Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №545/4199/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/4199/26

Провадження № 3/545/837/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 рокум. Полтава

Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Зуб Т.О.,

за участю секретаря Пінчук З.І.,

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

представника особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності- адвоката Анопольської Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава адміністративний матеріал, який надійшов з ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 746425 від 15.08.2026 року ОСОБА_1 15.08.2026 року о 17-10 годині керував автомобілем марки «Мерседес-Бенз» р/н НОМЕР_1 на а/ш Полтава-Олександрія, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.

14.09.2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Анопольська Р.В. надала письмові заперечення на прокол про адміністративне правопорушення, у яких зазначила, що ОСОБА_1 , як свідома та відповідальна особа, 15.08.2026 року перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, за жодних обставин не дозволив би собі сісти за кермо автомобіля та наражати на небезпеку життя і здоров`я інших учасників дорожнього руху. З огляду на зазначене, для здійснення поїздки ОСОБА_1 скористався допомогою свого товариша, який і здійснював керування вказаним автомобілем як водій. Сам ОСОБА_1 протягом усієї поїздки перебував виключно на пасажирському сидінні. Під час руху автодорогою Полтава-Олександрія водій автомобіля, який на праві власності належить ОСОБА_1 , помітив попереду службове авто працівників Національної поліції України та злякавшись присутності представників ТЦК та СП, прийняв самостійне рішення негайно зупинити автомобіль на узбіччі дороги, після чого переліз на заднє сидіння автомобіля, вибіг із салону автомобіля через задні двері та зник у прилеглій лісосмузі (посадці). З годом до автомобіля статично припаркованого на узбіччі дороги, під`їхав автомобіль працівників патрульної поліції та без жодних пояснень, останні почали вриватися в салон автомобіля. Жодної причини в розумінні положень статті 35 Закону України «Про національну поліцію» уповноваженими особами ОСОБА_1 , повідомлено не було. Натомість, ОСОБА_1 , перебуваючи у абсолютно свідомому стані, оцінюючи обставини які склалися, повідомив працівникам поліції, що він не є водієм, а особа яка керувала автомобілем, залишила автомобіль та зникла у прелеглій лісосмузі. ОСОБА_1 зазначив, що особа яка керувала належним йому транспортним засобом, є його близьким товаришем і він не бажає його викривати, на запитання чи останній перебував в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 , чітко зазначив: «Ні, він просто злякався ТЦК, бо ви одразу везете у військомат».

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Анопольська Р.В., посилаючись на письмові заперечення, просила закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що доданими до протоколу про адміністративне правопорушення не доведений факт керування останнім транспортним засобом. Крім того, як вбачається з доданого відеозапису, останній неодноразово зазначав, що транспортним засобом не керував, і його пояснення є послідовними та непротирічними.

ОСОБА_1 вину не визнав, зазначив, що транспортним засобом не керував, а керував його товариш.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не доведено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 з огляду на таке.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає, окрім керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, також і у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

В рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом- це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху- для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення є закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.

Тобто, за змістом закону, суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП може бути лише особа, яка керує транспортним засобом.

ОСОБА_1 в обвинувачення ставиться порушення пункту 2.5 ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, докази, які б підтвердили факт керування ОСОБА_1 автомобілем при викладених у протоколі обставинах, матеріали справи не містять. Зокрема, з доданого до протоколу відеозапису вбачається, що автомобіль стоїть припаркований біля на узбіччі дороги, працівники поліції у ході спілкування з ОСОБА_1 повідомили йому, що він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, на що останній неодноразово заперечував та пояснив, що за кермом був його товариш.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що 15.08.2026 року близько 17-00 години він керував транспортним засобом. Не доїжджаючи 20 км. до м. Полтави машини, які рухалися назустріч, «блимали» фарами. Він зупинився, бо можливо попереду були працівники ТЦК та СП, ВСП, та пішов у поле з кукурудзою. Оскільки він є діючим військовослужбовцем, і того дня перебував у неофіційному звільненні, то у разі його виявлення був би притягнутий до відповідальності. Того дня ОСОБА_1 йому зателефонував і поросив приїхати та відвезти його з м. Кременчук до м. Полтави додому. Наскільки йому відомо- ОСОБА_1 ніколи не сідав за кермо у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на укладання протоколів про адміністративні право.

Верховний Суд у справі № 338/1/17 від 26.04.2018 у своїй постанові роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що належними та допустимими доказами не підтверджено наявності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 15.08.2026 року о 17-10 годині за обставин, викладених у протоколі. Отже, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння особою, яка не керувала транспортним засобом, не тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно якого винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши в сукупності надані докази, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, суддя приходить до висновку про не доведеність вини ОСОБА_1 , оскільки у матеріалах справи не міститься жодного належного і допустимого доказу на підтвердження, поза розумним сумнівом, факту керування останнім транспортним засобом, всі сумнів щодо доведеності вини останнього тлумачаться на його користь

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останнього.

На підставі наведеного, керуючись ст. 7, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 266, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складений 06.10.2026 року.

СуддяТетяна ЗУБ