Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №561/1125/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/1125/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Дідика А. В.,

при секретарі Левчук І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Підстава позову (позиція позивачки).

ОСОБА_1 через представника – адвоката Полюховича Р. М. звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь пеню за прострочення сплати аліментів за період з жовтня 2021 року по квітень 2026 року в розмірі 47187,99 грн та 5000,00 грн у відшкодування витрат з професійної правничої допомоги.

Обґрунтувуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що з 06.12.2011 перебувала з відповідачем в шлюбі, який було розірвано рішенням Яготинського районного суду Київської області від 09.07.2013 справі № 382/783/13-ц, яке набрало законної сили 19.07.2013. Від даного шлюбу у сторін є неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішенням Яготинського районного суду Київської області від 18.08.2017 в справі № 382/1001/17 було стягнено щомісячно із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від його доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 19.06.2017 та до досягнення сином повноліття. Відповідно до рішення Яготинського районного суду Київської області від 16.04.2018 року в справі № 382/57/18 було зменшено розмір аліментів, визначений рішенням Яготинського районного сулу Київської області від 18.08.2017 року, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 з 1/4 до 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За твердженням позивачки після зменшення розміру аліментів, що вона не заперечувала визнавши позовні вимоги, позивач проявив повну байдужість до їхньої дитини, самостійно аліменти на дитину не сплачував, лише інколи їй надходили деякі кошти, які примусово стягувались державним виконавцем, внаслідок чого за період з жовтня 2021 року до квітня 2026 року утворилась заборгованість по аліментах в розмірі 116161,11 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, наданим Яготинським відділом державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Покликаючись на ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України (далі - СК України) у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Враховуючи вищезазначене, відповідач зобов`язаний був вчасно і у встановленому судом розмірі (до того ж розмір аліментів вже був зменшений рішенням суду) сплачувати аліменти на утримання дитини, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України. Крім того, обов`язок утримувати дитину (сплачувати аліменти на її утримання) батько дитини несе не лише з рішення суду, а й з безпосередньо факту народження дитини згідно з вимогами СК України. Аліменти є основним джерелом утримання дітей. Несплата аліментів може негативно вплинути на рівень утримання дитини, що суперечить її інтересам та вимогам сімейного законодавства. Заборгованість по аліментах, яка виникла з жовтня 2021 року до квітня 2026 року, відповідач повністю сплатив лише 20.05.2026, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку за 20.05.2026, наданою АТ “Райфайзен Банк” 28.08.2026. Тобто, зазначена заборгованість накопичувалася протягом п`яти років.

Відповідно позивачка надає розрахунок пені за вищевказаний період, яка складає сума якої складає 47 187,99 грн та яку просить стягнути з відповідача, а також вирішити питання відшкодування їй витрат на професійну правничу допомогу, сума яких складає 5000,00 грн.

Представник позивачки – адвокат Полюхович Р. М. подав суду заяву в якій повністю підтримав позовні вимоги, просив розглядати справу за його відсутності.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву позов визнав у частині 3000,00 грн, а також просив зменшити суму витрат за надану правничу допомогу до 1000,00 грн. В обгрунтування відзиву зазначив, що не заперечує свого обов`язку утримувати неповнолітнього сина ОСОБА_4 та не заперечує того, що у певний період утворилася заборгованість Водночас зазначає, що сам факт виникнення заборгованості не є безумовною і достатньою підставою для стягнення пені. Відповідальність, передбачена статтею 196 СК України, пов`язується саме з виною платника аліментів, а при визначенні розміру пені закон прямо зобов`язує враховувати його матеріальний та сімейний стан. Вказує, що в даному випадку утворення заборгованості не було наслідком свідомого небажання утримувати дитину або умисного ухилення від виконання рішення суду. Воно виникло на тлі винятково складного сімейного та матеріального становища відповідача, необхідності одночасно виконувати аліментні обов`язки щодо кількох дітей та нести підвищені витрати на дитину з інвалідністю. Протягом переважної частини періоду, за який позивачка нараховує пеню, окрім ОСОБА_3 , на утриманні відповідача перебували ще троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 4 січня 2018 року з відповідача стягуються аліменти на їх утримання у розмірі 1/3 частини його доходів, але не менше встановленого законом мінімального розміру на кожну дитину. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповідача народилася ще одна донька - ОСОБА_8 . На її утримання судовим наказом Яготинського районного суду Київської області від 20 листопада 2025 року також стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини доходу відповідача. Таким чином, наприкінці спірного періоду на відповідача одночасно були покладені аліментні зобов`язання щодо п`ятьох неповнолітніх дітей. Особливо істотним є те, що доньці відповідача ОСОБА_6 25 грудня 2023 року встановлено інвалідність. Разом із тим відповідач не залишив заборгованість непогашеною, сплативши її повністю 20.05.2026. Для її погашення відповідач був змушений отримати кошти у позику, а в подальшому і залучити кредитні кошти. На цей час кредит відповідача не погашений, і відповідач продовжує щомісячно нести витрати з його обслуговування.

Таким чином, покликаючись на ч. 2 ст. 196 СК України, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів відповідач просить зменшити розмір пені до 3000,00 грн.

В поданій до суду 30.09.2026 заяві просить розглядати справу за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1, п. 1 ч. 2 ст. 76, ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч.1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

З 06.12.2011 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Яготинського районного суду Київської області від 09.07.2013 в справі № 382/783/13-ц, що набрало законної сили 19.07.2013. Від даного шлюбу у них є неповнолітній син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06.12.2011, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Яготинського районного управління юстиції у Київській області. Заочним рішенням Яготинського районного суду Київської області від 18.08.2017 в справі № 382/1001/17 було стягнено щомісячно із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від його доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 19.06.2017 та продовжувати до досягнення сином повноліття. Відповідно до рішення Яготинського районного суду Київської області від 16.04.2018 в справі № 382/57/18 було зменшено розмір аліментів, визначений рішенням Яготинського районного сулу Київської області від 18.08.2017 року, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 з 1/4 частини його заробітку (доходу) до 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Як вбачається із змісту рішення Яготинського районного суду Київської області від 16.04.2018 в справі № 382/57/18 ОСОБА_1 визнала пред`явлений ОСОБА_2 позов про зменшення розміру аліментів, подавши про це до суду відповідну заяву. Визнання ОСОБА_1 позову полягало в тому, що вона намагалася підтримувати нормальні відносини із ОСОБА_2 після розірвання шлюбу, оскільки ОСОБА_2 все таки батько їхньої спільної дитини, і погодилась на його прохання зменшити розмір аліментів, так як він запевнив ОСОБА_1 , що зменшення цих аліментів буде лиш формальним, а на справді він буде забезпечуватиме утримання їхньої спільної дитини на належному рівні – все в чому потребуватиме дитина він пообіцяв надавати. Однак насправді після зменшення розміру аліментів, позивач проявив повну байдужість до їхньої дитини, самостійно аліменти на дитину не сплачував, лише інколи позивачу надходили деякі кошти, які примусово стягувались державним виконавцем, внаслідок чого за період з жовтня 2021 року до квітня 2026 року

З копії паспорта серії НОМЕР_2 вбачається, що такий видано на ім`я ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Яготинського РУЮ в Київській області 25.11.2014 року, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис №252, його батьком є ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_9 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Яготинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Київській області 14.02.2017 року, ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис №41, його батьком є ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_9 .

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого Яготинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Київській області 14.02.2017 року, ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис №42, її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_9 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого Яготинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ) 22.07.2025 року, ОСОБА_8 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис №92, її батьками є ОСОБА_2 і ОСОБА_9 .

Відповідно до копії рішення Яготинського районного суду Київської області від 04.01.2018 року у справі № 382/1924/17, з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_9 на утримання неповнолітіх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, а також аліменти на особисте утримання ОСОБА_9 у розмірі 1/8 частини всіх видів його доходів, щомісячно, починаючи із 23 листопада 2017 року і до досягнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьохрічного віку.

Крім того, у відповідності до судового наказу від 20.11.2025 року у справі №382/2580/25 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_10 у розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходу, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із 19 листопада 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по аліментах ОСОБА_2 , складеного Яготинським ВДВС у Бориспільському р-ні Київської області (а. с. 15-17) сукупний розмір заборгованості відповідача з жовтня 2021 року по квітень 2026 року на утримання сина ОСОБА_4 складав 116 161,11 грн. за розрахунком позивача, наведеним в позовні заяві та перевірений судом загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів з жовтня 2021 року до квітня 2026 року, яка підлягає стягненню становить: 47187,99 грн.

Сума заборгованості з аліментів сплачена відповідачем 20.05.2026 згідно виписки про рух коштів АТ “Райффайзен Банк” (а. с. 18).

Матеріалами справи доведено, що з ОСОБА_2 стягуються аліменти на трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 згідно рішення Яготинського районного суду Київської області від 04.01.2018 у розмірі 1/3 частини його доходів, але не менше встановленого законом мінімального розміру на кожну дитину.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_8 у відповідача народилася ще одна донька ОСОБА_8 . На її утримання судовим наказом Яготинського районного суду Київської області від 20.11.2025 також стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини доходу відповідача. Таким чином, наприкінці спірного періоду на відповідача одночасно були покладені аліментні зобов`язання щодо п`ятьох неповнолітніх дітей. Особливо істотним є те, що доньці відповідача ОСОБА_6 25.12.2023 встановлено інвалідність. За наявним медичним висновком та витягом з історії хвороби дитина потребує посиленого харчування, медикаментозного лікування, реабілітації та курсів масажу. Ці витрати є постійними, об`єктивно необхідними та не можуть бути проігноровані при оцінці матеріального стану платника аліментів, що доводиться медичними документами долученими до відзиву на позовну заяву.

Згідно з Витягом з історії хвороби №377 ДУ “Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України” дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 поставлений діагноз, який передбачає необхідність лікування, прийом відповідних медичних препаратів. Крім цього на ім`я ОСОБА_6 (її законному представнику, ОСОБА_9 ), видано посвідчення, номер особової справи № НОМЕР_7 , як дитині з інвалідністю.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III “Про охорону дитинства” у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет. Основні засади державної політики у цій сфері грунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, та з метою забезпечення прав дитини на такі умови життя, які будуть достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку дитини.

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у ч. 4 ст. 155 СК України.

Крім того, відповідно до Закону України від 17.05.2017 № 2037-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів” аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.

У ст. 179 СК України послідовно зазначається, що аліменти призначені для утримання дитини і не можуть бути використані не за цільовим призначенням.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Статтею196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Наведений порядок обчислення пені за несплату аліментів наведений у постанові Великої Палати Верховного суду від 03.04.2019 у справі №333/6020/16.

Аналізуючи розрахунок заборгованості по аліментах, суд вбачає, що пеня повинна бути нарахована за період з жовтня 2021 року по квітень 2026 року (дату видачі довідки-розрахунку заборгованості ДВС, яку позивач надала суду разом із позовною заявою).

Разом з тим враховуючи те, що ч. 2 ст. 196 СК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Таким чином беручи до уваги майновий та сімейний стан відповідача, а саме наявність у нього аліментного обов`язку щодо інших чотирьох дітей, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені за прострочення сплати аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та відповідно стягнення з нього пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 30 000,00 грн, що на думку суду є законним і обґрунтованим, належним чином захищає майнові інтереси позивача та не становитиме надмірного тягаря для відповідача з огляду на його матеріальний стан та потребу у сплаті аліментів на інших дітей.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У відповідності до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

До позовної заяви долучено Договір про надання правничої допомоги від 03.04.2026 (а. с. 19-21), додаткова угода до нього від 09.09.2026 (а. с. 22-23), акт про надання правничої допомоги від 09.09.2026 (а. с. 24) згідно якого сума наданих послуг склала 5000,00 грн, а також надано платіжну інструкцію №312022112 (а. с. 26) про фактичну сплату адвокату 5000,00 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином враховуючи, що позовні вимоги задоволені на 63,57% (30000*100/47187,99) з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки 3178,50 грн (5000*63,57%) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, яким надано правову оцінку в ході розгляду справи, а тому позов ОСОБА_1 слід задоволити частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1064,96 грн, оскільки позивач була звільнена від його сплати при зверненні до суду з даною позовною заявою, а позовна заява подавалась через підсистему “Електронний суд” ЄСІТС.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 196 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 3178,50 (три тисячі сто сімдесят вісім) грн 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 на користь держави судовий збір в сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Найменування та місцезнаходження учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_8 .

Представник позивача – адвокат: Полюхович Роман Миколайович, адреса місцезнаходження: 34000, Рівненська область, Вараський район, селище Зарічне, вул. Центральна, 10А, РНОКПП НОМЕР_9 .

Відповідач: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 .

Повний текст судового рішення виготовлено 06.10.2026.

Головуючий суддя А. В. Дідик