Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №545/3938/25 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3938/25

Провадження № 2/545/3124/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Стрюк Л.І.,

з участю секретаря: Коверди М.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментівна утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

У вересні 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Марченко Г.І. звернулася до суду із зазначеним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 , батьком якого записаний відповідач. Після народження дитини сторони проживали разом.

12.06.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який розірвано рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 12.05.2026

З березня 2025 року спільне проживання сторін припинено, а з 19 квітня 2025 року дитина і дотепер постійно проживає з позивачем (наразі перебуває з ним за кордоном). Вказувала, що відповідач належної матеріальної допомоги на утримання сина не надає та системно ухиляється від виконання обов`язку з утримання дитини, обмежуючись лише частковими перерахуваннями коштів (по 3 000,00 грн у липні–серпні 2025 року), що є недостатнім, з огляду на його доходи.

Позивач вживала усіх можливих заходів для одержання коштів на утримання дитини, зокрема, шляхом особистого листування через месенджери, а також у травні 2025 року зверталася до суду із заявою про видачу судового наказу (справа № 552/4290/25). Проте у видачі наказу було відмовлено.

Відповідач працює в органах ДСНС, отримує стабільний дохід (понад 30 000,00 грн на місяць), не має інших осіб, які перебувають на утриманні. Вважає, що оскільки позивач вживала заходів щодо одержання аліментів, однак не могла їх одержати у зв`язку з ухиленням відповідача, на підставі ч. 2 ст. 191 СК України наявні правові підстави для присудження аліментів за минулий час — з березня 2025 року.

Посилаючись на вищенаведене, просила стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) аліменти в розмірі 25% від усіх видів доходів ОСОБА_2 , починаючи з березня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

У відзиві відповідач ОСОБА_2 зазначив, що позов вважає передчасним, так як питання щодо визначення місця проживання дитини наразі вирішується в судовому порядку та рішення ще не прийнято. Вказував, що зареєстроване місце проживання дитини за згодою батьків, є місце проживання відповідача, натомість позивачем не доведено факт проживання дитини з нею. Також, стверджує, що він добровільно надає матеріальну допомогу на утримання сина, шляхом переказу 3000 грн на рахунок позивача, що на його думку відповідає 1/4 його доходу.

У судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримала та просила її задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Відповідач та його представник у судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві та додаткових поясненнях, просили в задоволенні позову відмовити як такому, що поданий передчасно, та безпідставно, оскільки наразі на розгляді суду перебуває спір про визначення місця проживання дитини з батьком та усунення перешкод у вихованні дитини; окрім того, з лютого 2026 він сплачує аліменти у розмірі частини від заробітку шляхом подачі заяви до бухгалтерії за місцем служби.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 12.05.2025 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , укладений 12.06.2024 та зареєстрований у Полтавському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за актовим записом №101, розірвано (а.с. 8-9).

Згідно зі свідоцтвом по народження серії НОМЕР_1 сторони від шлюбу мають спільного малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 06.05.2025 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Центру життя Церква «Ювілей» від 16 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 прибули до Англії 14.05.2025 за програмою «Дім для українців», де отримують підтримку Центру життя Церкви «Ювілей» (а.с. 53-54).

З листа Ради графства Лінкольншир вбачається, що ОСОБА_1 та її син ОСОБА_4 беруть участь у програмі «Дім для українців» та проживають на 4 High Street, Corby Glen, Grantham, NG33 4LX з дати прибуття (14.05.2025) дотепер. Підтверджено після особистого візиту 19.05.2025 (а.с. 55).

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 30 травня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина з ОСОБА_2 .

Згідно з довідкою ДСНС України 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС у Полтавській області від 28.05.2026 ОСОБА_2 займає посаду пожежний-рятувальник, нарахований сукупний дохід за грудень 2025 по травень 2026 становить 177539,39 грн та утримано за лютий 2026 – травень 2026 аліменти у розмірі на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у загальному розмірі 28068,88 грн (а.с. 154).

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів на утриманні також і неповнолітньої дитини.

Згідно із ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.

Згідно із ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР(475/97-ВР) від 17 липня 1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до ст. 80 СК України у разі визначення розміру аліментів одному із подружжя за рішенням суду, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З урахуванням того, що фактичне проживання дитини з матір`ю не заперечується відповідачем, зважаючи на його особисті пояснення надані у письмових відзиві та додаткових поясненнях, суд вважає цю обставину встановленою.

Отже, місце реєстрації дитини за однією адресою з батьком не виключає його обв`язку щодо сплати аліментів.

Твердження відповідача про те, що він надає регулярно та добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не впливає на реалізацію права позивача як того з батьків, з котрим проживає дитина, на звернення до суду для присудження коштів на утримання дитини (аліменти).

Факт грошових переказів позивачу на утримання дітей є лише добровільною ініціативою відповідача, яка не гарантує регулярності виплат у майбутньому.

Також та обставина, що наразі на розгляді в суді перебуває цивільний позов відповідача до позивача з приводу встановлення місця проживання дитини та усунення перешкод у спілкуванні, не виключає обов`язку батька щодо участі в утриманні дитини.

Отже, вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, підлягає задоволенню.

Щодо стягнення аліментів за минулий час суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Представник позивача, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах позивача, просила суд визначити початок стягнення аліментів з березня 2025 року, зазначивши, що відповідач припинив надавати грошову допомогу на утримання дитини саме з цього моменту.

З урахуванням тієї обставини, що позивач 27.05.2025 зверталася до Київського районного суду м. Полтави із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, однак їй було відмовлено у його видачі у зв`язку з відсутністю доказів, що підтверджують факт сумісного проживання заявника з дитиною та перебування на її утриманні (довідки про місце проживання чи акту) , що свідчить про вжиття позивачем заходів щодо їх отримання, тому суд приходить до висновку про присудження аліментів саме з цього часу.

Доказів вжиття позивачем заходів щодо одержання аліментів з відповідача та неможливість їх одержання у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати у період з березня 2025 року, суду не надано, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає .

Питання по судових витратах суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 206, 258-260 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) аліменти на утримання дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, - починаючи з 27.05.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог – відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя: Л. І. Стрюк