Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №525/716/26 — Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/716/26

Провадження №3/525/247/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2026 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.

секретаря судових засідань Лопатки О.В.,

з участю захисника адвоката Хомича О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в режимі відеоконференції адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , гром. України, працюючого волонтером Благодійної організації «Благодійний фонд імені Данила Пєлєвіна», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

23.05.2026 о 21 год. 17 хв. по вулиці Шевченка, 130 в селищі Велика Багачка Миргородського району Полтавської області гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «MITSUBISHI PAJERO SPORT» днз НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 а ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник адвокат Хомич О.О. у ході судового розгляду зазначив, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає в повному обсязі. Повністю підтримав заявлене клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зазначає, що з боку працівників поліції мали місце провокація та підбурювання, унаслідок чого ОСОБА_1 був пройдений огляд на стан сп`яніння, хоча останній неодноразово повідомляв, що відмовляється проходити такий огляд, з цих підстав вважав огляд недійсним. У випадку, якщо суд прийде до переконання, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, просив звільнити останнього від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, оскільки останній здійснює волонтерську діяльність, пригонить автомобілі для ЗСУ.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання жодного разу не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Згідно положень ст. 268 КУпАП, суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з участю його захисника адвоката Хомича О.О.

Прокурор у судове засідання не з`явився, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Завданнями КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №673843 від 23.05.2026, у якому зазначені обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння ( а.с. 1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестуванням на алкоголь, згідно яких ОСОБА_1 23.05.2026 пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, результати огляду – 1,07 проміле, з результатами огляду ОСОБА_1 погодився (а.с. 2, 3);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд у закладі охорони здоров`я не проводився, проводився на місці зупинки транспортного засобу ( а.с. 5);

- довідкою ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області №126857-2026 від 28.05.2026 про те, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_3 від 28.01.2022 категорії «В». Транспортний засіб марки «MITSUBISHI PAJERO SPORT» днз НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 (а.с. 7);

- відеозаписами з відеореєстратора патрульного автомобіля та боді-камер патрульних поліцейських (а.с. 8).

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пункту 2.9 а Правил дорожнього руху, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП встановлює юридичну відповідальність за керування транспортними засобами в стані, у тому числі, алкогольного сп`яніння.

Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Отже, підставою для проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння є саме встановлення поліцейським уповноваженого підрозділу Національної поліції при зупинці транспортного засобу та в ході спілкування з водієм конкретного транспортного засобу хоча б однієї з ознак алкогольного сп`яніння.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія врегульований положеннями ст. 266 КУпАП, згідно якої огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Аналіз положень п. 2.9 а Правил дорожнього руху України в сукупності та в системному взаємозв`язку з пунктами 2, 3, 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції свідчить про те, що у даній конкретній ситуації, яка сталася 23.05.2026 о 21 год. 17 хв. по вулиці Шевченка, 130 в селищі Велика Багачка Миргородського району Полтавської області з участю гр. ОСОБА_1 відповідна уповноважена посадова особа Національної поліції мала право за відповідних виявлених ним ознак алкогольного сп`яніння водія запропонувати йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку (що ним і було зроблено згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, який посвідчено відповідними написами, а також установлено з переглянутого у судовому засіданні відеозапису).

Суд критично оцінює доводи сторони захисту в частині того, що адміністративне правопорушення було вчинено внаслідок провокації та підбурювання з боку працівників поліції та вважає їх обраним способом захисту.

Зокрема, підбурювання — це форма співучасті, тобто підбурювач приймає активну участь у вчиненні злочину, має умисел на вчинення злочину і такий самий умисел формує або зміцнює у виконавця. Водночас провокація — це штучне створення умов для вчинення злочину особою, яка не мала наміру його вчиняти.

Із матеріалів справи, зокрема з долученого до матеріалів справи відеозапису установлено, що поліцейськими було зупинено транспортний засіб марки «MITSUBISHI PAJERO SPORT» днз НОМЕР_2 , за кермом автомобіля перебував саме ОСОБА_1 , що зафіксовано на боді-камеру патрульного поліцейського, особу останнього поліцейськими було установлено належним чином. У особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 поліцейським були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому Законом порядку. ОСОБА_1 не заперечував факту вживання алкогольних напоїв напередодні, відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння по причині того, що результат буде позитивний, про що він неодноразово наголошував поліцейським. Після роз`яснення поліцейськими, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння тягне за собою притягнення до адміністративної відповідальності, останній погодився пройти відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу, оглядом установлено 1,07 проміле алкоголю, з результатами огляду ОСОБА_1 погодився.

Виконання поліцейським своїх посадових обов`язків у порядку передбаченому нормами чинного законодавства, зокрема пропозиція пройти в установленому Законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння не може розцінюватися, як провокація чи підбурювання.

Суд, вивчивши та проаналізувавши у сукупності усі докази зібрані по справі, приходить до висновку, що у діях гр. ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Досліджені докази повністю узгоджуються між собою, їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку, що вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення є доведеною поза розумним сумнівом.

Суд при оцінці наявних у справі доказів враховує висновки, які викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 та «Бочаров проти України» від 17.06.2011 про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

При цьому суд враховує, позицію Європейського суду з прав людини, щодо того, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення ЄСПЛ «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України).

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами ( ст. 23 КУпАП).

За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність гр. ОСОБА_1 судом не встановлено.

Захисником заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП.

Згідно положень ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Системний аналіз приписів законодавства свідчить, що адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, характеризується значною, порівняно з іншими адміністративними правопорушеннями, які визначені приписами КУпАП, суспільною небезпекою, у зв`язку із чим санкція частини першої цієї статті передбачає застосування до правопорушника більш суворого адміністративного стягнення, ніж в інших випадках, передбачених КУпАП.

Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, за своїм складом є формальним, а диспозиція вказаної статті не містить вказівок на настання шкідливих наслідків протиправного діяння, фізичної шкоди, яка могла бути завдана об`єкту посягання, тобто відповідальність настає лише за сам факт вчинення діяння. Відсутність шкідливих наслідків для охоронюваних законом прав та інтересів не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

У Пояснювальній записці до проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі порушення у сфері безпеки дорожнього руху» зазначено, що необхідність прийняття законопроєкту обумовлена створенням безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров`я громадян, підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху з чітким визначенням правових санкцій за вчинені правопорушення, забезпечення належного рівня реалізації прийнятих рішень в адміністративних та кримінальних справах у сфері безпеки дорожнього руху, уточнення обов`язків водія і пасажира, а також деяких повноважень поліцейських. Водії нехтують правилами дорожнього руху та нормами чинного законодавства і досить часто керують транспортними засобами в нетверезому стані, перевищують установлену швидкість руху, що підтверджує вражаюча статистика кількості ДТП, а також осіб, травмованих та загиблих унаслідок ДТП. Незважаючи на суспільний резонанс, водії, які керують та вчиняють правопорушення в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, не завжди отримують належне адміністративне покарання, що, у свою чергу, призводить до небезпечного поширення в суспільстві думки, що керування в нетверезому стані не є чимось небезпечним та аморальним, а будь-які неприємності, які можуть виникнути у зв`язку з цим, легко вирішити. Міжнародний досвід забезпечення безпеки на дорогах свідчить, що одним з найпростіших і водночас найдієвіших способів примусити водіїв дотримуватися вимог Правил дорожнього руху є запровадження системи ефективного покарання.

Тобто порушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП не є малозначним.

Крім того, згідно Примітки до ст. 22 КУпАП, положення цієї статті не застосовуються до правопорушень передбачених, зокрема, статтею 130 КУпАП.

Ураховуючи вищевикладене, суть та характер вчиненого гр. ОСОБА_1 грубого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягався, є волонтером, має ряд подяк за волонтерську діяльність, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують його відповідальність, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Ураховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративні правопорушення належить стягнути з гр. ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 9, 23, 27, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. на користь держави.

Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.

Суддя Я.В. Прасол