Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №565/1657/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/1657/26

Провадження № 1-кп/565/134/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026181050000202 від 30.06.2026 року, з угодою про визнання винуватості, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кузнецовськ (нині - Вараш), Рівненської області, громадянина України, раніше судимого 26.06.2023 року Кузнецовським (нині - Вараським) міським судом Рівненської області за ч.3 ст.309 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку терміном на 2 (два) роки, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , у вересні 2024 року, точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в лісовому масиві, котрий знаходиться поблизу села Мульчиці та села Озерці, Вараського району, Рівненської області, не являючись суб`єктом підприємницької діяльності, без отримання спеціального дозволу на користування надрами, без акту, що засвідчує гірничий відвід, всупереч вимог ст.19 Кодексу України «Про надра», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, діючи у порушення Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» №2806-IV від 06.09.2005 року, знайшов та зібрав (придбання) каміння органогенного утворення, яке відповідно до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» №637/97ВР від 18.11.1997 року, Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994 року, відноситься до дорогоцінного каміння органогенного утворення, та є корисною копалиною загальнодержавного значення, а саме - бурштин у сировині, загальною масою 12,38 г, та не маючи, при цьому, відповідних документів, які б підтверджували законність походження даного каміння бурштину, розпочав його зберігання при собі, шляхом поміщення до кишень верхнього одягу, яке, у подальшому, переніс до гаражного приміщення № НОМЕР_1 , що перебуває у його користуванні та знаходиться в гаражному кооперативі «Фініш-1», що по вул.Комунальна, м.Вараш, Рівненської області, де зберігав його до 13 год. 56 хв. 02.06.2026 року, тобто до моменту виявлення та вилучення працівниками Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Вараського міського суду Рівненської області, вказаного каміння бурштину-сирцю загальною масою 12,38 г (0,01238 кг.), ринковою вартістю 12,79 грн. без ПДВ.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/103-26/8114-ФХГД від 26 червня 2026 року (а.с.78-85 матеріалів досудового розслідування) слідує, що надане на дослідження каміння є бурштином в сировині. Відповідно до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними», бурштин віднесено до дорогоцінного каміння органогенного утворення. Надане на дослідження каміння є бурштином у сировині природного походження. Загальна маса досліджуваного бурштину станом на момент проведення дослідження становить 12,38 г (0,01238 кг.). Ринкова вартість наданого на дослідження бурштину, станом на 22.06.2026 року, могла становити 12,79 грн. без ПДВ.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в незаконному придбанні та зберіганні бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.240-1 КК України.

02 жовтня 2026 року, між прокурором Вараської окружної прокуратури ОСОБА_6 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості. Зі змісту даної угоди слідує, що прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.240-1 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Окрім цього, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч.1 ст.240-1 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки, із звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Розглядаючи про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості у судовому засіданні, судом враховано наступні обставини.

Прокурор Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 , який входить в групу прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, у судовому засіданні зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України та просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в ній покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене в ній покарання. При цьому, ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240-1 КК України, в обсязі обвинувачення, дав свою згоду на призначення узгодженого виду та розміру покарання, вказавши на свою реальну здатність виконати взяті на себе за угодою зобов`язання.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ч.4 ст.12 КК України, є нетяжким злочином.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції ч.1 ст.240-1 КК України. При цьому, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу винного та його щире каяття, як обставину, що пом`якшує покарання.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, свої права, зазначені в п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки невиконання взятих зобов`язань, що передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, суд встановив, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим 02 жовтня 2026 року, відповідають вимогам КПК України та КК України, що свідчить про наявність підстав для її затвердження.

За таких обставин, суд визнав доведеним у судовому засіданні, що ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав бурштин, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, і його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.240-1 КК України та призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Ухвалою слідчого судді Вараського міського суду Рівненської області від 09.06.2026 року, у справі №565/1252/26 (провадження №1-кс/565/366/26), накладено арешт, з позбавленням права володіння, користування та розпорядження майном з метою збереження речових доказів, на майно, виявлене та вилучене в ході проведених 02.06.2026 року обшуків, зокрема, на каміння бурштину-сирцю, загальною масою 12,38 г (0,01238 кг.).

Згідно ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України, при цьому, на підставі ч.9 ст.100 КПК, ст.ст.96-1, 96-2 КК України, слід застосувати спеціальну конфіскацію та вилучити у власність держави каміння бурштину-сирцю, загальною масою 12,38 г (0,01238 кг.), як щодо майна, одержаного внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що прямо передбачено умовами угоди.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Окрім того, на підставі ст.124 КПК України, з ОСОБА_4 слід стягнути витрати, пов`язані із залученням експертів, в розмірі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн 88 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 373, 374, 376, 394, 395, 475 КПК України, 96-1, 96-2,КК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 02 жовтня 2026 року між прокурором Вараської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240-1 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, в розмірі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 88 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вараського міського суду Рівненської області від 09.06.2026 року, у справі №565/1252/26 (провадження №1-кс/565/366/26), на наступні об`єкти - каміння бурштину-сирцю, загальною масою 12,38 г (0,01238 кг).

На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та вилучити у власність держави каміння бурштину-сирцю, загальною масою 12,38 г (0,01238 кг.).

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію даного вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити, що інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1