Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №569/16358/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16358/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.

секретар судового засідання Корпесьо В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, в якому просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 вересня 2016 року по справі № 569/8525/16-ц, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 вересня 2016 року по справі № 569/8525/16-ц, шлюб зареєстрований 22 лютого 2002 року Відділом державної реєстрації актів громадянською стану м. Рівне, актовий запис № 173, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишено проживати з матір`ю.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з 06 липня 2016 року до їх повноліття.

Дитину виховує самостійно, а розміру аліментів присудженого судом не вистачає на елементарні потреби доньки.

Відповідач є працездатною особою, інших дітей чи непрацездатних членів сім`ї на утриманні немає.

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак 06 жовтня 2026 року подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, пояснень чи заперечень на позов не подав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання.

14.07.2026 до суду надійшла відповідь з ВОМІРМП УДМС України в Рівненській області № 5688/8743 від 09.07.2026, з якої слідує, що відповідач був зареєстрований в АДРЕСА_1 , до 25.08.2021 та знятий з реєстрації за заявою особи.

Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України".

Відповідно до ч. 11 ст. 128 вищезазначеного Кодексу, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.

Відповідач був викликаний до суду згідно оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме від 15.07.2026 на 11:30 год. 10.08.2026 та від 10.08.2026 на 14:30 год. 06.10.2026

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду про відкриття провадження у справі на 10.08.2026, та судова повістка на 06.10.2026 повернулися до суду з відмітками адресат відсутній.

Відповідно до частин п`ятої, шостої, сьомої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення – завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Відповідно до частини 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Оскільки судові повістки, направлені судом відповідачу за адресою, за якою зареєстровано його місце проживання повернулмся відправнику з відмітками адресат відсутній, тому суд вважає відповідача таким, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Враховуючи те, що про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзиву не подав і позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, відтак суд проводить розгляд справи згідно зі ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.11.2012 слідує, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 вересня 2016 року по справі № 569/8525/16-ц, шлюб зареєстрований 22 лютого 2002 року Відділом державної реєстрації актів громадянською стану м. Рівне, актовий запис № 173, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишено проживати з матір`ю.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з 06 липня 2016 року до їх повноліття.

З витягу з реєстру територіальної громади № 2026/011061493 від 03.07.2026 слідує, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з 10.10.2020.

З витягу з реєстру територіальної громади № 2026/011061428 від 03.07.2026 слідує, що позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з 10.10.2020.

Позивач дитину виховує самостійно, а розміру аліментів присудженого судом не вистачає на елементарні потреби доньки.

Відповідач не бере участі у вихованні доньки, не надає належної матеріальної допомоги для її виховання та утримання.

Зі слів позивача, відповідач є працездатною особою, інших дітей чи непрацездатних членів сім`ї на утриманні немає.

Нормою ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За змістом наведеної норми суд визначає аліменти у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.

При цьому закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, - визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, Сімейний кодекс України встановлює підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17.

Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.

Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що стягувач бажає змінити спосіб стягнення аліментів, визначивши його у частці від заробітку (доходу) відповідача, відповідно суд доходить висновку про необхідність зміни аліментів, що стягуються з відповідача у твердій грошовій сумі та враховуючи положення законодавства щодо права того з батьків, з яким проживає дитина, вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, суд вважає за необхідне стягувати в подальшому з відповідача на користь позивача аліменти на утримання їх дитини у частці від його заробітку (доходу).

Тому зважаючи на обставини, які викладені вище, а також виходячи з того, що позивач разом із відповідачем повинні забезпечити дітям рівень життя, необхідний і достатній для їх нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку; виходячи з рівності прав та обов`язків батьків щодо дітей (ч. 1 ст. 141 СК України), з урахуванням інфляції та зміни рівня життя, суд доходить висновку про необхідність стягнення аліментів із відповідача у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що буде достатнім для забезпечення дитині належних умов для фізичного, духовного та культурного розвитку, відповідатиме чинному законодавству.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини - задоволити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 вересня 2016 року по справі № 569/8525/16-ц, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 311 грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РHOKПП: НОМЕР_3 .

Суддя Н. Г. Кучина