Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №12/25б — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Харків Справа № 12/25б

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

за участю: секретаря судового засідання Пархоменко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вх.№1622 Л/1) на ухвалу постановлену Господарським судом Луганської області у складі судді Смоли С.В. 15.07.2026 (повний текст складений і підписаний 20.07.2026) у справі №12/25б

за заявою ТОВ "Компанія "Укренерговосток-1"

до Міського комунального підприємства "Міськводоканал"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.02.2008 порушено справу про банкрутство боржника - Міського комунального підприємства "Міськводоканал" (далі - МКП "Міськводоканал").

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.03.2008 введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 17.06.2008 затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого протягом розгляду справи вносились зміни, в тому числі у зв`язку з правонаступництвом у складі кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.09.2008 достроково припинено процедуру розпорядження майном боржника; відкрито процедуру санації боржника; призначено керуючим санацією керівника підприємства боржника Каража Р.М.; продовжено строк повноважень розпорядника майна боржника Гаврильченка В.М. до закінчення процедури санації.

Постановою Господарського суду Луганської області від 27.09.2010 припинено процедуру санації МКП "Міськводоканал", визнано МКП "Міськводоканал" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гаврильченка В.М.

Ліквідатори у справі неодноразово змінювались.

Згідно довідки від 28.04.2015 №245 справа №12/25б про банкрутство МКП "Міськводоканал" вважається втраченою, що зафіксовано Актом експертної комісії Господарського суду Луганської області від 03.04.2015 №1 "Про нестачу архівних справ (документів)" внаслідок настання обставин непереборної сили - проведенням антитерористичної операції (Указ Президента України від 14.04.2014 №405/2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України").

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.07.2015 частково відновлено втрачені матеріали справи №12/25б про банкрутство МКП "Міськводоканал".

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.10.2017 відсторонено від виконання обов`язків арбітражного керуючого - ліквідатора МКП "Міськводоканал" Матвійчука Д.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.07.2026 постановлено:

Закрити провадження у справі №12/25б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укренерговосток-1" про банкрутство Міського комунального підприємства "Міськводоканал", вул. Оборонна, буд. 36 А, м. Луганськ, 91047, ідентифікаційний код 03340682.

Припинити дію мораторію у справі №12/25б про банкрутство Міського комунального підприємства "Міськводоканал", вул. Оборонна, буд. 36 А, м. Луганськ, 91047, ідентифікаційний код 03340682, на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 04.02.2008.

Припинити процедуру ліквідації Міського комунального підприємства "Міськводоканал", вул. Оборонна, буд. 36 А, м. Луганськ, 91047, ідентифікаційний код 03340682.

Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі №12/25б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укренерговосток-1" про банкрутство Міського комунального підприємства "Міськводоканал".

Суд установив, що матеріали справи не містять доказів, які свідчать про наявність невирішених господарським судом спорів, які підлягали розгляду в межах справи №12/25б у порядку ст.7 КУзПБ.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції врахував, що провадження у цій справі №12/25б про банкрутство МКП "Міськводоканал" майже 16 років перебуває на стадії ліквідаційної процедури, яка об`єктивно не здійснюється у зв`язку з перебуванням активів боржника на тимчасово окупованій території, а також через відсутність погодженої комітетом кредиторів кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора у справі, що в свою чергу обумовлене систематичним ігноруванням кредиторами вимог ухвал суду.

У свою чергу неможливість завершення ліквідації боржника з наведених вище причин має своїм наслідком порушення принципу розгляду справи впродовж розумного строку, а також порушує права кредиторів, вимоги яких визнані судом та включені до реєстру, однак не можуть бути задоволені понад 15 років з огляду на триваючу дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність фактичних та юридичних підстав для закриття провадження у справі про банкрутство МКП "Міськводоканал" на підставі приписів п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

27.07.2026 до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яка сформована в системі "Електронний суд" 26.07.2026, в якій просить суд:

1. скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.07.2026 у справі №12/25б;

2. справу розглядати без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Так, на думку апелянта в даному випадку закривати провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору є помилкою, оскільки не відбулось погашення боргу перед кредиторами.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 справу №12/25б передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 витребувано у Господарського суду Луганської області матеріали справи №12/25б. Відкладено вирішення питання щодо руху апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до надходження матеріалів справи.

10.08.2026 справа №12/25б надійшла до Східного апеляційного господарського суду.

Апеляційна скарга залишалась судом без руху. Після усунення апелянтом виявлених судом недоліків скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2026, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.07.2026 року у справі №12/25б. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні 29.09.2026.

Учасники провадження не скористались своїм правом щодо надання відзиву на апеляційну скаргу та участі в судовому засіданні.

Апелянт в апеляційній скарзі просив розглядати справу за відсутності його уповноваженого представника.

Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи та наведені положення процесуального закону, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши дотримання місцевим господарським судом норм процесуального права та правильність застосування норм матеріального права під час постановлення оскаржуваної ухвали у даній справі, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду з урахуванням доводів апелянта, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи провадження у ній триває з 2008 року, з 2010 року процедура ліквідації.

З 21.10.2019 введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Тобто, перехід від регулювання передбаченого Законом до регулювання передбаченого Кодексом здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу.

Ліквідація боржника – це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

У відповідності до приписів ст.58 КУзПБ строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців.

Процедури банкрутства як за вимогами КУзПБ, так і за положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають строковий характер.

Європейський суд неодноразово висновував про неприпустимість тривалого судового розгляду справ та закликав дотримуватись вимог Конвенції.

Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Законом про банкрутство і Кодексом України з процедур банкрутства, якими встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Як установлено та зазначено вище, підтверджується матеріалами відновленої справи та не заперечується апелянтом тривалість провадження у даній справі становить майже 20 років, що перевищує всі встановлені законом та розумні строки такого провадження і судового розгляду. Ліквідаційна процедура триває близько 15 років.

Місцевий господарський суд обґрунтовано врахував, що починаючи з 2018 року, суд зобов`язував членів комітету кредиторів банкрута провести засідання комітету кредиторів, на якому визначитися з новою кандидатурою арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора у даній справі, надати згоду визначеного арбітражного керуючого на виконання повноважень ліквідатора, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, заяву про те, що арбітражний керуючий не належить до осіб, зазначених в ст.28 Кодексу України з процедур банкрутства; подати суду клопотання про призначення ліквідатором погодженої комітетом кредиторів кандидатури арбітражного керуючого.

Місцевий господарський суд підставно зауважив, що учасники справи вимог ухвал суду не виконали і протягом майже 8 років ліквідаційна процедура не проводилась через відсутність погодженої кредиторами кандидатури арбітражного керуючого для виконання обов`язків ліквідатора у справі.

Отже члени комітету кредиторів участі у ліквідаційній процедурі з 2018 року не брали, вимог ухвал суду не виконували, комітет кредиторів не скликався і не проводився.

При цьому будь-яких заяв про відмову від своїх вимог до боржника кредиторами задля припинення своєї участі у процедурі банкрутства як учасниками провадження (сторони у справі) до суду не надходило.

Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пасивна поведінка кредиторів у справі, зокрема і ініціюючого кредитора, свідчить про відсутність у кредиторів зацікавленості у найефективнішому вирішенні справи та втрату інтересу до неї.

З огляду на зазначені обставини місцевий господарський суд правильно висновив про відсутність можливості завершити процедуру ліквідації.

Аргументи апелянта про те, що норми КУзПБ не містять таких підстав для закриття провадження у справі про банкрутство, як тривалість процедури, за висновком апеляційного господарського суду не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) встановлені статтею 90 КУзПБ.

Східний апеляційний господарський суд зазначає, що, дійсно, стаття 90 КУзПБ, як і Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містять такої підстави як тривалість процедури понад установлені законом строки. Разом з цим, перелік підстав, передбачених цією статтею для закриття провадження у справі не є вичерпним та у кодексі зазначено, що при розгляді справ про банкрутство суди керуються іншими законами України.

Аналогічна правова позиція щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку із об`єктивною неможливістю здійснити розгляд справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство та Кодексу України з процедур банкрутства викладена в постановах Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №906/1290/15, від 17.04.2024 у справі №5006/27/116б/2012.

Апелянт не надав суду доказів, які би свідчили про наявність у боржника джерел погашення кредиторської заборгованості, які б перебували у реальному доступі на підконтрольній Україні території. Отже апелянтом не наведено та не доведено доцільності подальшого продовження провадження у справі, тривалість якої перевищує всі розумні та установлені законом строки. Крім того, провадження у справі є неможливим також через відсутність кандидатур арбітражних керуючих для їх призначення ліквідатором.

Під час апеляційного провадження доводи апеляційної скарги не підтвердились, що є підставою для відмови у її задоволенні.

За висновками апеляційного господарського суду, місцевий господарський суд, постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, дотримався вимог процесуального права, належним чином дослідив обставини справи та правильно застосував норми матеріального права. Підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Луганської області у справі №12/25б не установлено.

З огляду на висновок апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні апеляційної скарги витрати апелянта щодо сплати судового збору за звернення зі скаргою покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, п.1 ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.07.2026 у справі №12/25б залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.

Повна постанова складена 07.10.2026.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін