Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №554/3956/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 06.10.2026Справа № 554/3956/26

Провадження № 1-кп/554/832/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м.Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

потерпілого ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026175420000096 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Федорівка, Глобинського району Полтавської області, громадянин України, з повною середньою освітою, не працює, не одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчинені проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В період з 11.01.2026 по 18.02.2026 обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , з метою особистого збагачення, умисно, систематично вводячи в оману потерпілого ОСОБА_3 щодо наявності в обвинуваченого тимчасових фінансових труднощів, шляхом обману заволодів грошовими коштами потерпілого в сумі 17900 грн, шляхом перерахування цих коштів на банківську карту ОСОБА_6 , при цьому останній не мав наміру виконувати свої зобов`язання перед потерпілим, а отримані злочинним шляхом грошові кошти використав на власний розсуд.

Надалі 20 лютого 2026 року обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: м.Полтава, вул.Небесної Сотні, 89, не припиняючи реалізацію свого умислу, шляхом обману, під приводом тимчасового користування, заволодів належним потерпілому ноутбуком марки “Acer Nitro V15 ANV15-41-R9PG” у комплекті з «мишкою» та зарядним пристроєм, вартістю 30407,20 грн.

20 лютого 2026 року, обвинувачений ОСОБА_6 , продовжуючи свої протиправні дії, здав вказаний ноутбук до ломбарду, розташованого за адресою: м.Полтава, вул.Івана Мазепи, 9, тим самим розпорядившись майном на власний розсуд.

Крім того, в період з 20.02.2026 по 02.03.2026, обвинувачений ОСОБА_6 , не припиняючи реалізацію свого умислу на заволодіння грошовими коштами, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , з метою особистого збагачення, умисно, систематично вводячи в оману ОСОБА_3 щодо наявності в обвинуваченого тимчасових фінансових труднощів, шляхом обману заволодів грошовими коштами у сумі 16650 грн, які були перераховані на банківську карту ОСОБА_6 , при цьому останній не мав наміру виконувати свої зобов`язання перед потерпілими, а отримані злочинним шляхом грошові кошти використав на власний розсуд.

Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_6 завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 64957,20 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 умисно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.190 КК України.

При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів, прокурор висловив думку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому вважав необхідним обмежитися допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, доказів щодо процесуальних витрат та речових доказів.

Обвинувачений погодився з думкою прокурора.

Захисник не заперечував проти такого клопотання прокурора.

Потерпілий та його представник у судовому засіданні погодилися з думкою прокурора щодо порядку дослідження доказів.

Враховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Суд роз`яснив, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.

Сторони кримінального провадження проти такого рішення суду не заперечували. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, доказів щодо процесуальних витрат та речових доказів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений підтвердив фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті. Вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому. Надав суду показання про те, що просив у потерпілого грошові кошти в борг без наміру їх повернути. Також попросив у потерпілого у користування на 2 дні ноутбук без наміру його повернення, відразу здав його у ломбард.

Суд, допитавши обвинуваченого, з`ясувавши думки прокурора та потерпілого, дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, а також письмові докази, необхідні для вирішенні долі речових доказів, вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом, а його дії органами досудового розслідування кваліфіковані правильно за ч.1 ст.190 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст.67 КК України, не встановлено.

Таким чином, відповідно до загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, беручи до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України належить до категорії кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом`якшують покарання, думку прокурора, потерпілого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду.

Щодо вирішення цивільного позову суд зазначає таке.

Потерпілий ОСОБА_3 заявив цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 64957,20 грн.

Щодо матеріальної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Обвинувачений цивільний позов в частині матеріальної шкоди визнав у повному обсязі.

Визнання позову в цій частині не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому ця вимога підлягає задоволенню.

Щодо витрат на правову допомогу.

Потерпілим заявлено вимогу щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.118, ч.2 ст.120, ч.1 ст.124 КПК України витрати на правову допомогу, понесені потерпілим, цивільним позивачем стягуються з обвинуваченого на користь потерпілого у разі ухвалення обвинувального вироку.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час відповідають критерію реальності таких витрат. На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі №521/3869/22 (постанова від 19.08.2024).

Згідно з п.3 ч.1 ст.91 КПК розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений з адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо).

За висновком, викладеним у п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, однак зобов`язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на таку допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК). Аналогічна позиція викладена у постанові ККС ВС від 19.08.2024 у справі № 521/3869/22.

Між потерпілим та представником укладено договір про надання правової допомоги від 17.07.2026 року, яким визначено, що вартість участі представника у судовому засіданні складає 1500 грн. В свою чергу, згідно акту виконаних робіт представник ознайомився із матеріалами справи та взяв участь у двох судових засіданнях, вартість послуг складає 3000 грн.

Суд вважає вказану вартість послуг розумною та співмірною зі складністю провадження.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта у справі, підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до довідки експертної установи в розмірі 1782,80 грн (одна тисяча сімсот вісімдесят дві грн 00 коп).

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України арешт, накладений на майно, яке вилучене під час досудового розслідування, підлягає скасуванню.

Під час судового розгляду запобіжний захід до обвинуваченого не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому до набрання вироком суду законної сили не вбачається. Відповідних клопотань сторона обвинувачення не заявляла.

На підставі вищенаведеного, керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368-370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст.59-1 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбуття покарання у виді пробаційного нагляду рахувати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено, матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в сумі 64957,20 (шістьдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят сім гривень 20 копійок).

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено, витрати на правову допомогу, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 1782,80 грн (одна тисяча сімсот вісімдесят дві гривні 00 копійок).

Речові докази: зберігати в матеріалах досудового розслідування.

Відповідно до ст.532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному ст.376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1