Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №703/4900/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4900/26

2/703/2920/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини,

встановив:

21 липня 2026 року поштовим відправленням на адресу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, в якій позивач просить суд збільшити розмір аліментів з ОСОБА_2 на її користь на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 до 1/4 усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 липня 2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований відділом державної РАЦС по м. Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис №516.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 жовтня 2017 року, яке набрало законної сили 31 жовтня 2017 року, у справі №235/5277/17, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено повністю. Розірвано шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області 19 листопада 2010 року, актовий запис №516.

Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно проживає разом з позивачем.

Згідно судового наказу від 13 жовтня 2017 року, який набрав законної сили 13 жовтня 2017 року, у справі №235/5265/17, Красноармійським міськрайонним судом Донецької області, судом наказано стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення заяви про видачу судового наказу, тобто з 12 жовтня 2017 року і до повноліття дитини.

Непогоджуючись із судовим наказом у справі №235/5265/17, ОСОБА_2 звернувся із позовною заявою до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів. 21 листопада 2017 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області у справі №235/5798/17, рішення набрало законної сили 04 грудня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнив та зменшив розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини усіх видів доходів до 1/6 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 Свої вимоги відповідач аргументував тим, що у нього від першого шлюбу на утриманні перебуває неповнолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання якої за рішенням суду відповідач сплачує аліменти у розмірі 1/6 частини усіх видів доходів.

Таким чином, на дату звернення до суду із даним позовом, на утримання доньки ОСОБА_3 відповідач сплачує аліменти в розмірі 1/6 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням у справі №235/5798/17 21 листопада 2017 року законної сили, і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи встановлені обставини у цивільній справі №235/5798/17 від 21 листопада 2017 року ОСОБА_4 на дату звернення до суду із цим позовом досягла повноліття, отже у відповідача змінився матеріальний стан, що за положеннями ст.192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме зміни матеріального або сімейного стану.

На дату подання даної позовної заяви згідно рішення суду від 13 жовтня 2017 року у справі №235/5265/17 про видачу судового наказу та враховуючи рішення суду від 21 листопада 2017 року у справі №235/5798/17 про зменшення розміру аліментів, позивач на утримання доньки ОСОБА_3 отримує аліменти в розмірі 6670 гривень 00 копійок.

При збільшенні розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 позивач просить врахувати наступні обставини. Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особі від 22 вересня 2024 року №7104-5003460952, фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_1 . Загальна площа нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , становить 55.60 кв.м. Власником даної квартири є ОСОБА_5 . За найм житла за вказаною адресою позивач змушена сплачувати 7000 гривень 00 копійок щомісячно. Окрім цього, позивач також несе витрати на оплату інших комунальних послуг: електроенергія, водопостачання, вивіз побутових відходів, спожитий газ, а також плату за послуги обслуговуючого кооперативу Сміла.

Відповідач є інвалідом ІІ групи, що встановлено у справі №235/5265/17, а донька від першого шлюбу відповідача ОСОБА_4 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідач значи ці обставини не скористався правом, передбаченим ч.1 ст.187 СК України та не подав до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем виплати пенсії заяву про стягнення з нього 1/4 усіх видів доходів на утримання його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , беручи до уваги, що донька від першого шлюбу ОСОБА_4 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_4 . Не подав такої заяви відповідач і за місцем роботи, що також передбачено ч.1 ст.187 СК України і тим самим порушив вимоги ч.2 ст.141 СК України, якою встановлено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

З огляду на положення ст.141, 182, 187, 192, 194 СК України, позивач вважає, що розмір аліментів повинен бути збільшено до стягнення їх у розмірі з 1/6 до 1/4 усіх видів доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 липня 2025 року, тобто з наступного дня після досягнення донькою від першого шлюбу відповідача ОСОБА_4 повноліття, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 22 липня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане Балаклеївською сільською радою Смілянського району Черкаської області 16 квітня 2010 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.7).

Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батька та права на їх повноцінне життя та всебічний розвиток.

Відповідно до ч.7 ст.7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтями 18, 27 «Конвенції про права дитини» (ратифікованої постановою ВР України №789-XII від 27 лютого 1991 року) встановлено, що батьки несуть загальну та однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Судом встановлено, що 19 листопада 2010 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрували шлюб, про що у цей же день в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №516. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 змінила своє прізвище на « ОСОБА_10 », що підтверджується копіє свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , яке видане Відділом державної реєстрації акті цивільного стану по місту Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області 19 листопада 2010 року (а.с.23).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області 19 квітня 2011 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.24).

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 жовтня 2017 року, яке набрало законної сили 31 жовтня 2017 року, у справі №235/5277/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу вирішено розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Красноармійську Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області 19 листопада 2010 року, актовий запис №516 (а.с.15-16).

13 жовтня 2017 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області у справу №235/5265/17 за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину, видано судовий наказ, який набрав законної сили 13 жовтня 2017 року, яким вирішено стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення заяви про видачу судового наказу, тобто з 12 жовтня 2017 року, і до повноліття дитини (а.с.14).

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2017 року, яке набрало законної сили 04 грудня 2017 року, у справі №235/5798/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, вирішено зменшити розмір аліментів, які були стягнуті на підставі судового наказу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 жовтня 2017 року з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Красноармійську Донецької області, на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини усіх видів доходу до 1/6 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17-18).

У рішенні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2017 року у справі №235/5798/17 зазначено, зокрема, що «Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі», а також, що судом встановлено: «Сплачувати визначений судом розмір аліментів згідно судового наказу позивач не взмозі, оскільки, згідно рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30.11.2011 року, він сплачує аліменти на дитину від першого шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , в розмірі 1/6 частини усіх видів доходів. Позивач повністю фінансово забезпечує свою доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Також, позивач вважає за необхідне зазначити, що він є інвалідом ІІ групи та потребує постійного медичного лікування та інколи допомоги сторонніх людей».

Відповідно до копії довідки №7104-5003460952 від 22 вересня 2024 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21).

Згідно копії довідки №7104-5003460954 від 22 вересня 2024 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26).

Відповідно до відповіді №3065706 від 22 липня 2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.35).

Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, яка викладена Верховним Судом у постанові від 09 вересня 2021 року у справі №554/3355/20.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Розмір аліментів підлягає зміні з часу набрання цим рішенням законної сили, про що роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Так, у позовній заяві ОСОБА_1 , як на підставу для збільшення розміру аліментів, які стягуються з відповідача ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилається на те, що у відповідача змінився матеріальний стан, у зв`язку з досягненням його донькою ОСОБА_4 повноліття, на утримання якої з відповідача стягувалися аліменти, що було враховано при зменшенні розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , а також просила врахували, що на утримання доньки ОСОБА_3 отримує аліменти в розмірі 6670 гривень 00 копійок, сплачує 7000 гривень 00 копійок щомісячно за найм житла, несе витрати на оплату комунальних послуг: електроенергія, водопостачання, вивіз побутових відходів, спожитий газ, обслуговуючого кооперативу Сміла, а також те, що відповідач не подав до Пенсійного фонду України за місцем виплати пенсії заяву про стягнення з нього 1/4 усіх видів доходів на утримання його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , та не подав такої заяви відповідач і за місцем роботи і тим самим порушив вимоги ч.2 ст.141 СК України.

Відповідно до ч.1-4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Так, як вбачається з рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2017 року у справі №235/5798/17, суд, зменшуючи розмір аліментів, які були стягнуті на підставі судового наказу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 жовтня 2017 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини усіх видів доходів до 1/6 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, виходив із того, ОСОБА_2 не взмозі сплачувати визначений судом розмір аліментів згідно судового наказу, оскільки рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2011 року він сплачує аліменти на дитину від першого шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частини усіх видів доходів.

Суд звертає увагу, що донька відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Отже, з огляду на положення ч.1 ст.182 СК України, відповідно до яких батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, з дня досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 на її утримання, яке відбувалося на підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30 листопада 2011 року, припинено, а відтак з вказаного часу грошові кошти, які з нього щомісячно стягувалися на утримання доньки ОСОБА_3 до 16 липня 2025 року, починаючи з 17 липня 2025 року він має можливість використовувати на особисті потреби.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що з часу постановлення Красноармійським міськрайонним судом Донецької області рішення від 21 листопада 2017 року у справі №235/5798/17, який зменшено розмір аліментів, які стягувалися з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 покращилося, що є підставою, передбаченою ст.192 СК України, для збільшення розміру аліментів, визначеного вказаним рішенням суду, які стягуються з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 682/3112/18 (провадження № 14-580цс19) підтверджено, що зміна матеріального стану платника аліментів є підставою для зміни розміру та/або способу стягнення аліментів.

Одночасно, суд не приймає до уваги доводи позивача ОСОБА_1 , як на підставу для збільшення розміру аліментів, на те, що на утримання доньки ОСОБА_3 вона отримує аліменти в розмірі 6670 гривень 00 копійок, сплачує 7000 гривень 00 копійок щомісячно за найм житла, оскільки такі доводи жодним належним та допустимим доказом не підтверджені, а також доводи про те, що вона несе витрати на оплату комунальних послуг: електроенергія, водопостачання, вивіз побутових відходів, спожитий газ, обслуговуючого кооперативу Сміла, так як сплата позивачем ОСОБА_1 житлово-комунальних послуги не є обставиною, яка вказує на погіршення матеріального становища як стягувача аліментів, так і платника аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.187 СК України, один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

Суд звертає увагу, що подання заяви відповідачем ОСОБА_2 за місцем його роботи та виплати пенсії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати чи пенсіє у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві, є його правом, а не обов`язком, внаслідок чого не заслуговують на увагу посилання позивача ОСОБА_2 на те, що відповідач не подав до Пенсійного фонду України за місцем виплати пенсії заяву про стягнення з нього 1/4 усіх видів доходів на утримання його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , та не подав такої заяви відповідач і за місцем роботи і тим самим порушив вимоги ч.2 ст.141 СК України.

Згідно ч.1 ст.194 СК України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання.

Суд звертає увагу, що положення ст.194 СК України не регулюють як питання моменту, з якого стягуються аліменти у збільшеному розміру, так і питання стягнення аліментів у розмірі, який збільшено на підставі відповідного рішення суду, за минулий період.

Чинним законодавством України не передбачена можливість стягнення аліментів у розмірі, який збільшено відповідним рішенням суду, за минулий період.

Натомість, пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року визначено, що розмір аліментів підлягає зміні з часу набрання цим рішенням законної сили.

З огляду на викладене, доводи позивача ОСОБА_1 про те, що розмір аліментів повинен бути збільшений починаючи з 18 липня 2025 року, тобто з наступного дня після досягнення донькою від першого шлюбу відповідача ОСОБА_4 повноліття, суперечать положенням пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року, внаслідок чого не приймаються судом до уваги.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідно до ч.1-3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що позивач при зверненні до суду з даною позовною заявою, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», була звільнена від сплати судового збору, та приймаючи до увагу відсутність в матеріалах цивільної справи доказів звільнення відповідача на даний час від сплати судового збору, суд вважає за необхідне, з урахуванням вимог ч.1, ч.6 ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1331 гривня 20 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2017 року у справі №235/5798/17, та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , адреса проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У задоволенні решти заявлених вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , адреса проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 .

Відповідач – ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_8 , адреса проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 .

Головуючий Т.В. Ігнатенко