Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №538/1866/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/1866/26

Провадження № 2/538/1370/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Цімботи Л.Г., з участю секретаря судового засідання Криворучко В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Лохвиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 і просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до досягнення ними повноліття, починаючи стягнення з 24 серпня 2026 року, стягнути додаткові витрати в сумі 7600 грн., щомісячно, що викликані проведенням лікування хвороби ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вимоги мотивує тим, що вона перебуває в офіційному шлюбі з ОСОБА_2 . Від цього шлюбу мають неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти на даний час проживають з нею та знаходяться на її утриманні. З 25.11.2025 у ОСОБА_5 було діагностовано гостру Т-клітинну лімфобластну лейкемію. Це захворювання має досить серйозний характер з тяжкими наслідками для здоров`я. Лікування при такому діагнозі потребує значних коштів, які вона не має можливості заробити, оскільки виховує дітей самостійно, відповідач не бере жодної участі у вихованні дітей та не сплачує аліменти на їх утримання. З метою лікування ОСОБА_5 для здійснення постійного контролю за протіканням хвороби, вона змушена кожні півтора місяці возити дитину на хіміотерапію в м.Полтава та за власні кошти придбавати лікарські засоби. Щомісячно на лікування ОСОБА_5 витрачається 7600 грн. Так нею було витрачено 6442 грн. на придбання лікарських засобів та 1158 грн на проїзд до лікарні.

В судове засідання позивач не з`явилась, в заяві до суду просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, суду пояснив, що визнає позов в частині стягнення аліментів, хоча протягом останніх трьох місяців сплачує їх добровільно, про що надав квитанції; щодо додаткових витрат, зазначив, що ніяким чином не відмовляється матеріально допомагати в лікуванні, але з тієї суми витрат, що позивач зазначила і надала квитанції, повідомив, що саме він придбавав лікарський засіб в м. Київ на суму 4176,00 грн і це ліки на цілий рік, які син має приймати протягом цього періоду, проте оригінал квитанції надав колишній дружині , щоб та могла отримати матеріальну допомогу ще і в сільській раді.

Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, доходить до таких висновків.

Судом встановлено, що сторони по справі 15.07.2010 зареєстрували шлюб (а.с. 10).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 8).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 9).

З Акту обстеження місця проживання від 24.08.2026 вбачається, що проведено обстеження місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за якою проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.7).

З довідки КП "ДМКЛ ПМР" від 21.01.2026 № 01-11/139 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився на стаціонарному лікуванні у онкогематологічному відділенні КП "ДМКЛ ПМР" з 25.11.2025 по теперішній час, діагноз клінічний: гостра Т-клітинна лімфобластна лейкемія варіант Т-ІІІ (кортикальний), ФАБ-варіант L2, ЦНС негативний, І гострий період (а.с.11).

З Виписок із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого онкогематолічного відділення КП "ДМКЛ ПМР" № 4492 та № 6059, ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні з 28.04.2026 по 06.05.2026 та з 09.06.2026 по 17.06.2026, повний діагноз гостра Т-клітинна лімфобластна лейкемія варіант Т-ІІІ (кортикальний), ФАБ-варіант L2, ЦНС негативний, І к/м ремісія. ГСР (а.с.12-14).

Позивачем як доказ надано Форму індивідуальної програми реабілітації інваліда, що видається лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів КНП Лохвицька міська лікарня Індивідуальна програма реабілітації інваліда № 25/25 Привалка Д.О. (а.с.18-20).

Відповідно до наданих позивачем копій квитанцій були придбані лікарські препарати в аптечних закладах Полтавської області на загальну суму 2277,60 грн (а.с. 15, 16).

Як вбачається з квитанції про придбання лікарського препарату "Пурі-нетол" він придбаний 03.02.2026 в м. Київ в кількості 6 флаконів по 50 мл на загальну суму 4176,00 (а.с.15 ).

Відповідно до копій квитків на проїзд маршрутом Лохвиця-Полтава і в зворотньому напрямку витрачено кошти в сумі 1160 грн ( а.с. 17).

Відповідно до наданих відповідачем квитанцій він перерахував позивачу протягом липня -вересня цього року кошти на загальну суму 25125,23 грн трьома платежами, при цьому в призначенні платежів зазначив їх як "аліменти".

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів, що стягуються з батьків суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоратив-них прав; 3--2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитини, визначається судом.

Згідно положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Враховуючи, що відповідач є батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та зобов`язаний утримувати їх до досягнення ними повноліття, діти перебувають на утриманні матері, позивача в справі, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття.

Суд враховуючи, що відповідач є працездатним, позовні вимоги в цій частині визнав, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів.

Згідно статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до суду 24.08.2026, тому аліменти повинні бути стягнуті саме з цієї дати.

На підставі ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Що стосується вимоги про стягнення додаткових витрат, то суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).

Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, необхідно враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові від 13.09.2017 у справі №6-1489цс17 Верховний Суд України зробив правовий висновок, що СК виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3 роз`яснено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.

Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.09.2017 у справі №749/106/17 (провадження №6-1489цс17) та постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №643/11742/16-ц (провадження №61-26879св18), в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №201/15248/16-ц, від 25.03.2020 у справі №165/2594/17 (провадження №61-44526св18).

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично понесені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10.05.2018 у справі №61-15690св18.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат (на лікування, на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Тобто, розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Враховуючи, що витрати позивача на лікування дитини є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами і стаття 185 СК України встановлює обов`язок того з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача частини понесених додаткових витрат, що зумовлені особливою обставиною хворобою дитини, а саме в сумі 4000 грн. Визначаючи такий розмір суд виходить з тих обставин, що встановлені судом, що відповідачем в добровільному порядку на користь позивачки перераховані кошти в сумі більш ніж 25 тис протягом липня-вересня 2026 р., і те, що ним придбаний на суму 4176,00 грн. лікарський засіб для прийому дитиною протягом майже річного періоду лікування.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 1331,20 грн, 1331,20 грн стягується з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 180, 181, 182, 183, 185, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України,

у х в а л и в :

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до досягнення ними повноліття, починаючи стягнення з 24 серпня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , додаткові витрати в сумі 4000 (чотири тисячі) грн., щомісячно, що викликані проведенням лікування хвороби ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя Лохвицького

районного суду Людмила ЦІМБОТА