Суд: Подільський районний суд міста Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №553/1696/26
Суддя: Москаленко В. В.
Подільський районний суд міста Полтави
Справа № 553/1696/26
Провадження № 3/553/399/2026
П О С Т А Н О В А
Іменем України
06.10.2026м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді Москаленко В.В.,
за участю секретаря судового засідання Черняєвої Є.М.,
захисника ОСОБА_1 – адвоката Пожидаєва В.О.,
особи,що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
ВСТАНОВИВ:
До Подільського районного суду міста Полтави надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 649975 від 25.04.2026 вбачається, що 25.04.2026 о 20:08:00 в м. Полтава по проспекту Миру, 12 ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Відмова від проходження огляду фіксувалася із застосуванням технічних засобів відеозапису, а саме: боді камер 470719, 470337, згідно постанови КМУ № 1103 від 17.12.2008 із змінами від 20.01.2023 внесеними постановою КМУ № 57 та згідно ст. 266 КУпАП без залучення свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 25.04.2026 о 20:08:00 він не керував транспортним засобом марки Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 . В обгрунтування вказаного твердження вказував про те, що в цей день він перебував у м. Полтаві у справах разом з своєю знайомою ОСОБА_2 . Ними було здійснено зупинку в готелі «Мир», та у певний момент ОСОБА_2 поїхала автомобілем до магазину, тоді як він залишився чекати її в готелі. Через деякий час ОСОБА_2 зателефонувала йому та попросила вийти її зустріти. Він вийшовши з готелю побачив, що ОСОБА_2 під`їжджає на автомобілі Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 , а слідом за цим автомобілем рухався службовий автомобіль патрульної поліції. Після здійснення зупинки ОСОБА_2 автомобіля, він підійшов до нього, після чого до нього підійшли працівники поліції, які рухались за ОСОБА_2 .. В судовому засіданні притягуємим стверджувалось про те, що автомобілем марки Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 до місця його зупинки керувала саме ОСОБА_2 , що на думку притягуємого виключає його керування вказаним транспортним засобом.
До початку спілкування з працівниками поліції ОСОБА_2 повідомила
ОСОБА_1 про те, що при собі не має посвідчення водія, а в застосунку «Дія»
посвідчення водія не відображалося,що викликало у неї сильне хвилювання та побоювання можливого притягнення до адміністративної відповідальності. Саме через хвилювання та побоювання бути притягнутою ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності під час спілкування з працівниками поліції, остання не повідомила їм про те, що автомобілем керувала саме вона. Тоді, ОСОБА_1 зі свого боку, також не повідомив працівникам поліції про керування автомобілем ОСОБА_2 .. При цьому, як стверджувалось останнім він не повідомляв працівникам поліції про те, що автомобілем керував саме він, та заперечувався факт керування ним транспортним засобом.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вказував про те, що в подальшому працівники поліції вимагали у нього посвідчення водія та реєстраційний документ на автомобіль. Тому він, щоб не провокувати конфлікт, підійшов до автомобіля, знайшов та передав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, при цьому, йому не була зрозуміла вимога працівників поліції. В подальшому на вимогу працівників поліції він погодився продемонструвати своє посвідчення водія у електронному застосунку «Дія». Сам по собі факт демонстрації посвідчення водія не означав визнання ним факту керування транспортним засобом, оскільки документ був продемонстрований виключно на вимогу працівників поліції вже під час спілкування з ними. Надалі один із працівників поліції запитав його щодо вживання алкогольних напоїв та запропонував пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 не заперечував того, що вживав алкоголь. Водночас у відповідь на пропозицію пройти огляд він повідомляв працівників поліції, що транспортним засобом не керував, та ставив питання щодо підстав проведення стосовно нього відповідного огляду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 стверджував про те, що він від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, що ним не заперечувалось. Також ним вказувалось про те, що його відмова від проходження огляду мала місце за обставин, коли він одночасно заперечував сам факт керування ним транспортним засобом та неодноразово повідомляв про це працівникам поліції що до складання протоколу про адміністративне правопорушення. Навіть після повідомлення працівниками поліції його про те, що відносно нього буде складено адміністративний протокол його позиція залишилась незмінною.
ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначав про те, що на відеозапису з реєстратора службового автомобіля патрульної поліції дійсно зафіксовано рух автомобіля Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 , подальший рух працівників поліції за цим автомобілем, а також його зупинку та паркування. Вказані обставини ним не заперечувались в судовому засіданні. Разом з тим відстань та ракурс відеозапису не дозволяють встановити та ідентифікувати особу, яка безпосередньо перебувала за кермом автомобіля під час його руху. Тобто, механічним засобом працівників поліції зафіксовано сам транспортний засіб та його рух, однак особу водія на цьому відеозапису не зафіксовано. Жодного кадру, на якому було б можливо ідентифікувати ОСОБА_1 на йому думку не має. Відеозапис із нагрудного відеореєстратора поліцейського № 470719 розпочинається 25.04.2026 о 20 год 10 хв 48 сек, тобто вже після часу керування, зазначеного працівниками поліції у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: після 20 год 08 хв. На початку цього відеозапису автомобіль уже зупинений, а ОСОБА_1 знаходився біля автомобіля. Даний відеозапис не містить жодного кадру, на якому він перебуває на водійському місці, здійснює керування, виконує будь-який маневр, паркує транспортний засіб або виходить з місця водія після його зупинки.
ОСОБА_1 стверджувалось про те, що з огляду на наведені ним фактичні обставини справи автомобілем Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 керувала ОСОБА_2 , тоді як він перебував в готелі та вийшов назовні після її телефонного дзвінка, щоб її зустріти. Те, що ОСОБА_2 під час первинного спілкування з працівниками поліції не повідомила про керування нею автомобілем, було пов`язане з відсутністю у неї при собі посвідчення водія, її хвилювання та
побоювання бути притягнутою до адміністративної відповідальності, що на думку останнього не є доказом того, що до цього автомобілем керував саме він. Тому, з огляду на вище вказані обставини прохав закрити провадження у справі, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Пожидаєв В.О. просив закрити провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що жодний з доказів не підтверджує ключову та обов`язкову для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності обставину, а саме те, що під час зафіксованого руху автомобіля функції водія виконував ОСОБА_1 .
Натомість матеріали справи про адміністративне правопорушення підтвержують факт руху автомобіля Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 та його подальшу зупинку, перебування ОСОБА_1 біля автомобіля після цього, факт вживання ним алкоголю, факт пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що 25.04.2026 вони зустрілись з ОСОБА_1 та протягом дня займались своїми справами, ввечері домовились зустрітись та відпочити. У вечірній час доби ОСОБА_1 запропонував проїхатись до магазину «АТБ», який знаходився неподалік на автомобілі. Від пропозиції ОСОБА_1 сісти за кермо автомобіля вона не відмовилась. Як пояснила свідок вона виїхала з парковки готелю «Мир», проїхала до магазину та доїхавши до перехрестя, здійснила порушення Правил дорожнього руху, в зв`язку з чим була зупинена працівниками поліції. Дійсно на вулиці її зустрічав ,на її прохання, ОСОБА_1 , який відповів працівникам поліції, що це він був за кермом автомобіля, хоча фактично за кермом була свідок. Як пояснила свідок, дані дії ОСОБА_1 вчинив з метою захистити її від притягнення до адміністративної відповідальності, розуміючи при цьому, що для ОСОБА_1 це будуть негативні наслідки, так як поки вона була у від`їзді ОСОБА_1 випив спиртне.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об`єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, норми ПДР встановлюють у першу чергу обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) ПДР не містять.
Відповідно до розділу І пункту 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляду на стан сп`яніння, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Положеннями пункту 3 та 4 розділу І вищезазначеної Інструкції передбачено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п.п. 4, 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З урахуванням того, що відносно ОСОБА_1 складений протокол за порушення саме п. 2.5 ПДР України, предметом розгляду у справі є встановлення факту відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
З протоколу ЕПР1 № 649975 від 25.04.2026 вбачається, що 25.04.2026 о 20:08:00 у
м. Полтава по проспекту Миру, 12 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Відмова від проходження огляду фіксувалася із застосуванням технічних засобів відеозапису, а саме боді камер 470719 та 470337, згідно постанови КМУ № 1103 від 17.12.2008 із змінами від 20.01.2023 внесеними постановою КМУ № 57 та згідно ст. 266 КУпАП без залучення свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 вбачається, що у
ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від огляду відмовився (а.с. 3);
Відповідно до довідок УПП в Полтавській області від 27.04.2026 ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягався, (а.с. 6).
Як вбачається з відеозапису, зробленого 25.04.2026 з нагрудної камери
поліцейського та відеореєстратора поліцейського автомобіля, які записані на dvd-диску, вбачається рух транспортного засобу Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 та його зупинку працівниками патрульної поліції, за кермом якого виявився ОСОБА_1 ..
В подальшому ОСОБА_1 роз`яснено, що в нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Після пропозицій пройти огляд, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. В ході розмови з поліцейськими ОСОБА_1 зазначав, що вживав алкоголь. В подальшому поліцейським повідомлено ОСОБА_1 , що відносно нього буде складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Досліджений відеозапис, було здійснено на підставі п. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», з метою фіксування правопорушення та у відповідності до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, у зв`язку з чим, виходячи із положень ст. 251 КУпАП, він є джерелом належних доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Отже, версію сторони захисту щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом як і показання свідка ОСОБА_2 , суд оцінює критично, як таку, що спрямована на уникнення від відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, оскільки така версія повністю спростовується наявними в цій справі доказами.
Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції достатньо повно відображають обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи. Так, відеозапис містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Під час спілкування з правопорушником працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, до того ж, і сам ОСОБА_1 не заперечував факт вживання алкогольних напоїв, та запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я, від якого ОСОБА_1 відмовився.
Факт керування останнім транспортним засобом підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом, який містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, а саме: факту керування особисто ОСОБА_1 транспортним засобом, та будь-яких сумнівів у суду не викликає.
Доводи сторони захисту з приводу того, що зупинка транспортного засобу була неправомірною є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, бо питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими у зв`язку з порушенням вимог Правил дорожнього руху не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування постанови суду.
Наявні у справі докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерію «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, суд, дослідивши окремо та в сукупності наведені вище докази, вважає доведеним, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також суд вважає за необхідне, у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283-285 КУпАП, ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та
накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Реквізити для оплати суми штрафу:
Отримувач коштів: ГУК Полтавської області / 21081300
Код отримувача (код ЄДРПОУ):37959255
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку:UA048999980313050149000016001
Код класифікації доходів бюджету:21081300
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) судового збору.
Реквізити для сплати судового збору:
Стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ,01601, код ЄДРПОУ 26255795.
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку: UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до положень статей 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Подільського районного суду міста ПолтавиВ. В. Москаленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua