Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №709/1812/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1812/26

2/709/1344/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року с-ще Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

представника позивача - адвоката Солода В.М.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 (далі - позивач) через свого представника - адвоката Солода В.М. звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про поділ спільного майна подружжя.

В обґрунтування позову зазначалося, що сторони з 2017 року перебувають у шлюбі і станом на момент подання цього позову у судовому порядку його розривають. Під час шлюбу сторони придбали автомобіль, вартість якого на сьогодні становить

890000,00 гривень, та не можуть дійти згоди щодо його поділу між собою як спільного майна подружжя. Автомобіль, яким постійно користується лише відповідач, є неподільною річчю. У зв`язку з цим позивач просила суд, посилаючись на приписи СК України та судову практику Верховного Суду, просила суд визнати автомобіль власністю відповідача та стягнути з останнього на її користь компенсацію у розмірі половини його вартості.

У підготовчому засіданні представник позивача позов підтримав, а відповідач позов визнав повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників підготовчого засідання, суд дійшов такого висновку.

30 травня 2017 року сторони уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 30 травня 2017 року серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 відповідач є власником транспортного засобу марки «Toyota BZ4X», загальний легковий універсал, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 ,

д.н.з. НОМЕР_4 , колір сірий, рік випуску 2023, дата реєстрації 13 вересня 2023 рік

(а.с. 10).

Ринкова вартість вказаного вище транспортного засобу станом на 11 вересня

2026 року становить 890000,00 гривень, про що свідчить висновок з оцінки автотранспорту ФОП ОСОБА_3 (а.с. 11).

У ч. 1 ст. 60 СК України зазначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Схожа норма міститься і в ч. 3 ст. 368 ЦК України, де зазначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).

Згідно з ч. 2 ст. 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 364 цього Кодексу.

Зі змісту ч. 2 ст. 364 ЦК України видно, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки; компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою; право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї (ч. 1 ст. 365 ЦК України).

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України, відповідно до ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Таким чином суд дійшов висновку, що спірний транспортний засіб є спільною сумісною власністю позивача і відповідача, оскільки набутий ними під час шлюбу. Водночас загальновідомо і не потребує доказуванню те, що транспортний засіб є неподільною річчю.

У п. 50 постанови ВП ВС від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 зроблено висновок про те, що згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов`язковою. За змістом ч. 4 ст. 71 СК України згоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно при його поділі має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд. Цей припис узгоджується з приписом ч. 2 ст. 364 ЦК України, за змістом якого саме той співвласник, який бажає виділу, має надати згоду на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки у неподільній речі.

Повертаючись до обставин цієї справи, позивач погодилася на виплату їй грошової компенсації, оскільки звернулася до суду з такою позовною вимогою, а відповідач позов визнав.

Зі змісту ч. 4 ст. 206 ЦПК України видно, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість позовних вимог, а тому, враховуючи визнання позову відповідачем, його слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Позивач, як і відповідач, є особами з інвалідністю ІІ групи безтерміново, про що свідчать копії довідок МСЕК від 24 березня 2020 року серії 12ААБ № 768662 (а.с. 5) і від 05 грудня 2019 року серії 12ААБ № 469320 (а.с. 8) відповідно.

Згідно з пп. 3 п. 1 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу становить

1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить

3328,00 гривень (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»).

Таким чином судовий збір у розмірі 4450,00 гривень (445000,00 / 100) слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити повністю.

Визнати транспортний засіб марки «Toyota BZ4X» (загальний легковий універсал, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , колір сірий, рік випуску 2023) спільним сумісним майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного сумісного майна право власності на транспортний засіб марки «Toyota BZ4X» (загальний легковий універсал, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , колір сірий, рік випуску 2023).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 1/2 частку транспортного засобу марки «Toyota BZ4X» (загальний легковий універсал, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , колір сірий, рік випуску 2023) у розмірі 445000,00 (чотириста сорок п`ять тисяч гривень 00 копійок) гривень.

Судовий збір у розмірі 4450,00 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят гривень

00 копійок) гривень компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Чубай