Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №569/19427/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/19427/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 жовтня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,

за участі секретаря судового засідання А. Бугайчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Смарт Пей"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

учасник справи в судове засідання не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Смарт Пей" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 58 778, 47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.03.2020 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та відповідачем було укладено кредитний договір №2001579797801.

26.06.2026 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Смарт Пей" укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого АТ "ПУМБ" передало ТОВ "ФК "Смарт Пей" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "Смарт Пей" прийняло належні АТ "ПУМБ" права вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором №2001579797801 від 17.03.2020 в розмірі 58 778, 47 грн., з яких 35 076, 52 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23 701, 95 грн - сума заборгованості за відсотками.

Ухвалою суду від 18.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. В позовній заяві представник позивача просив розглянути справу за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, а відтак суд ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено таке.

17.03.2020 відповідач звернувся до АТ "ПУМБ" із Заявою №2001579797801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій вказував, що підписанням цієї Заяви беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в повному обсязі та просить відкрити йому поточний рахунок, надати кредитну картку та встановити на його поточний рахунок кредитний ліміт у сумі 10 000 гривень.

26.06.2026 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Смарт Пей" укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого АТ "ПУМБ" передало ТОВ "ФК "Смарт Пей" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "Смарт Пей" прийняло належні АТ "ПУМБ" права вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором №2001579797801 від 17.03.2020.

Суд не може погодитись з тим, що розміщені на веб-сайті банку публічні пропозиції на укладення договору у відповідних на той час редакціях є складовими кредитних договорів, а підписанням паспорта споживчого кредиту підтверджується факт узгодження між сторонами зазначених в ньому умов кредитування.

Так, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац перший ч. 1 ст. 207 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Між тим, матеріали справи не містять доказів, що відповідач розуміла, ознайомилася та погодилася з умовами та правилами банківських послуг в публічних пропозиціях, підписуючи анкету-заяву про приєднання

Витяги із веб-сайту позивача належними доказами бути не можуть, оскільки вони повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Тому доцільним є застосування при вирішенні спору висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), які в т.ч. викладені щодо правильного застосування норм права, зокрема, щодо належності та допустимості витягів з тарифів, умов і правил надання банківських послуг, розміщених на веб-сайті кредитора, а також особливостей, за відповідних обставин, укладення договору приєднання в порядку ст. 634 ЦПК України та необхідності врахування принципу захисту прав споживачів фінансових послуг.

Отже, неможливо застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово ним змінювались.

Тому нарахована позивачем заборгованість на підставі публічних пропозицій, редакції яких у певний час зберігались на веб-сайті банку, є необґрунтованою.

З аналізу заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001579797801 від 17.03.2020 відсутні підстави вважати, що позичальник з банком обумовили у письмовому виді, зокрема, ціну договору, встановлену у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, та збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань.

Згідно аналізу розрахунків суми заборгованості по кредитному договору№2001579797801 від 17.03.2020, які надав позивач станом на 25.06.2026, вбачається, що відповідачем було сплачено суму відсотків в розмірі 18 099, 46 грн (відповідно до даних, які надав Позивач, стовпчик 4 (фактичне погашення)).

Оскільки за цим правочином позичальником сплачені грошові кошти в розмірі 18 099, 46 грн на погашення неправомірно нарахованих на підставі публічної пропозиції відсотків, тому вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, а саме: 35 076, 52 грн (тіло кредиту) - 18 099, 46 грн = 16 977, 06 грн (заборгованість за тілом кредиту).

Отже, заборгованість за такою угодою відповідача перед позивачем становить 16977, 06 грн - заборгованість за тілом кредиту.

Приходячи до переконання про часткове задоволення позову, суд бере до уваги, що в спірних правовідносинах діє презумпція винуватості боржника, а факт порушення прав кредитора є очевидним, тому вважає за необхідне стягнути на користь банку з відповідача заборгованість за кредитним договором №2001579797801 від 17.03.2020 в розмірі 16 977, 06 грн - заборгованість за тілом кредиту.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 768, 98 грн (16 977, 06 грн х 2 662, 40 грн /58 778, 47 грн.).

Також, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1-6 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послузі виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Матеріалами справи стверджується факт отримання позивачем послуг адвоката в розмірі 10 000, 00 грн.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, а також те, що вказана категорія справи відноситься до малозначних справи, слід дійти висновку про не співмірність розміру заявленого до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000, 00 грн, який є завищеним. Суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 2 000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки така сума, відповідає критерію розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРIШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Смарт Пей" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Смарт Пей" заборгованість за кредитним договором №2001579797801 від 17.03.2020 в розмірі 16 977, 06 грн - заборгованість за тілом кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Смарт Пей" судовий збір в розмірі 768, 98 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Смарт Пей" (вул. Іоанна Павла ІІ, буд.4/6, корпус А, офіс 303, м. Київ, 01042, ІК 43696954);

відповідач: ОСОБА_1 (останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Повне судове рішення складене та підписане 07.10.2026.

Суддя О. Левчук