Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №711/9106/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9106/26

Провадження № 2/711/4570/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого – судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання – Кошубінської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання дружини.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що 03.02.2024 між нею – ОСОБА_1 , та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Черкаського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зроблено відповідний актовий запис № 135. Від даного шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час шлюбні стосунки між сторонами припинені, вони проживають окремо. Дитина проживає разом із позивачем та перебуває на її повному утриманні. Відповідач проживає окремо, ухиляється від виконання свого обов`язку щодо надання матеріальної допомоги на утримання доньки, а також не надає жодної фінансової підтримки позивачу як дружині. Згоди щодо добровільної сплати аліментів між сторонами не досягнуто. Позивач вказала, що відповідач є працездатною особою, має задовільний стан здоров`я, регулярний дохід, не має інвалідності чи інших утриманців (батьків, дітей від інших шлюбів тощо), а тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини та дружини. З огляду на те, що дитина є малолітньою і потребує постійного догляду, виховання та забезпечення потреб, позивач позбавлена можливості працевлаштуватися й самостійно забезпечувати власні життєві потреби. Посилаючись на зазначені обставини позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь: аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття; аліменти на її утримання як дружини, з якою проживає дитина, у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною трирічного віку

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2026 вказану справу передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.09.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином; у позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив; відзив на позовну заяву не подав; клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до частини 8 статті 178, частини 4 статті 223 та частини 1 статті 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі з 03.02.2024, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 135, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 03.02.2024.

Від даного шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 13.08.2024 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 826.

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади № 2026/014722397 від 26.08.2026 та інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру, позивач ОСОБА_1 та малолітня ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 проживає окремо від сім`ї, є особою працездатного віку, відомостей про наявність у нього інших утриманців, інвалідності чи тяжких захворювань матеріали справи не містять.

На даний час між сторонами виник спір щодо виконання відповідачам як батьком обов`язку щодо матеріального утримання малолітньої доньки до досягнення нею повноліття, а також щодо надання ним матеріальної допомоги на утримання позивача як дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трирічного віку

Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аналогічне положення міститься у статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до якої кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частиною 2 статті 51 Конституції України та статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Пунктом 17 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 роз`яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Розмір аліментів встановлюється судом, виходячи з обставин кожної конкретної справи, та може бути визначений у частці від доходу або твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Враховуючи, що малолітня донька сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із позивачем, перебуває на її повному утриманні, а між сторонами не досягнуто домовленості щодо її утримання, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів.

Визначаючи розмір аліментів на дитину, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище малолітньої дитини, а також працездатний вік відповідача, задовільний стан його здоров`я та відсутність у матеріалах справи доказів наявності у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб на утриманні чи інших істотних обтяжень.

З огляду на викладене, керуючись принципом якнайкращого забезпечення інтересів дитини та презумпцією рівності обов`язків батьків щодо утримання дітей, суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів на утримання малолітньої доньки у частці від доходу відповідача, а саме в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зазначений розмір є розумним, справедливим, відповідає вимогам статті 183 СК України та забезпечує належний баланс інтересів сторін.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання позивача до досягнення дитиною трирічного віку, суд зазначає таке.

Статтею 48 Конституції України гарантовано право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Згідно частин 2 та 4 статті 84 СК України дружина, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Правовий аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що обов`язок чоловіка утримувати дружину, з якою проживає дитина до досягнення нею трирічного віку, виникає за наявності двох основних умов: спільного проживання матері з дитиною та здатності чоловіка надавати таку матеріальну допомогу. При цьому матір дитини звільнена від обов`язку доводити свою потребу у матеріальній допомозі.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Їх спільна дитина – донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досягла трирічного віку, проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні. Позивач здійснює догляд за дитиною, що позбавляє її можливості працевлаштуватися та самостійно забезпечувати власні життєві потреби.

Відповідач є особою працездатного віку, відомостей про наявність у нього інших утриманців чи важких захворювань матеріали справи не містять, а тому суд доходить висновку про наявність у нього можливості надавати матеріальну допомогу дружині.

Визначаючи розмір аліментів на утримання позивача, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості й вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку – до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно. Вказаний розмір аліментів є обґрунтованим, не є надмірним та в сукупності з аліментами на дитину становить 5/12 частку доходу відповідача, що повністю відповідає вимогам статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» щодо граничного розміру відрахувань із заробітної плати (не більше 50%).

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З огляду на те, що позовна заява надіслана до суду 26.08.2026, стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини слід розпочати саме з дня пред`явлення позову до суду.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

З огляду на те, що позивачкою завлено дві самостійні вимоги (про стягнення аліментів на дитину та про стягнення аліментів на утримання матері), які судом задоволено повністю, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої дитини – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.08.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на її утримання як дружини, з якою проживає дитина, у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26.08.2026 і до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) у дохід держави судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в розмірі суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Г. В. Булгакова