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023, після отримання таких даних комерційного обліку у тому числі від відповідача також є безпідставними, оскільки вказане рішення Регулятора стосується періоду з 01.01.2022 по 28.02.2023, у той час як спірний період у даній справі визначено позивачем з липня 2023 року і вказаною постановою Регулятора не зобов`язано НЕК "Укренерго" покладати обсяги спожитої КПВД електроенергії на АТ "ДТЕК Донецькі електромережі".

Подібний висновок також наведено у постанові від 30.10.2025 у справі №904/537/24 (за позовом ПрАТ "НЕК "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі"):

"Верховний Суд зазначає, що як і у справі №905/1743/23, у цій справі №904/537/24 з встановлених судами обставин справи вбачається, що заявлена до стягнення спірна сума заборгованості не стосується періоду, визначеного у постанові НКРЕКП від 08.08.2023 №1475 (з 01.01.2022 до 28.02.2023), а заявлена до стягнення за надані послуги за період з вересня до грудня 2023 року (з урахуванням коригування періоду квітня-грудня 2023 року).

За таких обставин, з урахуванням висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 21.01.2025 у справі №905/1743/23, постанова НКРЕКП від 08.08.2023 №1475 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Окрім того зазначеною постановою Компанію не зобов`язано покладати обсяги спожитої КПВД електроенергії на Товариство".

Однак, з наведених вище висновків Верховного Суду вбачається, що останній відхилив посилання на постанову НКРЕКП не лише з мотивів неохоплення нею спірних у справах №905/1743/23 та №904/537/24 періодів, а й виходячи з того, що ця постанова Регулятора не зобов`язує позивача (НЕК "Укренерго") покладати обсяги спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електроенергії на відповідача (оператора системи розподілу).

Отже, зазначена постанова є підставою для оновлення даних комерційного обліку, але не містить приписів щодо покладення обсягів спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електричної енергії на відповідача, що узгоджується з позицією Верховного Суду.

Надаючи правову оцінку обставинам покладання спірних втрат на відповідача як на оператора системи розподілу обсягів спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електроенергії відповідно до абз. 3 пункту 6.2.8. ПРЕЕ, суд зазначає таке.

Згідно з п.6.2.8 ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів, крім випадків, визначених законодавством.

Якщо споживач протягом 90 днів не укладе відповідний договір про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії або не продовжить дію договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» з терміном більше 90 днів відповідно до вимог цих Правил, електроживлення його об`єкта (об`єктів) має бути припинено оператором системи в порядку, передбаченому розділом VII цих Правил за зверненням постачальника "останньої надії".

У разі нездійснення оператором системи припинення електроживлення об`єкта (об`єктів) споживача через 90 днів з першого дня постачання йому електричної енергії постачальником "останньої надії" (за умови відсутнього акцептування постачальником "останньої надії" заяви про продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" терміном більше ніж на 90 днів), обсяги електричної енергії, спожитої цим споживачем, починаючи з 91 дня покладаються адміністратором комерційного обліку на втрати оператора системи.

Збитки, пов`язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення цих Правил іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому (цим) учаснику (учасникам) роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил.

У розумінні означеного пункту покладання АКО обсягів електричної енергії, спожитої споживачем, електроживлення об`єкта якого не припинено зі спливом встановленого строку за відповідних умов, на втрати оператора системи - це відповідна міра відповідальності у разі наявності безпідставної бездіяльності оператора системи у визначеному пунктом Правил випадку.

Отже, визначені пунктом 6.2.8 ПРРЕЕ правові наслідки мають позадоговірний характер, виникають не з договірних відносин сторін на підставі договору, а з вказаних ПРРЕЕ.

Відповідно до абз.2 п.7 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України 13.04.2022 №148 (далі - Положення №148), постачальник "останньої надії" у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування (крім випадку зміни постачальника за ініціативою споживча в порядку гл.6.1 розд.VI ПРРЕЕ) здійснює постачання електричної енергії тим споживачам, у яких відсутній електропостачальник, в тому числі яким станом на 04.03.2022 постачання електричної енергії здійснював постачальник "останньої надії".

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 27.12.2018 затверджено Порядок забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, який встановляє процедуру визначення переліку захищених споживачів електричної енергії (далі - захищені споживачі), обмеження, відключення постачання електричної енергії (далі - електропостачання) захищеним споживачам, механізм забезпечення повної поточної оплати захищеними споживачами.

У розділі "Загальні питання" Порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам встановлено, що на час проведення операції Об`єднаних сил обмеження, відключення електропостачання не застосовуються щодо об`єктів Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу".

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за наявності прямої заборони на відключення електропостачання об`єктів КП "Компанія "Вода Донбасу", встановленої чинним законодавством, відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді віднесення обсягів електричної енергії, спожитої цим споживачем, на втрати оператора системи у зв`язку із нездійсненням оператором системи припинення електроживлення об`єкта (об`єктів) захищеного споживача.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 905/1743/23, від 09.09.2025 у cправі № 905/1491/24, від 30.10.2025 у справі № 904/537/24, від 29.04.2026 у справі № 905/242/25, від 08.07.2026 у справі № 905/1015/25, від 23.07.2026 у справі № 905/356/25 зі спорів (за участю ПрАТ "НЕК "Укренерго", операторів системи розподілу, КП "Компанія "Вода Донбасу"), що виникли з подібних правовідносин, викладено усталені правові висновки про те, що:

1) постанова НКРЕКП від 08.08.2023 № 1475 не зобов`язує НЕК "Укренерго" покладати на відповідного оператора системи розподілу обсяги спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електроенергії за період, що настав після 28.02.2023, оскільки зазначена постанова НКРЕКП стосується виключно періоду із 01.01.2022 до 28.02.2023;

2) за наявності прямої заборони на відключення електропостачання об`єктів КП "Компанія "Вода Донбасу", встановленої чинним законодавством (постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1209), відсутні підстави для покладення на оператора системи розподілу відповідальності у виді віднесення обсягів електричної енергії, спожитої цим споживачем (КП "Компанія "Вода Донбасу"), на небаланси сторони, відповідальної за баланс, у зв`язку з нездійсненням оператором системи розподілу припинення електроживлення об`єкта (об`єктів) захищеного споживача.

Зважаючи на те, що спірними періодами у цій справі є серпень-вересень 2025 року, висновок місцевого суду про відмову в задоволенні позову цілком відповідає наведеним правовим висновкам Верховного Суду у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин.

Щодо доводів апелянта, що правовідносини сторін ґрунтуються на договорі про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.05.2019 № 0525-01041, положеннями пункту 5.9 якого передбачено обов`язок сторони, відповідальної за баланс (СВБ), протягом двох робочих днів з дня отримання акта купівлі-продажу заявити заперечення проти його змісту та ініціювати спір, і якщо цього не зроблено - акт вважається підписаним СВБ, а обсяг та вартість електроенергії визначаються за даними, зазначеними в акті.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Отже, документами, які підтверджують виконання позивачем зобов`язання з надання послуг відповідачу, а також виникнення у відповідача зобов`язання з їх оплати, є акти надання послуг, які є первинними бухгалтерськими документами в розумінні вказаних положень законодавства та засвідчують факт здійснення сторонами господарських операцій і містять інформацію про вартість послуг.

Таким чином, виходячи зі змісту положень статей 509, 901, 903 ЦК України, обов`язок замовника оплатити послуги виникає з факту їх надання, а не з факту оформлення передачі послуг актом приймання-передачі виконаних робіт.

Так, у постанові від 22.08.2023 у справі №910/14570/21 Верховний Суд зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).

Таким чином, передання і прийняття товарів (робіт, послуг) на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального надання товарів (робіт, послуг) за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття товарів (робіт, послуг) у строк, визначений договором.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Оцінюючи доводи апелянта в цій частині, суд апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які викладені у постанові від 30.10.2025 у справі №904/537/24, де Верховний Суд зазначив, що самі по собі обставини створення Компанією первинних документів, як то актів приймання-передачі послуги та актів коригування до них, та направлення цих документів відповідачу, навіть за наявності пропуску строку надання відповідачем зауважень на такі документи не може бути беззаперечною підставою для сплати відповідачем визначених у таких актах сум за наявності між сторонами спору щодо факту надання/обсягу послуг.

Також у постанові Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 905/1743/23, прийнятій у подібних правовідносинах також зазначено про те, що сам по собі факт створення НЕК "Укренерго" первинних документів, як то актів приймання-передачі послуги та актів коригування до них, та направлення цих документів АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", навіть за наявності пропуску строку надання відповідачем зауважень на такі документи, не підтверджує факт надання послуг у визначеному в актах обсягах та, відповідно, не може бути беззаперечною підставою для сплати відповідачем визначених у таких актах сум.

Враховуючи висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 910/5479/24, статус даних як "сертифікованих" не є абсолютним і не позбавляє відповідача права спростовувати їх достовірність у судовому порядку як засіб захисту проти позову про стягнення коштів.

Отже, коли відповідач заперечує проти позову, посилаючись на внесення в систему управління ринком (платформа MMS) некоректних (недостовірних) відомостей у розрізі конкретних споживачів, нездійснення перевірки та нескасування цих відомостей позивачем, а також їх неналежну сертифікацію, суди зобов`язані перевірити ці доводи.

Відтак, питання щодо наявності підстав для сплати та стягнення сум заборгованості, щодо яких є незгода відповідача, має бути розглянуте судом під час вирішення цього спору та правомірність включення відповідних сум при формуванні позивачем відповідних актів та рахунків має досліджуватися за правилами оцінки доказів, з врахуванням принципу змагальності.

Поряд з тим з огляду на незгоду відповідача з актами коригування та зазначеними в них донарахованими обсягами поставленої електричної енергії для врегулювання небалансів, вартість яких становить заявлену до стягнення в межах позову суму, на що відповідач послідовно посилався як надаючи відмову від підписання складених позивачем актів коригування, так і під час розгляду справи судом, саме позивач мав довести факт надання спірного обсягу послуг з постачання електричної енергії.

Отже, доводи апелянта не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки сам по собі факт наявності між сторонами договірних правовідносин, а також створення НЕК "Укренерго" первинних документів, як то актів приймання-передачі послуги та актів коригування до них не підтверджує факт надання послуг у визначеному в актах обсягах та, відповідно, не може бути беззаперечною підставою для сплати відповідачем визначених у таких актах сум.

Таким чином, скаржник не спростував висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для покладення на небаланси відповідача обсягів електричної енергії, спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу".

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що обставини щодо віднесення обсягів споживання електричної енергії КП "Компанія "Вода Донбасу" до небалансів відповідача встановлені постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2024 у справі № 904/428/24 та відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України не підлягають повторному доказуванню, оскільки висновки суду у справі № 904/428/24 щодо правовідносин сторін за іншими розрахунковими періодами не звільняють суд від обов`язку встановити обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, та надати їм належну правову оцінку; при цьому, преюдиційне значення має встановлена судом фактична обставина, а не правова оцінка судом аналогічних правовідносин чи висновок щодо правомірності нарахувань за інший розрахунковий період.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог у частині стягнення 41909359,71 грн основного боргу та нарахованих на суму основного боргу 3% річних (144315,35 грн) та інфляційних втрат (80327,54 грн), як похідних вимог від основного зобов`язання.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо систематичного порушення судом першої інстанції права відповідача на участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції. Зазначені доводи стосуються виключно реалізації процесуальних прав відповідача, тоді як апеляційну скаргу у цій справі подано позивачем - НЕК "Укренерго". При цьому апелянт не зазначає, яким чином наведені ним обставини свідчать про порушення саме його процесуальних прав чи вплинули на правильність вирішення спору.

Посилання апелянта на те, що судове рішення прийнято без урахування позиції відповідача, також не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки апелянт не наділений повноваженнями захищати процесуальні права іншого учасника справи та не довів, що незабезпечення участі відповідача в окремих судових засіданнях перешкодило суду повно і всебічно встановити обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, наведені доводи не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Пунктом 4 частини першої статті 277 ГПК передбачено, зокрема, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (абз.2 ч.2 ст.277 ГПК).

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 277 ГПК порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Отже, за змістом пункту 3 частини 3 статті 277 ГПК України така підстава для скасування судового рішення може бути застосована лише за сукупності передбачених цим положенням умов, а саме: розгляду справи за відсутності належним чином не повідомленого учасника справи та обґрунтування цим учасником своєї апеляційної скарги відповідним порушенням.

Водночас апеляційна скарга НЕК "Укренерго" не обґрунтована зазначеною підставою, оскільки наведені в ній доводи стосуються порушення процесуальних прав іншого учасника справи (відповідача), а не прав самого апелянта. За таких обставин передбачені пунктом 3 частини 3 статті 277 ГПК України умови для скасування судового рішення з цієї підстави відсутні.

Про обов`язок суду забезпечити особі, яка звернулася за судовим захистом, право "бути почутою" шляхом належної оцінки судом доводів та аргументів такої особи, викладених в її заяві (скарзі), з метою реалізації основних принципів правосуддя, зокрема принципу змагальності, неодноразово та послідовно зазначала Велика Палата Верховного Суду в постановах від 22.11.2023 у справі № 2610/7240/2012, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 06.11.2018 у справі № 1326/1314/2012.

Скаржник реалізував своє право "бути почутим" у суді апеляційної інстанції. Апеляційний господарський суд, враховуючи аргументи позивача, здійснив перевірку законності рішення суду першої інстанції та дійшов висновку про те, що воно є правильним по суті.

Наведене свідчить, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків судів, суд апеляційної інстанції враховує висновки, які зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Щодо інших аргументів учасників справи, то вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010), суд апеляційної інстанції зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення господарського суду - без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 19.05.2026 у справі №905/14/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 07.10.2026.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя П.В. Демідова

Суддя В.В. Лакіза