Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №556/1073/26 — Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/1073/26

Номер провадження 2/556/988/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

31.08.2026 року. сел.Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Іванків О.В.,

при секретарі Кньовець Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в сел. Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернулася до суд з позовом до ОСОБА_2 , про зміну способу стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 23.10.2024 року шлюб між сторонами було розірвано та з відповідача на користь позивачки було стягнуто аліменти на утримання дітей сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2000 гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 28.06.2024 року до досягнення дітьми повноліття.

Виконання вказаного рішення суду здійснюється в примусовому порядку Володимирецьким відділом ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). Однак в теперішній час обставини змінились розмір аліментів, що стягуються, не забезпечує дітям мінімально необхідного догляду, будь-якої іншої допомоги відповідач на утримання дітей в добровільному порядку не надає. Також на теперішній час відповідач офіційно працевлаштований оскільки проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та має змогу сплачувати аліменти на дітей.

Тому просить змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з відповідача на утримання дітей у розмірі 2000 гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 28.06.2024 року до досягнення дітьми повноліття, на її користь, на 1/3 частину доходу (заробітку) відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.

Що і стало підставою для звернення до суду.

Вказаний позов ОСОБА_1 , надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 21.04.2026 року.

Ухвалою Володимирецького районного суду від 30.06.2026 року у вказаній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивачки адвокат Затірка Л.П., в судове засідання не з`явилася однак надала до суду заяву в якій вказала, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, а також просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про перенесення часу судового засідання не клопотав, відзиву на позов або будь-яких заперечень проти позову, а також доказів на підтвердження таких заперечень не надав.

За нормою ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому згідно ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе, зі згоди позивача, розглянути позов за відсутністю відповідачів та ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що розгляд справи проводився у відсутності сторін, фіксація судового засідання технічними засобами у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалась.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими які підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 23.10.2024 року шлюб між сторонами було розірвано та одночасно з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , було стягнуто аліменти на утримання дітей сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2000 гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 28.06.2024 року до досягнення дітьми повноліття.

Також судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що виконання вказаного рішення суду здійснюється в примусовому порядку Володимирецьким відділом ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) оскільки відповідач в добровільному порядку його виконує не повному обсязі.

Також в судовому засіданні було встановлено, що діти проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 , та на даний час перебувають на повному її утриманні.

Частиною четвертою ст. 273 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідачу присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Аналогічно, у відповідності до ч.1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, як це вбачається з ч.2 цієї ж статті, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, після постановлення судового рішення, яким визначено розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, відбулись зміни законодавства, відповідно до яких мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Крім того, суд приходить до висновку, що на даний час розмір аліментів, визначених у 2024 році в твердій грошовій сумі за вибором позивачки, є недостатнім, оскільки в силу свого віку діти, потребують більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та інше, що тягне і відповідну зміну матеріального становища матері. З часу присудження аліментів істотно зріс і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.

Крім того, на теперішній час відповідач офіційно працевлаштований та проходить військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 , що свідчить про наявність у нього постійного та офіційного джерела доходу. Відтак відповідач має реальну та об`єктивну можливість виконувати покладений на нього законом обов`язок щодо утримання своїх дітей та належним чином сплачувати аліменти на їх користь. При цьому факт проходження військової служби сам по собі не свідчить про відсутність у відповідача можливості сплачувати аліменти, а навпаки — підтверджує наявність офіційного доходу, з якого можуть здійснюватися відповідні відрахування.

Так, у відповідності до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік", встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 06 до 18 років: з 3 грудня – 3512 гривень.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача підлягають аліменти в розмірі 1/3 частину доходу (заробітку) відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття, із індексацією розміру у відповідності до ст.184 ч.2 СК України.

Крім того, відповідач є працездатною особою, і на думку суду, повинен вживати достатніх та необхідних заходів для надання своїм неповнолітнім та малолітнім дітям належного утримання, щонайменше у мінімальному розмірі, визначеному Законом.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

З урахуванням викладеного, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов`язку батьків щодо утримання дітей, матеріальне становище сторін, беручи до уваги те, що відповідач на даний час офіційно працевлаштований вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог та зміну розміру стягнення визначених раніше судом аліментів, а саме з 2000 гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття до 1/3 частини доходу (заробітку) відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.

Згідно п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.

За наведених вище обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог в частині зміни способу стягнення аліментів, а відтак він підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при поданні позову до суду про стягнення аліментів, то суд на підставі ч. 2 ст. 133, ч. 1,2,6 ст. 141 ЦПК України, стягує ці витрати з відповідача.

Керуючись ст.ст. ст.ст.2, 3, 12, 81, 89, 263, 264, 265, 268, 352, 354, 355, 273 ЦПК України, ст.ст. 181-184, 192 СК України, суд –

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів – задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2024 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання дітей сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини доходу (заробітку) відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп. на підставі ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені нею та документально підтверджені витрати на правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирецьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачами які не приймали участі при розгляді справи, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: О.В. Іванків

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,.