Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №554/8763/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 29.09.2026Справа № 554/8763/26

Провадження № 2/554/4432/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Черняєвої Т.М.,

за участі секретаря Кравченко А.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій прохав стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 27.11.2025-100000265 від 27.11.2025 у розмірі 54889.99 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 27.11.2025 р. укладено кредитний договір (оферти) № 27.11.2025-100000265. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 18000 грн., строком на 181 днів зі сплатою процентів.

Відповідачка станом на дату подачі позову свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту не виконала належним чином, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 54889, 99 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави суду від 10.06.2026 року відкрито провадження по справі та постановлено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви зазначив, що прохає проводити розгляд справи без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомляла. Право надати відзив на позовну заяву відповідач не реалізувала.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Згідно із ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Так, 27.11.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою було укладено кредитний договір №27.11.2025-100000265, за яким позивач надав позичальнику грошові кошти в сумі 18000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, що підтверджується довідкою про перерахування коштів, строком на 181 дні. Дата повернення кредиту 26.05.2026 р.

Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит.

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі – "Комісія", економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 20% від суми кредиту та дорівнює 3600 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Факт перерахування коштів підтверджується листом генерального директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Євгена Веліканова вих..№1-0306 від 03.06.2026 р.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору ТОВ «Споживчий Центр» було надано кредитні кошти в сумі 18000,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №27.11.2025-100000265 від 27.11.2025 р. загальна заборгованість відповідачки становить 54 889 грн., з яких 18000 грн. – основний борг, 27180 грн. залишок відсотків, 8532,00 грн. – залишок відсотків за ст.. 625 ЦК України, залишок комісії 1177,99 грн.

Відповідачкою на спростування вказаного розрахунку не подано до суду відповідних доказів, які були б належними та достатніми.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Щодо нарахування позивачем відсотків за ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом із тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим пунктом також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, враховуючи, що на момент укладення договору та розгляду справи на території України діє воєнний стан, позивач не мав права нараховувати відповідачу неустойку, а тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення відсотків нарахованих по ст.625 ЦК України в сумі 8532 грн., слід відмовити.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії, суд зазначає наступне.

Згідно з абз. 4 ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі №209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі №640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі №343/557/15-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №496/3134/19 від 13 липня 2022 року (п.31.33,32.2-32.8 постанови) викладено правовий висновок про те, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п?ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Разом з тим, позивачем у кредитному договорі не зазначено, які саме послуги надаються за комісією, пов`язану з надання кредиту. Натомість з її змісту вбачається, що така є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, що є обов`язком позивача за кредитним договором, тобто не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику, а тому такі умови є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 1177,99 грн. є необґрунтованими і до задоволення не підлягають.

Отже, враховуючи ту обставину, що в порушення умов кредитного договору № 27.11.2025-100000265 від 27.11.2025 р. взяті на себе зобов`язання відповідачка ОСОБА_1 не виконала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий Центр» підлягають частковому задоволенню на суму 45180 грн., що складається з наступного:18000 грн. – тіло кредиту, 27180 грн. – процентів.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 2 190 грн. 52 коп.

Керуючись статтями 141, 263-265, 280-282 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №27.11.2025-100000265 від 27.11.2025 р. у розмірі 45180 грн.,

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр`судовий збір в розмірі 2190, 52 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», м. Київ, вул. Саксаганського 133-а, код ЄДРПОУ 37356833;

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Суддя Т.М. Черняєва