Додаткове рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №914/25/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокуСправа № 914/25/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Іванчук С.В., судді Бойко С.М., Бонк Т.Б., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Дрочака Ігоря Івановича (вх.№01-05/3130/26 від 21.09.2026) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 11.05.2026 (вх.№01-05/1441/25)

на рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2026 (повне рішення підписано 21.04.2026, суддя Матвіїв Р.І.)

у справі №914/25/26

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача Фізичної особи-підприємця Дрочака Ігоря Івановича, м. Стрий, Львівська область

про стягнення 1 591 490,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.04.2026 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2026 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 11.05.2026 (вх.№01-05/1441/25) – залишено без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2026 у справі №914/25/26 – залишено без змін.

В додаткових поясненнях (вх.№ 01-04/5603/26 від 01.07.2026) відповідач, зокрема зазначив, що планує понести судові витрати на правову допомогу у суді апеляційної інстанції. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу становить 20 000,00 грн.

На виконання ч. 8 ст. 129 ГПК України відповідач повідомив, що докази на підтвердження розміру судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Через систему «Електронний суд» до Західного апеляційного господарського суду надійшла заява від Фізичної особи-підприємця Дрочака Ігоря Івановича (вх.№01-05/3130/26 від 21.09.2026) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на користь Фізичної особи-підприємця Дрочака І.І. судові витрати на професійну правничу допомогу з загальному розмірі 20 000,00 грн.

Відтак, з урахуванням ч. 4 ст. 116 ГПК України, заявником дотримано передбачений ст. 129 ГПК України строк на звернення із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

До заяви долучено: копію договору про надання правничої допомоги №AL-1201/2026 від 12.01.2026; доручення №2 від 21.05.2026 до договору №AL-1201/2026 про надання правничої допомоги; акт приймання-передачі наданих послуг №2 від 18.09.2026 на загальну суму 20 000 грн., на підтвердження повноважень адвоката Фелді О.В. до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7112/10, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Київської області №62 від 19.10.2018, а також ордер на надання правничої допомоги серії АІ №1989906, виданий Адвокатським об`єднанням «Мистецтво права» адвокату Фелді Олексію Вікторовичу на представництво інтересів ФОП Дрочака Ігоря Івановича на підставі договору про надання правничої допомоги №AL-1201/2026 від 12.01.2026, зокрема у Західному апеляційному господарському суді.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2026 прийнято до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Дрочака Ігоря Івановича (вх.№01-05/3130/26 від 21.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №914/25/26, постановлено здійснювати розгляд заяви без повідомлення учасників справи.

Ухвалу суду від 28.09.2026 про прийняття до розгляду заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, згідно довідок про доставку електронного листа до електронних кабінетів учасників справи, доставлено до електронного кабінету учасників справи 28.09.2026 о 17:44 год., відтак, учасники справи отримали вказану ухвалу 29.09.2026 (ч.6 ст.242 ГПК України).

Заяв чи клопотань про зменшення розміру витрат на відшкодування професійної правничої допомоги на адресу суду не надходило.

Відповідно до частин ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати – без повідомлення учасників справи.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно із ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядку.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

З матеріалів справи встановлено, що 12.01.2026 між Адвокатським об`єднанням «Мистецтво права» (виконавець), в особі партнера Адвокатського об`єднання Лобача Ігоря Анатолійовича, що діє на підставі статуту, з однієї сторони, та ФОП Дрочаком Ігорем Івановичем (клієнт), з іншої сторони укладено договір №AL-1201/2026 про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого адвокат прийняв на себе зобов`язання щодо надання клієнту професійної правничої допомоги та адвокатських послуг з метою представництва у судах, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, зокрема щодо: (п. 1.2 спірного договору)

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

- надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;

- представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

- надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

- захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

В договорі також зазначено, що види правової допомоги, які зазначені у п. 1.2 договору не є вичерпними. Для належного виконання доручення клієнта адвокати Адвокатського об`єднання можуть здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно із п. 4.1 спірного договору надання юридичних послуг за кожним дорученням клієнта, яке отримано адвокатським об`єднанням в межах виконання даного договором, підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 5.1 договору погоджено, що гонорар є формою винагороди Адвокатського об`єднання за надання юридичних послуг, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 5.3 договору розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами окремо у кожному дорученні до цього договору, яке є його невід`ємною частиною. При визначенні розміру гонорару враховується: 1) обсяг і час роботи, що необхідний для належного виконання доручення. 2) ступінь складності правових питань, що стосуються доручення. 3) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю Адвокатським об`єднанням інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання. 4) необхідність виїзду адвокатів Адвокатського об`єднання у відрядження. 5) важливість доручення з точки зору інтересів Клієнта. 6) особливі або додаткові вимоги Клієнта стосовно строків виконання доручення. 7) зміст і тривалість професійних відносин Адвокатського об`єднання з Клієнтом. 8) кваліфікація, професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвокатів Адвокатського об`єднання, яких залучено до виконання доручення Клієнта. 9) інші обставини, які мають суттєве значення для Сторін.

Розмір гонорару не залежить від досягнення або недосягнення Адвокатським об`єднанням позитивного результату, якого бажає клієнт, якщо сторони додатково не домовляться про інше. (п. 5.3 договору)

В долученому до матеріалів справи дорученні № 2 від 21.05.2025 до договору №AL-1201/2026 про надання правничої допомоги зазначено, що клієнт надає, а Адвокатське об`єднання приймає доручення клієнта щодо надання йому правової допомоги, яка полягає у представництві інтересів клієнта у Західному апеляційному господарському суді у справі № 914/25/26 за позовом Регіонального відділення ФДМ України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про стягнення з ФОП Дрочак І.І. збитків у загальному розмірі 1 591 490,00 грн.

Правова допомога передбачає: - підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2026 у справі №914/25/26 - представництво інтересів клієнта в Західному апеляційному господарському суді (участь у судових засіданнях). - підготовку та подання інших процесуальних документів. (п. 2 доручення)

В зазначеному дорученні вказано, шо вартість правової допомоги становить 20 000 грн., яка сплачується клієнтом протягом 20 календарних днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

В доданому акті приймання-передачі результатів наданої професійної правничої допомоги №2 від 18.09.2026 вказано, що на виконання договору про надання правової допомоги, клієнту надано такі послуги: - підготовка та подача до Західного апеляційного господарського суду письмових пояснень по суті спору. - представництво інтересів Клієнта в Західному апеляційному господарському суді (участь у судових засіданнях). - підготовка та подання інших процесуальних документів. (п. 1 акту про надання правової допомоги)

Як вбачається із матеріалів справи, під час апеляційного перегляду справи №914/25/26 підготовлено та подано процесуальні документи (заява про продовження строку на подання відзиву від 02.06.2026 (вх.№01-04/4710/26); заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції від 30.06.2026 (вх.№01-04/5581/26); письмові пояснення від 01.07.2026 (вх.№01-04/5603/26)) та здійснено представництво інтересів клієнта в судових засіданнях в режимі відеоконференції, зокрема від 06.07.2026, від 27.07.2026.

Загальна вартість наданих юридичних послуг становить 20 000 грн. (п. 2 акту про надання правової допомоги)

Водночас матеріали справи не містять платіжної квитанції про оплату відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у своїх постановах від 26.06.2019 у справі №813/481/18, від 02.10.2019 у справі №815/1479/18 та від 29.10.2020 у справі №686/5064/20 зазначив, що у разі відсутності документа про оплату стороною витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладенні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, ці витрати також підлягають відшкодуванню.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.

Аналогічного правового висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові 02.02.2026 у справі № 906/1218/24.

Як встановлено з доручення №2 до договору про надання правничої допомоги, сторони погодили фіксовану вартість професійної правничої допомоги у розмірі 20 000,00 грн та визначили, що така сума підлягає сплаті клієнтом протягом 20 календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі наданих послуг. Акт №2 підписано сторонами 18.09.2026, ним підтверджено обсяг фактично наданої професійної правничої допомоги та її вартість у розмірі 20 000,00 грн.

Отже, надані заявником договір, доручення та акт приймання-передачі наданих послуг належним чином підтверджують як фактичне надання професійної правничої допомоги, так і існування у клієнта обов`язку зі сплати погодженої сторонами вартості таких послуг, а тому ненадання платіжної інструкції про їх фактичну оплату не виключає можливості розподілу таких витрат відповідно до статей 126, 129 ГПК України.

Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2026 скаржник отримав 29.09.2026, що підтверджується довідкою про доставку документу до електронного кабінету, однак Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях правом на подання заперечень не скористалось.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності. Суд констатував, що витрати на підготовку заяв по суті справи (відзивів, відповідей на відзиви), як правило, підлягають відшкодуванню, оскільки вони відповідають критерію необхідності (їх надання вимагається згідно з процесуальним законом).

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу положень ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст.ст.75-79 ГПК України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.04.2026 у справі №904/1744/25.

Так, вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою статті 129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. При цьому не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний господарський суд, у контексті оцінки доказів, поданих на обґрунтування заяви щодо розподілу судових витрат, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21: "127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19)"; "133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку"; "147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України, принципу «pacta sunt servanda» та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (подібний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

Скаржник правом на подання заперечень щодо співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу не скористався.

Проаналізувавши вищевикладене, матеріали справи в сукупності з поданими представником відповідача доказами понесення судових витрат, враховуючи предмет спору й характер спірних правовідносин, обставини, які підлягають з`ясуванню, докази, які підлягають оцінці, враховуючи критерії реальності та необхідності витрат понесених на отримання адвокатських послуг, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість понесених витрат на правову допомогу в розмірі 20 000 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 234, 235, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Заяву Фізичної особи-підприємця Дрочака Ігоря Івановича (вх.№01-05/3130/26 від 21.09.2026) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу – задоволити.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005, м. Львів, вул. Коперника, 4; код ЄДРПОУ 42899921) на користь Фізичної особи-підприємця Дрочака Ігоря Івановича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 327 ГПК України.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом строків передбачених ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя Іванчук С.В.

суддя Бойко С.М.

суддя Бонк Т.Б.