Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №562/2126/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Суд: Здолбунівський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №562/2126/26

Суддя: Ковалик Ю. А.

Справа № 562/2126/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунів кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026186130000060 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: міста Шостка, Сумського району Сумської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого востаннє 23.07.2025 Здолбунівським районним судом Рівненської області за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , 17.06.2026 приблизно о 09:30 год. перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , де також проживає його співмешканка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, вчинив фізичне насильство стосовно своєї співмешканки - ОСОБА_5 (з якою перебуває у сімейних відносинах в розумінні п. 3. ч. 1 ст. 1, п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), а саме наніс не менш, як десять травматичних дій (ударів) тупими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею в область обличчя, спини, плеча, та бокову поверхню тулуба, що цілком можливо при нанесенні удару кулаками, внаслідок чого спричинив потерпілій ОСОБА_5 , тілесні ушкодження у вигляді: синців на верхній та нижній повіках правого ока, синець в лівій піднижньо-щелепній ділянці з розповсюдженням на ліву щоку, синець на лівому плечі в в/3 по задній поверхні, синець в ділянці спини на лівій лопатці, синець біля внутрішнього краю правої лопатки, синці на лівій боковій поверхні тулуба в проекції 5-6-го ребер та в проекції 7-8-го ребер по середньо-аксілярній лінії, синець на передній поверхні грудної клітки справа по середньо-ключичній лінії на 6 см нижче правої ключиці. Всі вище описані тілесні ушкодження у вигляді синців відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Тілесне ушкодження у вигляді ушитої рани двома спроможними хірургічними швами в лівій надбрівній ділянці відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся та показав, що перебуває у сімейних відносинах з потерпілою ОСОБА_5 , з якою вранці 17.06.2026 за місцем проживання почався конфлікт під час якого він руками та своєю головою наніс багато ударів по тілу потерпілої. Після чого ОСОБА_5 викликала дільничного поліцейського ОСОБА_6 та в подальшому була доставлена до лікарні. З потерпілою до цього часто виникали конфлікти, зловживають алкогольними напоями.

Крім визнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, його вина повністю доведена зібраними доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_5 , про те, що 17 червня 2026 року вона перебувала за місцем свого проживання, вранці у неї під час вживання алкоголю виник словесний конфлікт із співмешканцем ОСОБА_7 , в ході якого він почав наносити кулаками тілесні ушкодження в область спини, ребер та голови. В подальшому звернулася до дільничного поліцейського ОСОБА_8 , який викликав швидку медичну допомогу.

Свідок ОСОБА_6 який є поліцейським офіцером громади Відділення поліції №6, суду показав, що 17.06.2026 до нього на рабоче місце прийшла ОСОБА_5 з явними нанесеними тілесними ушкодженнями та повідомила що її побив співмешканець ОСОБА_4 . Після чого він викликав слідчо-оперативну групу та швидку допомогу.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується сукупністю досліджених судом письмових доказів:

- даних витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.06.2026, номер кримінального провадження 12026186130000060 за ч. 2 ст. 125 КК України, з коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (т.1 а.п.1);

- даних електронного рапорту про реєстрацію у відділенні поліції №6 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, згідно якого 17.06.2026 о 15.21 год. надійшло повідомлення зі служби 102 ПОГ Кладій про те, що 17.06.2026 о 15.21 год. за адресою Рівненський район селище Мізоч, вул. Т. Якимчука, 12, на поліцейську станцію звернулась ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та повідомила, що її побив співмешканець ОСОБА_9 . Потребують СОГ. (т.1 а.п.8-9);

- даних протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.06.2026, згідно якого прийнято заяву від ОСОБА_5 за якою 17.06.2026 орієнтовно з 09.00 год. по 10.00 год. її співмешканець ОСОБА_4 заподіяв їй тілесні ушкодження за місцем спільного проживання в АДРЕСА_2 (т.1 а.п.10);

- даних протоколу проведення слідчого експерименту від 19.06.2026, згідно якого потерпілій ОСОБА_5 було запропоновано коротко розказати та показати на статистові механізм нанесення для неї тілесних ушкоджень, на що вона погодилась та повідомила, що 17.06.2026 приблизно о 09:00 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , співмешканець ОСОБА_4 заподіяв останій тілесні ушкодження, а саме: не менше 5 ударів кулаками в область спини та ребер, після чого наніс один удар кулаком в область голови, внаслідок чого ОСОБА_5 , впала та вдарилась головою об сходи та розсікла брову та внаслідок чого у неї почалась кровотеча (т.1 а.п. 19-24);

- даних виписки з приймального відділення КНП «Здолбунівської центральної міської лікарні» ЗМР (т.1 а.п. 25);

- даних схеми локалізації тілесних ушкоджень (т.1 а.п. 26);

- даних довідки про фіксацію тілесних ушкоджень КНП «Здолбунівської центральної міської лікарні» ЗМР, згідно якої у ОСОБА_5 зафіксовано діагноз: забої обличчя, забійно рвана рана лівої надбрівної ділянки. Забій грудної клітки зліва. (т.1 а.п. 27);

- даних схеми локалізації тілесних ушкоджень (т.1 а.п. 28);

- даних висновку експерта № 63 від 24.06.2026, згідно якого на підставі судово-медичної експертизи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , даних медичних документів на її ім`я та даних копії протоколу проведення слідчого експерименту із потерпілою, підсумовано: 1. 3. 5. Із наданих медичних документів відомо, що 17.06.2026 року о 17 год. 05 хв. ОСОБА_5 , звернулася за медичною допомогою в приймальне відділення КНП «Здолбунівська ЦМЛ» ЗМР, де після проведення огляду лікарем та проведення ПХО та ушивання рани було виставлено діагноз клінічний: «Забої, гематоми, забійно-рвана рана лівої надбрівної ділянки. Забій грудної клітки зліва».

При судово-медичній експертизі 19.06.2026 року у ОСОБА_5 виявлено: рану ушиту 2-ма спроможними хірургічними швами в лівій надбрівній ділянці; синці на верхній та нижній повіках правого ока; синці на верхній та нижній повіках лівого ока; синець в лівій піднижньо-щелепній ділянці з розповсюдженням на ліву щоку; синець на лівому плечі в в/3 по задній поверхні; синець в ділянці спини на лівій лопатці; синець біля внутрішнього краю правої лопатки; синці на лівій боковій поверхні тулуба в проекції 5-6-го ребер та в проекції 7-8-го ребер по середньо-аксілярній лінії; синець на передній поверхні грудної клітки справа по середньо-ключичній лінії на 6 см нижче правої ключиці.

Тілесні ушкодження у ОСОБА_5 , з врахування розташування їх як на суміжних анатомічних ділянках та і на різних ділянках, виникли не менш, як від 10 (десяти) травматичних дій (ударів) тупим (-ми) предметом (-ми) з обмеженою контактуючою поверхнею (без відображення індивідуальних особливостей травмуючої поверхні), з достатньою силою нанесення (спричинення) характерною для виникнення даних тілесних ушкоджень.

Всі вище описані тілесні ушкодження у вигляді синців, окрім ушитої рани в лівій надбрівній ділянці, згідно із п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня

тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ МОЗ України №6 від 17.01.1995 року) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Тілесне ушкодження у вигляді ушитої рани в лівій надбрівній ділянці згідно із п. 2.3.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ МОЗ України №6 від 17.01.1995 року) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Тілесні ушкодження у ОСОБА_5 у вигляді: синців на верхній та нижній повіках лівого ока та синці в лівій піднижньо-щелепній ділянці з розповсюдженням на ліву щоку з врахуванням кольору (синюшний колір по центру з пожовтінням по периферії), можна зазначити, що вони виникли за 5-7 діб до проведення судово-медичної експертизи.

Всі інші тілесні ушкодження у ОСОБА_5 , враховуючи відсутність ознак епітелізації (загоєння) рани (проведення ПХО та ушивання рани - 17.06.2026 року), забарвлення синців (синюшний колір), можна зазначити, що вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_5 , могли утворитись незадовго до звертання її за медичною допомогою у приймальне відділення КНП «Здолбунівська ЦМЛ», в зазначений в постанові термін, а саме 17.06.2026 року.

Враховуючи відомі обставини справи, характер та локалізацію тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 , виникнення їх внаслідок власноручного спричинення (заподіяння) - маловірогідно.

Враховуючи множинність, розташування тілесних ушкоджень у потерпілої на різних анатомічних ділянках, встановити взаєморозташування потерпілої та нападника у момент спричинення потерпілій тілесних ушкоджень неможливо, але можна зазначити, що під час нанесення тілесних ушкоджень 17.06.2026 року вони були нанесені (заподіяні) в короткій проміжок часу та під час отримання травматичних дій (ударів) положення ОСОБА_5 могло не одноразово змінюватися по відношенню до травмуючого(-их) знаряддя(-дь).

Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 , вивчення даних копії протоколу проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_5 від 19.06.2026 року, можна зазначити, що механізм виникнення тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_5 , про який вона розповіла та в подальшому на статистові відтворила під час проведення з нею слідчого експерименту не суперечить судово-медичним даним їх виникнення (т.1 а.п. 29-31);

- даних листа КНП «Здолбунівської центральної міської лікарні» ЗМР від 22.06.2026 №1923/01-20/26, згідно якого ОСОБА_5 17.06.2026 о 17.05 год., зверталася за медичною допомогою в приймальне відділення (амбулаторно), де була оглянута лікарем-хірургом, не госпіталізувалася, на стаціонарному лікуванні не перебувала (т.1 а.п.33);

- даних листа Рівненського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області від 30.06.2026, згідно якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_3 , перебуває на обліку у Рівненському районному відділі № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області з 27.08.2025, згідно вироку Здолбунівського районного суду від 23.07.2025, яким засуджений за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 р. на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 1 р. (т.1 а.п.59).

Аналізуючи наведене, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 125 КК України, як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , встановлено, що за місцем проживання компрометуючі матеріали відсутні, раніше судимий, на обліку в лікарів психіатра, нарколога не перебуває.

Суд обвинуваченому ОСОБА_4 призначає покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень у межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення у виді обмеження волі та із застосуванням ст. 71 КК України - за сукупністю вироків до позбавлення волі.

Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання до набрання законної сили вироком суду обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки обвинувачений з метою уникнення від виконання вироку може переховуватися. Крім того, 01.10.2026 до Здолбунівського районного суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначаються, зокрема, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Таким чином, вимогами зазначеної норми закону закріплено обов`язок суду під час постановлення вироку вирішити питання щодо запобіжного заходу, який буде забезпечувати його подальше виконання.

Суд погоджується із позицією прокурора та вважає доцільним обвинуваченому до набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки не застосування запобіжного заходу або застосування більш м`якого не забезпечить ризику перешкодити кримінальному провадженню шляхом уникнення від виконання судового рішення, так як судом до нього застосовується реальне покарання у виді позбавлення волі. Також обвинувачений продовжує мешкати за місцем проживання потерпілої, що тягне за собою реальний ризик продовження вчинення ним кримінального правопорушення відносно потерпілої або вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення.

Суд також зазначає, що тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Відтак, після проголошення вироку запобіжний захід відіграє роль заходу забезпечення виконання покарання, покликаного запобігти спробам втечі обвинуваченого та ухилення від відбування призначеного покарання, вчинення нових злочинів, а також як захід забезпечення належної процесуальної поведінки.

Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати покарання, невідбуте за вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 липня 2025 року, та остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

До вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з 07 жовтня 2026 року (день затримання) зарахувавши відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання його перебування під вартою в установах попереднього ув`язнення з розрахунку день за день.

На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua