Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №910/13164/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2026 р. Справа№ 910/13164/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Ткаченка Б.О.

без виклику сторін

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Саненерджі»

про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 (повний текст рішення складено 21.04.2026)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва 21.04.2026

у справі №910/13164/25 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Саненерджі»

до Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

про стягнення 10 924 292,29 грн

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2026 апеляційну скаргу апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва 21.04.2026 у справі №910/13164/25 задоволено частково.

17.09.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Саненерджі» до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат із проханням стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Саненерджі» 34 541, 00 грн витрат на правову допомогу.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) справу №910/13164/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Саненерджі» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 910/13164/25 без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Саненерджі» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 910/13164/25, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про її часткове задоволення, враховуючи викладене та наступне.

Так, у відзиві позивач зазначив, що орієнтована сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку сторона понесе у апеляційному провадженні становить 34 541,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав:

1. Договір № 1626 про надання правничої допомоги від 29.09.2025.

2. Акт приймання-передачі наданих послуг від 15.09.2026 № 2 до Договору № 1626 від 29.09.2025.

3. Завдання № 2 від 04.02.2026 до договору про надання правничої допомоги № 1626 від 29.09.2025.

Згідно із Актом приймання-передачі наданих послуг № 2 від 15.09.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 162624 від 29.09.2025 адвокатом Савченко О.В. надано наступні правові послуги:

Контроль за подачею ДП «Гарантований покупець» апеляційної скарги у справі № 910/13164/25 - 2 години роботи адвоката;

Підготовка та подача до суду відзиву на апеляційну скаргу - 6 годин роботи адвоката;

Підготовка додаткових пояснень - 2 години роботи адвоката.

Всього 10 годин витраченого часу роботи адвоката.

Сторони у Завданні № 2 від 15.09.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 1626 від 29.09.2025 погодили, що вартість надання правничої допомоги на стадії апеляційного провадження становить 34 541,00 грн.

21.09.2026 від Акціонерного товариства "Гарантований покупець" до суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення і проханням відмовити у задоволенні заяви позивача в повному обсязі, в разі ж якщо суд дійде висновку про необхідність задоволення спірного клопотання позивача, просимо суд обмежити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з Гарантованого покупця до 1000,00 грн.

Відповідач зазначає, що Акт містить завищену вартість і тривалість підготовки. Зазначені в ньому витрати не відповідають критеріям необхідності та співмірності й не можуть бути покладені на відповідача у повному обсязі.

До того ж, відповідач зазначає, що стягнення витрат за такий вид правничої допомоги як «Підготовка додаткових пояснень - 2 год» є необгрунтованим, оскільки подання відповідних додаткових пояснень не вимагалося від позивача.

Також, відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що на підготовку відзиву на апеляційну скаргу останній витратив 6 годин, це повноцінний робочий день, що є недостовірним, оскільки:

По-перше, поданий відзив за своїм змістом не містить нових правових позицій, самостійного аналізу доводів апеляційної скарги чи нових обставин справи, а фактично відтворює зміст раніше поданої позовної заяви.

По-друге, відзив не містить належного спростування аргументів апеляційної скарги, не включає нових доказів або додаткового правового обґрунтування, що свідчить про мінімальний рівень часових затрат на його підготовку.

По-третє, враховуючи ідентичність змісту відзиву та позовної заяви, його підготовка не потребувала значного часу, оскільки відповідні правові позиції вже були сформовані представником раніше.

По-четверте, заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували фактичне витрачання саме 6 годин на підготовку цього процесуального документа (зокрема, відсутні деталізовані розрахунки часу, опис виконаних дій тощо).

Також, відповідач зазначає, що Завдання № 2 було підписане сторонами 04.09.2026, однак до заяви не долучено доказів внесення вартості надання правничої допомоги, яка мала бути сплачена позивачем станом на дату звернення із відповідною заявою, оскільки 30-ти денний строк уже пройшов.

Відповідач зазначає, що Завдання № 2 містить такі послуги, як участь у судових засіданнях, однак, Акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 15.09.2026 не містить такої послуги.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Саненерджі» зазначило орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 34 541,00 грн.

У встановлений законом строк після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції позивач звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та просив стягнути з відповідача 34 541,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження заявлених до відшкодування витрат позивачем подано Завдання № 2 від 04.02.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 1626 від 29.09.2025 та Акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 15.09.2026 до зазначеного договору.

Згідно із Завданням № 2 сторони погодили вартість надання правничої допомоги на стадії апеляційного провадження у розмірі 34 541,00 грн.

Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг № 2 від 15.09.2026 адвокатом Савченко О.В. фактично надано правничу допомогу, яка включала контроль за поданням ДП «Гарантований покупець» апеляційної скарги у справі № 910/13164/25 тривалістю 2 години, підготовку та подачу відзиву на апеляційну скаргу - 6 годин та підготовку додаткових пояснень - 2 години. Загальний час, зазначений в акті, становить 10 годин.

Отже, факт надання адвокатом правничої допомоги позивачу та обсяг виконаних робіт підтверджуються матеріалами справи.

Водночас, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд не обмежується встановленням факту їх понесення та відповідності заявленої суми умовам договору, а відповідно до приписів статей 126, 129 ГПК України має оцінити такі витрати з точки зору їх реальності, необхідності та співмірності з урахуванням конкретних обставин справи.

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту, а порядок його обчислення, зокрема фіксований розмір або погодинна оплата, визначається договором про надання правничої допомоги.

Разом із тим погоджений між адвокатом та клієнтом розмір гонорару сам по собі не є безумовною підставою для покладення всієї його суми на іншу сторону у справі. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має врахувати критерії, встановлені процесуальним законодавством, зокрема складність справи, обсяг та характер виконаних робіт, час, необхідний для їх виконання, значення справи для сторони, а також результат розгляду спору.

Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, необхідності таких витрат та розумності їх розміру з огляду на конкретні обставини справи. Водночас суд не вправі втручатися у договірні відносини адвоката та клієнта, однак має право визначити розмір витрат, які підлягають компенсації за рахунок іншої сторони.

Як встановлено судом, предметом спору у цій справі є стягнення 10 924 292,29 грн. При цьому правовідносини сторін та правова позиція позивача були сформовані ще під час розгляду справи судом першої інстанції.

Під час апеляційного перегляду справи представник позивача здійснював захист уже сформованої правової позиції, а доводи апеляційної скарги відповідача стосувалися питань, які були предметом дослідження та правової оцінки судом першої інстанції.

Колегія суддів бере до уваги, що відзив на апеляційну скаргу за своїм змістом ґрунтується переважно на правовій позиції, викладеній позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції, а наведені у ньому доводи не свідчать про необхідність проведення нового складного правового дослідження спірних правовідносин.

Водночас зазначене не означає відсутності факту виконання адвокатом відповідної роботи, оскільки підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу є процесуальною дією, пов`язаною з реалізацією права позивача на захист своїх інтересів в апеляційній інстанції.

Разом із тим колегія суддів погоджується із запереченнями відповідача в тій частині, що зазначений в акті час роботи адвоката не може бути автоматично покладений на відповідача без оцінки його необхідності та співмірності.

Щодо зазначених у Акті 2 годин роботи за послугу «контроль за подачею АТ «Гарантований покупець» апеляційної скарги», колегія суддів зазначає, що заявником не наведено достатнього обґрунтування змісту таких дій, їх необхідності для належного представництва інтересів позивача в апеляційному провадженні та причин, з яких відповідний час має бути компенсований за рахунок іншої сторони.

Саме по собі зазначення такої послуги в акті приймання-передачі не свідчить про те, що відповідні витрати є необхідними судовими витратами, які підлягають відшкодуванню іншою стороною.

Крім того, колегія суддів враховує заперечення відповідача щодо заявлених 2 годин на підготовку додаткових пояснень.

З матеріалів справи вбачається, що подання додаткових пояснень не було обумовлене необхідністю виконання судом апеляційної інстанції відповідної процесуальної дії чи пропозицією суду надати такі пояснення. Водночас саме по собі право учасника справи подавати додаткові пояснення не означає, що витрати на їх підготовку у будь-якому заявленому розмірі підлягають автоматичній компенсації за рахунок іншої сторони.

Разом із тим колегія суддів враховує, що додаткові пояснення були подані у межах апеляційного провадження та стосувалися предмета спору, а тому повністю виключати відповідні витрати зі складу витрат на професійну правничу допомогу підстав немає.

Щодо доводів відповідача про те, що у Завданні № 2 передбачалася також участь адвоката у судових засіданнях, тоді як фактичної участі у судових засіданнях не відбулося, колегія суддів зазначає, що зазначена обставина сама по собі не є підставою для повної відмови у відшкодуванні витрат, оскільки Акт приймання-передачі наданих послуг не містить вимоги про оплату участі в судових засіданнях, а підтверджує виконання інших конкретних видів робіт.

Разом із тим ця обставина підлягає врахуванню судом при оцінці загального обсягу правничої допомоги, фактично наданої в апеляційному провадженні, та її співмірності із заявленим до компенсації розміром.

Колегія суддів також бере до уваги результат апеляційного перегляду справи.

При цьому, відсутність у акті приймання-передачі наданих послуг, як «участь у судових засіданнях» не спростовує надання такої послуги адвокатом, що підтверджується протоколами судових засідань.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 апеляційну скаргу відповідача задоволено частково. Отже, за результатами апеляційного перегляду позивач не отримав повного задоволення своїх вимог та заперечень, а тому при визначенні суми витрат, яка підлягає компенсації, має бути врахований результат розгляду апеляційної скарги.

При цьому колегія суддів виходить із того, що розподіл судових витрат не має на меті покладання на сторону всіх витрат іншої сторони незалежно від їх розумності, необхідності та результату розгляду справи.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи. Водночас компенсація витрат на професійну правничу допомогу не повинна становити для сторони, на користь якої вони стягуються, спосіб отримання додаткового доходу.

З огляду на наведене колегія суддів, оцінюючи заявлені до відшкодування витрати у сукупності, враховує: предмет та ціну позову; характер і складність спірних правовідносин; обсяг матеріалів справи; зміст апеляційної скарги та відзиву на неї; те, що правова позиція позивача була сформована під час розгляду справи судом першої інстанції; обсяг фактично виконаної адвокатом роботи; заявлений час виконання відповідних робіт; відсутність участі адвоката у судових засіданнях; характер додаткових пояснень; заперечення відповідача; а також часткове задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку про те, що сума витрат на правничу допомогу у розмірі 34 541,00 грн є неспівмірною зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи те, що правова позиція адвоката у даній справі не змінювалась, доводи скаржника не потребували додаткового вивчення юридичної природи співмірних правовідносин, водночас доводи позивача є тотожними твердженнями, викладеними у суді першої інстанції, а також апеляційна скарга відповідача була задоволена частково.

Колегія суддів, приймаючи до уваги заперечення відповідача, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду представником документів, час, витрачений ним на виконання відповідних робіт, доцільність та необхідність виконання даних робіт (надання послуг), часткове задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат у розмірі 7 000,00 грн, з яких: складання та подання відзиву на апеляційну скаргу - 6 000, 00грн, складання та подання додаткових пояснень - 1 000,00 грн.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає підтвердженим обсяг витрат на надану професійну правничу допомогу та оцінивши обґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Саненерджі» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, враховуючи те, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець» було задоволено частково, співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена позивачем сума підлягає зменшенню, у зв`язку із чим, сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача становить суму у розмірі 7 000,00 грн, а в частині витрат на правничу допомогу у розмірі 27 541,00 грн належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 123-129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Саненерджі» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат справі № 910/13164/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Саненерджі» (Код ЄДРПОУ: 41544724, місцезнаходження: 79042, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Шевченка Т., будинок 120) 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок) - витрат на правову допомогу.

У задоволенні іншої частини відмовити.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови Північного апеляційного господарського суду.

4.Матеріали справи № 910/13164/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

Б.О. Ткаченко