Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №703/5656/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/5656/26

2-а/703/70/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Левчук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Мельник Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №703/5656/26 за позовом:

ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

до

Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3

про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

25.08.2026 через підсистему «Електронний суд» до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Накоп`юк Ярослав Володимирович до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7715167 від 13.08.2026, винесену поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Скочком Йоаном Анатолійовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 190,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7715167 від 13.08.2026 поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Скочком Й.А. притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

За змістом оскаржуваної постанови 13.08.2026 о 17:15 год. позивач, рухаючись дорогою М-21 (242 км с. Махнівка), керував вантажним транспортним засобом DAF XF 95.480, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого номерний знак нібито розміщений у не встановленому для цього місці – підніжці та зі сторонніми предметами, чим порушив п. 2.9.в ПДР України.

Водночас, позивач зауважує, що постанова є необґрунтованою та протиправною, суперечить приписам чинного законодавства, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, сама подія належними та допустимими доказами не підтверджена, а тому остання підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Так, позивач не допустив порушень вимог пп.«в» п. 2.9 ПДР України, оскільки керував вантажним транспортним засобом, який пройшов обов`язкову технічну перевірку та має чинний протокол, номерний знак розміщений у визначеному для цього виробником місці, а відсутність перешкод у зчитуванні символів підтверджується системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Позивач вказує, що 09.12.2025 уповноваженим суб`єктом проведення обов`язкового технічного контролю проведено перевірку DAF XF 95.480, д.н.з. НОМЕР_1 , у результаті чого встановлено, що транспортний засіб відповідає стандартам та вимогам, а тому є технічно справним.

Крім того, з електронного кабінету водія (власника ТЗ) вбачається, що система фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі розпізнає номерний знак транспортного засобу, а тому наявність фіксаторів, які позивач не встановлював, ніяким чином не вливає на визначення символів номерного знаку, зокрема: 05.04.2025, 08.04.2024 та 04.04.2024 зафіксовано перевищення швидкості, у зв`язку з чим винесено постанови про накладення адміністративних стягнень.

Отже, позивач зауважує, що оскільки номерний знак розміщений у визначеному виробником для цього місці, а символи підлягають ідентифікації, то відсутні правові підстави стверджувати про наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення.

З огляду на зазначене, позивач стверджує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, сама подія належними, допустимими, достатніми та безсумнівними доказами не підтверджена, а тому оскаржувана постанова серії ЕНА № 7715167 від 13.08.2026 підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 02.09.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 28.09.2026 та відповідачу встановлено строк для подання відзиву на адміністративний позов.

Реалізуючи право на подання відзиву, у порядку ст. 162 КАС України, 05.10.2026 представником відповідача Гаврилюком В.В. через підсистему «Електроний суд» надано відзив на позовну заяву, у якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вказує, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

13.08.2026 року нарядом батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП під час несення служби на ДСПП «Махнівка», що розташований на 242 км. АД М – 21 Хмільницького району, Вінницької області, близько 17 год. 15 хв. виявлено транспортний засіб – DAF 95.480 державні номерні знаки НОМЕР_1 , в якого вказаний д.н.з. закріплений не в установленому для цього місці, що є порушенням вимог підпункту «в» пункту 2.9 ПДР України. Інспектор виявивши вказане вище порушення ПДР, подав водію сигнал про зупинку транспортного засобу.

Встановивши всі обставини справи та факт вчинення адміністративного правопорушення, поліцейським, після розгляду справи було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень. Позивачу роз`яснено порядок виконання та оскарження даного рішення.

Після цього, поліцейським винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7715167 від 13.08.2026 року з накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу розміром 1190 грн. В порядку статті 285 КУпАП, позивачу оголошено зміст винесеної постанови та під підпис вручено її копію.

Факт вчинення адміністративного правопорушення та розгляд справи поліцейським зафіксовано на портативні відеореєстратори № 476153, № 476145, № 476123, № 471832. Посилання на вказані пристрої зазначено в графі 7 оскаржуваної постанови.

Пояснення сторони позивача, з приводу відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення та безпідставності винесення оскаржуваної постанови ЕНА № 7715167 від 13.08.2026 не знаходять свого об`єктивного підтвердження, а навпаки спростовуються вказаним вище відеозаписом.

Відтак, представник відповідача констатує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся відповідно до вимог чинного законодавства, а винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕНА №7715167 від 13.08.2026 є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню.

Правом на надання відповіді на відзив позивач не скористався.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, однак звернулись до суду з заявою про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що постановою поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрала поліції Скочка Й.А. серії ЕНА №7715167 від 13.08.2026, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 1190 грн. за те, що він 13.08.2026 о 17 годині 15 хвилин у с. Махнівка, на дорозі М-21 на 242 км., керував вантажним транспортним засобом DAF XF 95.480, д.н.з. НОМЕР_1 у якого номерний знак був встановлений у не встановленому для цього законом місці, а саме у підніжжі та зі сторонніми предметами на номерному знаку (болтами). Також водій на вимогу працівника поліції не надав документи для перевірки, а саме посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс, чим порушив п.п. «в» п. 2.9 ПДР України – керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Так, стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з пунктом 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до пункту 1.3. Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з пунктом 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 30.2 Правил дорожнього руху, на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.

Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.

Згідно п.п. «в» п. 2.9 ПДР України водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:

- не належить цьому засобу;

- не відповідає вимогам стандартів;

- закріплений не в установленому для цього місці;

- закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;

- неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Частиною 1 статті 121-3 КУпАП передбачено відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

У силу п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357/10134/17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Крім того, судом враховано, що відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 01315-03976-25, ТОВ «Вінтертайм» 09.12.2025 було проведено перевірку технічного стану автомобіля DAF XF 95.480, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач в день складення щодо нього оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, за висновком якого встановлено, що даний транспортний засіб після проведення технічного контролю визнано технічно справним. Дата наступного проходження обов`язкового технічного контролю не пізніше: 09.12.2026 (а.с.8).

Крім того, зі знімків екрану електронного «Кабінету Водія» та доданими до них зображеннями, що надані позивачем, підтверджується факт неодноразової фіксації порушень швидкості руху, вчинених транспортним засобом DAF XF 95.480, д.н.з. НОМЕР_1 , зокрема згідно постанов №5АВ/9861835 від 05.04.2025; №4АВ/5533601 від 08.04.2024; №4АВ/5485417 від 04.04.2024 (а.с.10-16).

Суд констатує, що надані позивачем зображення є якісними та чіткими, а відображений на них номерний знак НОМЕР_1 транспортного засобу DAF XF 95.480 є чітким, добре видимим та таким, що дає змогу ідентифікувати автомобіль.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Так, ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02.09.2026 відповідачу було роз`яснено його обов`язок, щодо доказування правомірності свого рішення та запропоновано надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на докази якими він обґрунтовується.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 р. поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці);

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.

Так, у поданому представником відповідача відзиві 05.10.2026 зазначено, що факт вчинення адміністративного правопорушення та розгляд справи поліцейським зафіксовано на портативні відеореєстратори № 476153, № 476145, № 476123, № 471832. Посилання на вказаний пристрої зазначено в графі 7 оскаржуваної постанови. Також, вказано, що у зв`язку зі значним об`ємом відеозаписів з портативних відеореєстраторів при завантаженні останніх сталась технічна помилка, тому останні будуть записані на оптичний диск та направлені поштовим зв`язком.

В свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Також, згідно ч. 4 ст. 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Таким чином, оскільки відповідачем не надано суду зазначених у відзиві відеозаписів з портативних відеореєстраторів, не доведено поважності причин їх неподання у встановлений судом строк та жодним чином не підтверджено факт їх відправки поштовим зв`язком, суд позбавлений можливості надати їм правову оцінку, а відповідні твердження відповідача про наявність технічної помилки не звільняють його від обов`язку доказування.

Отже, з долученого до матеріалів справи відзиву на позовну заяву вбачається, що представник відповідача покладається на дані відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, відповідно до яких мають спростовуватися пояснення ОСОБА_1 з приводу відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення та безпідставності винесення оскаржуваної постанови.

Разом з тим, відеозапису, який би підтверджував, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та вчинив вищевказане адміністративне правопорушення відповідачем суду не було надано, як і будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин.

Свідків чи інших доказів вини ОСОБА_1 поліцейським не надано і у постанові не зазначено.

Суд звертає увагу, що не може бути підтвердженням порушення позивачем ПДР України лише сама постанова серії ЕНА №7715167 від 13.08.2026, оскільки лише опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом учинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08.07.2020 року у справі за єдиним унікальним номером 463/1352/16-а, згідно з якою, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд за результатами розгляду справи дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а відтак вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Таким чином, за результатами оцінки зібраних у справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, яким не надано належних доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА №7715167 від 13.08.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за порушення ч. 1 ст. 121-3 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно нього - закриттю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 532,48 грн, який сплачено ним при поданні позовної заяви до суду відповідно до квитанції від 24.08.2026 (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, 9, 247, 251,252, 280, 283, 284, 287, 288, 293, 294 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 19, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову від 13.08.2026 серії ЕНА №7715167 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 1190 грн. 00 коп.

Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 (сорок вісім) коп.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Левчук